Рішення

від 01.10.2018 по справі 826/9619/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 жовтня 2018 року справа №826/9619/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Дударенко А.М.;

відповідача: не з'явились;

третьої особи 1: не з'явились;

третьої особи 2: Немирівської А.Г.;

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомІнституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України (далі по тексту - ІМБГ НАН України) доДержавного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Канівець Любові Миколаївни (далі по тексту - відповідач, Державний реєстратор Канівець Л.М.) треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Козацька варта столиці" (далі по тексту - третя особа 1, ТОВ "Козацька варта столиці") 2. Головне територіальне управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - третя особа 2) провизнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29442134 від 27 квітня 2017 року На підставі частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, у зв'язку із незаконністю оскаржуваного рішення, яким за ТОВ "Козацька варта" зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва, громадський будинок (літ. Е), загальною площею 1943 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, готовність об'єкта 4%, який знаходиться на належній позивачу земельній ділянці, оскільки реєстраційні дії вчинені на підставі рішення суду у неіснуючій справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/9619/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року залучено до участі у справі Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову або відзиву до суду не надав.

Третя особа 1 письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

Третя особа 2 подала письмові пояснення, в яких вказала про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку із тим, що державний реєстратор здійснив державну реєстрацію права власності відповідно до вимог законодавства та не наділений повноваженнями щодо встановлення ймовірної фіктивності судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та третьої особи 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з рішенням Державного реєстратора Канівець Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 квітня 2016 року №29442134 проведено державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за ТОВ "Козацька варта столиці".

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частина третя статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

За правилами частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частина друга статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частина перша статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор, за умови відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, і при відсутності підстав для відмови у державній реєстрації прав, державний реєстратор зобов'язаний прийняти рішення про державну реєстрацію прав.

Досліджуючи наявність підстав для реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за ТОВ "Козацька варта столиці", суд звертає увагу на наступне.

Пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, підставою для оскарження рішення про реєстрацію права власності є здійснення реєстраційних дій на підставі рішення суду, яке, на думку позивача, не приймалося.

Так, наявні копії матеріалів реєстраційної справи свідчать, що серед інших документів з метою реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, ТОВ "Козацька варта столиці" подало копію рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2011 року у справі №2-2560/11р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та зобов'язання вчинити дії, за зустрічним позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, ТОВ "Козацька варта столиці" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Державна реєстраційна служба України, про розірвання договору, визнання права власності.

Вказаним рішенням зокрема визнано за ТОВ "Козацька варта столиці" право власності на незавершене будівництво, що знаходиться на земельній ділянці площею 4,0854 га, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1943,6 кв. м., кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, відсоток готовності 4%.

З метою встановлення чинності рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2011 року у справі №2-2560/11р. Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся із відповідним запитом. У відповідь на запит Голосіївський районний суд міста Києва у листі від 22 червня 2018 року повідомив, що за №2-2560/11р. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6 про усунення перешкоди в володінні, користуванні житловим приміщенням, вселення та зобов'язання вчинити певні дії; за результатами пошуку будь-яка справа за вказаними реквізитами до Голосіївського районного суду міста Києва не надходила та судом не розглядалась.

Наведене свідчить, що Голосіївський районний суд міста Києва не розглядав справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та зобов'язання вчинити дії, за зустрічним позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, ТОВ "Козацька варта столиці" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Державна реєстраційна служба України, про розірвання договору, визнання права власності, а тому рішення від 25 березня 2011 року у справі №2-2560/11р., яким визнано за ТОВ "Козацька варта столиці" право власності на незавершене будівництво, що знаходиться на земельній ділянці площею 4,0854 га, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1943,6 кв. м., кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, не приймалося.

Крім того, суд звертає увагу, що наявна у матеріалах реєстраційної справи копія рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2011 року у справі №2-2560/11р. не містить відмітки про набрання ним законної сили.

Таким чином, Державний реєстратор Канівець Л.М. провів державну реєстрацію на підставі неіснуючого рішення суду та яке не набрало законної сили, а, отже, на підставі документів, які не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та за відсутності правових підстав.

При вирішенні даного спору суд враховує, що ІМБГ НАН України є землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 4,0854 га за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням експлуатація та обслуговування комплексу будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_2.

На вказаній земельній ділянці розміщені будівлі і споруди, що становлять матеріально-технічну базу ІМБГ НАН України, яке закріплене на праві оперативного управління, про що вказано у пункті 5.8 статуту ІМБГ НАН України, затвердженого розпорядженням Президії НАН України 22 грудня 2016 року.

Згідно з пунктами 5.9, 5.14 ІМБГ НАН України має право використовувати належне йому майно для у участі у цивільних відносинах, у тому числі для ведення фінансово-господарської діяльності; земельна ділянка передається Інституту у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не може бути вилучена за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без згоди Президії НАН України.

Оскільки за ІМБГ НАН України закріплено право оперативного управління майном, а на праві користування йому належить земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, суд приходить до висновку, що реєстрація права власності за ТОВ "Козацька варта столиці" на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, на належній позивачу земельній ділянці кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, безпосередньо стосується прав та інтересів ІМБГ НАН України та наділяє його правом оскаржити відповідне рішення державного реєстратора.

Враховуючи викладене, рішення Державного реєстратора Канівець Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 квітня 2016 року №29442134 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також вважає, що даний спір підсудний адміністративному суду, виходячи із того, що у даній справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Державного реєстратора Канівець Л.М., який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень, що відповідає правовій позиції, висловленій у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №619/2019/17 (провадження №11-10апп18) та від 04 квітня 2018 року у справі №826/9928/15 (провадження №11-211апп18).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено відповідність оскаржуваного рішення вимога, встановленим встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ІМБГ НАН України підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору у розмірі 1 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Канівець Любові Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 квітня 2016 року №29442134.

3. Стягнути на користь Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України (03143, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, 150; ідентифікаційний код 05417101);

Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Канівець Любов Миколаївна (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; ідентифікаційний код 40108583);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Козацька варта столиці" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 44, ідентифікаційний код 36445072);

Головне територіальне управління юстиції у місті Києві (04078, м. Київ, вул. Гомельська, 38, кв. 1; ідентифікаційний код 40108583).

Дата складення повного рішення суду - 16 жовтня 2018 року.

Суддя В.А. Кузьменко