Рішення

від 30.10.2018 по справі 625/86/18

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 625/86/18

Провадження № 2/625/49/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Коломацький районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Лосєва Д.К.,

за участю секретаря - Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Різуненкове цивільну справу за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ :

СТОВ КОЛОС звернулося до суду з позовною заявою в якій просить визнати недійсним договір оренди землі від 13 жовтня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований згідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37713877 від 23 жовтня 2017 року державним реєстратором Коломацької РДА Харківської області ОСОБА_3, номер запису про інше речове право: 22968449 та скасувати його державну реєстрацію.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 липня 2002 року між ОСОБА_4 та СТОВ КОЛОС було укладено договір оренди земельної частки (паю), що належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку пай серії ХР № 0047620 від 25 серпня 1997 року, на строк до 01 січня 2006 року, з правом автоматичного продовження на наступний двадцятирічний термін за умови, що ОСОБА_4 не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення вказаного договору не повідомить у письмовій формі СТОВ КОЛОС про припинення його дії. Також позивач зазначає, що вказаний договір набрав законної сили 15 липня 2002 року з часу його реєстрації у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Шелестівської сільської ради Коломацького району Харківської області за № 452.

Однак, як зазначає позивач 28 листопада 2017 року на його юридичну адресу надійшла заява від ОСОБА_1, яка є спадкоємицею після смерті ОСОБА_4, згідно якої вбачалося, що ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем договір оренди зазначеної вище земельної ділянки та що дане право зареєстроване відповідно до діючого законодавства. Позивач вказує, що оскільки оспорюваний ним договір оренди земельною частки (паю) від 13 жовтня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, був укладений та зареєстрований до закінчення строку дії попереднього договору оренди цієї ж земельної ділянки, то він є недійсними.

Представник відповідачів не погоджуючись з позовними вимогами надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не надано відповідного правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), що слугував підставою в подальшому для укладення між СТОВ КОЛОС та ОСОБА_4 договору оренди, а завірена копія сертифікату на ім'я спадкодавця ОСОБА_5, що надана позивачем викликає у нього сумнів, оскільки позивачем завірено оригінал, який відсутній у нього, як і додатки до даного сертифікату, які як він зазначає взагалі не є документами, оскільки їх видача не передбачена законами і порядками. Також він зазначає, що з моменту виділення земельної частки (паю) у натурі з відповідним кадастровим номером та видачі ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди утратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю), є припиненим.

Представник позивача у свою чергу надала відповідь на відзив, в якому зазначала, що форма сертифікату на право на земельну частку (пай) затверджена постановою КМУ від 12 жовтня 1995 року № 801 Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) , передбачає можливість вносити зміни до сертифіката у зв'язку з передачею відповідно права, а тому основним документом, що засвідчує право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_5 є сертифікат, до якого внесені зміни щодо права на земельну частку (пай), яке передано ОСОБА_4, а також ще одним документом є свідоцтво про право на спадщину. Також зазначала, що у відповідності до п. 2.3 Договору оренди земельної частки паю від 15 липня 2002 року між ОСОБА_4 та СТОВ КОЛОС вбачається, що заміна документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, що передається в оренду Орендареві із Сертифікату на право на земельну частку (пай) на Державний акт на право приватної власності на землю не є підставою для зміни умов або припинення договору, а тому зазначений договір оренди земельною частки (паю) є дійсним і після набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку.

Представник відповідачів не погоджуючись із відповіддю на відзив надав на нього заперечення, згідно яких зазначав про те, що у задоволенні позову слід відмовити, з підстав, які зазначені у запереченні у відповіді на відзив та які фактично дублюють зміст відповіді на відзив.

04 травня 2018 року відкрито провадження по вищевказаній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

12 вересня 2018 року судом були задоволені клопотання представника позивача та представника відповідачів та витребувану договір оренди землі б/н від 13 жовтня 2017 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також витребувано з СТОВ КОЛОС договір оренди земельної частки (паю) за № 452 від 15 липня 2002 року укладеного між ОСОБА_4 та СТОВ КОЛОС та копію сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0047620 і додатки до нього, крім того було виключено Коломацьку районну державну адміністрацію Харківської області зі складу третіх осіб у справі.

Ухвалою суду 01 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження по вищевказаній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_7, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, додатково зазначила, що позовні вимоги викладені в позовній заяві та в відповіді на відзив підтримує в повному обсязі. (а.с. 190).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату і час його проведення були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідачів - адвокат ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та відсутності відповідачів, також просив розглянути справу на підставі наявних доказів. (а.с. 191).

Суд, врахувавши думки сторін викладені в їх відповідних заявах, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_4 за життя була власницею земельної ділянки площею 6,37 га, що підтверджується сертифікатом, який зареєстровано 13 серпня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 209 (а.с. 14-15).

Згідно договору оренди земельної частки (паю) № 452 від 15 липня 2002 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Шелестівської сільської ради Коломацького району Харківської області за № 452 від 15 липня 2002 року (а.с. 12-13).

Після смерті ОСОБА_4, яка померла у віці 56 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-НО № 221402 право на земельну частку пай отримала її дочка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 квітня 2015 року (а.с. 17-18).

Згідно до оголошення у газеті Коломацький край від 04 листопада 2017 року громадянка ОСОБА_1 виконувала роботи по встановленню меж земельною ділянки в натурі. (а.с. 107).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 набула право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим №6323281000:01:000:0812 (а.с. 21)

Як також вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1, 17 жовтня 2017 року передала у оренду ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим №6323281000:01:000:0812 строком на 7 років. (а.с. 21 зв. сторона).

Відповідно до п. 17 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 17 січня 2000 року за № 5 визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

Отже, оскільки відповідно до п. 17 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікат на право на земельну частку (пай), що був підставою для укладення договору оренди земельної частки (паю) з виділенням його власнику земельної ділянки та видачі йому державного акта на право власності на землю, втратив силу правовстановлюючого документа, а його власник набув статусу власника земельної ділянки, тобто з договору оренди земельної частки (паю) вибув суб'єкт (орендодавець) та предмет оренди, тому слід вважати, що цей договір припинено.

Оскільки ОСОБА_1 набула статусу власника земельної ділянки, змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) від 15 липня 2002 року слід вважати припиненим.

Оренда земельної частки (паю) та земельної ділянки за предметом є суттєво різними відносинами. У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо прав на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом.

Після виділення земельної ділянки в натурі змінюється предмет спору й земельна частка з ідеальної частки стає реальною земельною ділянкою.

Враховуючи, що у відповідності до чинного законодавства сертифікат на право на земельну частку (пай), що був підставою для укладення договору оренди земельної частки (паю) від 15 липня 2002 року у відповідності до п. 17 розділу 10 Перехідних положень Земельного Кодексу України, тому договір оренди земельної частки (паю) від 15 липня 2002 року слід вважати припиненим, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_1 мала права на укладання договору оренди землі від 13 жовтня 2017 року із ОСОБА_2, а тому у задоволенні позовних вимог СТОВ "КОЛОС" слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 89, 263-265, 273, 354, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя: