Ухвала

від 30.10.2018 по справі 910/10481/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.10.2018Справа № 910/10481/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Васт-Транс доТовариства з обмеженою відповідальністю Емонс Україна простягнення 94 770,06 грн. Суддя Васильченко Т.В.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Васт-Транс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Емонс Україна про стягнення 94 770,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору перевезення вантажів №01-1239 від 31.08.2010 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 відкрито провадження у справі №910/10481/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

07.09.2018, через відділ діловодства суду, надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Емонс Україна на позовну заяву з доказами направлення такого відзиву позивачу, в якому заперечує проти задоволення позову, оскільки позивачем до позовної заяви додано документи про перевезення вантажу, за якими відповідачем вже були здійснені повні розрахунки. При цьому, відповідач у відзиві вказує на фальсифікацію доказів зі сторони позивача, так як договір перевезення від 31.08.2010 №01-1239, який долучений позивачем, не відповідає за змістом договору перевезення від 31.08.2010 №01-1239, який наявний у відповідача. Крім того, відповідач стверджує, що спірне перевезення стосується іншого протоколу узгодження ціни й умов перевезення №02/05/18-2, який сторонами не підписаний, а позивач неправомірно вніс виправлення в протокол узгодження ціни й умов перевезення, а саме: №02/05/18-1, який вже оплачений відповідачем, інший номер машини АІ 2852 ВІ, АІ 6379 ХТ, замість АІ 0314 АХ / АІ 1411 ХХ .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 з огляду на зміст відзиву відповідача та додані до нього докази, постановлено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та призначено розгляд справи на 09.10.2018.

18.09.2018, через загальний відділ діловодства суду, від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що наданий до відзиву на позовну заяву Договір перевезення вантажів №01-1239 від 31.08.2010 підписаний не директором позивача та не містить печатки підприємства. Крім цього, позивач зазначає, що 02.05.2018 позивачу було надіслано відповідачем два протоколи узгодження ціни й умов перевезення до Договору №01-1239 від 31.08.2010 з вихідним номером №02/05/18-1, з зазначенням в них одного номеру автомобіля та водія, у зв'язку з чим в одному примірнику було виправлено номер машини і дані водія, який і здійснював спірне перевезення вантажу, а саме: АІ 0314 АХ / АІ 1411 ХХ водій Литвиненко та АІ 2852 ВІ / АІ 6379 ХТ водій Худа. При цьому, позивач зазначає, що вартість послуг перевезення здійсненого транспортним засобом АІ 0314 АХ / АІ 1411 ХХ оплачена відповідачем в повному обсязі та не є предметом спору у даній справі, в той час як перевезення здійснене автомобілем АІ 2852 ВІ / АІ 6379 ХТ з боку відповідача в порушення умов договору не оплачено.

04.10.2018, через загальний відділ діловодства суду, від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує на те, що відповідачем зобов'язання з оплати вартості перевезення автомобілем АІ 0314 АХ / АІ 1411 ХХ виконано в повному обсязі, а належне перевезення автомобілем АІ 2852 ВІ / АІ 6379 ХТ не підтверджено належними доказами. При цьому, відповідач повторно зауважує на тому, що з боку позивача має місце фальсифікація документів під час звернення з даним позовом до суду.

Судове засідання, призначене на 09.10.2018 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 судове засідання у справі №910/10481/18 призначено на 25.10.2018.

25.10.2018, у відповідності до ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні було оголошено перерву до 30.10.2018.

В судовому засіданні 30.10.2018, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, долучених учасниками справи до матеріалів справи та виходячи з предмету і підстав позовних вимог, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні №15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Проте, з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з'ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі, та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

У відповідності до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс до Товариства з обмеженою відповідальністю Емонс Україна" про стягнення коштів за перевезення вантажу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 177, 181-183, 234, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Здійснити перехід розгляду справи №910/10481/18 зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи №910/10481/18 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 13.11.18 о 09:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13 .

3. Викликати для участі у судовому засіданні представників учасників справи, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

4. Попередити учасників справи про наслідки неявки в судове засідання відповідно до вимог ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

5. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до 12.11.2018 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

6. Звернути увагу учасників справи на положення ст. ст. 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

7 Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003).

8. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

9. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку її функціонування.

10. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.10.2018.

Суддя Т.В. Васильченко