Ухвала

від 30.10.2018 по справі 910/13152/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

30.10.2018Справа № 910/13152/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" про забезпечення позову у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АльфаТрансГруп" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, 27)

про стягнення заборгованості у розмірі 552 439,86 грн

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АльфаТрансГруп" 03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, 27)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой" (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 8, офіс 250)

про визнання недійним договору

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АльфаТрансГруп" про стягнення заборгованості у розмірі 552 439,86 грн. (356 570,44 грн - основний борг, 25 644,00 грн - 3% річних, 108 426,039 грн - інфляційні).

Позовні вимоги мотивовані тим що, до позивача перейшло право вимоги за Договором про відступлення права вимоги №16/01-17 від 16.01.2017 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АльфаТрансГруп", який не виконав зобов'язання за Договором поставки № 19/03-2014 від 19.03.2014 та Договором поставки №16/02-15 від 16.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/13152/18, підготовче засідання призначено на 29.10.2018.

26.10.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов та зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №16/01-17 від 16.01.2017.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний Договір про відступлення права вимоги №16/01-17 від 16.01.2017 укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой" всупереч ч. 3 ст. 512 та ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України.

В підготовче засідання 29.10.2018 з'явився уповноважений представник відповідача. Позивач уповноваженого представника в підготовче засідання не направив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АльфаТрансГруп" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/13152/18, відкладено підготовче засідання у справі № 910/13152/18 на 10.12.2018.

29.10.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить Суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю АльфаТрансГруп в межах стягуваної суми 552 439,86 грн.

Обґрунтовуючи зазначену заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" зазначає, що перемовини Сторін стосовно повернення грошових коштів тривають значний час та не призвели до погашення заборгованості, відповідач відмовляється повернути грошові кошти та вчиняє усіх дій із відчуження свого майна та позбавлення позивача можливості стягнути кошти за рахунок майна юридичної особи. Також позивачеві стало відомо про наміри відповідача, який у разі задоволення позову має на меті вивести грошові кошти, які знаходяться на його рахунках, що унеможливить виконання рішення суду.

Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Однак, Суд зазначає, що заявником не додано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в розумінні статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності фактичних обставин, на які посилається заявник у поданій заяві, оскільки саме лише посилання в заяві на вчинення відповідачем дій щодо відчуження свого майна та позбавлення позивача можливості стягнути кошти за рахунок майна юридичної особи мають характер припущення та не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Так, заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рахунки відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, Суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" про забезпечення позову у справі № 910/13152/18 відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Т.Ю.Трофименко