Постанова

від 25.10.2018 по справі 521/21723/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6459/18

Номер справи місцевого суду: 521/21723/17

Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року м. Одеса

Справа №521/21723/17

Провадження №22-ц/785/6459/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

за участю секретаря судового засідання - Драганової Ю.С.,

учасники справи:

старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В.,

боржник - ОСОБА_3,

представник боржника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Сегеди О.М., 26 червня 2018 року в м. Одесі,

встановив:

У грудні 2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі: ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області) Коренюк О.В. звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянці ОСОБА_3

В обґрунтування подання зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області перебуває зведене виконавче провадження ВП № 44105411 з примусового виконання виконавчого листа № 1512/11233/2012 виданого Київським районним судом м. Одеси 19 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Марфін Банк заборгованості за кредитним договором №421/F від 20 березня 2008 року у сумі 348888,73 доларів США, та у сумі 461 699,75 грн., з яких заборгованість за кредитом у розмірі 315 484,19 доларів США; заборгованість за відсотками у розмірі 33 404,54 доларів США; пеня по кредиту у розмірі 150 853,98 грн.; пеня по відсоткам у розмірі 310 845,77 грн., та виконавчого листа № 1512/11233/2012 виданого Київським районним судом м. Одеси від 19 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 витрат по оплаті судового збору у розмірі 1609,5 грн. 28 березня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Пунктом 2 вказаної постанови зобов'язано боржника виконати вимоги виконавчого листа в 7-ми денний термін з моменту винесення постанови. З метою виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, державним виконавцем надіслано запити до реєструючих установ. Боржнику - ОСОБА_3 направлявся виклик державного виконавця, який вона отримала 24 листопада 2017 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ( том1, а.с. 226).

Проте, станом на час звернення до суду державного виконавця з поданням ОСОБА_3 не з'явилась, пояснення щодо невиконання рішення суду не надала, що свідчить про ухилення від виконання рішення суду. Тому, враховуючи вищенаведене, старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області просив суд обмежити у праві виїзду за межі України - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт громадянина України НОМЕР_4, виданий Київським РВ м. Одеси, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2017 року подання було задоволено.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2018 року ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. в судовому засіданні підтримала подання, просила задовольнити.

Боржник ОСОБА_3 та її представник заперечували проти задоволення подання.

26.06.2018 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси подання старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. задоволено.

Встановлено тимчасове обмеження громадянці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, паспорт громадянина України НОМЕР_5, виданий Київським РВ м. Одеси, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, до виконання своїх зобов'язань, покладених на неї за виконавчими листами по справі № 1512/11233/2012, виданими Київським районним судом м. Одеси 19 листопада 2013 року.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_4, діючий в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалену під головуванням судді Сегеди О.М., 26 червня 2018 року в м. Одесі у справі №521/21723/17 та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про ухилення боржниці від сплати заборгованості та не врахував тяжкого становища боржника, що вона є онкохворою людиною та змушена проходити лікування в онкоклініці, тому не завжди буває вдома. Судом також не враховано те, що з її пенсії відбувається утримання, що свідчить про те, що вона не ухиляється від виконання рішення суду. Також, на думку боржника, державним виконавцем порушено порядок оформлення подання до суду. Окрім того, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, а саме те, що автомобіль НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_7, який знаходиться у розшуку з 18.07.2014року, був проданий ОСОБА_3 ще 10 років тому на підставі генеральної довіреності.

Матеріали справи не містять відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової ухвали, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що боржник свідомо ухиляється від виконання судових рішень, не надав доказів того, що ним вживаються дії, об'єктивно спрямовані на погашення боргу та які були б співмірними борговим зобов'язанням.

Проте ,з такими висновками суду погодитися не можна.

Колегія суддів, частково погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1, частини 2 статті 6 Закону України Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України , громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи, чи керівника боржника - юридичної особи, за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області перебуває зведене виконавче провадження ВП № 44105411 по виконанню: виконавчого листа №1512/11233/2012, виданого Київським районним судом м. Одеси 19 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Марфін Банк заборгованості за кредитним договором № 421/F від 20 березня 2008 року у сумі 348 888,73 доларів США, та у сумі 461 699,75 грн., з яких заборгованість за кредитом у розмірі 315 484,19 доларів США; заборгованість за відсотками у розмірі 33 404,54 доларів США; пеня по кредиту у розмірі 150 853,98 грн.; пеня по відсоткам у розмірі 310 845,77 грн. та виконавчого листа № 1512/11233/2012 виданого Київським районним судом м. Одеси 19 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 витрат по оплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. (т. 1 а.с.5-9, 147-148, 177).

Крім цього, постановою головного державного виконавця Гортолум В.С. від 14 лютого 2018 року до зведеного виконавчого провадження №44105411 прийнято та приєднано виконавче провадження №36215907 з примусового виконання виконавчого листа №2-1085/10, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми з ОСОБА_3 на користь ПАТ Марфін Банк у розмірі 158 635,02 грн. (том 1, а.с. 30-32).

З метою виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, державним виконавцем надіслано запити до реєструючих установ.

Згідно довідки Державної фіскальної служби України у боржника відсутні відкриті розрахункові рахунки (том 2, а.с.12).

Згідно довідки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів відсутній (том 1, а.с.20).

Згідно довідки КП БТІ Одеської міської ради за боржником нерухоме майно не зареєстроване (том 1, а.с.21).

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України в Одеській області за боржником зареєстрований автотранспортний засіб ГАЗ 21 Т, н/з НОМЕР_3, номер двигуна ГАЗ-2487978. Вказаний автотранспортний засіб перебуває у розшуку з 18 липня 2014 року (том 1, а. с. 181).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, станом на 14.11.2017 року за № 103667904 - ОСОБА_3 є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер земельної ділянки, реєстраційний номер земельної ділянки: Т/-3540/18, кадастровий номер НОМЕР_6, а також земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 (том 1, а. с. 212-217).

Боржнику - ОСОБА_3 направлявся виклик державного виконавця, який вона отримала 24 листопада 2017 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а. с. 226).

З матеріалів справи вбачається, що постановою № В-2/243/2013 від 10.06.2013 року в межах виконавчого листа № 2-1085/10 державним виконавцем звернуто стягнення на пенсію боржника - ОСОБА_3, утримання проводяться у розмірі 20% щомісячно після відрахувань податків (том 2, а. с. 24-26).

Відповідно до інформації Київського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одесі, з відомостей про відрахування, вбачається, що з пенсії ОСОБА_3 здійснюється щомісячне відрахування у розмірі 20% за виконавчим листом № 2-1085/10 від 05.11.2010 року починаючи з 01.03.2015 року і до 01.02.2018 року (том 2, а.с.48-50).

Колегія суддів, погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не враховано те, що з пенсії ОСОБА_3 відбувається утримання, що свідчить про те, що вона не ухиляється від виконання рішення суду, оскільки це є підтвердження того, що боржник частково виконала рішення суду.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, стосовно того, що судом неповно з'ясовано обставини справи, а саме те, що автомобіль НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_7, який знаходиться у розшуку з 18.07.2014 року, був проданий ОСОБА_3 ще 10 років тому на підставі генеральної довіреності, оскільки матеріали справи не містять , а боржником всупереч ст. 81 ЦПК України не надано даних про те, що вказаний автомобіль боржницею був проданий.

Посилання апеляційної скарги на те, що державним виконавцем порушено порядок оформлення подання та до нього не надано відомостей про зведене виконавче провадження та не має відомостей про кількість виконавчих проваджень є недостовірними, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи відповідними постановами по зведеному виконавчому провадженні (т.1 а. с. 147-250,177 т.2 а.с.1-38).

Колегія суддів вважає, що заслуговує на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував тяжкого становища боржника, що ОСОБА_3 є онкохворою людиною та змушена проходити лікування в онкоклініці, тому часто відсутня за адресою проживання, з огляду на те, що матеріали справи містять відомості про наявність онкологічного захворювання у ОСОБА_3, яка потребує динамічного спостереження, діагностування та контрольних візитів до лікарні Ізраїльської онкології Лісод в Україні м. Київ ( том 1, а. с. 112-135).

Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, старший державний виконавець обґрунтувала звернення до суду з поданням тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду: накладено арешт на майно боржника, здійснюється перевірка майнового стану боржника, а також те, що боржник ухиляється від виконання рішень суду, однак матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 не ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї судовими рішеннями, так як вона частково виконала рішення суду, шляхом здійснення з її пенсії утримань у розмірі 20%, тому немає підстав для задоволення подання старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково задовольнив подання державного виконавця.

При встановлених обставинах колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_3 дають підстави для скасування ухвали суду з ухваленням нового судового рішення по справі.

За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_3, підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374,376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, паспорт громадянина України НОМЕР_5, виданий Київським РВ м. Одеси, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29.10.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області: А.А. Калараш

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе