Постанова

від 30.10.2018 по справі 755/10912/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/10912/17 Головуючий у І інстанції Астахова О.О.

Провадження № 22-ц/824/607/18 Доповідач у ІІ інст. Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

судді - доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Ігнатченко Н.В. , Приходька К.П.,

за участі секретаря Немудрої Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Магна Люкс на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Магна Люкс про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

У липні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки у розмірі 35 794,62 грн., моральну шкоду - 50 000,00 грн., 33,36 грн. в рахунок витрат на досудове вирішення спору та сплачений судовий збір.

В обґрунтування вимог зазначив, що йому на праві власності належить автомобіль марки Ford Mustang , 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

01 квітня 2017 року позивач з ТОВ Магна Люкс уклали договір № 5/14-04/2017-Н на розміщення транспортного засобу марки Ford Mustang , 2006 року випуску, номер шасі (рама, кузов) НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2, на критому паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

09 квітня 2017 року, зазначений автомобіль було передано на зберігання до паркінгу на визначене місце.

15 квітня 2017 року в період з 9:00 год. до 10:00 год. під час відвідування паркінгу, позивач виявив пошкодження транспортного засобу, а саме: замок на дверях автомобіля та доводчик скла водійських дверей було пошкоджено, а також викрадено акумулятор марки Форд.

У зв'язку із виявленим, позивач автомобіль не забирав та викликав правоохоронні органи.

Факт скоєння злочину та нанесення шкоди зафіксовано працівниками поліції, про що свідчить Витяг з кримінального провадження № 12017100040003365.

В той же день позивач звернувся до відповідача про факт скоєння злочину на території паркінгу, однак ТОВ Магна Люкс бажання врегулювати спір в досудовому порядку було проігноровано, а в приватній бесіді з директором паркінгу позивачу повідомлено про відмову у відшкодуванні завданої шкоди.

28 травня 2017 року в період з 9:00 год. до 11:00 год. ранку позивач приїхав забрати автомобіль та ним було виявлено вчинення повторного правопорушення, під час якого викрадено значок з автомобіля та пошкоджено решітку бамперу. Заява про скоєння злочину була прийнята працівниками поліції безпосередньо на місці скоєння злочину та зареєстрована в реєстрі досудових розслідувань за № 12017100040007422.

Посилаючись на положення ст. ст. 936, 937, 977 ЦК України, позивач зазначає, що між ним та відповідачем мав місце договір зберігання автотранспортних засобів і відповідач мав забезпечити обмеження доступу сторонніх осіб на автостоянку та вжити заходів для збереження транспортного засобу.

Відповідач не забезпечив умови, за яких було б неможливе проникнення на територію автостоянки сторонніх осіб з метою здійснення крадіжки та пошкодження автомобілю.

Після вказаний подій позивач звернувся до представництва компанії Форд в Україні з метою оцінки пошкодженого автомобіля та визначення вартості втрачених і пошкоджених запчастин.

Згідно проведеної оцінки, матеріальний збиток, завданий позивачу, як власнику автомобіля складає 35 784,62 грн.

Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що відповідач тривалий час ігнорує будь-які спроби вирішити дане питання, що призвело до душевних страждань, стресового стану позивача.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Магна Люкс на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 34 519,62 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а також судові витрати - 33,36 грн. В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ТОВ Магна Люкс подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм процесуального право та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу у відсутності представника відповідача, який повідомляв про причини своєї неявки і завчасно подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з тим, що представник відповідача - юрист Калініченко В.В. в день засідання знаходився на виїзді в Сумській області за сімейними обставинами.

Крім того, скаржник заперечує доведеність факту, що транспортний засіб позивача був пошкоджений саме на території паркінгу, тому що офіційних матеріалів досудового розслідування немає і вказані факти не доведені під час його проведення. Також, в цій позиції суду нічого не говориться про пошкодження замка на дверях автомобіля, викрадення значка, тобто дані пошкодження були відсутні і не потребували заміни. В той же час, відповідно до рахунків ТОВ ВіннерАвтомотів від 06 травня 2017 року значиться карта двері водія - зняття - установка. Скаржник не погоджується також із оцінкою матеріальної шкоди, оскільки її здійснено без врахування амортизаційного зносу.

Вважає помилковим висновок суду щодо підтвердження укладення між сторонами договору зберігання, в той час як фактично в Договорі №5/14-04/217-Н, укладеному 01.04.2017 року, вирішувалось питання про надання місця в паркінгу для розміщення транспортного засобу, а не взяття його на зберігання на визначений строк.

Зазначає, що відповідач також не може нести відповідальність за завдану позивачу шкоду, тому що вона завдана третіми особами шляхом вчинення злочину

У серпні 2018 року позивач ОСОБА_2 направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скарги у вигляді заперечень, в яких зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Зокрема, позивач зазначив, що факт пошкодження належного йому автомобіля було зафіксовано працівниками поліції на території паркінгу та в присутності працівника паркінгу. На думку позивача, відповідач вводить суд в оману, заявляючи, що позивач не звертався до керівництва ТОВ Магна Люкс із заявою про завдані збитки та відшкодування їх в до судовому порядку. Також, відповідачем не враховано, що відповідно до внутрішнього положення Про паркінг ТОВ Магна Люкс , а саме п. 4.3 під час оформлення договору та прийняття транспортного засобу на паркінг черговий приймальник (контролер) вносить необхідні дані про автовласника і транспортний засіб до журналу обліку транспортних засобів. Виходячи з цього, роблячи запис, приймальник контролер, тим самим засвідчує справність транспортного засобу та відсутність зовнішніх пошкоджень автомобіля, який був допущений на територію паркінгу. Позивач зауважує також, що на в'їзді та виїзду з паркінгу встановлені камери відеоспостереження, але надати відеозапис з цих камер в дні інциденту керівництво паркінгу відмовилось.

В судовому засіданні по розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи умови укладеного між сторонами договору та вимоги ст. ст. 950, 951 ЦК України, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, а саме: не вжиття встановлених договором та законом заходів щодо збереження прийнятого на зберігання автомобіля шляхом допуску проникнення третіх осіб на територію паркінгу, мало місце викрадення запчастин та пошкодження належного позивачу автомобіля, у зв'язку з чим останній набув право на отримання від відповідача відшкодування матеріальних збитків у понесеному ним розмірі в сумі 34 519,62 грн.

Колегія суддів апеляційного суду не може в повній мірі погодитися з такими висновками, оскільки вони не відповідають встановленим по справі обставинам.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 являється власником автомобіля марки Ford Mustang , 2006 року випуску, номер шасі (рама, кузов) НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № СХМ №219560 (а.с. 23-24).

Відповідно до договору № 5/14-04/2017-Н від 01 квітня 2017 року укладеного між ТОВ Магна Люкс та ОСОБА_2, відповідач зобов'язався розмістити транспортний засіб марки Ford Mustang , 2006 року випуску, номер шасі (рама, кузов) НОМЕР_3, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, на території паркінгу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язується сплачувати плату за послуги (а.с. 9-10).

Відповідно до розділу 5 Договору, він вважається укладеним з дня його підписання та діє до 30 квітня 2017 року, а в частині невиконання обов'язку - до повного його виконання. Строк дії договору продовжується у випадках, передбачених Договором.

Згідно з положенням п. 2.4 Договору, у разі наявності бажання продовжити строк надання послуг, сторона 2 повинна оплатити вартість послуг авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, в якому Сторона 2 планує розміщення транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 оплатив місце для розміщення транспортного засобу відповідно до договору у розмірі 1084,00 грн. за квітень місяць, що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.740425264.1 від 07 квітня 2017 року (а.с. 11) та не заперечується відповідачем.

Згідно із витягом з кримінального провадження №12017100040005365, внесеного до ЄРДР Дніпровським управлінням поліції ГУНП у м. Києві, в період часу з 16:00 год. 09 квітня 2017 року по 09:40 год. 15 квітня 2017 року невідома особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 таємно викрала акумулятор із автомобіля марки Форд Мустанг, д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, чим спричинила останньому матеріальну шкоду (а.с. 12).

15 квітня 2017 року та 24 травня 2017 року ОСОБА_2 звертався до керівництва ТОВ Магна Люкс із заявами в яких повідомляв про завдані йому збитки та просив відшкодувати їх у досудовому порядку (а.с. 13, 15-16).

Факт отримання 29 травня 2017 року листа, адресованого ТОВ Магна Люкс підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 17-18), однак відповіді на звернення позивача матеріали справи не містять.

За даними довідки від 14 червня 2016 року №331/25/50/-17, виданої Дніпровським управлінням поліції ГУНП у м. Києві, ОСОБА_2 звернувся до поліції з заявою про вчинення злочину, а саме, що в період часу з 21 травня 2017 року до 28 травня 2017 року невідома особа, перебуваючи на критому охоронюваному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1, таємно викрала значок у вигляді емблеми з автомобіля марки Форд Мустанг, д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 Вказана заява прийнята 28 травня 2017 року та 29 травня 2017 року зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017100040007422 (а.с. 14).

У частині першій статті 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною другою статті 949 ЦК України передбачено, що річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання.

Згідно з частиною першою статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Відповідно до статті 977 ЦК України за договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.

Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Згідно з пунктами 8, 10-12, 15 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115, на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам. Здавання транспортного засобу на автостоянку провадиться власником, а також особою, яка має оформлене відповідно до законодавства доручення на право користування (або) розпоряджання даним транспортним засобом. Під час здавання транспортного засобу на автостоянку його володілець зобов'язаний пред'явити черговому приймальнику документи, що посвідчують його особу, та реєстраційні документи на транспортний засіб. Під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому. Плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека.

Аналізуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що дослідженими у суді доказами підтверджується факт укладення між сторонами Договору № 5/14-04/2017 від 01.04.2017 року, який за своїм змістом є договором зберігання автотранспортного засобу, строком до 30 квітня 2017 року. Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, самим Договором, а також Дбулікатом квитанції від 07.04.2017 року № 0.0.740425264.1 про оплату ОСОБА_2 на користь ТОВ Магна Люкс 1084 грн. за квітень 2017 року.

В той же час, посилання позивача на пролонгацію дії договору зберігання і на травень 2017 року не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів, підтверджуючих внесення позивачем оплати за вказаний місяць, факту приймання автомобіля на паркінг із відповідним записом у журналі зберігання транспортних засобів, обліку щоденного та одноразового заїзду та виїзду транспортних засобів, матеріали справи не містять.

Кожна сторона, відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вказане, правильними є висновки суду першої інстанції про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, а саме: не вжиття встановлених договором та законом заходів щодо збереження прийнятого на зберігання автомобіля шляхом допуску проникнення третіх осіб на територію паркінгу, мало місце викрадення запчастин та пошкодження належного позивачу автомобіля, у зв'язку з чим останній набув право на отримання від відповідача відшкодування матеріальних збитків. Однак, зазначене є вірним лише в частині завдання збитків, які були виявлені 15 квітня 2017 року, тобто в період, коли позивачем було оплачено зберігання транспортного засобу на паркінгу.

При цьому, апеляційний суд враховує, що представник відповідача в судовому засіданні не заперечував тієї обставини, що факт пошкодження належного позивачу автомобіля (пошкодження доводчика скла та викрадення акумулятора марки Форд) було встановлено 15.04.2017 року патрулем поліції безпосередньо на території паркінгу, шляхом складення відповідного протоколу огляду місця події за участю працівників паркінгу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає розмір збитків, завданих в результаті пошкодження його транспортного засобу в квітні місяці, який підтверджується рахунком № 1037165 від 06.05.2017 року на суму 21 868,67 грн.(а.с. 19) Тому, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні із зменшенням розміру збитків, що підлягають відшкодуванню.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не несе відповідальності за шкоду, завдану третіми особами, є безпідставними, оскільки між сторонами по справі склалися правовідносини, які виникають з договору зберігання автотранспортних засобів та регулюються положеннями ст.ст. 633, 901, 936-955, 977 ЦК України між сторонами укладено договір зберігання, позивачем внесено плату за зберігання за квітень 2017 року, що є підставою для покладення саме на відповідача, як зберігача майна, відповідальності за завдану шкоду.

Апеляційний суд вважає також необґрунтованими посилання апеляційної скарги на завищення вартості деталей та послуг, про відшкодування яких заявлено позивачем, оскільки жодних доказів на спростування зазначеної в рахунку №1037165 від 06.05.2017 року вартості відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає також, що задовольняючи частково вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вірно встановив, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по зберіганню майна, що призвело до його пошкодження, у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди. Виходячи із засад розумності та справедливості, суд першої інстанції вірно визначив розмір такої шкоди в 1000 гривень.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно визначився із правовідносинами, що виникли між сторонами, вірно застосував норми матеріального права, однак надав невірну оцінку доказам по справі, вважаючи вимоги позивача доведеними в повному обсязі. З підстав, викладених вище, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду в частині визначення розміру матеріальних збитків, що підлягають до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Магна Люкс на користь ОСОБА_2.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Магна Люкс - задовольнити частково

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 рокузмінити в частині визначення розміру матеріальних збитків, зазначивши, що до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Магна Люкс на користь ОСОБА_2 підлягають матеріальні збитки в розмірі 21 868, 67 гривень.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2018 року.

Головуючий Таргоній Д.О.

Судді Ігнатченко Н.В. Приходько К.П.