Рішення

від 25.10.2018 по справі 813/1687/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  справа №813/1687/17 РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 25 жовтня 2018 року                                                                                                                                                                                                      м.Львів          Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючої судді  Крутько О.В., за участю секретаря судового засідання Василько А.В., представника позивача: Московича А.Я., представника відповідача: Антонюка І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Захід» (далі ТзОВ «Ніка Захід») до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень                                      В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка    - Захід» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати  податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.04.2017 року № 0003024811 та податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.04.2017 року № 0003014811. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що реальність досліджуваних господарських операцій повністю підтверджується первинними документами (договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, докази оплати за придбані товари, докази подальшої реалізації придбаних товарів та ін), які по змісту та формі відповідають вимогам законодавства, що і не заперечується самим актом перевірки; господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальну зміну в структурі активів і пасивів, в результаті них ТзОВ «Ніка Захід» отримано товари, які в подальшому були реалізовані та за це отримано прибутки. Позивач вважає, незаконним донарахування ТзОВ «Ніка Захід» сум грошового зобов'язання по реальних господарських операціях тільки через те, що податковим органом не вдалося провести дослідження ланцюгів постачання на попередніх етапах продажу товарів, вказує, що відповідачем у акті перевірки не вказано про наявність вироків у кримінальних справах відносно перелічених у акті перевірки контрагентів, висновкі експертів, а викладено лише припущення, зроблені на підставі наявної інформації. ТзОВ «Ніка Захід» стверджує, що товариством правомірно віднесено суми по реалізованих товарах до складу доходу, суми, придбаних у контрагентів товарів до складу витрат, а суми ПДВ по придбаних твоарах та послугах до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документах. Відповідач у запереченні на позовну заяву (ст. 116-134 Т.21) покликається на інформацію з ЄРПН, зазначає, що контрагенти позивача здійснювали продаж товарів, відмінних від придбаних, тобто лише коритувалися можливістю реєструвати податкові накладні в базі «Єдиний реєстр податкових накладних», контрагенти позивача мають ознаки «фіктивності». Проаналізувавши звітність контрагентів позивача та зареєстровані ними податкові накладні, відповідач стверджує, що на підприємствах відсутні власні та орендовані основні засоби, трудові ресурси та здійснюється продаж товару, який не був придбаний. Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено здійснення ТзОВ «Ніка Захід» діяльності, пов'язаної з наданням податкової вигоди третім особам, а саме: реєстрація податкових накладних на адресу ряду підприємств з ознаками «фіктивності». Відповідач стверджує, що ТзОВ «Ніка Захід» виписувало податкові та видаткові накладні на реалізацію ТМЦ (продукти харчування та побутова хімія) та відображало у податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції з підприємствами з ознаками фіктивності без мети реального настанні правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків по ланцюгу постачання. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 року у справі № 813/1687/17, яка залишена без змін Львівським апеляційним адміністративним судом згідно ухвали від 16.11.2017 року, позов задоволено повністю, визнато протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.04.2017 року № 0003024811 та від 19.04.2017 року № 0003014811. Постановою Верховного суду від 04.04.2018 року у справі № 813/1687/17 скасовано постанову Львівського окружного адмінстартивного суду від 24.07.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У Постанові Верховний суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції належно не оцінено покликання відповідача на матеріали кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача ТОВ «Ренткомпані», ТОВ «Фішкомпані» та ПП «Орім» та не досліджено чи мало місце повторне збільшення контролюючим органом у податковому обліку позивача сум доходів при оцінці господарських операцій позивача з його покупцями та не перевірено доводи контролюючого орагну щодо відсутності доказів транспортування товару та його зберігання. Згідно ухвали від 04.06.2018 року справу № 813/1687/17 прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 19.06.2018 року. 19.06.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву для подання витребуваних доказів до 17.07.2018. 17.07.2018 року у підготовчому засіданні замінено відповідача на Офіс великих платників податків ДФС, долучено додаткові докази, оголошено перерву для ознайомлення з представленими документами до 13.09.2018 року. 13.09.2018 року згідно протокольної ухвали закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 04.10.2018 року. 04.10.2018 року у судовому засіданні оголошувалась перерва для дослідження з поданими доказами та для надання додаткових доказів. 16.07.2018 року та 23.10.2018 року ТзОВ «Ніка Захід» подано додаткові пояснення, до яких позивачем, зокрема долучено ухвали та рішення, які стосуються його контрагентів ТОВ «Ренткомпані», ТОВ «Фішкомпані» та ПП «Орім». Відповідачем також долучено додаткові пояснення у справі (а.с. 194-197 Т.23), до яких долучено запити щодо кримінальних проваджень, які стосуються контрагентів позивача та відповіді на зазначені запити. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позові та додаткових поясненнях, вказав, що щодо контрагентів ТОВ «Ренткомпані», ТОВ «Фішкомпані» та ПП «Орім» чи їх посадових осіб не постановлено жодного обвинувального вироку. Зазначив, що у ТзОВ «Ніка Задіх» наявні трудові ресурси та складські приміщення, операції, які досліджувались при перевірці засвідчені належними документами та фактично здійснювались, просив позов задоволити. Представник відповідача проти позову заперечив, вказував, що у відповідача на даний час відсутні докази постановлення вироків у кримінальних справах щодо контрагентів позивача, однак стверджував, що господарські операції між ТзОВ «Ніка Захід» та його контрагентів є недоведеними, фактичні документи не мають юридичної значимості, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.     Офісом    великих платників податків Державної фіскальної служби України    проведено  документальну планову виїзну перевірку ТзОВ "Ніка Захід" (ЄДРПОУ 32893148) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів),    дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2015 по 30.09.2016. За результатами перевірки складено акт від 06.04.2017    року за № 57/28-10-48-11/32893148.   Перевіркою встановлено, зокрема порушення ТзОВ «Ніка Захід»: п.198.1, п.  198.2, п.198.3  ст.  198, п.  200.1, п.  200.2  ст.  200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI  (із змінами та доповненнями) заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 889 741 грн.; ст.22, ст.23, пп.14.1.257  п.14.1  ст.14, п.134.1  ст.134, п.135.1  ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI  (із змінами та доповненнями), п.5, п.17, п.18, п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290  (далі -П(с)БО 15), затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 заниження податку на прибуток на загальну суму    17 956 491 грн. На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове    повідомлення - рішення форми «Р» від 19.04.2017 року № 0003024811, яким ТзОВ «Ніка Захід» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 21 430 834,00 грн. (за основним платежем - 17 956 491,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3 474 343,0 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 року № 0003014811, яким ТзОВ «Ніка Захід» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 834 611,50 грн. (за основним платежем 3 889 741,0 грн., штрафні (фінансові) санкції 1 944 870,50 грн.), які є предметом оскарження у даній справі.   Згідно  ст.134 ПК України  від 02.12.2010 року № 2755-VI  (зі змінами та доповненнями),    об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених  ст. 152 цього Кодексу. Пункт 135.2  ст.135 ПК України  передбачає, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів. Відповідно до п.138.2  ст.138 ПК України  витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів. Підпунктом 139.1.9. п.139.1  ст.139 ПК України  встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Відповідно до п.  198.1  ст.  198 ПК України  право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до  статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом  193.1  статті  193  цього  Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.(п.198.3. ст.  198 ПК України). Згідно з п.  198.6  ст.  198 ПК України  не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом  201.11  статті  201  цього  Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Відповідно до положень  ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. У відповідності до ч.1  ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно ч.2  ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Судом встановлено, що ТзОВ «Ніка Захід» у досліджуваний період здійснювало господарські операції з наступними контрагентами:  ТзОВ «Беталон», ТзОВ «Трейдпромімпекс», ТзОВ «Терра - Будкомпані», ТзОВ «Дедалрегіон - Еліт» (нова назва - «МОРИТОН)», ТзОВ «Маяк Експрес», ТзОВ «Прінттерйдінг» (нова назва - «Еспарт»), ТзОВ ««Скай-Білд» (нова назва - «САПСАН - М»), ТзОВ «Верфест», ТзОВ «Саваж-торг», ТзОВ «АЛЬТА ПРІМ», ТзОВ «Інтегра Групп», ТзОВ «МІЛТОН» (нова назва - «Старр пром»), ТзОВ «АКТАВІЯ-М», ТзОВ «Делартіс», ТзОВ «Пассадо», ТзОВ «Сіател компані», ТзОВ «Бліс Ліберті», ТзОВ «Престиж-ТК», ТзОВ «Вілтіс - Трейдінг», ТзОВ «Оптіма-Д», ТзОВ «Ліатоп», ТзОВ «БІГ ПРОМ ТРЕЙД» (нова назва - «ВІНТЕР ПРОМ»), ТзОВ «Віза - Ві», ТзОВ «НВ Еквіпмент», ТзОВ «ВОРКХОРС», ТзОВ «Флейм-А», ТзОВ «АЖЕН», ТзОВ «Ренткомпані», ТзОВ «Т-М Київ», ТзОВ «Фішкомпані», ТзОВ «Орім». Відповідач стверджує, що операції з вказаними контрагентами фактично не відбувались, а контрагенти лише користувалися можливістю реєструвати податкові накладні в базі «Єдиний реєстр податкових накладних». До суду представлено наступні копії первинних документів, які засвідчують досліджувані господарські операції: - щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Беталон» (ЄДРПОУ 39626802): договору поставки № 1210/01 від 12.10.2015 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Трейдпром Імпекс» (ЄДРПОУ 38805481), договору купівлі-продажу № 2603/01 від 26.03.2015 року податкових та видаткових накладних, докази оплати;   щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Терра - Буд Компані» (ЄДРПОУ 39593966): договору купівлі - продажу № 1510/02 від 15.10.2015 року податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Дедалрегіон - Еліт» (нова назва - ТзОВ «Моритон» (ЄДРПОУ 39991699): договору купівлі - продажу № 0104/01 від 01.04.2016 року; податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Маяк - Експрес»    (ЄДРПОУ 39377500):  договору поставки № 1409/02 від 14.09.2015 року; податкових та видаткових накладних, докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Прінттерйдінг» (нова назва - ТзОВ «Ехспарт»    (ЄДРПОУ 39943306): договору купівлі - продажу № 2203/01 від 22.03.2016 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Скай Білд» (нова назва - ТзОВ «Сапсан - М»    (ЄДРПОУ 38913426): договору купівлі - продажу № 1507/12 від 15.07.2015 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Верфест» (ЄДРПОУ 39979399): договору купівлі - продажу     № 2311/02 від 23.11.2015року, податкових та видаткових накладних, докази оплати.   щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Саваж - Торг» (ЄДРПОУ 39760447): договору купівлі - продажу     № 511/02 від 05.11.2015 року, видаткової накладної № НЛ 151105010 та податкової накладної № 417 від 05.11.2016 року; докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Альта - Прім» (ЄДРПОУ 39762219): договору купівлі - продажу     № 2311/01 від 23.11.2015 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Інтеграл Груп» (ЄДРПОУ 39880994): договору купівлі - продажу     № 0312/02 від 03.12.2015 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Мілтон» (нова назва - «Старр Пром»    (ЄДРПОУ 40448600) договору купівлі - продажу     № 1306/01 від 13.06.2016 податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Актавія - М»    (ЄДРПОУ 39904920): договору купівлі - продажу     № 511/01 від 05.11.2015 року податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Делартіс»    (ЄДРПОУ 39879926): договору купівлі - продажу     № 712/01 від 07.12.2015 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Пассадо»    (ЄДРПОУ 39931205): договору купівлі - продажу     №0510/01 від 05.10.2015 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати;. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Сіатл Компані»    (ЄДРПОУ 39646750) договору купівлі - продажу     №2110/01 від 21.10.2015 року податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Бліс Ліберті»    (ЄДРПОУ 39931451): договору купівлі - продажу     №1105/01 від 07.10.2015 року податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Престиж - ТК»    (ЄДРПОУ 39762465), договору купівлі - продажу     №1510 від 15.10.2015 року податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Валтіс - Трейдінг»    (ЄДРПОУ 39809157 договору купівлі - продажу     №2610/01 від 26.10.2015 року податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Оптіма - Д»    (ЄДРПОУ 39593898): договору купівлі - продажу     №1512/01 від 15.12.2015 року податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Ліатоп»    (ЄДРПОУ 40556278: договору купівлі - продажу     №0706/2 від 07.06.2016 року податкових та видаткових накладних, докази оплати; щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Біг Пром Трейд»    (нова назва - ТзОВ «Вінтер Пром» (ЄДРПОУ 40350356 договору купівлі - продажу     №0208/1 від 02.08.2016 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Віза - Ві» (ЄДРПОУ 35120530): договору купівлі - продажу     №37/0204/13 від 02.04.2013 року податкових та видаткових накладних, докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «НВ Еквіпмент» (ЄДРПОУ 38489150): договору поставки №2910/01 від 29.10.2014 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Воркхорс» (ЄДРПОУ 40255902): договору купівлі - продажу     №0405/01 від 04.05.2016 року податкових та видаткових накладних, докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Флейм» (ЄДРПОУ 40383308) договору купівлі - продажу     №0108/1 від 01.08.2016 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Ажен» (ЄДРПОУ 38947979), договору поставки № 0203/1 від 02.03.2015 року податкових та видаткових накладних, докази оплати. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Ренткомпані» (ЄДРПОУ 39557472): договору поставки № 1305/01 від 13.05.2016 року податкових та видаткових накладних, докази оплати. щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Т-М.Київ» (ЄДРПОУ 39153753): договору поставки №2004/1 від 20.04.2015 року, податкових та видаткових накладних, докази оплати. Крім того, позивачем представлено докази придбання товарів, які в подальшому були реалізовані вищезазначеним контрагентам. Транспортування товарів від ТзОВ «Ніка Захід» до контрагентів    відповідно до умов    договору здійснювалося    засобами за рахунок    контрагентів    - покупців. ТзОВ «Ніка Захід» здійснювало реалізацію товарів на умовах самовивозу товарів Покупцями зі    складу ТзОВ «Ніка Захід» за адресою: м. Львів, вул. Персенківська, 72. Товари відпускалися уповноваженим особам покупців працівниками ТзОВ «Ніка Захід». Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Фішкомпані» позивачем представлено  копію договору комісії від 15.06.2015 року № 15/06/2015. Представником позивача на підтвердження виконання умов вищевказаного Договору до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних. Товари, які ТзОВ «Фішкомпані» поставлено за договором комісії ТзОВ «Ніка Захід» транспортувалися зі складів    Комісіонера (м. Львів, вул. Городоцька, 355 Г) на складські приміщення Комітента (м. Львів вул. Персенківка,72) транспортом ТзОВ «Ніка Захід». Позивачем представлено копії товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення товару. Господарську операцію ТзОВ «Ніка Захід» та ТзОВ «Орім» позивач підтверджує копіями наступних документів: договору про надання маркетингових послуг № 322 від 01.01.2015; акту    приймання - здачі наданих послуг № 019013 від 28.02.2015 року; доказами оплати, копією звіту ПП «Орім» про проведені дослідження (лютий 2015) – а.с. 158-175 Т.13. Суд зазначає, що первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, оформлені належним чином, такі містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій ТзОВ «Ніка Захід» і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів. Податковий орган в акті перевірки вказує на те, що проведеною перевіркою встановлено здійснення ТзОВ "Ніка Захід" діяльності, пов'язаної з наданням податкової вигоди третім особам, а саме реєстрацію податкових накладних на адресу ряду підприємств з ознаками «фіктивності» (29 СГ) на загальну суму 80 309 574 грн.,  в т.ч. ПДВ 13 384 929 грн. Аналізом інформації з ЄРПН встановлено, що на нижчезазначених підприємствах відбувається «обрив» ланцюга постачання, тобто декларується придбання продуктів харчування (соки, кава, чай, маргарин, майонез, борошно, макаронні вироби, кетчуп, гірчиця, тощо) побутова хімія від ТзОВ "Ніка Захід", а здійснюється продаж товарів відмінних від придбаних товарів (робіт, послуг), що дає змогу мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ для СГД реального сектору економіки. Тобто такі контрагенти лише користувалися можливістю реєструвати податкові накладні в базі «Єдиний реєстр податкових накладних» на суму податку (?Накл), обчислену за «формулою», показники якої обраховуються з 01.07.2015:  ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де: ?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.   Судом встановлено, що відповідачем при формуванні висновків щодо порушення ТзОВ «Ніка Захід» вимог податкового законодавства проаналізовано,    зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових    накладних податкові накладні та подану нижчезазначеними контрагентами з ознаками «фіктивності» податкову звітність (звіт 1-ДФ, фінансову звітність) та з яких роблять висновок, що фактично на підприємствах відсутні власні або орендовані основні засоби і трудові ресурси, здійснення операцій з продажу товару, що не був придбаний. На момент здійснення спірних господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців була відсутня інформація про перебування усіх згаданих в акті перевірки контрагентів в стадії припинення чи ліквідації, або щодо відсутності їх за юридичними адресами. Доказів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано. Вказані обставини підтверджуються даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, взятого із офіційного сайту Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch). Крім того, на    момент здійснення спірних господарських операцій в усіх контрагентів були чинними свідоцтва платників ПДВ, що підтверджується як самим податковим органом в акті перевірки, так і даними офіційного сайту Державної фіскальної служби України (у розділі «Дані реєстру платників ПД» (https://cabinet.sfs.gov.ua/). Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що господарські операції із суб'єктами господарювання носили реальний характер, договори були виконані належним чином, товари були поставлені. Оцінюючи такі доводи, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача. Як вже зазначалось, представлені ТзОВ «Ніка Захід» документи, копії яких оглянуто в судовому засіданні та приєднані до матеріалів справи,якими позивач доводить здійснення господарської операції з вищезазначеними контрагентами, оформлені належним чином, у первинних документах по спірних господарських операціях зазначено, які товари реалізовувалися, всі рядки заповнені належним чином, що в свою чергу свідчить по здійснення господарських взаємовідносинах в межах    господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту. ТзОВ «Ніка Захід» вчинено дії (реалізація) та досягнуто конкретних результатів (отримання оплати за товар), які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів. Враховуючи те, що ТзОВ «Ніка Захід» за результатами реалізації товарів отримало прибуток у розмірі 80 309 574    грн., дана сума була правомірно включена до доходу (виручки) від    реалізації    продукції    (товарів,    робіт, послуг) і відображена у складі податкової звітності з податку на прибуток. Відповідно до ч.2  ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції, як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення. Однак, відповідно до ч.1  ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з принципом змагальності, кожна зі сторін повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Суд критично оцінює посилання представника відповідача на ту обставину, що спірні господарські операції не відбулися, а отримані в їх результаті грошові кошти слід вважати як суму безповоротної фінансової допомоги у грошовій формі, отриману платником податку у звітному податковому періоді є неправильним. Згідно підпункту  14.1.257  пункту  14.1  статі  14 ПК України  безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки  Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що ТзОВ «Ніка Захід» отримувано від контрагентів (Покупців) суми безповоротної фінансової допомоги, зокрема у вигляді суми коштів згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, або у вигляді суми безнадійної заборгованості, або основної суми кредиту або депозиту, що надані без встановлення строків повернення такої основної суми. Кошти, які надходили ТзОВ «Ніка Захід» від контрагентів як оплата за товари не були отримані в результаті укладення договорів безповоротної фінансової допомоги, а саме на підставі договорів поставки. Призначення платежів відповідно до платіжних доручень, які вказані нашими контрагентами є оплата за товари, а не безповоротна фінансова допомога. Суд не враховує також покликання податкового органу на те, що    за результатами аналізу податкової інформації встановив факт нереальності здійснення вказаних господарських операцій з ТзОВ «Фішкомпані», через неможливість проведення перевірки контрагента, відсутності достатніх ресурсів та наявної інформації про ознаки недобросовісності платника податків, оскільки господарські операції спричинили реальну зміну в структурі активів і пасивів, в результаті них ТзОВ «Ніка Захід» отримано товари, які в подальшому були реалізовані і за це отримано прибутки. Крім того, слід зазначити такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, відсутність працівників також не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовані значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов'язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів. Відповідно до  ст.3 Господарського кодексу України  під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованих на виготовлення та реалізацію продукції виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.         Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом. Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі -  П(С)БО 16), затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. 3  П(С)БО 1  «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Як на факт, що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відповідач під час судового розгляду вказував на встановлені в актах про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку з відсутністю ПП «Орім» за місцемзнаходження: 08133 Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, буд.11., відсутності необхідних ресурсів для здійснення продажу товарів та здійснення робіт та послуг, відсутності контрагента    за податковою адресою та ненадання такими до зустрічної звірки первинних документів. Разом з тим, відсутність контрагентів за податковою    адресою,    не впливає на право платника- замовника    врахувати при визначенні бази оподаткування податок на додану вартість та не свідчить про недобросовісність платника. Ненадання до перевірки контрагентами первинних документів не може спростувати фактичного здійснення таких операцій, оскільки відсутність таких документів фактично лише пов'язана з відсутністю суб'єктів господарювання, за місцезнаходження. Чинне законодавство не містить вимог, які б забороняли суб'єктам господарювання вести господарську діяльність за адресою відмінною, ніж адреса реєстрації. Відповідно до  статті 61 Конституції України  юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб    за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Належними та допустимими в розумінні  статті 124 Конституції України,  статті 70 КАС України    доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним. Згідно пояснень представника відповідача, судом встановлено, що вироки стосовно контрагентів не були ухвалені. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013,  № 73, визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); фінансову діяльність визначає як діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталів підприємства, а фінансову звітність - як бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (п.4 Р.І Положення). Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999,№ 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон № 966-ХІV). Згідно вказаного закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію. За змістом ст.9 Закону № 966-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:   назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Надані документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту досліджуваних господарських операцій та мають необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг. Суд не враховує посилання відповідача на ненадання позивачем транспортної документації, як на підстави для прийняття спірного рішення та відмови в задоволенні позову, з огляду на таке. Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених  наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно п.п.11.1, 11.3 вказаних Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Суд звертає увагу, що зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують факт продажу та отримання товару, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а. Суд також, не бере до уваги посилання відповідача і на податкову інформацію Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відносно ТОВ «Артспектр» по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені покупцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено. Суд погоджується з доводами позивача про те, що використання відповідачем інформації комп'ютерних баз «Архів електронної звітності», АІС «Податковий Блок» не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій. Належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним. Належні докази відсутності фактів здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами відсутні, а твердження про неможливість здійснення відповідних операції ґрунтуються на припущеннях, зроблених без системного їх дослідження (дослідження кожної операції, у якому об'ємі неможливо її здійснити, вказати мотиви доводів і т.п.). У даному випадку доречним є покликання позивача на практику Європейського суду з прав людини (Справа «Булвес» АД проти Болгарії» заява № 3991/03 та Справа «Інтерсплав проти України – рішення від 09.01.2007 року) та акцентування уваги на принципі індивідуальної відповідальності за невиконання зобов'язань зі сплати податку кожного окремого платника. Щодо аргументів відповідача про те, що кошти, які позивач отримував від ТОВ «Артспектр» є фактично безповоротною фінансовою допомогою. Відповідно до п.п.14.1.257  п.14.1  ст.14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Одержана позивачем оплата від субєкта господарювання ТОВ «Артспектр» за поставлений товар не підпадає під жодну з наведених ознак безповоротної фінансової допомоги. Сума у розмірі 73081,74 грн. яка була отримана позивачем від ТОВ «Артспектр» за поставлений товар (водонагрівачі), була належним чином відображена у регістрах бухгалтерського обліку, як дохід, та у податковій звітності позивача. Суд вважає, що відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені докази, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки товару меті та задачам діяльності платника податку, збитковості таких операцій чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки товару, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Доводи відповідача ґрунтуються виключно на висновках, які є похідними від інформації щодо контрагента позивача, а не на дослідженні первинних документів, складених за результатами здійснення господарських операцій. Будь-яких інших обставин, з якими Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби пов'язував порушення ПП «Теплосвіт Україна» вимог податкового законодавства, акт перевірки від 23.11.2017 року не містить. Відповідно до ч.2  ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку. У спірних правовідносин відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом. Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд вважає, що відповідачем не доведено твердження про неможливість здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами З огляду на вищевказане, позов слід задоволити повністю, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.04.2017 року № 0003024811та від 19.04.2017 року № 0003014811. Судові витрати стягнути на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                             В И Р І Ш И В : Позов задоволити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.04.2017 року № 0003024811. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.04.2017 року № 0003014811. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ - 39440996) судовий збір у сумі 408981,68 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Захід» (82500, Львівська область, Турківський район, с. Риків, вул. Зарічна, 32, код ЄДРПОУ 32893148). Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 01 листопада 2018 року. Суддя                                                                                          Крутько О.В.