Рішення

від 16.10.2018 по справі 826/3644/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 жовтня 2018 року справа №826/3644/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Новотрейд") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року №0025594001 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, з підстав протиправного нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку за оптову реалізацію товару "реформат", який ввезений на митну територію України у період, коли він не належав до підакцизних товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3644/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що з 01 січня 2016 року "реформат" належить до підакцизних товарів, а тому при його реалізації позивачем мав бути нарахований і сплачений акцизний податок.

В судовому засіданні 28 вересня 2017 року представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 22 грудня 2016 року №0025594001 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України ТОВ "Новотрейд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "пальне" на 9 403 504,76 грн., в тому числі за основним платежем на 7 522 803,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 880 700,95 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 28 листопада 2016 року №26/287/40/38467949 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд" (код 39181623) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні реалізації реформату УКТ ЗЕД 2707509000) контрагенту-покупцю ТОВ "Біоіл Трейд" (код 37572001) за період з 01 березня 2016 року по 01 червня 2016 року" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму акцизного податку, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 7 522 803,81 грн., у тому числі: за березень 2016 на суму 602 122,07 грн., за квітень 2016 на суму 4 946 800,09 грн., за травень 2016 на суму 1 973 881,65 грн.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Суд встановив, що протягом 2015 року позивачем імпортовано на територію України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707509000 - продукт "реформат", який до 01 січня 2016 року не відносився до підакцизних товарів, у зв'язку з чим під час митного оформлення даного товару позивач не сплачував акцизний податок.

Під час перевірки позивача, відповідачем досліджено операцію з імпорту продукту "реформат" та встановлено його придбання позивачем у компанії "REALCOM IMPORT LTD" (Англія) в 2015 році згідно контракту від 28 жовтня 2014 року №28-10/14.

В 2016 році придбаний за вказаним контрактом продукт "реформат" ТОВ "Новотрейд" поставило ТОВ "Біоіл Трейд" на виконання договору поставки від 04 грудня 2014 року №15/КО, який досліджено відповідачем в ході перевірки.

Згідно умов договору поставка здійснювалась залізничним транспортом у власних вагонах відправника. В акті перевірки відповідач зазначив, що в ході аналізу первинних документів щодо поставки позивачем продукту "реформат" на користь ТОВ "Біоіл Трейд" встановлено, що реформат густиною при температурі 15°С - 0,835 кг/м.куб. в об'ємі 1 485 798,81 л., 1 240 642,0 кг на загальну суму 26 295 004,87 грн.; розрахунки здійснені у безготівковій формі у сумі 25 039 000,00 грн. Станом на 01 березня 2016 року обліковувалась дебіторська заборгованість у сумі 1 105 347,84 грн., про що відповідач вказав в акті перевірки.

Вказані обставини щодо купівлі-продажу товару "реформат" під не є предметом спору та визнаються сторонами.

За визначенням підпунктів 14.1.4, 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з підпунктом 212.1.11 пункту 212.1, підпункту 212.3.1 пункту 212.3 статті 212, пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку - контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних товарів.

Пунктом 52 розділу І Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року №909-VIII внесені зміни до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, згідно яких пальне за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707 50 90 00 "Суміші ароматичних вуглеводнів, з яких 65 відсотків об'ємних одиниць або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250° C за методом, визначеним згідно з ASTM D 86", до яких відноситься також "реформат" з 01 січня 2016 року віднесено до підакцизних товарів.

Таким чином, "реформат" став підакцизним товаром вже після того, як такий товар було ввезено позивачем на митну територію України.

Пунктом 213.1 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування (акцизним податком) є операції з:

реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу;

ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави; реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу;

обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 цього Кодексу;

реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

оптового постачання електричної енергії;

переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль;

реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, відповідно до положень статті 213 Податкового кодексу України ввезений позивачем до 01 січня 2016 року на митну територію України "реформат" не належить до об'єктів оподаткування акцизним податком, оскільки відповідно до підпунктів 213.1.3, 213.1.9 податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку виникає у суб'єкта господарювання під час його ввезення на митну територію України та в разі його подальшого роздрібного продажу.

Згідно з абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Відповідно до пункту 216.4 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Згідно із пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

При цьому положеннями статті 216 Податкового кодексу України не визначено дати виникнення податкового зобов'язання в разі оптового продажу підакцизних товарів.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 (далі по тексту - Правила №1442) розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 2 Правил №1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Таким чином, тільки при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач як суб'єкт господарювання, займається оптовим продажем пального, згідно КВЕД-2010 46.71 (Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами), та є імпортером палива та продукту "реформат" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707 50 90 00.

Отже, на момент митного оформлення ТОВ "Новотрейд" продукту "реформат" у податкове зобов'язання нього не виникло, оскільки станом до 01 січня 2016 року даний продукт не вважався підакцизним. В свою чергу, оптова реалізація продукта "реформат" також не є об'єктом оподаткування, оскільки положення статті 213 Податкового кодексу України відносять до об'єкта оподаткування акцизного податку тільки роздрібну реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до норм статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство базується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про помилковість доводів відповідача щодо наявності у ТОВ "Новотрейд" обов'язку щодо сплати акцизного податку при здійсненні оптової реалізації товару "реформат", ввезеного на митну територію України, оскільки на момент ввезення даного товару за кодом УКТ ЗЕ 2707 50 90 00 "реформат" не відносився до підакцизних, а під час подання митної декларації для митного оформлення, податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку у позивача не виникало.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 22 грудня 2016 року №0025594001 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Новотрейд" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору у розмірі 141 052,57 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 22 грудня 2016 року №0025594001.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 141 052,57 грн. (сто сорок одна тисяча п'ятдесят дві гривні п'ятдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрейд" (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 35, ідентифікаційний код 39181623);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко