Рішення

від 22.11.2010 по справі 2-1373/10

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №2-1373/10

рішення

Іменем України

22 листопада 2010 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Іваніної Ю.В.,

при секретарі Худайбердієвій Н.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №2-1373/10 за позовом публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1781832,14 гривень та судових витрат, -

встановив:

Позивач ПАТ ОТП Банк звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ТОВ Усвідомлення , ОСОБА_3, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 1781832,14 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є позивач, та ТОВ Усвідомлення договору №CrL-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року ТОВ Усвідомлення отримало кредит у розмірі 1700000 гривень строком погашення не пізніше 26.09.2009 року зі сплатою відповідної платні за користування кредитом. 29.05.2009 року між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №SR-SME200/001/2009, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ТОВ Усвідомлення його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. Однак ТОВ Усвідомлення порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 22.11.2010 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ Усвідомлення , які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, тому суд розглядає позов лише в частині вимог до ОСОБА_3, який є солідарним боржником.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов визнав частково, пояснив, що ОСОБА_3 дійсно є поручителем за вказаним кредитним договором, підписи в договорі поруки його, однак кошти на сплату заборгованості у нього відсутні. Не оскаржуючи розрахунок заборгованості, просив суд на підставі ч.3 ст.551 ЦК України зменшити розмір пені, оскільки ОСОБА_3 має на утриманні дитину-інваліда.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

29.05.2009 року між закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником якого є позивач, та товариством з обмеженою відповідальністю Усвідомлення було укладено кредитний договір №CrL-SME200/001/2009, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит шляхом надання траншу на загальну суму 1700000 гривень, що підтверджується відповідним меморіальним ордером (№12 від 29.05.2009 року). ТОВ Усвідомлення , в свою чергу, зобов'язалося прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 26.09.2009 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с.6-15).

Згідно п.3 ч.1 кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована ставка в розмірі 21%, які нараховуються у день сплати процентів кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами включати день видачі та виключаючи день повернення відповідно до п.1.4.1.2 кредитного договору.

У зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивачем на підставі п.1.10 кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач направив ТОВ Усвідомлення вимогу №22-2/97960 від 06.08.2009 року про погашення заборгованості за кредитним договором, яку отримано 16.08.2009 року. Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дня її одержання, але до моменту подання позову до суду вона не виконана і відповідні суми позивачу не сплачені.

Крім того, згідно з п.1.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату - 4,5% річних.

На підставі п.4.1.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% за кожний день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

29.05.2009 року між закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №SR-SME200/001/2009, на підставі якого поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ Усвідомлення його зобов'язання перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань, бути солідарним боржником (а.с.18-20).

Відповідно до п.1.2 договору поруки ТОВ Усвідомлення та ОСОБА_3 відповідають як солідарні боржники і банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Згідно з п.3.2, 3.4 договору поруки у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, поручитель зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком, протягом трьох банківських днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги за адресою, вказаною в договорі поруки. Вимога №22-2/98961 від 06.08.2009 року була надіслана позивачем та отримана ОСОБА_3 11.08.2009 року, однак у зазначений строк не виконана.

Таким чином, ТОВ Усвідомлення вимоги кредитного договору не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує. Позивач звертався до відповідачів з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останні заходів до погашення заборгованості не вжили.

Станом на 24.09.2009 року у ТОВ Усвідомлення виникла заборгованість за кредитним договором від 29.05.2009 року в сумі 1700000 гривень, у тому числі 1700000 гривень, - сума основного боргу, 74194,62 гривень, - проценти за користування кредитними коштами, 7637,52 гривень - пеня (а.с.23).

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст.544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є поручителем перед позивачем за виконання умов кредитного договору від №CL-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року та солідарним боржником. У зв'язку з невиконанням позичальником вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від ОСОБА_3 виконання зобов'язань по кредитному договору, які останній ігнорує. Тому є підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

При цьому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача та зменшення суми пені на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, оскільки її розмір - 7637,52 гривень, не перевищує розмір збитків - 1700000 гривень, що є обов'язковою умовою зменшення розміру неустойки відповідно до вказаної норми закону.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.543, 544, 551, 553, 554, 611, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.16, 209, 214-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства ОТП Банк 1781832,14 (один мільйон сімсот вісімдесят одну тисячу вісімсот тридцять дві) гривні14 копійок солідарної заборгованості по несплаченому кредиту (п/р29093002900200 в АТ ОТП Банк , МФО 300528, код ЗКПО 21685166).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства ОТП Банк 1700 (одна тисяча сімсот) гривень витрат по сплаті позивачем судового збору і 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Ю.В. Іваніна