Постанова

від 31.10.2018 по справі 825/2219/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2219/18 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів в частині, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3, в якому просила:

- визнати незаконними та скасувати накази Семенівського районного суду Чернігівської області "Про встановлення надбавки за інтенсивність праці" від 19.12.2017 №166-о, від 24.01.2018 №08-о, від 20.02.2018 №25-о, від 26.03.2018 №37-о, від 23.04.2018 №45-о, від 23.05.2018 №57-о в частині позбавлення її надбавки за інтенсивність праці;

- визнати незаконними та скасувати накази Семенівського районного суду Чернігівської області "Про преміювання" від 19.12.2017 №167-о, від 24.01.2018 №09-о, від 20.02.2018 №26-о, від 26.03.2018 №38-о, від 23.04.2018 №46-о, від 23.05.2018 №56-о в частині позбавлення її премії;

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області виплатити їй надбавку за інтенсивність праці та премію за грудень 2017 року, виходячи із середніх показників виплати премії та надбавки за інтенсивність праці по Чернігівській області, за січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, виходячи із середніх показників виплати премії та надбавки за інтенсивність праці по Семенівському районному суду Чернігівській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона має право отримувати премії та надбавки нарівні з іншими помічниками суддів Семенівського районного суду Чернігівської області, оскільки добросовісно та на належному професійному рівні виконує доручення іншого судді як помічник судді, роблячи особистий внесок в загальні результати роботи суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами аналогічними у позовній заяві.

Відповідачами подано відзиви на апеляційну скарги, якими останні підтримують висновки суду першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів даної справи, наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 №7-К ОСОБА_2 звільнено з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області на підставі подання судді від 09.06.2017 вх. № 1946/17, ч.ч.2, 3 ст.157 Закону України "Про статус суддів", п.п.6, 7, 19, 22 "Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції", у зв'язку з відсутністю диплома про вищу юридичну освіту та втратою довіри судді.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 у справі № 744/697/17 визнано незаконним наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к про звільнення ОСОБА_2 і поновлено ОСОБА_2 на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області Гнипа Олександра Івановича з 22.06.2017.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 744/697/17 та задоволено частково клопотання Семенівського районного суду Чернігівської області та Територіального управління Державної судової адміністрації Чернігівської області про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2017 року, а саме відмовлено у зупиненні виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2017 року в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. В іншій частині виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2017 року зупинено до закінчення касаційного провадження.

04.12.2017 ОСОБА_2 звернулася до керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області з вимогою про поновлення її на роботі, надавши вступну та резолютивну частину зазначеного рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 та з цієї же дати наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області її було поновлено на роботі.

В подальшому, Семенівським районним судом Чернігівської області було видано ряд наказів, а саме від 19.12.2017 №166-о, від 24.01.2018 №08-о, від 20.02.2018 №25-о, від 26.03.2018 №37-о, від 23.04.2018 №45-о, від 23.05.2018 №57-о та від 19.12.2017 №167-о, від 24.01.2018 №09-о, від 20.02.2018 №26-о, від 26.03.2018 №38-о, від 23.04.2018 №46-о, від 23.05.2018 №56-о про встановлення надбавки за інтенсивність праці та преміювання працівників патронатної служби, якими помічнику судді ОСОБА_2 надбавку та премію було встановлено у розмірі - 00% посадового окладу. З вказаними наказами позивача було ознайомлено.

Підставою для встановлення надбавки та премії у розмірі 00% від посадового окладу помічнику судді ОСОБА_2 вказано невиконання нею жодних доручень судді, внаслідок втрати довіри та відсутності внеску у забезпечення підготовки та організаційного забезпечення судових процесів.

Не погоджуючись із зазначеними наказами, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.92 Закону України від 10.12.2015 №889 "Про державну службу" (далі - Закон №889) визначено, що до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Отже, з набранням чинності Закону України №899 посада помічника судді віднесена до посад працівників патронатної служби.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах систем правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Статтею 157 Закону України від 02.06.2016 №1402 "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 02.06.2016 №1402) визначено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Аналогічна норма наведена також у Положенні про помічника судді загальної юрисдикції, яке затверджене рішенням Ради суддів України, від 25.03.2011 № 14 (далі - Положення), де зазначено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Тобто, судом першої інстанції вірно зауважено, що призначення на посаду помічника судді, який з 2016 року є працівником нової патронатної служби відбувається виключно за поданням судді.

Зазначеним Положенням також врегульовано питання оплати праці помічника судді, згідно якого помічник судді має право на оплату праці залежно від посади, яку він займає, якості, досвіду та стажу роботи.

Пунктом 16 Положення зазначено, що оплата праці помічника судді регулюється та встановлюється відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 15 Положення про помічника судді, яке затверджене рішенням Ради суддів України, від 18 травня 2018 року № 21, оплата праці помічника судді встановлюється відповідно до Законів України Про судоустрій і статус суддів , Про оплату праці і нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють умови оплати праці працівників патронатних служб, у тому числі в системі правосуддя.

Керівник апарату суду має, право, за поданням безпосереднього керівника, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного суду помічнику судді:

установлювати: надбавку за інтенсивність праці;

здійснювати: преміювання відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду преміювання відповідного суду.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання помічника судді визначаються в положенні про преміювання, що діє у відповідному суді.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" затверджено умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах, зокрема установлюється надбавка за інтенсивність праці (у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової, дисципліни надбавка скасовується або її розмір зменшується) та здійснюється преміювання працівників патронатної служби відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах фонду преміювання відповідного державного органу.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників патронатних служб визначаються у положенні про преміювання, що діє у відповідному державному органі.

Відповідно до п.3. Положення про преміювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", працівників патронатної служби, службовців, робітників зайнятих обслуговуванням у Семенівському районному суді Чернігівської області - у межах наявного фонду оплати праці, працівникам апаратів судів можуть встановлюватись місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи державного органу.

Вид преміювання визначає керівник апарату суду залежно від особливостей виконання функцій і завдань державного органу. Відтак, преміювання та встановлення відповідних надбавок провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій не є абсолютним та належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що до неї не мали місце настання обставин застосування дисциплінарних стягнень, а тому вона не повинна позбавлятися оспорюваних виплат.

Зазначені доводи апелянта колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці визначено структуру заробітної плати, відповідно до якої заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (зі змінами і доповненнями), визначено виплати, які відносяться до основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та до інших заохочувальних виплат. Відповідно до цієї Інструкції до заохочувальних і компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, що мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Види заохочень встановлюються в колективному договорі, іншому локальному нормативному акті.

Згідно зі ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише один із заходів стягнення - догана або звільнення.

Законодавством, статутами та положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Частиною 3 ст. 151 Кодексу законів про працю України заборонено протягом строку дії дисциплінарного стягнення застосовувати до працівника будь-яке заохочення (зокрема, виплату премій до святкових або ювілейних дат тощо).

Тобто, за законодавством позбавлення премії певного виду застосовується у визначеному обсязі автоматично внаслідок накладення дисциплінарного стягнення.

В той же час не преміювання працівника на певному рівні відрізняється від цього, адже визначення рівня премій щодо кожного працівника відноситься до дискреційних повноважень власника, або уповноваженого ним органу (суб'єкта владних повноважень).

Аналогічним чином застосовується і рівень надбавки за інтенсивність праці.

Як свідчать матеріали справи, у випадку з позивачем упродовж заявлених нею заперіодів часу мало місце не позбавлення її премії чи надбавки за інтенсивність праці, а лише не преміювання та не встановлення розміру надбавки за інтенсивність праці на такому рівні, з якого починаються відповідні грошові виплати.

Зазначені позивачем доплати визначаються керівником установи помічникові судді за наслідками активної участі помічника судді в оформленні судових справ, готуванні за дорученням судді проектів запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретних справ, виконавчих документів, здійснення оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справах та іншим учасникам справ відповідно до вимог процесуального законодавства, виконання функції контролю за своєчасністю надсилання копій судових рішень, виконання інших доручень судді, що стосуються організації розгляду судових справ, чого ОСОБА_2 за посадою не здійснює.

Щодо виконання позивачем за її твердженнями доручень іншого судді, то в силу вимог ст. 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів вона такому судді не підпорядковується, тому відповідачі не повинні оплачувати виконання такої самодіяльної ініціативи з боку ОСОБА_2, оскільки оплата праці здійснюється за посадою.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог даного позову та відсутність правових підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Ісаєнко Ю.А.

Суддя Файдюк В.В.

Повний текст постанови виготовлено - 31.10.2018р.