Рішення

від 22.10.2018 по справі 0840/2865/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ   22 жовтня 2018 року 10 год. 15 хв. Справа №  0840/2865/18  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Лазаренка М.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕМОНТ-2001” до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМОНТ-2001» (далі – позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: скасувати рішення Комісії ДФС 630263/31637932 від 04.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 06.11.2017: продавець ТОВ “ЕМОНТ-2001”, покупець ПрАТ “Полтавський алмазний інструмент”, товар згідно УКТ ЗЕД 7224 на суму 147825,00 грн., реєстраційний номер 9252628362; зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 06.11.2017: продавець ТОВ “ЕМОНТ-2001”, покупець ПрАТ “Полтавський алмазний інструмент”, товар згідно УКТ ЗЕД 7224 на суму 147825,00 грн., реєстраційний номер 9252628362. Ухвалою суду від 23.07.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі. Ухвалою суду від 14.08.2018 відкладено підготовче судове засідання в адміністративній справі №0840/2865/18 на 18 вересня 2018   року. Ухвалою суду від 18.09.2018 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2). Продовжено строк підготовчого провадження у справі №0840/2865/18 строком на 30 (тридцять) днів.  Відкладено підготовче судове засідання в адміністративній справі №0840/2865/18 на 18 жовтня 2018   року. Судове засідання 18 жовтня 2018  року перенесено на 22.10.2018. Ухвалою суду від 22.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у цей же день, 22.10.2018. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 листопада 2017 року направлено ним для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 06.11.2017 №4, проте, позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена, оскільки виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 7224. Вказує, що позивач скористався наданим правом ст. 201 Податкового кодексу України та подав по податковій накладній пояснення та окремий пакет документів, проте, 04.04.2018 контролюючий орган своїм рішення відмовив у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Позивач вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованим, протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржуване рішення не містять зазначення тих документів, які на думку фіскального органу не надані та визначення критерію ризику, якому відповідає платник податків. З огляду на викладене, оскаржуване рішення прийнято безпідставно та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, клопотанням від 22.10.2018  просив розглядати адміністративну справу в порядку письмового провадження. Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву на позовну заяву від 14.08.2018 вх. №   25347 послався на те, що реєстрація податкової накладної виписаної ПрАТ «Полтавський алмазний інструмент» №   4 від 06.11.2017 була зупинена у зв'язку з тим, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД…7224. Зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення Комісією стало ненадання підприємством розрахункових документів, у зв'язку з чим неможливо встановити першу подію по податковій накладній. Тому, у Комісії були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної. З огляду на таке, у позові слід відмовити. Представник відповідача 2 висловив позицію, аналогічну викладеній у відзиві  Державної фіскальної служби України, просить суд у позові відмовити. Представник відповідачів під час розгляду справи підтримала позицію викладену в письмових запереченнях проти позову та просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи судом встановлено, що 10 квітня 2017 року між ТОВ “ЕМОНТ-2001” та ТОВ “Полтавський алмазний інструмент” укладено договір поставки №16/164, відповідно до пункту 1.1. якого покупець зобов'язується оплатити, а постачальник поставити металопрокат, надалі товар, в асортименті кількості і за цінами згідно рахунків-фактур та накладних, що є невід'ємною частиною даного договору й оформляється на всі наступні поставки в межах суми договору (а.с.27). Виконання умов даного договору підтверджується наданими позивачем рахунком-фактурою СФ-0001224 від 30.10.2017, видатковою накладною № РН-0000633 від 15.11.2017, товарно-транспортною накладною № РН-0000633 від 15.11.2017 (а.с. 29-31). Оплата товару підтверджується випискою банку за 06.11.2017 (а.с.37). На виконання вимог чинного законодавства України, ТОВ «ЕМОНТ-2001», як постачальник продукції, виписано на ім'я ТОВ «Полтавський алмазний інструмент» податкову накладну, яку направлено до реєстрації в ЄРПН, а саме: від 06.11.2017 №4 на загальну суму 147  825,00  грн., в т.ч. ПДВ 24  637,50 грн. Згідно квитанції, яка отримана позивачем 29.11.2017, податкову накладну №4 від 06.11.2017 прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК відповідає критеріям оцінки  ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №  567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7224. Запропоновано надати пояснення  та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (копія квитанції додається). 30.03.2018 року, відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, позивачем направлено в електронному вигляді до ДФС: повідомлення №41 від 30.03.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК від 06.11.2017 за №4, де поінформовано, що 29.11.2017 була зупинена реєстрація податкової накладної № 4 від 06.11.2017 у зв'язку з виявленням невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7224. Також зазначено, що пояснення та документи для підтвердження здійснення операції відмовленої податкової накладної додано окремим додатком. У поясненнях платником податків також зазначено, що металопрокат був придбаний у листопаді 2017 року  у постачальника ТОВ «ОНІКС ПРО», що підтверджується копіями рахунку-фактури, договору, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, банківської виписки, податкової накладної з підтвердження про реєстрацію податкової накладної. Метал від постачальника ТОВ «ОНІКС ПРО» на ТОВ «ЕМОНТ-2001» перевозився автомобілем ДАФ перевізником ФОП Малкін Д.В., що підтверджується копією договору перевезення вантажу, рахунку, акту надання послуг, банківської виписки. Відповідальним за здійснення господарських операцій (отримання та відвантаження металопрокату) є директор Єфіменко Є.Л. (згідно копії наказу про прийняття на роботу, штатного розкладу). Метал зберігався на орендованому згідно договору складі у ПАТ «ЗТСК «Запоріжголовпостач». Відвантажувався метал покупцю ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ АЛМАЗНИЙ ІНСТРУМЕНТ» 15 листопада 2017 року (що підтверджується копіями договору, рахунку-фактури, видаткової накладної, довіреності, товарно-транспортної накладної, сертифікатів якості). Метал відвантажувався покупцю в автомобіль ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ АЛМАЗНИЙ ІНСТРУМЕНТ» за рахунок покупця. Податкова накладна № 4 від 06.11.2017 року виписана покупцю на передоплату (копія банківської виписки додається). Разом з тим, не зважаючи на подання документів, рішенням Комісії №630263/31637932 від 04.04.2018 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №4 від 06.11.2017. Підставою відмови в реєстрації податкової накладної №1450 від 15.05.2018 в рішенні Комісії №630263/31637932 від 06.11.2017 зазначено: «Ненадання платником податків копій документів, зокрема, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків». Позивачем оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку, проте рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 08.05.2018 № 4078/31637932/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії №630263/31637932 від 04.04.2018 без змін. Позивач, не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірної податкової накладної, звернувся з позовом до суду. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України). Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. У даному випадку датою виникнення податкових зобов'язань є дата здійснення поставки товару. У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. З 01.01.2017 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон - № 1797-VIII від 21.12.2016). У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу. Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної №4 від 06.11.2017 була зупинена у зв'язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 567 (що діяли на час подання податкової накладної, далі – Критерії оцінки ступеня ризиків). Так, у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків  вказано, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з  УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними  підпунктами 215.3.1  та  215.3.2пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з  УКТ ЗЕД  - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів). У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог  пункту 201.16  статті 201 розділу V Кодексу. У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог  пункту 201.16  статті 201 розділу V Кодексу. Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків. Крім того, відповідачем також не надано суду матеріалів, на підставі яких податкову накладну віднесено до такого переліку. Належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ “ЕМОНТ-2001” до ризикових платників податків відповідно до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків квитанція не містить. Крім того, у квитанції запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Згідно з положеннями підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України). Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області було відмовлено у реєстрації відповідної податкової накладної у зв'язку з неподання платником податку копій документів, проте, з даного рішення не можливо встановити, які документи не подано. Зокрема, судом вбачається, що контролюючим органом в оскаржуваному рішенні як підставу його прийняття виділено пункт «Ненадання платником податку копій документів". При цьому, ДФС зроблено відмітку навпроти наступних переліків документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків». У пункті «Додаткова інформація» зазначено «документи мають невідповідний формат та неможливо встановити першу подію». Разом  з тим, суд зазначає, що контролюючий орган по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірному рішенні, і в чому саме полягають ці порушення. В свою чергу, представником ТОВ «ЕМОНТ-2001» до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з ТОВ «Полтавський алмазний інструмент», які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року. Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було. Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення від 04.04.2018 №630263/31637932 є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі – Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246). Відтак, оскільки рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.04.2018 №630263/31637932 підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 06.11.2017 датою її фактичного направлення. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до ч.1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, а саме – ГУ ДФС у Запорізькій області. Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд ВИРІШИВ: Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМОНТ-2001»  (69008, м.  Запоріжжя, вул.  Південне шосе, 32, код ЄДРПОУ 31637932) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39394146) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії – задовольнити у повному обсязі. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС 630263/31637932 від 04.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 06.11.2017 на суму 147825,00 грн., в тому числі ПДВ – 24 637,50 грн. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 06.11.2017 (на суму 147825,00 грн., в тому числі ПДВ – 24 637,50 грн.), яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМОНТ-2001» датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України – 29.11.2017. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМОНТ-2001» судовий збір в розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.10.2018. Суддя                                                                                           М.С. Лазаренко