Рішення

від 03.10.2018 по справі 911/594/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" жовтня 2018 р.                                 м. Київ                            Справа № 911/594/18   Розглянувши матеріали справи за позовом Бучанської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Головного навчального центру «Зелена Буча» Публічного акціонерного товариства «Укрпошта»     Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання договору укладеним За участю секретаря судового засідання  Беркут Я.О. Суддя Карпечкін Т.П. За участю представників: від позивача: Савенко О.С. (довіреність № 04-09/953 від 26.10.2017 року); від відповідача1: Карпов К.О. (довіреність б/н від 05.04.2018 року); від відповідача2: не з'явився. Обставини справи: В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Бучанської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Головного навчального центру «Зелена Буча» Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» та Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання договору укладеним. Провадження у справі № 911/594/18 відкрито ухвалою від 11.04.2018 року за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.05.2018 року. В судовому засіданні 10.05.2018 року судом оголошено ухвалу про перерву в підготовчому засіданні на 04.06.2018 року, що відображено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено присутніх представників сторін під розписку. Ухвалою від 04.06.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі                  № 911/594/18 на тридцять днів. В судовому засіданні 04.06.2018 року, судом оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні у справі № 911/594/18 на 18.06.2018 року. 18.06.2018 року представником позивача було подано клопотання про залучення до участі в справі № 911/594/18 в якості співвідповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», в якому позивач зазначив, що зважаючи на твердження відповідача - Головного навчального центру «Зелена Буча» Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» викладені у відзиві на позов, в яких останній заперечує наявність у нього повноважень на укладення спірного Договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча, який є предметом розгляду даної справи,  у зв'язку з тим, що не є юридичною особою, а відтак заперечує і можливість бути стороною у даній справі. У зв'язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному судове засідання 18.06.2018 року не відбулося та ухвалою від 21.06.2018 року було призначено на                09.07.2018 року. В судовому засіданні 09.07.2018 року суд розглянув подане 18.06.2018 року представником позивача клопотання про залучення до участі в справі № 911/594/18 в якості співвідповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» та дійшов висновку про необхідність залучення Публічного акціонерне товариство «Укрпошта» до участі у справі в якості співввідповідача з метою встановлення меж цивільної дієздатності та правоздатності Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» та Головного навчального центру «Зелена Буча» Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в частині укладення спірного договору. За приписами ч. 1  ст. 48 Господарського процесуального кодексу України  суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4  ст. 48 Господарського процесуального кодексу України). Ухвалою від 09.07.2018 року залучено до участі у справі № 911/594/18 в якості співвідповідача – Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» та відкладено підготовче засідання у справі  № 911/594/18 на 01.08.2018 року. В судовому засіданні 01.08.2018 року судом оголошувалась ухвала про відкладення підготовчого засідання у справі № 911/594/18 на 13.08.2018 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено присутніх представників сторін під розписку. Окрім того, відповідача2 в наступне судове засідання викликано ухвалою суду від 01.08.2018 року. 10.08.2018 року відповідачем2 подано клопотання про відкладення підготовчого засідання з підстав викладених в поданому клопотанні. Відповідач2, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 13.08.2018 року не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 09.07.2018 року не виконав. Розглянувши клопотання відповідача2 про відкладення розгляду справи № 911/594/18, суд дійшов висновку про поважність причин неявки відповідача2 в судове засідання та про задоволення відповідного клопотання та відкладення підготовчого засідання у справі                      № 911/594/18 на 27.08.2018 року. В судовому засіданні 27.08.2018 року судом оголошувалась ухвала про перерву в підготовчому засіданні у справі № 911/594/18 на 10.09.2018 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено присутніх представників сторін під розписку. Окрім того, сторін в наступне судове засідання викликано ухвалою суду від 27.08.2018 року. 07.09.2018 року представником відповідача2 подано клопотання про відкладення розгляду справи. 10.09.2018 року представником позивача подано додаткові письмові пояснення по суті спору. В судовому засіданні 10.09.2018 року представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не має. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази. Представники відповідача1 в судовому засіданні 10.09.2018 року проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві, поданому 23.04.2018 року. Зазначили, що докази на які вони посилаються у відзиві додані до нього. Також зазначили і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі. Відповідач2, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 10.09.2018 року не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.10.2018 року. В судовому засіданні 03.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача1 проти позову заперечував, представник відповідача2 в судове засідання не з'явився. Згідно з ч. ч. 1-2  ст. 233 Господарського процесуального кодексу України  суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Відповідно до ч. 1  ст. 240 Господарського процесуального кодексу України  рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення. У зв'язку з чим, в судовому засіданні 03.10.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,- ВСТАНОВИВ: Виконавчим комітетом Бучанської міської ради 29.03.2012 року було прийнято рішення № 609-23-VI Про затвердження «Порядку сплати пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Буча», яким затверджено розміри пайової участі загальної вартості будівництва та обов'язки по сплаті у строк визначений договором та законом. Позивач зазначає, що Департаментом ДАБІ у Київській області 06.08.2015 року за                      № КС 142152180331 зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, подану замовником будівництва Головним навчальним центром «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта», згідно з якою введено в експлуатацію об'єкт будівництва - «Капітальний ремонт майданчика відпочинку ГНЦ «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта». При цьому, як зазначає позивач, всупереч вимогам ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Головний навчальний центр «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» не уклав Договір пайової участі. Позивач зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, відокремлений підрозділ - Головний навчальний центр «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» (ідентифікаційний код - 26426417) 01.03.2017 року було припинено, про що здійснено запис про державну реєстрацію закриття відокремленого підрозділу № 10741040163003470, також 01.03.2017 року припинено за рішенням засновників юридичну особу УДППЗ «Укрпошта» (ідентифікаційний код - 21560045). Одночасно, в результаті реорганізації УДППЗ «Укрпошта» (ідентифікаційний код юридичної особи 21560045), 01.03.2017 року утворено юридичну особу ПАТ «Укрпошта» (ідентифікаційний код 21560045), відокремленим підрозділом якого є Головний навчальний центр «Зелена Буча» Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (ідентифікаційний код - 26426417), який є правонаступником Головного навчального центру «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта»» (ідентифікаційний код - 26426417). Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. З огляду на те, що на момент здійснення діяльності УДППЗ «Укрпошта», в особі Головного навчального центру «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» не уклав з Бучанською міською радою договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, що є загальнообов'язковою умовою для всіх забудовників, визначеною ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач зазначає, що обов'язок щодо укладення даного договору не припиняється та переходить до правонаступника. Виходячи із поданої відповідачем до Державної архітектурно-будівельної інспекції Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, КП «Бучабудзамовник» здійснив розрахунок величини пайової участі замовника у розвиток інфраструктури міста Буча. У зв'язку з невиконанням замовником будівництва Головним навчальним центром «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» обов'язку взяти пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури міста Буча, на адресу останнього 15.09.2017 року направлено лист та два примірника договору з пропозицією щодо укладення Договору пайової участі розвитку інфраструктури м. Буча. Однак, жодної відповіді отримано не було, що свідчить про ухилення від укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Також, позивач зазначає, що 14.02.2018 року звертався до юридичної особи ПАТ «Укрпошта» з претензією про порушення містобудівного законодавства відокремленим підрозділом ПАТ «Укрпошта» - Головним навчальним центром «Зелена Буча» Публічного акціонерного товариства Укрпошта» та надсилав 2 примірники договору про пайову участь. Однак, жодної відповіді отримано також не було. У зв'язку з чим, позивач в позові стверджує, що відповідач ухиляється від підписання договору про пайову участь, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 641, 642, 643 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів. За приписами статті 187 цього ж Кодексу судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Також, згідно з приписами статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування тощо вирішуються судом. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Зокрема, ст. 40 вказаного Закону визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а саме для нежитлових будівель та споруд до 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, для житлових до 4 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва. З аналізу наведених норм матеріального права, які регулюють відносини в сфері містобудування, вбачається, що пайова участь замовника будівництва сплачується до бюджету місцевого самоврядування на підставі відповідного договору, обов'язковість укладення якого визначена Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та рішенням Бучанської міської ради «Про затвердження Порядку сплати пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Буча. Визначений Законом та Порядком строк (не пізніше 15днів) для укладення договору пайової участі з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийнятгя об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлений саме для добровільного виконання стороною вказаного обов'язку, і невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника від укладення договору. Оскільки, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає обов'язок усіх замовників прийняти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, окрім тих, які цим законом звільнені від участі у створенні інфраструктури, то обов'язок приймати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча є обов'язковим до виконання відповідачем. Разом з тим, органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак, неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржено в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію. Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/6409/15, забудовник не звільняється від зобов'язання сплатити кошти пайової участі навіть після введення будинку в експлуатацію. Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 922/5937/15 та у постанові Вищого господарського суду України від 28 липня 2016 року у справі № 909/1416/15. Таким чином, позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що Бучанська міська рада надіслала проект договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча, а відповідач відмовився укладати зазначений договір, укладення якого є обов'язковим, між сторонами виникли переддоговірні відносини. Відтак, згідно ч. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України переддоговірні спори є предметом розгляду суду, якщо спір виник при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. З огляду на наведені в позові обставини, Бучанська міська рада подала позов до ПАТ «Укрпошта» в особі ГНЦ «Зелена Буча» ПАТ «Укрпошта» про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча між Бучанською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Укрпошта», в особі Головного навчального центру «Зелена Буча» Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в наведеній в позові редакції, яка надсилалась відповідачу в порядку переддоговірного врегулювання. Відповідач  в ході розгляду спору проти позову заперечував, зазначив, що він є філією без статусу юридичної особи, тому не має повноважень на укладення спірного договору і не може бути відповідачем у справі. У зв'язку з чим, в ході розгляду спору для з'ясування повноважень на укладення договору пайової участі, також було залучено в якості співвідповідача юридичну особу ПАТ «Укрпошта», оскільки філія без статусу юридичної особи не може бути самостійним учасником судового розгляду поза відносинами представництва. Зокрема, філія може виступати від імені основної юридичної особи в разі наявності у неї відповідних повноважень і в такому разі вважається, що участь приймає відповідна юридична особа через представника в особі філії. Аналогічно розглядаються питання повноважень щодо укладення договорів. Також, відповідачі в ході розгляду спору стверджували, що ГНЦ «Зелена Буча» ПАТ «Укрпошта» в силу ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не підпадає під сплату пайової участі. У зв'язку з чим, позивач заперечував наявність підстав для звільнення відповідача від сплати пайової участі на підставі ч. 4 ст. 40 Закону, оскільки будівництво здійснювалось за кодом 1212.3 «Центри та будинки відпочинку» і не стосувалося будівлі навчального закладу. Розглянувши викладені в позові обставини та дослідивши надані позивачем докази, враховуючи заперечення відповідачів, судом встановлено, що позивач просить в позові визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча між Бучанською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Укрпошта», в особі Головного навчального центру «Зелена Буча» Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в наведеній в позові редакції, яка надсилалась відповідачу в порядку переддоговірного врегулювання, проти чого відповідачі заперечують у зв'язку з відсутністю у відповідача1 повноважень на підписання відповідного договору та відсутністю у них відповідного обов'язку з огляду на норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та фактичні обставини діяльності. У зв'язку з чим, суд зазначає, що загальний порядок укладання господарських договорів визначений у ст. 181 Господарського кодексу України. У свою чергу, примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори стосовно умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. При цьому можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом). Як визначено ч. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Таким чином, з огляду на норму ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», обов'язок замовника будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником коштів, а не в укладенні договору. При цьому, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, хоча і визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, однак порядок її розрахунку чітко визначено в ч.ч. 5, 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків. Наведені в ч.ч. 8, 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги є організаційними і не породжують безумовного обов'язку саме щодо укладення договору. В разі порушення замовником визначеного порядку оформлення пайової участі шляхом укладення договору, виконання визначеного ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язку полягає саме у перерахуванні замовником коштів пайової участі. Таким чином, відсутні підстави стверджувати про обов'язковість укладення договору пайової участі, розмір пайової участі розраховується у відповідності до ч. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і належним способом захисту є спонукання замовника до сплати коштів пайової участі. Саме такі правові висновки наведені і в постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/6409/15, на яку посилається позивач. У зв'язку з чим, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачає способом захисту вирішення переддоговірного спору. Крім того, позивач в позові наводить текст договору, на умовах якого відповідний договір має бути визнано укладеним, однак зі змісту позову не вбачається наявності між сторонами спору щодо умов договору. Частина 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Як вбачається з пояснень відповідача та наданих ним відомостей про здійснені будівельні роботи, капітальний ремонт полягав в утепленні стін та даху без зміни площ та інших характеристик будівлі.   Згідно з наведеними в ст. 1 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності» термінами замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;  територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси; об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. З огляду на норму ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,  забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва, тобто певних будівель,  споруд або комплексів споруд. Відповідно забудова земельної ділянки полягає у створенні на земельній ділянці об'єктів будівництва, тобто розташування на певній території, яка відноситься до відання органу місцевого самоврядування, будівель чи споруд. Здійснення ж капітального ремонту чи реконструкції об'єкту будівництва, що не пов'язано зі зміною площі чи конфігурації об'єкту по відношенню до земельної ділянки, не свідчить про забудову земельної ділянки, оскільки об'єкт будівництва вже створений. Посилання на норми Закону України «Про архітектурну діяльність», який визначає, що до будівництва відноситься нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт,  не стосується спору, оскільки відповідне формулювання не дає чіткового визначення, а лише узагальнює поняття будівництва в розумінні і для цілей  Закону України «Про архітектурну діяльність». Крім того, в ч. 2 ст. 40 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі якої заявлено позовні вимоги, мова йде про намір не будівництва взагалі, а саме забудови території, тобто розміщення на території об'єкту будівництва, а не здійснення будь-якого будівництва самого по собі. Тому поняття будівництва взагалі не має значення для кваліфікації правовідносин за Законом України  «Про регулювання містобудівної діяльності». Таким чином, обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (пайову участь) в тому числі шляхом звернення за укладенням (укладення) відповідного договору, покладається на фізичну або юридичну особу, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Як вбачається з обставин спору, відповідачем фактично здійснювався капітальний ремонт вже існуючої будівлі, який полягав в утепленні стін та даху без зміни площі та конфігурації забудови, що також не має безпосереднього зв'язку з земельною ділянкою. Також, як визначено в Листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.07.2011 року N 23-11/6294/0/6-11 «Про пайову участь забудовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів», на який посилається позивач, органи місцевого самоврядування мають право на вимогу до замовника будівництва щодо пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту з моменту заявлення останнім наміру щодо забудови відповідної земельної ділянки. Орган місцевого самоврядування або його виконавчий орган, який наділений відповідними повноваженнями, відповідно до встановленого згідно з Законом порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту, у своєму рішенні щодо надання замовнику будівництва містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що перебуває у володінні чи користуванні такого замовника, або у рішенні про відведення замовнику будівництва відповідної земельної ділянки під забудову в обов'язковому порядку обумовлює питання відносно зобов'язань такого замовника щодо пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту. Обумовлення органом місцевого самоврядування або його виконавчим органом у своєму рішенні щодо надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки чи відведення земельної ділянки під забудову є офіційним повідомленням замовника будівництва про настання у нього зобов'язання фінансового характеру в частині сплати відповідної величини коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та договірних зобов'язань в частині дотримання визначених у рішенні строків укладення договору пайової участі. Однак, позивачем не викладено обставин щодо надання відповідачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки чи відведення земельної ділянки під забудову і чи існує необхідність в цьому у разі здійснення капітального ремонту, що не пов'язаний з зайняттям земельної ділянки. В той же час, позивачем не обґрунтовано ні наміру забудови, ні фактичної забудови земельної ділянки внаслідок спірного капітального ремонту, зокрема, з посиланням на фактичні обставини та дані проектної та будівельної документації. Таким чином, оскільки відповідачем1 не здійснювалась забудова земельної ділянки, відсутні підстави для застосування до нього ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині обов'язку взяти пайову участь як шляхом сплати коштів пайової участі, так і шляхом укладення договору. Відсутність відповідного обов'язку у відповідача1, як замовника капітального ремонту, на сплату коштів пайової участі, виключає наявність відповідного обов'язку у відповідача2, структурним підрозділом якого є відповідач1. Оскільки, у відповідача1 був відсутній обов'язок укладення договору пайової участі, питання щодо повноважень на його підписання не впливають на результат вирішення спору тому не  підлягають дослідженню, в тому числі стосовно відповідача2. Щодо обраного позивачем способу захисту права шляхом визнання укладеним договору, суд зазначає, що відповідний спосіб захисту права застосовується в разі відсутності спору щодо необхідності укладення договору та наявності спору щодо його умов. Однак  в позові не наведено обставин, які свідчать про існування між сторонами спору щодо умов договору. Як визначено  ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до  ст. 74 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачами заперечені та спростовані, тому задоволенню не підлягають. Керуючись ст.ст.  73,  74,  129, 233,  236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ: В задоволенні позову Бучанської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Головного навчального центру «Зелена Буча» Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» та Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання договору укладеним відмовити повністю. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому    ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст.  256,  257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ  Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено: 25.10.2018 р. Суддя                                                                                        Т.П. Карпечкін