Рішення

від 23.10.2018 по справі 813/2635/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2635/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., за участі секретаря судового засідання Іванес Х.О., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Оіл Сервіс» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ТзОВ Спец Оіл Сервіс звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України, в якому з урахуваннях збільшених позовних вимог просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області за № 671484/38540625 від 27.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 242 від 06.04.2018 року в ЄРПН; рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області за № 671497/38540625 від 27.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 243 від 06.04.2018 року в ЄРПН та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 242 від 06.04.2018р. та податкову накладну № 243 від 06.04.2018р. датою їх подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач у підтвердження позовних вимог наводить наступні аргументи. Зазначає, що товариство не має обов'язку та повноважень здійснювати на час вчинення господарських операцій та після вчинення таких операцій контроль за дотриманням платником, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у ЄДР та як платника ПДВ - у Реєстрі платників ПДВ, вимог законодавства щодо здійснення господарської в подальшому зазнавати певних негативних наслідків. Також позивач зазначає, що не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а тому підприємство не зобов'язано володіти інформацією відносно виконання контрагентом його податкових пов'язань. Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка могла б свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а відповідні податкові накладні підлягають реєстрації.

Представник позивача дав аналогічні пояснення, просить позов задовольнити.

Відповідач 1 - Головне управління ДФС у Львівській області у відзиві на позовну заяву зазначає, що п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операції постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних падати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних; платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності поданих накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення і реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податні накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації подать накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3статті 74 ПК України). Таким чином, відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято оскаржуване рішення, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідачів проти позову заперечив, просить у його задоволенні відмовити.

Суд з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

За результатами господарських операцій з поставки бензину, дизельного палива та скрапленого паливного вуглеводневого газу ТзОВ Спец Оіл Сервіс було складено податкові накладні за № 242 від 06.04.2018 року та № 243 від 06.04.2018 року, а також подано через систему обміну електронними документами в органи ДФС, що підтверджується відповідними квитанціями від 24.04.2018 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2.

Як вбачається з наведених квитанцій про реєстрацію податкової накладної в них зазначено, що: документ прийнято. реєстрація припинено. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

В подальшому комісією ГУ ДФС у Львівській області були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 242 та № 243 від 06.04.2018 року за № 671484/38540625 та за № 671497/38540625.

Згідно з вказаних рішень підставою відмови у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних стало - ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначених у податкових накладних, реєстрація яких зупинена. Також, контролюючим органом у вказаному рішенні зазначається, що встановлено реалізацію ПП Автоінтерлогістик , яке віднесене до переліку ризикових платників.

Наведене вказує на те, що змістом спірних правовідносин є дотримання порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом ОСОБА_3 України.

Як передбачено п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21.02.2018 року за №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку).

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п.10 Порядку).

Згідно з підп.1.6 п.1 листа ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судом встановлено, що позивачем було подано контролюючому органу Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена, а також окремо сформовані письмові пояснення з приводу здійснених господарських операцій та надісланої податкової накладної від 26.04.2018 р. з додаванням відповідних копій документів на підставі яких здійснювались поставки бензину, дизельного пального та скрапленого газу.

Зокрема, на підтвердження господарських операцій з формування податкової накладної № 242 від 06.04.2018р. на розгляд комісії ГУ ДФС у Львівській області було надано: договір № 9-ШК/24-12 поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 20.12.2017р. з додатком до нього; видаткову накладну № 422422 від 06.04.2018р.; банківську виписку від 06.04.2018р.; договір купівлі-продажу карток № ШК-01 від 21.12.2017р.; видаткову накладну № 236 від 06.04.2018р.; банківську виписку по рахунку ТОВ Спец Оіл Сервіс від 12.04.2018р.; довідку про власний транспорт; штатний розпис, що був ведений у дію 01.12.2017р.

Також на підтвердження господарських операцій з формування податкової накладної № 243 від 06.04.2018р. на розгляд комісії ГУ ДФС у Львівській області було надано: договір № 9-ШК/24-12 поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 20.12.2017р. з додатком до нього; видаткову накладну № 422486 від 06.04.2018р.; банківську виписку від 06.04.2018р.; договір купівлі-продажу карток № ШК-01 від 21.12.2017р.; видаткову накладну № 237 від 13.03.2018р.; банківську виписку від 12.04.2018р.; довідку про власний транспорт; штатний розпис, що був ведений у дію 01.12.2017р.

Таким чином, суд вважає, що надання платником податків вищенаведених пояснень та документів свідчить про виконання ним вимоги контролюючого органу щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, як вбачається із змісту наявних квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючим органом, всупереч вимогам підп.3 п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачем 1 не зазначено якому саме критерію ризиковості відповідає платник податків, а також не зазначено розрахункового показника за таким критерієм.

Дані обставини свідчать про те, що таке рішення відповідача 1 не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов'язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що стосується зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні з приводу ПП Автоінтерлогістик , якому здійснювалась поставка нафтопродуктів, віднесене до переліку ризикових платників, то суд зазначає наступне.

Згідно з визначення п.2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.5 даного Порядку, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 цього ж Порядку встановлено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що моніторингу підлягає лише платник податку, яким складено податкову накладну. Таким чином, саме такого платника податків слід перевіряти на відповідність критеріям ризиковості.

В даному ж випадку, податкові накладні від 06.04.2018 року за № 242 та № 243 були виписані ТзОВ Спец Оіл Сервіс , а тому віднесення ПП Автоінтерлогістік до переліку ризикових платників не може слугувати підставою для зупинення реєстрації податкових накладних.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. від №742/11/13-11 для висновків про наявність порушень податкового зобов'язання в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів.

Ці обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як зазначає позивач у позовній заяві на момент укладення договору ним було отримано копії установчих документів та з'ясовано інші обставини на підтвердження правового статусу ПП Автоінтерлогістік , а саме на момент підписання та виконання договору контрагент був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перебував в процесі припинення підприємницької діяльності, був зареєстрований як платник ПДВ, офіційна інформація в базі Анульовані свідоцтва платників ПДВ була відсутня. Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого на безкоштовний запит на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та інформації з реєстру платників ПДВ.

Відповідачами не долучено доказів до матеріалів справи, які б свідчили про що ПП Автоінтерлогістік виключено в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебувало в процесі припинення або виключено з реєстру платників ПДВ.

Як передбачено п.21 вищенаведеного Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом встановлено, що позивачем були надані відповідні пояснення та копії документів, які є достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, всупереч цьому, контролюючий орган прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Відповідачі, в свою чергу, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, не надали суду жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які є виключними підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають передбаченим ч.2 ст.2 КАС України критеріям обґрунтованості та пропорційності індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, суд зазначає наступне.

Дана позовна вимога є похідною, оскільки рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, тому з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту дана позовна вимога також підлягає задоволенню.

Окрім того, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень (п. 28 Постанови КМУ від 21.02.2018р. №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Згідно з пунктами 19, 20, 23 Порядку № 1246 від 29.12.2010р. податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому суд наголошує, що в силу ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету ОСОБА_3 Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету ОСОБА_3 Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Також у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

В той же час, Відповідачами під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не вказано які саме документи не були надані Позивачем та не доведено правомірності оскаржуваного рішення. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 243 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 5286,00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

вирішив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 671484/38540625 від 27.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 242 від 06.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 671497/38540625 від 27.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 243 від 06.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №242, 243 від 06.04.2018 датою її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Оіл Сервіс» (81551, Львівська область, Городоцький район, село Воля-Бартатівська, вул. Львівська, буд. 33-3; ідентифікаційний номер 38540625; поштова адреса: 79060, місто Львів, вул. Наукова, 7б, офіс 310) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 31 жовтня 2018 року.

Суддя Гулкевич І.З.