Рішення

від 27.07.2018 по справі 804/1644/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року Справа № 804/1644/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. за участі секретаря судового засіданняЗелецького Р.Р. за участі: представника позивача представника відповідача Познякова В.С. Чабан О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Декарт до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Декарт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.07.2014 року форми "Р" № 0002511500.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача не було обґрунтованих підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002511500, оскільки дане повідомлення винесено на підставі довідки №1537/04-66-1500/31685188 від 30.05.2014р., складеною за результатами позапланової невиїзної перевірки ПП "Декарт" з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Тексоіл" за липень, вересень 2013р. Однак за три місяці до складання довідки від 30.05.2014р., відповідачем вже проводилась перевірка ПП "Декарт" з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Тексоіл" за липень, серпень 2013 року, за наслідками якої відповідач дійшов до висновку, що реальність здійснення господарських відносин ПП "Декарт" з ТОВ "Тексоіл" за липень, серпень 2013 року підтверджено, про що свідчить довідка № 492/04-66-15-00/31685188 від 18.02.2014р. В обґрунтування висновків, викладених в довідці 30.05.2014 року № 1537/04-66-1500/31685188 щодо нібито нереальності здійснення господарських відносин ПП "Декарт" із ТОВ "Тексоіл", а саме нібито відсутності об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення позивачем операції по укладеному із ТОВ "Тексоіл" договору поставки № 585 від 10.06.2013 року та договору поставки № 589 від 05.08.2013 року, відповідач посилається на акт ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 21.02.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тексоіл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період червень-грудень 2013 року", висновки якого повністю спростовуються постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року, яка у згаданій частині залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року. Реальність виконання господарських операцій між ПП "Декарт" та ТОВ "Тексоіл" на підставі договору поставки № 585 від 10.06.2013 року та договору поставки № 589 від 05.08.2013 року, підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Вказані первинні документи повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та мають всі необхідні реквізити, як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню, як в бухгалтерському, так і в податковому обліку. Також зазначає, що жодна з угод між ПП "Декарт" і ТОВ "Тексоіл" не визнана судом недійсною. Беручи до уваги викладене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у відзиві на позов зазначив про проведення аналізу первинних документів та інформації баз ДФС України, в результаті якого було встановлено неможливість реального здійснення контрагентом позивача зазначених операцій з урахуванням обсягів матеріальних ресурсів, відсутності контрагента за місцезнаходженням, відсутності деталізації здійснення поставки товарів, відсутності документів на підтвердження формування вартості одиниць товарів. Було встановлено відсутність управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення доставки товару. Враховуючи вказане, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на доводи викладені в ньому та доповненнях.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечував посилаючись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003777788 від 23.03.2018р., Приватне підприємство "Декарт" зареєстроване, як юридична особа 12.10.2001р., основний вид: 45.31.0 Електромонтажні роботи.

В матеріалах справи міститься довідка ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.02.2014р., про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Декарт" з питання підтвердження господарських відносин з ТОВ "Тексоіл", ТОВ ТД "Аларкон" за липень, серпень 2013р. У висновку даної довідки зазначено, що перевіркою ПП "Декарт" документально підтверджено здійснення господарських відносин з ТОВ "Торговий дім "Аларкон", ТОВ "Тексоіл" за липень, серпень 2013 року; перевіркою ПП "Декарт" встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ "Торговий дім "Аларкон", ТОВ "Тексоіл" за липень, серпень 2013 року.

30.05.2014 року ДПІ в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, за результатами перевірки 27.05.2014 - 30.05.2014рр., складено Довідку про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Декарт" з питання підтвердження господарських відносин з ТОВ "Тексоіл" за липень, вересень 2013р. Якою встановлено порушення вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплати в бюджет за липень, вересень 2013 року у розмірі 108 872 грн.

Вимогою ПП "Декарт" до ТОВ "Тексоіл" від 15.02.2018р., позивач вимагав відшкодувати матеріальні збитки в розмірі 143 139,15 грн. На дану вимогу ТОВ "Тексоіл" надав відповідь від 23.02.2018р. в якій в задоволенні даної вимоги відмовлено. В обґрунтування даної відповіді зазначено про те, що висновки, які містяться в акті ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 21.02.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тексоіл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період червень-грудень 2013 року", є спростованими постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/4298/14 від 18.04.2014р. Вказаним судовим рішенням зобов'язано державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та в будь-яких інших електронних базах та системах даних, показники податкової звітності ТОВ "Тексоіл", зазначених останнім в податкових деклараціях за період 01.06.2013р. по 31.12.2013р.

На підставі перевірки та складеної довідки № 1537/04-66-1500/31685188 від 30.05.2014р. відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002511500 від 01.07.2014р. на суму 136 100,00 гривень.

В матеріалах справи містяться договори № 585 та № 589 укладені між ПП "Декарт" та ТОВ "Тексоіл". Відповідно до договорів, ТОВ "Тексоіл" зобов'язується постачати ПП "Декарт" товар в асортименті та в строк згідно заявки, а ПП "Декарт" зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. На підтвердження дійсності проведення торгових операцій додаються видаткові накладні № 31 від 31 липня 2013р., № 65 від 17 вересня 2013р., №67 від 16 вересня 2013р., № 69 від 18 вересня 2013р., № 71 від 18 вересня 2013р., та податкові накладні № 31 від 31 липня 2013р., №65 від 17 вересня 2013р., №69 від 18 вересня 2013р.

До матеріалів справи надані копії листів з наданням інформації Державній податковій інспекції Красногвардійського району, а саме лист вих.№10/134 від 23.12.2013р., №10/020 від 13.02.2014р., №10/023 від 20.02.2014р., № 10/031 від 03.04.2014р., якими підтверджено надання до відповідача запитуваних документів для проведення невиїзної перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2014р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексоіл" до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Тексоіл" за результатами якої складено акт від 21.02.2014р. № 269/2204/37654450/79 та корегування (виключення), на підставі зазначеного акту, з електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені у податкових деклараціях за період з 01.06.2013р. по 31.12.2013р. Зобов'язано ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області відновити в електронних базах даних показники податкової звітності ТОВ "Тексоіл" (код ЄДРПОУ 37654450) зазначених в податкових деклараціях за період 01.06.2013р. по 31.12.2013р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015р. апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2014р. по справі № 804/4298/14 - задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2014 року по справі № 804/4298/14, в частині визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області по проведенню зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Тексоіл", за результатами якої складено акт від 21.02.2014р. № 269/2204/37654450/79 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тексоіл" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період червень-грудень 2013р. - скасовано та даній частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2014 року по справі № 804/4298/14 - залишено без змін.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи..

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В силу п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин у т.ч.:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця/продавця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Судом встановлено, між позивачем та ТОВ "Тексоіл" були укладені договори № 585 від 10.06.2013р. та № 589 від 05.08.2013р., відповідно до умов яких, ТОВ "Тексоіл" зобов'язується постачати ПП "Декарт" товар в асортименті та в строк згідно заявки, а ПП "Декарт" зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. На підтвердження дійсності проведення торгових операцій складено видаткові накладні № 31 від 31 липня 2013р., № 65 від 17 вересня 2013р., №67 від 16 вересня 2013р., № 69 від 18 вересня 2013р., № 71 від 18 вересня 2013р., та податкові накладні № 31 від 31 липня 2013р., №65 від 17 вересня 2013р., №69 від 18 вересня 2013р.

Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Таким чином, фактичне виконання господарських відносин позивача з ТОВ "Тексоіл" у липні, вересні 2013р. на підставі укладених договорів № 585 від 10.06.2013р. та № 589 від 05.08.2013р. підтверджується належно оформленими первинними документам, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, як вже було зазначено оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Довідки ДПІ в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №1537/04-66-1500/31685188 від 30.05.2014р., якою встановлено порушення вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплати в бюджет за липень, вересень 2013 року у розмірі 108 872 грн.

Однак за три місяці до складання довідки від 30.05.2014р., відповідачем вже проводилась перевірка ПП "Декарт" з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Тексоіл" за липень, серпень 2013 року, за наслідками якої відповідач дійшов до висновку, що реальність здійснення господарських відносин ПП "Декарт" з ТОВ "Тексоіл" за липень, серпень 2013 року підтверджено, про що свідчить довідка № 492/04-66-15-00/31685188 від 18.02.2014р.

Таким чином, відповідачем повторно було проведено перевірку про реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Тексоіл" за липень 2013р., що є порушенням п.78.2 ст.78 ПК України, яким передбачено. що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Враховуючи зазначене, реальність господарських відносин позивача із ТОВ "Тексоіл" за липень 2013р. також підтверджена відповідачем у довідці № 492/04-66-15-00/31685188 від 18.02.2014р. копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, суд звертає увагу, що відповідачем під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань підтвердження господарських відносин із ТОВ "Тексоіл" за результатами якої встановлено порушення податкового законодавства, в порушення п.86.1 ст.86 ПК України складено Довідку замість Акту.

Крім того, в обґрунтування висновків, викладених в Довідці 30.05.2014р. №1537/04-66-1500/31685188 щодо нібито нереальності здійснення господарських відносин ПП "Декарт" із ТОВ "Тексоіл", відповідач посилається на Акт ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 21.02.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тексоіл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період червень-грудень 2013 року.

Разом з тим, посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ "Тексоіл", а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно такого контрагента, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної визначеності, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Вказана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.06.2018р. справа № 806/4988/13-а.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (ст. 90 КАС України).

Таким чином, суд приходить до висновку що відповідачем правомірність своїх дій не доведена, а позовні вимоги Приватного підприємства "Декарт" до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Декарт (49008, м.Дніпро, вул. Робоча, 91/68, ЄДРПОУ 31685188) до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49047, м.Дніпро, вул.Театральна, 1а, ЄДРПОУ 39621406) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002511500 від 01.07.2014р. Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова