Постанова

від 30.10.2018 по справі 808/929/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

30 жовтня 2018 року

справа №808/929/18

адміністративне провадження №К/9901/61550/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Айадмін на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у складі судді Прасова О.О. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у складі колегії суддів Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Панченко О.М. у справі № 808/929/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айадмін до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним наказу на проведення перевірки,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю Айадмін (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним наказ від 09 лютого 2018 року №396 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки .

23 квітня 2018 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дослідили і оцінили надані докази в їх сукупності, зокрема три запити податкового органу сформовані згідно пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, дійшли висновку про їх відповідність встановленим законодавством вимогам, суди врахували ненадання Товариством відповідей на два запити, а також оцінили спірний наказ податкового органу та підстави проведення перевірки, зазначені в ньому, здійснили висновок про відповідність Наказу нормативним підставам його винесення.

Суди попередніх інстанцій також здійснили висновок про те, що платник податків має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, а якщо допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства.

У вересні 2018 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

У касаційній скарзі платник податків посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема незастосування при вирішенні справи положень Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 3 листопада 2016 року №1728-VIII, за якими на момент проведення перевірки позаплановий захід державного нагляду (контролю) відповідач мав право здійснювати лише за погодженням Державної регуляторної служби за наявності однієї з шести вичерпних підстав, перелічених у статті 3 Закону №1728-VIII. Також в касаційній скарзі Товариство вказує на порушення порядку проведення документальної виїзної перевірки, яка має проводитись за місцезнаходженням платника податків, а в межах спірних правовідносин спірна перевірка не мала виїзного характеру.

18 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду справу № 808/929/18.

02 жовтня 2018 року справа № 808/929/18 надійшла до Верховного Суду.

Відзив відповідача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення частково не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 09 лютого 2018 заступником начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Пужай-Череда А.М. підписано Наказ №396 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки , в якому зазначено, що у зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків податкового законодавства та виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях по податку на додану вартість за період березень 2017р., серпень 2017р., жовтень 2017р., листопад 2017р. та враховуючи, що платником податків листом від 08.11.2017 №11 (вх.№21047/10 від 08.12.2017) надано пояснення та їх документальні підтвердження не в повному обсязі на письмові запити контролюючого органу від 23.11.2017 №19087/10/08-01-58-01 (отримано платником 24.11.2017), не надано пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу від 13.12.2017 №20874/10/08-01-58-01 (отримано платником 15.12.2017), від 26.12.2017 №21791/10/08-01-58-01 (лист повернувся у зв'язку з закінченням терміну зберігання) та керуючись вимогами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій оцінений Наказ №396 від 09 лютого 2018 року на відповідність вимогам ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні положення , ДСТУ 3844-99 Державна уніфікована система документації , ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів та здійснено висновок про його відповідність вимогам.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, в тому числі, документальних позапланових виїзних, є належною для прийняття наказу про проведення перевірки.

Встановлюючи наявність підстав для проведення перевірки, наведені у Наказі, суди першої та апеляційної інстанції встановили обставини, які обумовили застосування підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що податковим органом на адресу Товариства 09 листопада 2017 року направлено лист Про надання інформації щодо придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю Стил Форт товару, в якого у свою чергу по ланцюгу відсутнє придбання даного виду товару (отримано позивачем 10 листопада 2017 року). Позивачем документально не доведено надання відповіді на цей лист відповідача.

24 листопада 2017 року Товариству вручено запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 23 листопада 2017 року за №19087/10/08-01-58-01, яким запропоновано надати інформацію відносно придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю Стил Форт товару.

На цей запит 08 грудня 2017 року до Енергодарського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області надійшла відповідь Товариства (від 08 листопада 2017 року №11) разом з переліком документів.

15 листопада 2017 року Товариству вручено запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 13 грудня 2017 року №20874/10/08-01-58-01, яким запропоновано надати інформацію зазначену у запиті, відносно придбання у Товариств з обмеженою відповідальністю Стил Форт , Торгпродрезерв , Брейлінн товару.

Позивачем документально не доведено надання відповіді на цей запит відповідача.

28 грудня 2017 року на адресу Товариства надіслано запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 26 грудня 2017 року за №21791/10/08-01-58-01 та запропоновано надати інформацію зазначену у запиті, відносно придбання у Товариств з обмеженою відповідальністю Віражіо Трейд , Макробізнес , Брейлінн товару.

Позивачем документально не доведено надання відповіді на цей запит відповідача.

Дослідивши зазначені запити (листи) контролюючих органів, відповідь Товариства, суди попередніх інстанцій вказали на їх оформлення відповідно до приписів пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а також на те, що їх зміст свідчить про неповне висвітлення позивачем, як платником податків, змісту та результатів господарських операцій з Товариствами з обмеженою відповідальністю Брейлінн (нова назва Лонгостейшн ) за березень 2017р., Торгпродрезерв за серпень 2017р., Стил Форт за жовтень 2017р., Віражіо Трейд за листопад 2017р., Макробізнес за листопад 2017р.

Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Положення пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначають обставини, за яких податковому органу надано право на проведення документальних позапланових перевірок.

Так, положення підпункту 78.1.1 визначають таку підставу як отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Положення підпункту 78.1.4 визначають такою підставою недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз наведених норм обумовлює висновок про те, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит податкового органу.

В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних та відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Наявні в матеріалах справи запити містять посилання як на підпункт 78.1.1, так і на підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях вказують про те, що Наказ винесений на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, при цьому жодних фактів та оцінки стосовно того, чи містять запити податкового органу інформацію щодо невідповідності даних задекларованих Товариством у конкретних податкових деклараціях (рядок декларації), судові рішення цих судів не утримують. Не встановлено судами попередніх інстанцій чи відображають направлені відповідачем запити мотиви та правові підстави, визначені законом для отримання інформації від платника податків (зокрема відносно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78), адже, ненадання відповіді на запит, оформлений з недотриманням вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, не породжує жодних негативних наслідків для платника податків та не може бути підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Судами попередніх інстанцій серед іншого встановлено дотримання відповідачем порядку вручення направлень на перевірку та самого наказу, а також факт проведення перевірки Товариства у період з 12 лютого 2018 року по 16 лютого 2018 року, хоча ці обставини не впливають на правомірність прийнятого Наказу, не є предметам даного спору, а є діями щодо його реалізації.

Щодо доводів касаційної скарги про не застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Статтею 2 цього Закону встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Зокрема, статтею 3 Закону встановленні виключні підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Проте, посилання позивача на цей Закон, як на підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведеного позивачем Закону не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що у разі допуску Товариством посадових осіб відповідача до перевірки, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, оскільки сам наказ про призначення перевірки, який є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень та підставою для проведення перевірки платника податків, у разі визнання його протиправності обумовлює безпідставність дій по проведенню перевірки та нівелює наслідки такої.

Посилання Товариства у касаційній скарзі на порушення податковим органом порядку проведення перевірки зокрема стосовно відсутності факту виїзду відповідача за місцезнаходженням Товариства Суд не приймає, оскільки предметом судового розгляду в межах цієї справи є правомірність Наказу, як акту індивідуальної дії, а не дій податкового органу по проведенню перевірки.

У зв'язку з вищенаведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Айадмін задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року скасувати, справу № 808/929/18 направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер