Рішення

від 26.10.2018 по справі 2540/3138/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

26 жовтня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/3138/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

та представника відповідача Коваленко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_3 до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернулася до суду з позовом до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (далі - Корюківське ОУПФУ Чернігівської області) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови позивачу у поверненні сум недоотриманої пенсії за період з 2014 року по липень 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити позивачу виплату недоотриманої пенсії за період з 2014 року по липень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є пенсіонером та особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, має фактичне місце проживання в Корюківці Чернігівської області, де у встановленому порядку взята на облік до пенсійного фонду, як внутрішньо переміщена особа. З 28.05.2018 виплату пенсії відповідачем поновлено та виплачено позивачу за серпень-вересень 2018 року, однак заборгованість за період з 2014 року по липень 2018 року пенсійним фондом в порушення вимог чинного законодавства перед ОСОБА_3 не погашена.

20.09.2018 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У відповідності до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов та відзив.

10.10.2018 на адресу суду від Корюківського ОУПФУ надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначає, що виплату пенсії позивачу поновлено відповідно до заяви від 29.05.2018 № 247 з 28.05.2018, пенсія за серпень 2018 року в розмірі 1738,86 грн нарахована та виплачена в серпні 2018 року, поточна доплата за травень-липень 2018 року включена в додаткові відомості серпня 2018 року в сумі 5216,58 грн. Сума доплати за минулий період (відкладена доплата) обліковується та буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Розрахунок такої доплати буде здійснюватися з урахуванням строків визначених статтею 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 28.05.2015 по 30.04.2018 (до дати поточної доплати) (а.с.23-25).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

ОСОБА_3 є громадянином України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6), та перебувала в місцевій установі Пенсійного фонду України на обліку, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , отримувала пенсію.

Позивач є особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та має фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою від 29.05.2018 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.11).

Як внутрішньо переміщена особа ОСОБА_3 перебуває на обліку в Корюківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Чернігівської області з 28.05.2015, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Як вбачається з матеріалів справи позивач 29.05.2018 звернулася до Корюківського ОУПФУ Чернігівської області з заявою про виплату пенсії з 2014 року (а.с.40).

Розпорядженням Корюківського ОУПФУ Чернігівської області № 396300 від 12.07.2018 призначено позивачу пенсію щомісячно з 28.05.2015 (а.с.39).

В подальшому, 01.08.2018 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій зазначила, що вже зверталася до Корюківського ОУПФУ Чернігівської області щодо виплати пенсії, однак на даний час пенсія за період з 2014 року по 29.05.2018 позивачу не виплачена (а.с.7).

Листом від 10.08.2018 № 49/04/Ш-11 Корюківськие ОУПФУ Чернігівської області повідомило позивача, що виплату пенсії останній поновлено відповідно до заяви від 29.05.2018 № 247 з 28.05.2015, а сума доплати за минулий період (відкладена доплата) обліковується та буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, розрахунок такої доплати буде здійснюватися з урахуванням строків, визначених статтею 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 28.05.2015 по 30.04.2018 (до дати поточної доплати) (а.с.8-9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частинами першою та третьою статті 4 цього Закону передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 7 вищевказаного Закону Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно частини першої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою статті 46 Закону № 1058-IV встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Частиною першою статті 47 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (стаття 49 Закону № 1058-IV).

Пунктами 1, 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509.

Поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок). Даний порядок визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі, виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (п.2 Порядку).

Пунктом 4 Порядку встановлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Відповідно до вимог п. 5 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого подання.

Відповідно до п. 12 Порядку за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзацах другому і третьому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Відповідно до п. 13 Порядку комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.

Згідно п. 14 Порядку у разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

Пунктом 15 Порядку передбачено, що орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Конституційний Суд України у рішенні від 07.10.2009 № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні у справі Пічкур проти України , яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.

У цих рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов'язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що припинення виплати позивачу пенсії за віком було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, і відповідач, не здійснюючи таку виплату, допустив протиправну бездіяльність.

Разом з тим, як вбачається з наданих суду протоколів позивачу поновлено нарахування пенсії з травня 2015 року, проте доказів її виплати за вказаний період суду не надано (а.с.41,42).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо повернення позивачу сум недоотриманої пенсії за період з 28.05.2015 по березень 2018 року та з травня 2018 року по липень 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити позивачу виплату недоотриманої пенсії за період з 28.05.2015 по березень 2018 року та з травня 2018 року по липень 2018 року.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області щодо повернення ОСОБА_3 сум недоотриманої пенсії за період з 28.05.2015 по березень 2018 року та з травня 2018 року по липень 2018 року.

Зобов'язати Корюківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області здійснити ОСОБА_3 виплату недоотриманої пенсії за період з 28.05.2015 по березень 2018 року та з травня 2018 року по липень 2018 року.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, 15300, ідентифікаційний номер НОМЕР_2);

Відповідач: Корюківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (вул. Вокзальна, 8-а, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 40379254).

Повне судове рішення складено 01.11.2018.

Суддя О.М. Тихоненко