Рішення

від 30.10.2018 по справі 826/12480/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2018 року № 826/12480/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті лайн компані

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (далі по тексту - позивач, Управління ДСНС у Вінницькій області,) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті лайн компані (далі по тексту- відповідач, ТОВ Сіті лайн компані , в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі торгового центру Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті лайн компані за адресою: м.Вінниця, вул. Острозького, 1, шляхом відключення від джерел електроживлення, накладання печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері будівлі, до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, вказаних у позові.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні, за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров'ю людей, про що складено акт перевірки. Зауваження (заперечення) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб'єкта господарювання не надходили. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров'ю людей, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі торгового центру Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті лайн компані за адресою: м. Вінниця, вул. Острозького, 1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, тому справа розглянута на підставі наявних матеріалів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.09.2018 відповідачу за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була надіслана ухвала про відкриття провадження від 03.09.2018.

Вказана ухвала була отримана позивачем 07.09.2018, що підтверджується підписом про отримання у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті лайн компані зареєстроване 07.10.2015 як юридична особа та знаходиться за адресою: 02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, будинок 6, офіс В 4.10.8.1.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (далі - ДСНС України) від 19.04.2018 №102 (з основної діяльності) про проведення перевірок на території м. Вінниці, визначено провести позапланові перевірки у сфері техногенної та пожарної безпеки стосовно торговельних підприємств (торговельні центри, багатофункціональні будинки і комплекси) культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів, що відповідно до вимог пункту 5 статті 32 Закону України Про реагування містобудівної діяльності належать до класів наслідків (відповідальності) СС2 і СС3, дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, закладів охорони здоров'я із стаціонарним лікуванням, зокрема ТОВ Сіті лайн компані м. Вінниця, вул. Острозького, 1.

На виконання наказу, від 19.04.2018 №102 та на підставі посвідчення на проведення перевірки від 27.04.2018 №304 посадовими особами ГУ ДСНС України у Вінницькій області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, ТОВ Сіті лайн компані що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Острозького, 1.

За результатами проведеної перевірки виявлено ряд порушень щодо додержання суб'єктом господарювання ТОВ Сіті лайн компані вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та складено акт від 18.05.2018 №350.

При здійсненні перевірки було встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі-Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, а саме:

1. Не змонтована система пожежної сигналізації в приміщенні газової котельні (опалювального пункту) (Розділ 5 п. 1 пп. 1.2 НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 30.12.2014 №1417, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі -НАПБ А.01.001-2014);

2. Не працюють пожежні сповіщувачі системи пожежної сигналізації, які влаштовані у коридорі біля другого евакуаційного виходу та у побутовому приміщенні на першому поверсі (Розділ 5 п. 1 пп. 1.4 НАПБ А.01.001-2014);

3. Не проведено оброблення засобами вогнезахисту, які повинні забезпечувати І-шу групу вогнезахисної ефективності, дерев'яних елементів покрівлі будівлі торгового центру організацією яка має відповідну" ліцензію на виконання робіт протипожежного призначення (Розділ 3 п. 2 пп. 2.5 НАПБ А.01.001-2014; Постанова КМУ від 23.11.2016 №852 Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;

4. Не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки та її вторинних проявів (Розділ 4 п. 1 пп. 1.21 НАПБ А.01.001-2014; п. 9.3.2 ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд);

5. Не виконано вогнезахист несучих металевих елементів та відкритих металевих елементів сходових клітин (Розділ 3 п. 2 пп. 2.23 НАПБ А.01.001- 2014; п. 5.3, таблиця 1 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги (далі - ДБН В. 1.1-7:2016);

6. Не проведено заміри опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення (Розділ 4 п. 1 пп. 1.20 НАПБ А.01.001-2014);

7. Допускається замикання дверей другого евакуаційного виходу з першого поверху на ключ, що перешкоджає їх вільному відкриванню зсередини (потрібно внутрішні запори) (Розділ 3 п. 2 пп. 2.27 НАПБ А.01.001-2014);

8. Допускається влаштування глухих ґрат на вікнах приміщень першого та другого поверху, де перебувають люди (Розділ 3 п. 2 пп. 2.16 НАПБ А.01.001-2014);

9. Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (періодичність проведення не рідше одного разу на рік) (Розділ 5 п. 2 пп. 2.2 ч. 9) НАПБ А.01.001-2014);

10. Не укомплектовані пожежні кран-комплекти №1.5, 2.2, 2.3, б/н пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, пожежний кран-комплект №1.6 - пожежним рукавом, пожежний кран-комплект №2.3 - пожежним стволом (Розділ 5 п. 2 пп. 2.2 ч. 2 НАПБ А.01.001-2014);

11. Відсутній вільний доступ до пожежного кран-комплекту №1.6 (Розділ 5 п. 2 пп. 2.2 ч. 1) НАПБ А.01.001-2014);

12. Не дотримано мінімальну ширину евакуаційного виходу з коридору кондитерського цеху, яка повинна становити 0,8 метра (Розділ 2 п. 2 пп. 2.23 НАПБ А.01.001-2014; п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016);

13. Допускається зменшення ширини евакуаційних шляхів коридору біля кондитерського цеху. Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше ніж 1 м. (Розділ 2 п. 2 пп. 2.23 НАПБ А.01.001-2014; п. 7.3.6 ДБН В.1.1-7:2016);

14. Допускається експлуатація пошкодженого ручного пожежного сповіщувача у коридорі біля кондитерського цеху (Розділ 5 п. 1 пп. 1.4 НАПБ А01.001-2014);

15. Допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи в приміщенні, де влаштований прилад приймально-контрольний пожежний системи пожежної сигналізації (Розділ 4 п. 1 пп. 1.18 НАПБ А.01.001-2014);

16. Не укомплектований спеціальний пожежний щит (стенд) для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території торгового центру. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, повинні входити: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (Розділ 5 п.3 пп. 3.11 НАПБ А.01.001-2014);

17. Не проведено технічне обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) (Розділ 5 п. 3 пп. 3.10, пп. 3.17 НАПБ А.01.001-2014);

18. Не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (Розділ II п. 5 НАПБ А.01.001-2014);

19. Не пройшов навчання з питань пожежної безпеки керівник торгового центру (Розділ II п. 16 п.14 НАПБ А.01.001-2014);

20. Відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних, тощо) не менше 10% від загальної кількості їх в системі пожежної сигналізації. (Розділ V п.1 п.п. 1.4; п.7.2.22 НАПБ А.01.001- 2014 ДБНВ.2.5- 56:2014);

21. Не призначено наказом або розпорядженням відповідальну особу з числа інженерно-технічного персоналу, яка несе відповідальність за: проведення щоденного огляду системи протипожежного захисту (далі-СПЗ) та передавального устаткування системи передавання тривожних сповіщень (далі - СПТС); зберігання проектної документації на монтування СПЗ, журналів реєстрації технічного обслуговування СПЗ, системи передавання тривожних стовщень та актів прийняття їх до експлуатування; у разі візуального виявлення несправності СПЗ інформує про це центр приймання тривожних сповіщень. (Розділ V п.1 п.п. 1.4 Додаток Ж. Ж.11.8 НАПБ А.01.001- 2014 ДБН В.2.5-56:2014);

22. Відсутня проектна документація на монтаж системи пожежної сигналізації. (Розділ V п.1 п.п. 1.4; Додаток Ж п.11.8 НАПБ А.01.001- 2014 ДБН В. 2.5- 56:2014);

23. Не призначено відповідальну особу за пожежну безпеку та утримання засобів протипожежного захисту. (Розділ II п. 2 НАПБ А.01.001- 2014);

24. Не встановлений відповідним документом (наказом інструкцією тощо) протипожежний режим. (Розділ II п. 2 НАПБ А.01.001- 2014);

25. Не розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки для кожного приміщення. (Розділ II п. 3 НАПБ А.01.001- 2014);

26. Не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) окремо для кожного поверху. (Розділ V п. 3 п.п. 3.8 НАПБ А.01.001- 2014);

27. Не розроблено для працівників охорони (сторожів, вахтерів) інструкцію в якій необхідно визначити їх обов'язки щодо додержання протипожежного режиму, порядок дій у разі виявлення пожежі, я також вказати хто з посадових осіб об'єкта має бути! викликаний у нічний час у разі пожежі. (Розділ II п. 10 НАПБ А.01.001- 2014);

28. Відсутні вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння вогнегасників згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). (Розділ V п.З п.п.3.10 НАПБ А.01.001-2014);

29. Не проводяться періодичні огляди вогнегасників особою, відповідальною за пожежну безпеку, не рідше одного разу на місяць, з реєстрацією у журналі обліку вогнегасників на об'єкті. (Розділ ІІ п.3 2) Розділ III п.10 Наказ МВС №25);

30. Не вивішено інструкцію про порядок дій чергового персоналу на випадок появи сигналів про пожежу або про несправність в системі протипожежного захисту (далі-СПЗ). (Розділ V п.1 п.п. 1.4 Додаток Ж.Ж.6.6 НАПБ А.01.001-2014 ДБН В.2.5-56:2014);

31. Не позначено вказівними знаками пристрої ручного пуску СПЗ, що розміщуються згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309:2007. (Розділ V п.1 п.п.1.4 Додаток Ж. Ж6.9 НАПБ А.01.001- 2014 ДБН В.2.5-56:2014);

32. Відсутні накази, положення, інструкції, розпорядження щодо виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки. (Стаття 20 пункт 3 КЦЗУ№ 5403-VI, ПТБ);

33. Не пройшов функціональне навчання з питань цивільного захисту керівник торгового центру. (п.8 частина 1 статті 20 додаток №1 КЦЗУ№ 5403-VI, ПКМУ №819 від 23.10.2013);

34. Не розроблені та не вивішені на видних місцях відповідні інструкції щодо порядку дій персоналу у разі виникнення аварійної ситуації (аварії). (п.4.5.5 ПТБ);

35. Не встановлено інформаційно-довідковий куточок щодо дій персоналу об'єкта у разі виникнення надзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті. (п.13 ПКМУ від 26.06.2013 №444);

36. Не забезпечено персонал торгового центру засобами радіаційного та хімічного захисту органів дихання. п.2 частина 1 cт. 20; п. 4.3 КЦЗУ; ПТБ.

Акт перевірки від 18.05.2018 №350 відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення директору ТОВ Сіті лайн компані ОСОБА_2

Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.

Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 4 Закону №877-V встановлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Таким чином, Управління ДСНС у Вінницькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною другої цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, системно аналізуючи положення частини п'ятої статті 4 Закону №877-V та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Пунктом 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища. Такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

Беручи до уваги те, що відповідач відзиву на позовну заяву не надав, відомостей щодо усунення виявлених порушень до суду не надходило, суд дійшов висновку, що експлуатація такої будівлі до повного усунення виявлених перевіркою порушень не можлива.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі торгового центру Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті лайн компані за адресою: м. Вінниця, вул. Острозького, 1, шляхом відключення від джерел електроживлення, накладання печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері будівлі, до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 11, код ЄДРПОУ 38635391) - задовольнити повністю.

2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті лайн компані (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд. 6, оф. В.4.10.8.1, код ЄДРПОУ 40053964) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі торгового центру Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті лайн компані за адресою: м. Вінниця, вул. Острозького, 1, шляхом відключення від джерел електроживлення, накладання печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері будівлі, до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, вказаних у акті перевірки від 18.05.2018 №350.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова