Постанова

від 30.10.2018 по справі 805/4634/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №805/4634/15-а

адміністративне провадження №К/9901/23394/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2016 (суддя - Хохленков О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (головуючий суддя - Васильєва І.А., судді: Жаботинська С.В., Казначеєв Е.Г.) у справі №805/4634/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юнипласт до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юнипласт (далі - ТОВ Юнипласт ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом в якому, просив визнати протиправною та скасувати вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ) від 07.07.2015 №Ю-328-25у про сплату суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 18676,46 грн.

Позовні вимоги тим обґрунтовано тим, що оскаржувана вимога є незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню, оскільки підприємство позивача знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької і Луганської областей згідно указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р. Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , зокрема, платників єдиного внеску, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнено від сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовуються.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Красноармійська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Красноармійська ОДПІ посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, вважає рішення прийнято без надання вірної правової оцінки обставинам справи, а саме: судами невірно застосовано норми статей 4, 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а також порушення норм процесуального права: статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач зазначає, що Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , доповнено пунктом 9-3, згідно якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилась антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції та сертифікат Торгово-Промислової палати України.

Проте, під час вирішення даного спору судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що на дату складання спірного рішення заява та сертифікат Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс мажорних обставин, який вирішує питання щодо списання податкового боргу та не застосування штрафних санкцій позивачем до податкового органу не надавались.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ Юнипласт є юридичною особою, код ЄДРПОУ 30701598, здійснювало свою діяльність у м. Донецьку, на теперішній час здійснює свою діяльність за адресою: 85307, Донецька область, м. Красноармійськ, Шахтарський мікрорайон, будинок 26-Б.

07.07.2016 контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-328-25у на суму 18 676,46 грн. Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника, вказана вимога сформована на суму різниці (враховуючи збільшення суми боргу з єдиного внеску платника та суми боргу, які вже охоплені попередніми вимогами ВДВС (включаючи періоди по строку нарахування єдиного внеску - 22.06.2015 за травень 2015 року у сумі 14 654,42 грн.) у розмірі 18 678,46 грн.

Згідно із супровідним листом № 2603/10/05-16-23 від 11.09.2015 вищевказана вимога була спрямована до органу ДВС для примусового стягнення боргу.

Постановою від 21.09.2015 ДВС відкрито виконавче провадження з виконання вказаної вимоги.

28.09.2015 Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області повідомила орган ДВС про сплату боргу (недоїмки) ТОВ Юнипласт в сумі 18676,46 грн.

З урахуванням викладеного постановою ДВС від 16.10.2015 закінчено виконавче провадження у зв'язку зі сплатою боржником боргу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Частиною восьмою цієї статті встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Красноармійськ.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р було зупинено дію Розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р. Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі № 826/18327/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 02.04.2015, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі було зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.

Отже, розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р було чинне у період з 30.10.2014 по 04.11.2014 та у період з 02.04.2015 по 27.04.2015. Відповідно, знаходження населених пунктів, зазначених у вказаному у Розпорядженні № 1053-р Переліку (в тому числі, м. Артемівськ, м. Красноармійськ) у вказані періоди часу на території, де проводилась антитерористична операція - встановлено.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р та затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Артемівськ, м. Красноармійськ.

Частиною 4 статті 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування : розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3, згідно якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення платника від виконання своїх обов'язав, передбачених Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

При цьому, ненадання позивачем заяви про звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання обов'язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску не є безумовною нормою, оскільки надання такої заяви відповідачу згідно з наведеними вище положеннями Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , передбачено в разі невиконання обов'язку, визначеного частиною другою статті шостої цього Закону, щодо своєчасної та в повному обсязі сплати єдиного внеску, а не в разі звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зазначеного обов'язку.

З'ясовано, що позивач звертався до контролюючого органу, на обліку якого знаходився на той час (Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів) з заявою про звільнення його від виконання своїх обов'язків, посилаючись на те, що підприємство здійснює свою діяльність на території АТО, що підтверджується копією заяви, наявної в матеріалах даної справи від 23.10.2014.

Крім того, 28.09.2015 позивачем сплачено суму єдиного внеску у розмірі 18676,46 грн. за вимогою контролюючого органу, що підтверджується повідомленням про сплату боргу (недоїмки) від 28.09.2015 № 191, а також постановою державного виконавця від 16.10.2015 про закінчення виконавчого провадження з виконання вказаної вимоги.

Наведені обставини, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, свідчать, що позивач виконав усі вимоги законодавства, що є підставою для звільнення останнього від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо своєчасної сплати єдиного внеску відповідно до вимоги контролюючого органу, при цьому останнім сплачена сума за вимогою контролюючого органу впродовж двох місяців, після її прийняття.

Водночас Верховний Суд зазначає, що Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Також, слід зазначити, що наявність або відсутність сертифікату Торгово-промислової палати також не впливає на вирішення спірних відносин, оскільки аналіз наведених вище законів та нормативно-правових актів, якими регулюються спірні відносини, дає підстави для висновку, що відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання обов'язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску в повному обсязі не застосовується до платників єдиного внеску за умови, якщо вони перебувають на обліку в податкових органах на території, де здійснювалася антитерористична операція.

Отже, рішення судів попередніх інстанцій про скасування вимоги від 07.07.2015 №Ю-328-25у про сплату суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 18676,46 грн. є правильними та підлягають залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів попередніх інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.Я.Олендер ,

Судді Верховного Суду