Постанова

від 30.10.2018 по справі 821/717/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/717/18

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В. час і місце ухвалення: не зазначено, м. Херсон

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюк Г.В.

суддів: Потапчук В.О. , Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року по справі за позовом Фермерського господарства "Успіх" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення від 07 березня 2018 року № 2868/10/21-22-12-05-11, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просив: скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 2868/10/21-22-12-05-11 від 07 березня 2018 року щодо відмови Фермерському господарству "Успіх" бути платником єдиного податку четвертої групи у 2018 році, мотивуючи його тим, що оскаржуваним рішенням контролюючий орган не підтвердив позивачу статус платника єдиного податку IV групи на 2018 рік, у зв'язку з тим, що станом на 01 січня 2018 року, за позивачем обліковується податковий борг з ПДВ в розмірі 31,47 грн., що є порушенням вимог пп.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 07 березня 2018 року за № 2868/10/21-22-12-05-11, відповідно до якого, Фермерському господарству "Успіх" відмовлено бути платником єдиного податку четвертої групи у 2018 році.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що станом на 01.01.2018 року згідно інтегрованих карток платника, по ФГ Успіх обліковується податковий борг по податку на додану вартість у сумі 31,47 грн., у зв'язку з чим листом від 07.03.2018 року № 2868/10/21-22-12-05-11 ГУ ДФС у Херсонській області повідомило ФГ Успіх про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік на підставі п.п. 291.5-1.3, п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ФГ "Успіх" зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість 15 липня 1997 року за індивідуальним податковим номером підприємства 192287221117 (код ЄДРПОУ 19228728), та згідно ідентифікаційних даних перебуває на обліку як платник податків у Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області (Голопристанське відділення). Основними видами діяльності ФГ "Успіх" є "вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів".

Згідно свідоцтва № 100188010 Державної Податкової адміністрації України, 01 січня 2009 року позивач був зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування.

З огляду на діючу реєстрацію ФГ "Успіх", позивач до 2018 року був платником єдиного податку четвертої групи.

07 березня 2018 року рішенням № 2868/10/21-22-12-05-11, контролюючий орган не підтвердив ФГ "Успіх" статус платника єдиного податку IV групи на 2018 рік, у зв'язку з тим, що станом на 01 січня 2018 року за позивачем обліковується податковий борг з ПДВ в розмірі 31,47 грн., що є порушенням вимог пп.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із вищевказаною відмовою, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність податкового боргу є підставою для відмови у реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, однак не може слугувати підставою для втрати раніше набутого статусу платника єдиного податку четвертої групи.

П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.298.8 ст.298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульований ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно п. 299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Таким чином, законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Колегія суддів зазначає, що позивач, з огляду на реєстрацію його в 2009 році платником єдиного податку четвертої групи та відсутність відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації, з 01.01.2018 року автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік.

Колегія суддів вважає хибною позицію апелянта щодо наявності у позивача податкового боргу, як підставу для відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку, з посиланням на норми пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють обмеження за якими суб'єкти господарювання не можуть набувати статусу платника єдиного податку четвертої групи, однакі вказані обмеження не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Для тих суб'єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідача від 07.03.2018 року № 2868/10/21-22-12-05-11 про відмову у підтвердженні ФГ Успіх статусу платника єдиного податку ІV групи відповідач зазначає наявність у позивача податкового боргу станом на 01.01.2018 року.

Таким чином, оскільки, позивач з 01.01.2018 року фактично перебував у стані платника єдиного податку четвертої групи, тому норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Разом з тим, у разі ж наявності в контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, він, згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України, може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, законодавцем встановлено єдиний механізм анулювання реєстрації суб'єкта господарювання, як платника єдиного податку, - це є виключно прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку, проте, відповідачем жодне таке рішення не приймалося. Оскільки статус позивача, як платника єдиного податку четвертої групи, продовжений на 2018 рік, контролюючий орган зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку).

Дана правова позиція суду відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 816/543/17.

Доводи апеляційної скарги дублюють заперечення на відзив на позов (а.с. 35-37), що були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року по справі № 821/717/18, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Семенюк Г.В. Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.