Рішення

від 26.10.2018 по справі 912/2163/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 рокуСправа № 912/2163/18 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2163/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство", 02260, м. Київ, вул. Попудренка, 52, офіс 906

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна", 27641, м. Кропивницький, просп. Комсомольський, 1А

про стягнення 82 141,47

Представники сторін участі в судовому засіданні не приймали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" заборгованості з орендної плати в розмірі 76 949,00 грн та 3% річних в розмірі 5 192,47 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем ОСОБА_2 оренди на нежитлові приміщення від 12.09.2014 № 1/09 в частині сплати орендної плати.

Ухвалою від 21.08.2018 господарський суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, допущеним останнім при її поданні.

10.09.2018 на адресу суду, з дотриманням строку, встановленим ухвалою від 21.08.2018, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" від 06.09.2018 № б/н про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої позивачем усунено недоліки позовної заяви, а саме надано докази відправлення копії позовної заяви та копії доданих до неї документів відповідачу (опис вкладення).

Господарський суд ухвалою від 11.09.2018 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 912/2163/18 за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 04.10.2018 з повідомленням сторін.

01.10.2018 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" надійшов відзив на позовну заяву №4/172 від 01.10.2018, згідно якого відповідач вказує, що не заперечує факту виникнення заборгованості, але не визнає вимог щодо вирішення спору шляхом стягнення заборгованості саме у судовому порядку.

04.10.2018 суд відкрив розгляд справи по суті.

Ухвалою від 04.10.2018 розгляд справи в удовому засіданні відкладено на 23.10.2018.

23.10.2018 суд продовжив судове засідання по розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 23.10.2018 оголошувалась перерва до 26.10.2018.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 26.10.2018 не з'явились.

Натомість, 25.10.2018 на адресу суду надійшла заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" від 23.10.2018 про підтримання позовних вимог та про розгляд справи 26.10.2018 без участі представника позивача.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 26.10.2018 не забезпечив; про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 82)

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 26.10.2018 за відсутності представників сторін.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" (далі - ОСОБА_3) укладено договір оренди №12/09 на нежитлові приміщення (далі - Договір) (а.а. 9-12).

Відповідно до п. 1.1. ОСОБА_2 сторонами погоджено, що у порядку та на умовах, визначених ОСОБА_2, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а ОСОБА_3 зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - Об'єкти), що розташовані за адресою: м. Остер, вул. 1 Травня, 1.

Пунктом 1.2. ОСОБА_2 визначена площа об'єктів оренди згідно технічних паспортів:

- за буквою Б (склад № 1)- 976,5 кв.м;

- за буквою В (склад № 2)- 987,3 кв.м;

- за буквою Г (склад № 3)- 638,3 кв.м;

- за буквою Д (склад № 4)- 955,7 кв.м.

Об'єкти передаються ОСОБА_3 для використання останнім у господарській діяльності з метою складування та зберігання обладнання та будівельних матеріалів (п. 2.1. ОСОБА_2).

Згідно п. 3.1. ОСОБА_2, передача-приймання Об'єктів здійснюється двосторонньою комісією, яка формується Сторонами з їх уповноважених представників на підставі відповідних ОСОБА_3 приймання-передачі.

На кожен об'єкт, вказаний у п. 1.2. ОСОБА_2, складається окремий акт приймання-передачі (п. 3.2. ОСОБА_2).

Розділом 5 сторонами погоджено орендну плату та порядок розрахунків за ОСОБА_2. Так, відповідно до п. 5.1. ОСОБА_2, розмір орендної плати за один місяць становить 9,00 грн за 1 кв. м. загальної площі Об'єктів. У вартість орендної плати включено вартість усіх комунальних послуг та енергоносіїв, що використовуються на об'єктах оренди, а також надання Орендодавцем двох приміщень для персоналу охорони ОСОБА_3.

Загальний розмір орендної плати за Об'єкт становить 32020,20 грн на місяць (а.с. 5.2. ОСОБА_2).

Пунктом 5.3 ОСОБА_2 визначено, що орендну плату ОСОБА_3 незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця, щомісяця не пізніше 05 числа наступного місяця, але не раніше дати після підписання ОСОБА_3 прийому-передачі.

Розмір орендної плати може переглядатися та змінюватися за взаємною згодою сторін не частіше, ніж один раз на рік (п. 5.4. ОСОБА_2).

Пунктом 7.1.2. ОСОБА_2 оренди нерухомого майна встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 10.3. ОСОБА_2 цей договір набуває чинності в момент, визначений у п. 3.5. та діє до 31.12.2015.

Якщо жодна зі Сторін не пізніше 14 днів до закінчення строку дії ОСОБА_2 не заявить про намір його розірвати, цей Договір автоматично пролонгується (продовжується на тих самих умовах) на строк по рішенню сторін (п. 4.2. ОСОБА_2).

Договір підписаний Орендодавцем та ОСОБА_3 та скріплений печатками сторін.

За підписаним представниками Орендодавця та ОСОБА_3 прийому-передачі від 13.10.2014 та від 09.12.2014 Орендодавець передав, а ОСОБА_3 прийняв в оренду відповідно Об'єкт площею 976,5 кв. м та Об'єкт площею 955,7 кв.м (а.с. 13 -14).

Відповідно до наданих позивачем актів виконаних робіт (наданих послуг) вбачається що розмір орендної плати за 1 кв. м. змінено сторонами з січня 2016 року з 9,00 грн на 12,00 грн. Вказані акти підписані обома сторонами та скріплено печатками підприємств (а.с. 87-88), що передбачено п. 5.4. ОСОБА_2.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання за ОСОБА_2 щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав належним чином, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 76949,00 грн, а саме за грудень 2015 у розмірі 7389,80 грн, за січень 2016 у розмірі 23186,40 грн, за лютий 2016 у розмірі 23186,40 грн та за березень 2016 у розмірі 23186,40 грн, що підтверджується актом звірки між сторонами станом на 30.04.2016 (а.с. 15).

25.04.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № 04/25 про погашення суми заборгованості в розмірі 76 949,00 грн (а.с. 16)

Вказана претензія отримана відповідачем, однак залишена ним без виконання.

Невиконання відповідачем умов ОСОБА_2 оренди, непогашення витрат по орендній платі стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За змістом статті 283 Господарського кодексу України та статті 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

ОСОБА_3 плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивачем у справі належним чином виконані взяті на себе зобов'язання з передачі відповідачеві в оренду обумовленого договором майна, що підтверджено наявним у матеріалах справи актами приймання - передачі (а.с. 13,14).

Проте, відповідач свої зобов'язання за ОСОБА_2 оренди, в частині оплати орендних платежів, не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період грудень 2015-березень 2016 направив на адресу відповідач чотири ОСОБА_4 прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме:

- ОСОБА_4 № 15 від 31.12.2015 на суму 17 389,80 грн;

- ОСОБА_4 № 16 від 31.01.2016 на суму 23 186,40 грн;

- ОСОБА_4 № 17 від 29.02.2016 на суму 23 186,40 грн;

- ОСОБА_4 № 18 від 31.03.2016 на суму 23 186,40 грн (а.с. 85-88).

Вказані акти підписано відповідачем без зауважень.

Відповідач згідно відзиву не заперечив існування заборгованості в розмірі 76 949,00 грн.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідач не надав суду станом на день розгляду справи доказів оплати вказаної заборгованості.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" заборгованості з орендної плати в розмірі 76 949,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5192,47 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Так, позивач просить стягнути 3% річних за період з 30.04.2016 по 31.08.2018.

Суд, здійснивши розрахунок суми 3% річних, встановив, що за період з 30.04.2016 по 31.08.2018 - 3% річних на суму боргу 76 949,00 грн становлять 5 396,94 грн.

Однак, оскільки сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за розрахунком позивача не перевищує суму 3% річних розрахованих господарським судом, тому вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню в межах розрахунку позивача в сумі 5 192,47 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" заборгованості з орендної плати в розмірі 76 949,00 грн та 3% річних в розмірі 5 192,47 грн підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за правилами частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Сума судового збору за подання даного позову мала складати 1 762,00 грн, а позивачем згідно платіжного доручення № 265 від 14.08.2018 сплачено 2 000,00 грн.

Отже, надмірно сплачений позивачем судовий збір в розмірі 238,00 грн підлягає поверненню з державного бюджету України.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тобто, надмірно сплачений судовий збір буде повернуто позивачеві за ухвалою суду за умови подання відповідного клопотання.

Крім того, згідно позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частинами 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається та позивачем підтверджено понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн згідно договору №02/05 від 23.05.2018 про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатським об'єднанням "Тібурон" в особі голови ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" (а.с. 68-74), Розрахунком до ОСОБА_2 № 02/05 від 23.05.2018, згідно якого вбачається, що 1 година роботи адвоката становить 1 250,00 грн та останнім витрачено 4 години роботи, що становить 5 000,00 грн (а.с. 67), платіжним дорученням № 263 від 09.08.2018 про оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" 5 000,00 грн (а.с. 23); ордером серії КС № 343066 від 14.08.2018 та свідоцтвом № 175 від 25.09.2008 про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 75).

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 912/2163/18.

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У справі, що розглядається, клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відсутнє.

Таким чином, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та надані позивачем докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" (27641, м. Кропивницький, просп. Комсомольський, 1А, ідентифікаційний код 32514044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" (02260, м. Київ, вул. Попудренка, 52, офіс 906, ідентифікаційний код 38096438) 76 949,00 грн заборгованості з орендної плати та 5 192,47 грн - 3% річних, а також 1 762,00 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Остерське хлібоприймальне підприємство" за адресою: 02260, м. Київ, вул. Попудренка, 52, офіс 906 та на адресу для листування: 01054, м. Київ, а/с 39; Товариству з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" за адресою: 27641, м. Кропивницький, просп. Комсомольський, 1А.

Повне рішення складено 30.10.2018.

Суддя В.В.Тимошевська