Рішення

від 23.10.2018 по справі 2340/3175/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року справа № 2340/3175/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Мельникової А.М.,

представників позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Азот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

07 серпня 2018 року до суду з позовною заявою звернулося публічне акціонерне товариство «АЗОТ (вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, 18014, код ЄДРПОУ 00203826) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11Г, м.Киїів, 04119), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 24.04.2018 № НОМЕР_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби при винесенні рішення, маючи повну інформацію про помилково виписані податкові накладні та розрахунки коригувань до них, безпідставно зробив висновок про застосування до підприємства штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

В письмовому відзиві та запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що Офісом великих платників податків винесено податкове повідомлення-рішення №0003064103 щодо застосування штрафу у розмірі 10% на суму 4522311,97 грн (затримка до 15 календарних днів) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та зазначив, що застосовуючи до позивача заходи впливу, діяв в межах чинного законодавства.

10 серпня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній праві, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

03 вересня 2018 року представником відповідача до суду надано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

04 вересня ухвалою суду заяву Офісу великих платників податків ДФС про проведення судового засідання в режимі відео конференції залишено без задоволення.

10 вересня 2018 року представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

11 вересня 2018 року усною ухвалою суду, занесеною в протокол судових засідань, відкладено підготовче засідання до 02 жовтня 2018 року.

20 вересня 2018 року представник позивача надав до Черкаського окружного адміністративного суду відповідь на відзив.

25 вересня 2018 року представником відповідача до суду надано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

01 жовтня ухвалою суду заяву Офісу великих платників податків ДФС про проведення судового засідання в режимі відео конференції залишено без задоволення.

01 жовтня 2018 року представником відповідача подано до суду заяву про оголошення перерви в судовому засіданні.

02 жовтня 2018 року усною ухвалою суду, занесеною в протокол судових засідань, відкладено підготовче засідання до 10 жовтня 2018 року.

04 жовтня 2018 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення відзив.

10 жовтня 2018 року усною ухвалою, занесеною в протокол судових засідань, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.10.2018.

22 жовтня 2018 року представником відповідача подано до суду письмові пояснення у справі.

23 жовтня 2018 року ухвалою суду пояснення представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вх. 25353/18 від 22.10.2018) - залишено без розгляду.

У судовому засіданні 23 жовтня 2018року представники позивача просили адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача - відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ПАТ «Азот» зареєстроване 14.07.1994, ідентифікаційний код 00203826, за видом діяльності, зокрема «основний» КВЕД 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук , місцезнаходження юридичної особи: 18014, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств хімічної та медичної промисловості управління податкового супроводження підприємств виробничої сфери Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ПАТ Азот в ЄРПН виписаних податкових накладних/розрахунків коригувань, а саме: №107 від 01.02.2018, №8 від 01.02.2018.

За результатом перевірки складено акт №797/28-10-41-03/203826 від 02.04.2018 (а.с. 16-18). У висновках акту вказано: ОСОБА_1 камеральної перевірки свідчать про порушення ПАТ Азот пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань з порушенням законодавчо встановлених термінів: від 1 до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 45223119, 71 грн. (а.с.18).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2018 ПАТ Азот звернулось до Офісу великих платників податків ДФС із запереченням до акту перевірки №797/28-10-41-03/203826 від 02.04.2018 (а.с. 19-20)

Офісом великих платників податків ДФС листом №17810/10/28-10-4-1-03-10 від 23.04.2018 повідомлено ПАТ Азот , що Офісом великих платників податків ДФС висновки, зроблені в ОСОБА_3 перевірки №797/28-10-41-03/203826 від 02.04.2018 залишено без змін, а заперечення - без задоволення. (а.с. 21-23).

На підставі акту перевірки №797/28-10-41-03/203826 від 02.04.2018 Офісом великих платників податків ДФС винесено податкове повідомлення-рішення №0003064103 від 24.04.2018, яким до ПАТ Азот застосовано штрафу розмірі 10% у сумі 4522311,97 грн (за порушення граничних строків реєстрації ПН / РК за затримку реєстрації ПН/РК 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 45223190,71 грн (а.с. 24).

Позивачем оскаржено дане податкове-повідомлення рішення до ДФС України. ДФС України залишило дану скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення необґрунтованим, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно абз. 6 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до положень абз. 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Представники позивача пояснили, що ПАТ Азот як платник податку є постачальником послуг з переробки давальницької сировини в готову продукцію згідно Договору на переробку давальницької сировини № 126-401 від 29.05.2017, укладеного між ПАТ Азот та ТОВ СТАТУС-ТРЕЙД , та Додатку №10 від 01.01.2018 до даного договору.

На підтвердження надання вказаних послуг між ПАТ Азот та ТОВ СТАТУС - ТРЕЙД був підписаний акт виконаних робіт з переробки давальницької сировини за січень 2018 року № ДАВ 8 від 16.02.2018, яким визначено, що ПАТ Азот виконано:

- роботи з переробки давальницької сировини (аміаку рідкого технічного) в готову продукцію амонію нітрат (селітра аміачна) марки Б на суму 54 271 161,06 грн, в т.ч. ПДВ-9 045 193,51 грн;

- роботи з переробки давальницької сировини (природного газу) в готову продукцію амонію нітрат (селітра аміачна) марки Б на суму 217 067 557,21 грн, в т.ч. ПДВ 36 177 926,20 грн.

Отже, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та відповідно складання податкових накладних за вищевказаними операціями є 16.02.2018, тобто дата акту виконаних робіт.

Враховуючи вимоги п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ПАТ Азот складено:

- податкову накладну № 594 від 16.02.2018 на суму ПДВ 36 177 926,20 грн, покупець ТОВ СТАТУС ТРЕЙД , номенклатура послуг продавця - роботи з переробки давальницької сировини в готову продукцію (селітра аміачна) ;

- податкову накладну № 595 від 16.02.2018 на суму ПДВ 9 045 193,51 грн, покупець ТОВ СТАТУС ТРЕЙД , номенклатура послуг продавця - роботи з переробки давальницької сировини в готову продукцію (селітра аміачна) .

Вказані податкові накладні зареєстровано без порушення передбачених законодавством строків в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

15.03.2018 о 19:26 год., що підтверджується квитанціями про прийняття документів.

До вищевказаної виписки податкових накладних № 594, 595 від 16.02.2018 року позивачем виявлено помилкову (тобто без наявності оформленого документа, що засвідчує факт постачання послуг) виписку та реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкової накладної № 107 від 01.02.2018 року на суму ПДВ 36 177 926,20 грн;

- податкової накладної № 108 від 01.02.2018 на суму ПДВ 9 045 193,51 грн.

Загальна сума ПДВ, на яку помилково, без наявності акту виконаних робіт, були виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, склала 45 223 119,71 грн.

Виявивши вказану помилку, з метою запобігання безпідставного завищеного) формування податкових зобов'язань для ПАТ Азот та надання безпідставного (завищеного) податкового кредиту для ТОВ СТАТУС-ТРЕЙД , відповідно до вимог ст. 192 Податкового кодексу України, ПАТ Азот виписано розрахунки коригування кількісних та вартісних показників, а саме:

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.02.2018 № 592 до податкової накладної від 01.02.2018 № 107 на суму ПДВ -36 177 926,20 грн., причина коригування - помилково виписана пн ;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.02.2018 № 593 до податкової накладної від 01.02.2018 № 108 на суму ПДВ -9 045 193,51 грн., причина коригування - помилково виписана пн .

Вказані розрахунки коригування зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.03.2018 о 17:23 год. ТОВ СТАТУС ТРЕЙД , що підтверджується квитанціями про прийняття документів.

Суд відмічає, що судом не досліджуються обставини, що слугували підставою для формування податкової накладної № 107 від 01.02.2018 року на суму ПДВ 36 177 926,20 грн та податкової накладної № 108 від 01.02.2018 на суму ПДВ 9 045 193,51 грн, оскільки позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі висновків акту камеральної перевірки від 02.04.2018.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України 75.1.1. камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 9 серпня 2018 року у справі №805/1731/17-а (адміністративне провадження №К/9901/41791/18)

Матеріалами справи підтверджується, що за результатом камеральної перевірки встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної № 107 від 01.02.2018 року на суму ПДВ 36 177 926,20 грн та податкової накладної № 108 від 01.02.2018 на суму ПДВ 9 045 193,51 грн в ЄРПН.

Судом досліджено наявну в матеріалах справи квитанцію №1 яка підтверджує, що податкову накладну №107 від 01.02.2018 отримано 15.03.2018 в 17:23:25 (а.с. 37) та квитанцію №1 яка підтверджує, що податкову накладну №108 від 01.02.2018 отримано 15.03.2018 в 15:22:10 (а.с. 39)

Отже, податкова накладні №107 та №108 від 01.02.2018 зареєстровані в ЄРПН 15 березня 2018 року з порушення граничних термінів.

Отже, враховуючи те, що камеральною перевіркою, предметом якої було перевірка своєчасності зареєстрованих позивачем податкових накладних, встановлено порушення ПАТ Азот граничних термінів реєстрації податкових накладних №107 та №108, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відповідач діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством України.

Крім того суд зазначає, що у постанові від 26.06.2018 у справі №816/1990/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що приписи Податкового кодексу України не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При вирішенні даної справи згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а аргументи представника відповідача підтвердилися матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Враховуючи позицію відповідача та доведення ним правомірності вчинення дій у розумінні ст. 2 ч. 2 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Азот» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 31.10.2018.

Суддя В.П. Тимошенко