Ухвала
Іменем України
29 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 357/5489/17
провадження № 61-45721ск18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня
2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, Білоцерківського районного комунального підприємства Кіновідеомережа про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до Білоцерківського районного комунального підприємства Кіновідеомережа , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди мотивуючи тим, що 17 серпня 2016 року між нею та Білоцерківським районним комунальним підприємством Кіновідеомережа укладено договір про надання послуг по відповідальному зберіганню її автотранспортного засобу на автостоянці по АДРЕСА_1
В обґрунтування свого позову зазначала, що 04 квітня 2017 року вона поставила належний їй автомобіль Nissan Juke, реєстраційний номер
НОМЕР_1, на автостоянку для зберігання, де в цей же день малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було пошкоджено її автомобіль, а саме: розбито праве переднє скло, пошкоджено кришу, двері, капот автомобіля. Посилаючись на те, що відповідачем комунального підприємства Кіновідеомережа не виконано належним чином обов'язки за договором, не забезпечено відповідальне зберігання її автомобіля, просила суд стягнути з комунального підприємства Кіновідеомережа на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок пошкодження автомобіля в сумі 21 088, 97 грн, а з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - батьків малолітніх, з вини яких завдано шкоду, стягнути моральну шкоду
по 2 000 грн з кожного.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 28 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду по 1 000 грн з кожного.
Стягнуто з Білоцерківського районного комунального підприємства Кіновідеомережа на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 21 088, 97 грн.
У касаційній скарзі, поданій 10 жовтня 2018 року, ОСОБА_4
просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року у частині стягнення моральної шкоди, посилаючись неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і закрити провадження у цій частині.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що
висновок поліції від 10 квітня 2017 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_9 не міг прийматись судом як належний доказ по справі та бути покладеним в основу рішення по справі, без перевірки в судовому засіданні усіх зазначених у цьому висновку обставин, у тому числі допиту у встановленому порядку свідків, покази яких відображені у висновку. Посилається на наявність судового провадження про стягнення коштів у порядку регресу на підставі обставин, встановлених у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судами встановлено, що вина малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доведена матеріалами перевірки інспектора з ювенальної превенції сектора превенції Білоцерківського відділу поліції від 10 квітня 2017 року. Під час проведення перевірки були відібрані пояснення у малолітніх дітей, де вони вказали на обставини заподіяння ними шкоди позивачу, на письмових поясненнях містяться підписи обох матерів про те, що всі відомості зі слів дітей записано вірно, крім того пояснення були відібрані у ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були очевидцями цих подій 04 квітня 2017 року, про що вказано у висновку за результатами перевірки.
Апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції були досліджені обставини справи та надані позивачкою докази .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність протиправних дій малолітніх дітей, з вини яких ОСОБА_5 заподіяно шкоду.
Доводи касаційної скарги про те, що висновок поліції від 10 квітня
2017 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_9 не міг прийматись судом першої інстанції як належний доказ по справі є необґрунтованим, так як встановлені судом обставинам справи підтверджуються сукупністю перевірених та належно оцінених доказів.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_4, доводи якої стосуються переоцінки доказів, що відповідності до статті 400 ЦПК України знаходиться поза компетенцією суду касаційної інстанції, є необґрунтованою. Правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання процесуальних норм при розгляді справи не викликає розумних сумнівів.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного впровадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів.
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, Білоцерківського районного комунального підприємства Кіновідеомережа про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. В. Білоконь
С. Ф. Хопта
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2018 |
Оприлюднено | 31.10.2018 |
Номер документу | 77473651 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні