Постанова

від 30.10.2018 по справі 522/24483/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6752/18

Номер справи місцевого суду: 522/24483/16-ц

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства АІГ Україна страхова компанія про стягнення суми страхової виплати, пені та відсотків річних, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2018 року, ухваленого суддею Чернявською Л.М.,

встановив:

16.12.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПрАТ АІГ Україна страхова компанія , в якому, після уточнення вимог 21.11.2017 року, просив стягнути з ПрАТ АІГ Україна страхова компанія на свою користь 2087,22 долари США, а саме: 1500,00 доларів США - сума страхової виплати; 540,00 доларів США пені; 47,22 долари США - три відсотки річних за період з 03.10.2016 року по 21.11.2017 року, що в гривневому еквіваленті складає 55624,41 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що 08.12.2015 року між ним та ПрАТ АІГ Україна страхова компанія укладено договір страхування № 059863, згідно умов якого, страховим випадком є затримка рейсу , страхова сума 1500,00 доларів США, франшиза складає 4 години, видатки компенсуються у межах страхової суми незважаючи на час. Під час дії даного договору страхування, 03.10.2016 року позивач повинен був летіти рейсом № В2 833 Belavia Мінск - Одеса о 00.20 годині. Однак зазначений рейс було затримано на 12 годин у зв'язку із незадовільними погодними умовами. Позивач повідомив про страховий випадок відповідача у встановленому договором порядку, однак листом від 17.10.2016 року ПрАТ АІГ Україна страхова компанія відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, з посиланням на те, що той не надав підтвердження здійснення необхідних витрат в день настання страхового випадку. Позивач вважав такі дії відповідача протиправними і був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, апеляційну скаргу подав представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що районним судом не було враховано те, що за спірним договором страхування затримка рейсу є страховим випадком і видатки компенсуються у межах страхової суми незважаючи на час. Відмови у здійсненні страхових виплат крім зазначених ст.26 Закону України Про страхування договір не містить, тому відмова відповідача у здійсненні страхової виплати апелянт вважає необґрунтованою. Позивачем було виконано умови договору страхування, зокрема внесено оплату страхових платежів у повному обсязі, в установлений договором строк повідомлено про настання страхового випадку, надані документи підтверджуючі настання страхового випадку. Одночасно, з боку страховика ПАТ АІГ Україна Страхова компанія виявляється не належне виконання зобов'язання за договором, а саме не здійснено страхові виплати за страховим випадком, який відбувся.

Вважаючи апеляційну скаргу безпідставною, представник відповідача - генеральний директор ПАТ АІГ Україна страхова компанія Крупчицька О.М. звернулася до суду апеляційної інстанції з відзивом на неї, у якому зазначила, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - такими, що не можуть прийматись до уваги.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг, відзивів на них та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 08.12.2015 року між ОСОБА_2 (страхувальник) та ПрАТ АІГ Україна страхова компанія (страховик) укладено договір страхування № 059863, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника; відповідальністю страхувальника в результаті завдання ним ненавмисного тілесного ушкодження третій особі; володінням і користуванням страхувальником майном за межами України. Строк дії договору з 20.12.2015 року по 19.12.2016 року.

Під час дії даного договору страхування, 03.10.2016 року ОСОБА_2 повинен був летіти рейсом № В2 833 Belavia Мінск - Одеса о 00.20 годині, однак рейс № В2 833 Belavia Мінск - Одеса було затримано на 12 годин у зв'язку із незадовільними погодними умовами.

Вважаючи дану подію страховим випадком, відповідно до умов вказаного договору страхування, ОСОБА_2 подав до страховика заяву про страхову подію від 05.10.2016 року, а страховою компанією було відкрито претензійну справу за полісом № 059863 від 08.12.2015 року.

Проте, відповідач, розглянувши у встановлені строки заяву позивача, надав тому 17.10.2016 року обґрунтовану відповідь щодо неможливості здійснення страхового відшкодування, в зв'язку з тим, що не має доказів понесених позивачем витрат пов'язаних із затримкою рейсу, а сама по собі затримка рейсу не є страховим випадком, відповідно до Умов страхування.

Позивач наполягав на тому, що в договорі страхування № 059863 від 08.12.2015 року про вказані Умови страхування не йдеться, він з ними не ознайомлювався, а перелік страхових випадків містить лише посилання на затримку рейсу та посилання на франшизу, яка складає очікування протягом чотирьох годин.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ч.1 ст.988 ЦК України, страховик зобов'язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Суд першої інстанції встановив, що договір страхування № 059863, укладений між сторонами, містить посилання на те, що Договір страхування укладений відповідно до Правил добровільного страхування від нещасних випадків та Правил добровільного страхування медичних витрат, затверджених страховиком 28.04.2006 року, з якими страхувальник ознайомлений та зобов'язується їх дотримуватися.

Таким чином, районний суд дійшов висновку, що страховик виконав свої обов'язки, передбачені п.1 ч.1 ст. 988 ЦК України, а страхувальник в свою чергу, підписуючи договір страхування № 059863, підтвердив те, що він ознайомлений з Правилами добровільного страхування від нещасних випадків та Правилами добровільного страхування медичних витрат, затверджених страховиком 28.04.2006 року та зобов'язується їх виконувати.

Суд критично оцінив доводи позивача про те, що він не був ознайомлений з цими правилами страхування та на зворотній частині договором страхування, де розміщено ці правила відсутній його підпис. Так судом встановлено, що додаткового скріплення підписами вказаних правил страхування, договором страхування № 059863 не передбачено, а позивачем не надано жодних доказів того, що він не був ознайомлений з даними правилами.

Відповідно до п.4.21 Умов страхування, які є невід'ємною частиною договору страхування № 059863, вказано, що у разі затримки рейсу на якому повинен був летіти страхувальник більше ніж на франшизу очікування, страховик компенсує витрати страхувальника в межах загальної страхової суми, зазначеної в плані страхування (полісі), для здійснення необхідних покупок, таких як їжа, напої, чи інших подібних витрат, що напряму випливають з затримки чи відміни рейсу з підтвердженням бронювання.

Суд встановив, що підставою для здійснення страхової виплати, відповідно до умов договору страхування № 059863 від 08.12.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ АІГ Україна страхова компанія , є понесення ОСОБА_2 грошових витрат, пов'язаних із затримкою рейсу більше ніж на чотири години, а не сама по собі затримка рейсу більше ніж на чотири години.

Також, суд встановив, що позивач, як страхувальник, не надавши доказів відповідачу, як страховику, понесення грошових витрат, у зв'язку із затримкою 03.10.2016 року рейсу № В2 833 Belavia Мінск - Одеса, не набув права отримати від ПрАТ АІГ Україна страхова компанія страхову виплату, так як даний інцидент, не може вважатися страховим випадком по вказаному договору.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про не обґрунтованість вимог позивача і відмову у їх задоволенні.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги зводяться до дублювання доводів та аргументів позову, яким судом першої інстанції надана належна правова оцінка, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, а тому додатково правового аналізу вони не потребують.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційні скарги залишені без задоволення, то відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

У зв'язку з ухваленням рішення за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постанов:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3- залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2018 року- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 30.10.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева