Ухвала

від 01.11.2018 по справі 826/13437/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про роз'яснення судового рішення 01 листопада 2018 року                              м. Київ                                          № 826/13437/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні заву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАН.ГО» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та  скасування акту опису майна, встановив: В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАН.ГО» (ТОВ «МАН.ГО») до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) про визнання дій протиправними, визнання  протиправним  та  скасування акту опису майна. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 адміністративний позов товариства задоволено повністю. Дії ГУ ДФС у м. Києві щодо опису майна у податкову заставу та складення акт опису майна від 09.06.2017 №3/26-15-17-06-15 визнано протиправними. Визнано протиправним та скасовано акт опису майна ТОВ «МАН.ГО» у податкову заставу від 09.06.2017 №3/26-15-17-06-15, складений податковим керуючим ГУ ДФС у м. Києві. 11.06.2018 представником ГУ ДФС у м. Києві подано заяву про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 для розгляду заяви відповідача призначено судове засідання. В судове засідання прибула представник позивача та зазначила про відсутність підстав для роз'яснення рішення. Інші особи, будучи повідомленими про дату, час та місце його проведення не з'явилися, причини неявки не повідомили. Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України) у разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Отже враховуючи, що представником ТОВ «МАН.ГО» подано клопотання про розгляд заяви у їх відсутність, судом ухвалено здійснити розгляд заяви в письмовому провадженні. Так, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне. Обґрунтовуючи необхідність роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017, відповідач зазначає, що ТОВ «МАН.ГО» звернулося із заявою від 10.05.2018 №07/05-18 щодо подання державному реєстратору про припинення обтяження (податкової застави) та виключення його з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. При цьому, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 не містить однозначного висновку про те, що вказане майно звільнене з-під податкової застави, а також висновку про наявність підстав для такого звільнення, передбачених статтею 93 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в редакцій станом на час виникнення спірних правовідносин (ПК України). Відповідно до положень частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Зі змісту наведеного у частині першої статті 254 КАС України законодавчого припису суд робить висновок, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить. Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19). Таким чином, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Згідно пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України  право податкової застави виникає: 89.1.1 у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2 у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3 у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань. Згідно пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Відповідно до пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: 93.1.1 отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; 93.1.2 визнання податкового боргу безнадійним; 93.1.3 набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; 93.1.4 отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. За приписами пунктів 93.2, 93.3 статті 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті. Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На час складання акту опису майна від 09.06.2017 №3/26-15-17-06-15 механізм застосування податкової застави органами доходів і зборів визначався Порядком застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1841/24373. За приписами розділу ІІІ Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, орган доходів і зборів зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна. Така реєстрація здійснюється: - щодо рухомого майна - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» та наказу Міністерства юстиції України від 29.07.2004 №73/5 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2004 за №942/9541; - щодо нерухомого майна - відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 22.06.2011 №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та від 26.10.2011 №1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Відповідно до розділу ІV Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7). Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу. У випадках, передбачених пунктом 100.11 статті 100 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави за умови отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету в рахунок погашення розстрочених (відстрочених) сум та плати за користування таким розстроченням (відстроченням) в повному обсязі. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 глави 9 розділу II Кодексу таке майно звільняється з-під податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету від такого продажу. Станом на дату набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 та на час постановлення даної ухвали механізм застосування податкової застави контролюючими органами визначається Порядком застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727. Згідно Розділу ІV Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна. Така реєстрація здійснюється: - щодо рухомого майна - відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830, та Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 №73/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.07.2004 за № 942/9541 (із змінами); - щодо нерухомого майна - відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та наказу Міністерства юстиції України від 21.11.2016 №3276/5 «Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.11.2016 за №1504/29634. За приписами розділу V Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, у випадках, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу ІІ Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення  (додаток 7). Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу ІІ Кодексу. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 розділу ІІ Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання органом доходів і зборів підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу. Таким чином, звільнення майна платника податків з-під податкової застави можливе виключно у випадках, передбачених статті 93 ПК України, положення якої не містять норми, яка б передбачала звільнення з-під податкової застави майна платника податків у разі ухвалення судового рішення про визнання протиправними дій посадових осіб контролюючого органу зі складання акту опису майна у податкову заставу, визнання протиправним та скасування акту опису майна у податкову заставу. Суд зазначає, що Окружний адміністративний суд міста Києва у рішенні від 26.12.2017 не вказав про наявність підстав, передбачених статтею 93 ПК України, а тому є необґрунтованими посилання відповідача на не незрозумілість вказаного судового рішення з причин неясності того чи на підставі вказаного рішення майно позивача звільняється з-під податкової застави. Враховуючи наведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач у поданій заяві про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 фактично просить роз'яснити норми законодавства щодо звільнення майна з-під податкової застави, що не є роз'ясненням змісту вказаного судового рішення. При цьому, суд вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 прийняте у межах заявлених позовних вимог та є цілком зрозумілим, а тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує. З огляду на вищенаведені обставини суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про роз'яснення судового рішення. На підставі викладеного, керуючись статтями 254, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив: В задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017, - відмовити. Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені статтями 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                                    О.М. Чудак