Рішення

від 24.10.2018 по справі 607/15262/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2018 Справа №607/15262/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

з участю секретаря судового засідання Осів І.В.,

позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа - Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_4, третя особа - Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, просить зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для ведення особистого господарства, а саме звільнення землі загального користування (вуличну дорогу) по вул. Заводська між земельною ділянкою №16 та земельною ділянкою №17 в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області від розміщених на цій дорозі самовільно встановлених об'єктів - бетонної ями з надземною надбудовою по периметру цієї ями шириною 2.0 м, довжиною 3.0 м, глибиною 2,0 м та металеві конструкції у вигляді решітки, яка розміщена попри цієї ями шляхом демонтажу цих об'єктів і відновлення вуличної дороги загального користування до загального стану, а також звільнити проїжджу частину вуличної дороги загального користування від зелених насаджень, а саме дерева сорту горіх, яке вирощене біля зазначеної бетонної ями шляхом його зрізання.

ОСОБА_5 мотивовано тим, що бетонна яма була самовільно встановлена відповідачем, ним використовувалася в підсобному господарстві та знаходиться на земельній ділянці загального користування. Крім того, відповідач біля ями на земельній ділянці, яка призначена для загального користування - вулиці, посадив дерева породи горіх. У зв'язку із розміщенням ями та деревами позивачу утруднено користування його земельною ділянкою, оскільки утруднений проїзд на її земельну ділянку. ОСОБА_1 зазначає, що вона зверталася до селищної ради із заявами, однак відповідач відмовляється добровільно прибрати бетонну яму та дерева із землі загального користування. Твердження відповідача про те, що він не споруджував бетонної ями та не садив горіхів спростовується тим, що на протязі тривалого часу користується цими об'єктами, зокрема, зберігав дрова, будівельні матеріали та метал. Крім того, навколо дерев горіха відповідач облаштував клумбу, а при спілкуванні називає яму та горіхи своїми.

Відповідач ОСОБА_4 у своїх заявах по суті просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що відповідач визнає існування навпроти його будинку через дорогу бетонної ями та двох дерев породи горіх. Зазначає, що вказані об'єкти знаходяться на землі загального користування, яка є власністю територіальної громади. Тому він не має права видаляти дерева, які йому не належать. Крім того, покликається на те, що бетонна яма була споруджена колишнім колгоспом Поділля для своїх працівників, які проживали на вулиці та слугувала для зберігання кормів для великої рогатої худоби, зараз втратила своє функціональне призначення. Відповідач не заперечує проти демонтажу бетонної ями, однак займатися цим повинна селищна рада, на землях якої знаходиться об'єкт.

Ухвалою судді від 08 серпня 2018 року відкрито провадження по справі, а протокольною ухвалою суду від 03 жовтня 2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, викладених в заявах по суті. Пояснила, що бетонна яма, металева решітка та дерева горіхи створюють їй перешкоди в користуванні належною земельною ділянкою, оскільки утруднюють обслуговування огороджувального муру та утруднюють заїзд великим транспортом до земельної ділянки з вулиці Заводська в селищі Велика Березовиця. Позивач повідомила, що також має заїзд до свого господарства з іншої вулиці. Вважає, що яму споруджував ОСОБА_4, який і садив горіхи біля неї, так як він завжди користувався цими об'єктами. На даний час ОСОБА_4 забрав із ями свої матеріали, зрізав накриття, і ця яма створює небезпеку для інших, так як в неї можуть впасти люди.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених в заявах по суті. Пояснив, що відповідач не споруджував ями на вулиці Заводська в смт. Велика Березовиця, не садив дерева, як і не встановлював металевих конструкцій. Жомову яму побудував колгосп, так як в той час була практика що господарство надавало корми та телята для відгодівлі членам колгоспу, та будували по вулицях ями для зберігання кормів. Така яма на вул. Заводська була призначена на тільки для сім'ї відповідача. Після того, як відповідач отримав приписи від сільської ради, він забрав свої матеріали з ями - дрова, метал, тощо. Так як дерева він не садив, та вони належать територіальній громаді, саме орган місцевого самоврядування розпоряджається ними в порядку передбаченому законом. Також бетонної ями та металевої решітки він не споруджував, а тому відсутні підстави для того, щоб він їх демонтував та видаляв.

В судовому засіданні представник Великоберезовицької селищної ради повідомив суд, що селищна рада отримувала заяви позивача з приводу захоплення землі загального користування, у зв'язку із чим на місце виходила комісія, а також селищна рада повідомляла про це Головне управління держгеокадастру в Тернопільській області. У разі встановлення судом на підставі здобутих доказів порушення з боку відповідача земельного законодавства просить відповідним чином відреагувати. Йому не відомо хто споруджував жомову яму та садив горіхи, однак вказані об'єкти знаходяться не землі загального користування, яка належить територіальній громаді.

Дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯЗ №055320 виданого 04 вересня 2008 року Великоберезовицькою селищною радою належить на праві власності земельна ділянка розміром 0,032 га кадастровий номер 6125255200020021276 в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка по лініях БВ та АГ межує із землями Великоберезовицької селищної ради.

Відповідачу ОСОБА_4 належать земельні ділянки в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області для ведення особистого господарства 0,1 га з кадастровим номером 6125255200:02:002:2962 та 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із кадастровим номером 6125255200:02:002:2963, що видно із інформаційної довідки №136849024 від 06.09.2018 року.

ОСОБА_1 16.05.2017 року звернулася із заявою до Великоберезовицької селищної ради, в яких повідомляла про факти захоплення сім'єю ОСОБА_4 земельної ділянки загального користування, яка межує із її земельною ділянкою, а саме розміщення на земельній ділянці металобрухту, побутових відходів, розміщення бетонної ями, та просила сільську ради вжити заходів.

Як видно із листа Великоберезовицької селищної ради від 19 травня 2017 року, за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1, ОСОБА_4 надіслано повідомлення про те, що в 2-тиждневий термін селищна рада зобов'язує звільнити землі загального користування від складованих матеріалів

Позивач - ОСОБА_1 29.01.2018 року повторно звернулася із заявою до Великоберезовицької селищної ради, в якій повідомляла, що ОСОБА_4 частково виконано вимоги сільської ради, звільнено земельну ділянку від складованих матеріалів, прибрано побутові відходи, дрова, однак бетонну яму не демонтовано та не прибрано металевої решітки.

Як видно із листа Великоберезовицької селищної ради від 06 березня 2018 року, за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 повторно зобов'язано ОСОБА_4 звільнити землі загального користування від металобрухту, бетонної ями та від зелених насаджень до квітня 2018 року.

З інформації головного управління держгеокадастру в Тернопільській області від 13.06.2018 року видно, що управлінням з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку з питань дотримання земельного законодавства за адресою: вул. Заводська, смт. Велика Березовиця Тернопільського району, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_4 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0006 га із земель житлової та громадської забудови для розміщення жомової ями по вул. Заводська навпроти будинку №16. За результатами перевірки складено акт, припис та протокол про адміністративне правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він живе на вулиці Заводська в смт. Велика Березовиця з народження - 1972 року, йому відомо, що на вулиці знаходяться жомова яма. ЇЇ спорудили, коли споруджувався будинок ОСОБА_4. Свідку невідомо хто споруджував жомову яму та садив дерева - горіхи біля неї. Знає, що жомовою ямою користувалася сім'я ОСОБА_4. Плоди горіхів із дерев біля ями може обривати будь-хто, так як всі мають до них доступ. Показав, що ОСОБА_1 має проїзд до своєї земельної ділянки, але з іншої вулиці, не з вулиці Заводська.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він працював в колгоспі в смт. Велика Березовиця, був членом правління. В колгоспі була така практика, що люди вигодовували вдома худобу (зокрема - телята), яку їм надавало господарство. Після відгодівлі худобу здавали в колгосп. У зв'язку із цим колгосп поставляв корми, та по деяких вулицях, де жили члени колгоспу, господарством споруджувалися ями для зберігання кормів. Показав, що колгосп, наприклад, біля нього також побудував жомову яму в 70 роках. Біля ОСОБА_4 жомова яма була побудована також колгоспом, але трохи пізніше, десь на початку дев'яностих. Питання будівництва жомової ями на вулиці Заводська вирішувалося на правлінні колгоспу, та будувалося силами колгоспу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона є дружиною відповідача. Вони з чоловіком переїхали в смт. Велика Березовиця і працювали в колгоспі. Колгосп на початку дев'яностих років навпроти їх житлового будинку спорудив жомову яму, якою користувалися не тільки її сім'я, але інші члени колгоспу, які мешкали на вулиці та вигодовували худобу. ЇЇ сім'я не садила горіхів біля жомової ями, та не встановлювала металевих конструкцій. Плодами горіхів може користуватися будь-хто. На даний час, у зв'язку із приписами сільської ради чоловік забрав свої матеріали. Однак, у зв'язку із тим, що яма та дерева її сім'ї не належить, а тому вони не можуть зносити яму та видаляти горіхи. У зв'язку із тим, що чоловікові вже 86 років а їй 76 років, вони не використовують яму за призначенням, та не заперечують проти її демонтажу.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до переконання що в позові слід відмовити, виходячи із такого.

Відповідно до ч.2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В силу статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов). Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод (наприклад, шляхом знесення неправомірно збудованих споруд,тощо).

Відповідно до роз'яснень, які викладені в пункті 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. ОСОБА_5 про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Таким чином, при розгляді даної справи підлягає доказуванню та обставина, що саме діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується право власності чи законного володіння позивача.

Із змісту статті 12, 13 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Із змісту статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звернувшись із позовом до ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 покликається на те, що ОСОБА_4 спорудив яму біля її земельної ділянки, встановив металеву решітку та посадив горіхи, які чинять перешкоди в користуванні її земельною ділянкою, а саме заважають обслуговувати мур та перешкоджають проїзду на її земельну ділянку великим транспортом з вулиці Заводська.

При цьому, на підтвердження своїх доводів позивач покликається на її звернення з цього приводу до селищної ради, відповіді селищної ради, матеріали перевірки Держеокаластру, а також покази свідка ОСОБА_6

Відповідач заперечуючи проти позову покликається на те, що ним не споруджувалася жомова яма, металева конструкція та не насаджувалися горіхи, а тому він не зобов'язаний демонтувати жомову яму та металеву решітку та зрізати горіхи. Також посилається на те, що відсутні докази того, що ним чиняться перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивача.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази не є достатніми для висновку про те, що саме позивач спорудив жомову яму та металеві конструкції та висадив дерева горіхів, як і відсутні докази, що яма, металева конструкція та горіхи, які знаходяться на землях загального користування, що межують із земельною ділянкою позивача, створюють їй перешкоди для користування й розпорядження своїм майном.

Так, відповіді селищної ради та держгеокадастру не містить інформації, що саме ОСОБА_4 споруджував яму та металеву решітку, а також що він садив дерева породи горіх, а лише констатують звернення з цього приводу позивача та приписи ОСОБА_4

Сам факт користування ямою та облаштування території навколо дерев горіхів не є доказом того, що ОСОБА_4, споруджував ці об'єкти та садив дерева.

В судовому засіданні позивач підтвердила, що їй відомо тільки про факт користування ямою сім'єю відповідача, однак не могла пояснити хто і коли її споруджував. Не зміг пояснити хто споруджував бетонну яму та садив горіхи по вул. Заводська в смт. Велика Березовиця і свідок позивача ОСОБА_6

Водночас, як показали в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7, бетонна яму для зберігання кормів для відгодівлі худоби була збудована колгоспом, та використовувалася не тільки сім'єю ОСОБА_4, а й іншими жителями вул. Заводська для зберігання кормів. Тому достатньо доказів того, що саме ОСОБА_4 спорудив бетонну яму, металеві конструкції та садив горіхи судом не здобуто.

Не надано відповідачем жодних доказів, що бетонна яма, металева конструкція та горіхи створюють їй перешкоди для користування й розпорядження своїм майном. Так, позивач зазначає, що в неї утруднений проїзд важким транспортом зі сторони вулиці Заводська, однак, вказана обставина нічим не підтверджується. Також, ОСОБА_1 визнала, що до її земельної ділянки є заїзд з іншої вулиці.

Тому суд доходить до остаточного висновку, що позивачем не доведено, що саме ОСОБА_4 спорудив жомову яму, металеві конструкції та висадив дерева горіхів, та не надано доказів, що яма, металева конструкція та горіхи, створюють ОСОБА_1 перешкоди для користування й розпорядження своїм майном.

Враховуючи наведене вище, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 16, 369, 387, 391 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (46024, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_4 (47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вулиця Заводська, 16, ІПН НОМЕР_2), третя особа - Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області (47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, проспект Степана Бандери, 26, код ЄДРПОУ 04393462) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_5