Постанова

від 30.10.2018 по справі 820/10672/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА Іменем України 30 жовтня 2018 року Київ справа №820/10672/15 адміністративне провадження №К/9901/25815/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 (головуючий суддя Бенедик А.П., судді: Водолажська Н.С., Калиновський В.А.) у справі №820/10672/15 за позовом публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” (далі – ПАТ “Українська залізниця”) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2015 №00000114000, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 333502,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 166751,00 грн. Постановою     Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2015 позовні вимоги задоволено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції ПАТ “Українська залізниця” оскаржило його у касаційному порядку. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції у рішенні не наводить норм законодавства, які саме порушив суд першої інстанції. На думку позивача, наявність вірно складених податкових накладних достатньо для віднесення їх до сум податкового кредиту.  ПАТ “Українська залізниця” вважає, що ним виконано усі передбачені Податковим кодексом України умови отримання податкового кредиту з ПДВ, у підсумку - судом апеляційної інстанції не були дотримані вимоги процесуального законодавства, не досліджені та не оцінені докази, що призвело до прийняття судового рішення, яке не відповідає вимогам адміністративного законодавства, рішення не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, справа розглянута з порушенням норм матеріального права. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2015. Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами відповідача на підставі направлень від 23.04.2015 №246, №247, наказу від 23.04.2015 №209 у період з 23.04.2015 по 30.04.2015 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка господарської діяльності позивача. Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме: за результатами перевірки фінансово-господарських відносин позивача по операціях з постачання товарів від постачальників ТОВ "Техком В" за жовтень 2014 року на суму ПДВ 162096,00 грн., ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С." за листопад 2014 року на суму ПДВ 59328,20 грн., ТОВ "Київтехцентр" за листопад 2014 року на суму ПДВ 70762,98 грн., за січень 2015 року на суму ПДВ 15721,85 грн., ТОВ "Фарбагруп" за грудень 2014 року на суму ПДВ 15876,20 грн., ТОВ "ЗАВОД ГІДРОПРОГРЕС" за листопад 2014 року на суму ПДВ 8549,00 грн., всього на загальну суму 1583286,90 грн., встановлено як такі, що не відповідають дійсності, або мають ознаки нереальності здійснених фінансово-господарських операцій; за результатами перевірки по операціях з постачання товарів від постачальників ТОВ "Техком В", ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С.", ТОВ "Київтехцентр", ТОВ "Фарбагруп", ТОВ "ЗАВОД ГІДРОПРОГРЕС") на загальну суму 332379,23 грн., встановлено порушення       пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в частині формування податкового кредиту, та встановлено заниження грошового зобов'язання до сплати на загальну суму 332379,23 грн.; за результатами перевірки по операціях з постачання товарів від постачальників ТОВ "Техком В", ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С.", ТОВ "Київтехцентр", ТОВ "Фарбагруп", ТОВ "ЗАВОД ГІДРОПРОГРЕС" на загальну суму поставки 1583286,90 грн. відповідно до пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України не встановлено завищення валових витрат та не встановлено заниження податку на прибуток за 2014 рік. Податковим органом було складено акт від 30.04.2015 №117/28-09-40-00-14/01056362 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Техком В" за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С." за листопад 2014 року, ТОВ "Завод "Гідропрогрес" за листопад 2014 року, ТОВ "Фарбагруп" за грудень 2014 року, ТОВ "Київтехцентр" за листопад 2014 року, січень 2015 року та з податку на прибуток за 2014 рік. На підставі висновків акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення 26.05.2015 № 00000114000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість      у розмірі 500253,00грн., з них за основним платежем у розмірі 333502,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 166751,00 грн. За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що встановлені контролюючим органом за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є необґрунтованими, та як наслідок, нарахування суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є протиправним. При цьому суд виходив з того, що оскільки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, висновок суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених господарських взаємовідносин є необгрунтованим та передчасним. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог та скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи надані позивачем не підтверджують реальності спірних господарських операцій за взаємовідносинами з контагентом, оскільки документи, складені за результатом господарських операцій (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення таких операціїй. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів, що передбачені законодавством. Апеляційний суд констатував про обґрунтованість встановлених за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, обґрунтованості нарахування суми грошового зобов'язання за вказані порушення на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14  ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно пункту 22.1 статті 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. Як встановлено положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 цієї статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що      податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6      протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону  підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до вимог пункту 1.2 статті1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період, що підлягав перевірці мав господарські відносини із контрагентами ТОВ "Техком В", ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С.", ТОВ "Київтехцентр", ТОВ "Фарбагруп" та ТОВ "Завод "Гідропрогрес". Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2014 року між ДП «Укрспецвагон» (Покупець) та ТОВ "Техком В" (Постачальник) укладено Договір поставки №ЦВСА (ВМТП-14.743)ю. Також, 31.10.2014 та 10.11.2014 між сторонами укладено Додаткові угоди №1/1045 та №2/1048 про зміни і доповнення до договору №ЦВСА (ВМТП-14.743)ю. Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати встановленим нормативним документам згідно Специфікації №1, №2, №3 (Додаток №1, №2, №3). Підтвердженням якості Товару з боку Постачальника є сертифікати якості на даний Товар (п.2.1, п.2.2 Договору). Позивачем на підставі договору поставки №ЦВСВ(ВМТП-14.743)ю від 15.10.2014 отримано від ТОВ "Техком В" автосчепку у кількості 132 шт. на загальну суму 972576,0 грн., у т.ч. ПДВ - 162096,0 грн. На підтвердження факту отримання вказаного Товару, позивачем надано під час перевірки та долучено до матеріалів справи копії документів, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі автосчепки, товарно-транспортні накладні. Однак, за результатом розгляду справи судом встановлено, що підприємством під час проведеної перевірки не було надано контролюючому органу жодних сертифікатів або паспортів якості на придбаний у ТОВ "Техком В" товар (автосчепка СА-3 106.01.000-0-05СБ). Надані позивачем вже під час судового розгляду справи копії паспорту якості ТОВ "ПК Брянський сталеливарний завод" від 05.03.2011 та Сертифікату якості ВАТ "Уралтрансмаш" від 08.02.2011 видані іншими виробниками ніж вказані у договорі (ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», ТОВ «Керченський стрілочний завод», ПАТ «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ»), строк дії вказаних сертифікатів закінчився у 2011 та 2012 роках відповідно. Зокрема, Сертифікати якості ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» №102 від 09.02.2011 року та №113 від 11.02.2011 також не можуть свідчити про факт отримання саме позивачем від контрагенту товару, оскільки підтверджують якість іншого товару (автосчепка СА-3 106.01.000-0-0 СБ) ніж придбаний позивачем (автосчепка СА-3 106.01.000-0-05СБ), а також кількість вказаного у них товару (загалом 78 шт.) не відповідає кількості придбаного позивачем за спірною операцією (132 шт.). Як вбачається з актів приймання-передачі автосчепки СА-3, вони були складені в м.Дніпропетровськ. В свою чергу, згідно наданих позивачем товарно-транспортних накладних від 17.10.2014р., від 26.11.2014 місцем навантаження товару є м.Кременчук, вул. Приходько, 141. Суд апеляційної інстанції констатував, що представник позивача під час судового розгляду справи не зміг надати пояснень, яким чином транспортування прийнятого у м.Дніпропетровську товару здійснювалось з м.Кременчук. Також, відповідно до наданих позивачем копій видаткових накладених вказано, що придбаний товар було отримано представником за довіреністю. Разом з тим, позивачем не надано копій довіреностей на право отримання від ТОВ "Техком В" товарно-матеріальних цінностей чи витягу з журналу реєстрації довіреностей. З огляду на зазначене, надані позивачем первинні документи складені з порушенням порядку оформлення первинних документів щодо форми та      змісту, що в силу вимог частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано наказом Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704), спричиняє втрату ними юридичного статусу первинних документів. Суд апеляційної інстанції дійшов до правомірного висновку, що з огляду на відсутність у позивача належним чином оформлених первинних документів не видається можливим встановити факт передачі таких товарів від ТОВ "Техком В" на адресу ДП «Укрспецвагон», що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій. Судами встановлено, 16.06.2014 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С." (Постачальник) укладено Договір поставки №ЦВСВ (ВМТП-14.421). Також, 08.07.2014, 05.07.2014 та 10.11.2014 між сторонами укладено Додаткові угоди №1/563, №2/497 та №3/1116 про зміни і доповнення до договору №ЦВСВ (ВМТП-14.421)ю від 16.06.2014. Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати встановленим нормативним документам згідно Специфікації №1 (Додаток №1), Специфікації №2 (Додаток №2), Специфікації №3 (Додаток №3) та Специфікації №4 (Додаток №4). Підтвердженням якості Товару з боку Постачальника є сертифікат якості, який видається на кожну партію Товару (п.2.1, п.2.2 Договору). Відповідно до п.3.4. Договору (з урахуванням Додаткових угод), його ціна становить 1581108 грн. з урахуванням ПДВ 20% 263518 грн. На виконання умов Договору, між сторонами було укладено Специфікації №1 (на поставку Мастила ЖТ-79Л ТУ 32ЦТ1176-83 у кількості 85 кг. на загальну суму 28356 грн., у т.ч. ПДВ 4726 грн.), Специфікації №2 (на поставку Мастила ЖТ-79Л ТУ 32ЦТ1176-83 у кількості 120 кг. на загальну суму 40032 грн., у т.ч. ПДВ 6672 грн.), Специфікації №3 (на поставку Мастила ЖТ-79Л ТУ 32ЦТ1176-83 у кількості 1600 кг. на загальну суму 533760 грн., у т.ч. ПДВ 88960 грн.), Специфікації №4 (на поставку Модифікатора для мастила ЛЗЦНІІ (ЕМПІ-1) у кількості 1200 кг. Мастила ЖТ-79Л у кількості 1100 кг. на загальну суму 978960 грн., у т.ч. ПДВ 163160 грн.). Як було встановлено позивачем на підставі договору поставки отримано від ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С." товар (мастило ЖТ-79Л в кількості 347кг., та модифікатор еМПі-1 в кількості 471кг.) на суму 355 969,2 грн., у т.ч. ПДВ - 59 328,2 грн. На підтвердження факту отримання вказаного Товару, позивачем надано під час перевірки та долучено до матеріалів справи копії документів: податкова накладна, видаткова накладна, рахунок-фактура, прибутковий ордер, товарно-транспортна накладна, сертифікати якості. Під час судового розгляду справи встановлено, що підприємством під час проведеної перевірки було надано контролюючому органу Паспорти якості. Однак, паспорти якості № 2692, №2992, № 3229 видані іншим виробником (ООО «Фактория ЛС», м.Санкт-Петербург) ніж вказані у договорі (ПАТ «Азмол», ТОВ «РУ НПП Агрінол»). З приводу паспортів якості № 23 від 18.04.2013, № 12 від 26.02.2013 та № 32 від 20.08.2013, що видані Випробувальною лабораторією ПАТ «Азовські змазки і мастила», а також № 14664 від 10.12.2013, який виданий ТОВ «РУ НВП Агрінол», то вантажоодержувачами у них вказано інші підприємства, ніж позивач та його контрагент, а саме ТОВ «Левада-Палас» (м. Донецьк) та ТОВ «Донбас-Оіл» відповідно. Доказів на підтвердження факту видачі сертифікатів на адресу позивача або його контрагента - ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С.", не надано ані під час проведеної перевірки ані під час судового розгляду справи. Окрім того, позивачем не надано акту прийому-передачі придбаного у ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С." товару, обов'язкова необхідність складання яких визначена сторонами договору (п. 6.1.2 Договору). Відсутність вказаного акту виключає можливість встановити, яким чином приймався вказаний товар за кількістю та якістю, враховуючи його специфіку, яким чином за відсутності відповідних сертифікатів якості та ким була встановлена відповідність придбаного товару умовам договору. Під час судового розгляду не було надано копії довіреності на право отримання від ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С." товарно-матеріальних цінностей чи витягу з журналу реєстрації довіреностей. Крім того, згідно видаткової накладеної вбачається, що місцем її складання є м.Донецьк. Позивачем до перевірки було надано товарно-транспорту накладну від 24.11.2014, де замовник та вантажовідправник - ТОВ «Г.Е.Р.М.Е.С.», вантажоодержувач - ТОВ «Укрспецвагон», пункт навантаження - м. Полтава, пункт розвантаження - смт. Панютине,5, Лозівський район, Харківська обл.). Судом констатовано, що позивачем під час судового розгляду справи не надано пояснень з приводу того, яким чином та на підставі чого, видаткова накладна на товар була виписана у м.Донецьк, а його транспортування здійснювалось з м.Полтава. З огляду на вищезазначене, апеляційний суд вірно зазначив, що за відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів не видається можливим встановити факт передачі таких товарів від ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С." на адресу ДП «Укрспецвагон», що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій. Між позивачем (Покупець) та ТОВ "Київтехцентр" (Постачальник) 08.09.2014 було  укладено Договір поставки №ЦВСВ (ВМТП-14.640)ю. Також, 26.11.2014, 18.12.2014, 26.12.2014 та 29.12.2014 між сторонами укладено Додаткові угоди №1/1069, №2/1104, №3/1112 та №4/1127 про зміни і доповнення до договору №ЦВСВ (ВМТП-14.640)ю від 08.09.2014. Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати встановленим нормативним документам згідно Специфікації №1, №2, №3, №4 (Додаток №1, №2, №3, №4). Підтвердженням якості Товару з боку Постачальника є паспорт або сертифікат якості, який видається на кожну партію Товару (п.2.1, п.2.2 Договору). Відповідно до п.3.4. Договору (з урахуванням Додаткових угод), його ціна становить 1508222,16 грн. з урахуванням ПДВ 20% 251370,36 грн. На виконання умов Договору, між сторонами було укладено Специфікації №1, №2,  №3, №4  до Договору. Також, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, 14.10.2014 між ДП «Укрспецвагон» (Покупець) та ТОВ "Київтехцентр" (Постачальник) укладено Договір поставки №ЦВСВ (ВМТП-14.736)ю. Також, 12.11.2014, 01.12.2014, 29.12.2014 між сторонами укладено Додаткові угоди №1/1031, №2/1075 та №3/1126 про зміни і доповнення до договору №ЦВСВ (ВМТП-14.736)ю від 14.10.2014. Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати встановленим нормативним документам згідно Специфікації №1, №2, №3, (Додаток №1, №2, №3). Підтвердженням якості Товару з боку Постачальника є паспорт або сертифікат якості, який видається на кожну партію Товару (п.2.1, п.2.2 Договору). Відповідно до п.3.4. Договору (з урахуванням Додаткових угод), його ціна становить 1459642,56 грн. з урахуванням ПДВ 20% 243273,76 грн. На виконання умов Договору, між сторонами було укладено Специфікації №1 (калібр-пробка, плашка, сверло, пластина, фреза), Специфікації №2 (пластина тангенціальна) та Специфікації №3 (щітка, центр обертальний, круг алмазний, шаблон зварювальника, кінцеві міри довжина, фреза, твердомір). Як було встановлено під час проведеної перевірки, ДП «Укрспецвагон» на підставі договорів поставки було отримано від ТОВ "Київтехцентр" товар, а саме: у листопаді 2014 року на загальну суму 424577,9 грн., у т.ч.ПДВ 70762, 98 грн. та у січні 2015 року на суму 80323,44 грн., у т.ч. ПДВ – 13387,24 грн. На підтвердження факту отримання у листопаді 2014 року вказаного Товару, позивачем надано під час перевірки та долучено до матеріалів справи копії документів, а саме: податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти здачі-приймання товару,  експрес-накладні ТОВ «Нова пошта» та приходні ордери на товари. На підтвердження факту отримання у січні 2015 року вказаного Товару, позивачем надано під час перевірки та долучено до матеріалів справи копії документів,а саме: податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти здачі-приймання товару, експрес-накладні ТОВ «Нова пошта» та приходні ордери на товари. Як вказано податковим органом та не заперечувалось позивачем, підприємством під час проведеної перевірки не було надано контролюючому органу сертифікатів або паспортів якості на придбаний у ТОВ "Київтехцентр". Так, Сертифікат якості та Декларація на відповідність продукції ООО НПП «Челябинский инструментальный завод», а також сертифікат якості ПАТ «Запоріжський абразивний комбінат» видані іншими виробниками ніж вказані у договорах («PRAMET» (Чеська Республіка), ТОВ «ВІЗ», «ТІЗ», «ІАЗ», «Фрезер», «ЛІЗ», «ЛЗАІ», «Автомашінструмент», ВАТ «КЗТСЗ» (Росія), «Bariess» (Німетчина), «Мотор Січ» (Україна), «ІнтерБалт» (Росія). Заява на відповідність ВАТ «Вінницький інструментальний завод» не має дати та містить інформацію про продукцію загальним переліком, в той час, як умовами договорів (п.2.2 Договорів) передбачена наявність паспорту або сертифікату якості, який видається на кожну партію Товару. Надані сертифікати відповідності та атестат акредитації ОАО «Кировский завод твердых сплавов» не містять інформацію з приводу конкретної продукції, на яку вони розповсюджуються. Наданий документ від підприємства «Pramet Tools, s.r.o.» не має офіційного перекладу, через що, неможливо встановити, якість якої продукції він підтверджує. Крім того, позивачем на підтвердження факту прийняття від контрагенту товару, було надано відповідні акти здачі-приймання товарів. Дані акти з боку ТОВ "Київтехцентр" підписані директором Файзрахмановим Р.Ш., проте не містять інформації, хто з представників та на підставі яких документів підписав вказані акту з боку ДП «Укрспецвагон», а саме, не вказано ПІБ та посаду особи, що унеможливлює можливість встановити, яким чином приймався вказаний товар за кількістю та якістю, враховуючи його специфіку, тощо. Пояснень та доказів на підтвердження того, яким чином за відсутності відповідних сертифікатів якості та ким була встановлена відповідність придбаного товару умовам договору, надано не було. Також, відповідно до наданих позивачем копій видаткових накладених вказано, що придбаний товар отримувався представником ДП «Укрспецвагон» за довіреністю. Разом з тим, позивачем ані під час розгляду справи у суд першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано копії довіреності на право отримання від ТОВ "Київтехцентр" товарно-матеріальних цінностей чи витягу з журналу реєстрації довіреностей. За відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів не видається можливим встановити факт передачі таких товарів від ТОВ "Київтехцентр" на адресу позивача, що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій. Також, 18.11.2014 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Фарбагруп" (Постачальник) укладено Договір поставки №ЦВСВ (ВМТП-14.828)ю. Також, 08.12.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду №1/1100 про зміни і доповнення до договору №ЦВСВ (ВМТП-14.828)ю від 18.11.2014. Згідно п. 1.3 Договору, кількість та асортимент Товару передбачається у Специфікації №1 (Додаток №1) та Специфікації №2 (Додаток №2). Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати встановленим нормативним документам згідно Специфікації №1 (Додаток №1) та Специфікації №2 (Додаток №2). Підтвердженням якості Товару з боку Постачальника є паспорт або сертифікат якості, який видається на кожну партію Товару (п.2.1, п.2.2 Договору). Відповідно до п.3.4. Договору (з урахуванням Додаткової угоди), його ціна становить 1759896 грн. з урахуванням ПДВ 20% 293316 грн. На виконання умов Договору, між сторонами було укладено Специфікації №1 (Емаль ПФ-115 різного кольору на загальну суму 1515396 грн., у т.ч. ПДВ 252566 грн.) та Специфікації №2 (Уайт-спіріт 3134-78 на загальну суму 244500 грн., у т.ч. ПДВ 40750 грн.). Як було встановлено під час проведеної перевірки, ДП «Укрспецвагон» на підставі договору поставки було отримано у грудні 2014 року від ТОВ "Фарбагруп" товар (уайт-спіріт) на загальну суму 95257,20 грн., у т.ч. ПДВ 15876,20 грн. На підтвердження факту отримання вказаного Товару, позивачем надано під час перевірки та долучено до матеріалів справи копії документів: податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспорту накладну та приходні ордери. Підприємством під час проведеної перевірки не було надано контролюючому органу сертифікатів або паспортів якості на придбаний у ТОВ "Фарбагруп". Апеляційний суд зазначив, що дослідивши наданий позивачем під час судового розгляду справи сертифікат якості №57, суд дійшов висновку, що він не може бути прийнятий як належний доказ на підтвердження якості саме придбаного позивачем у ТОВ "Фарбагруп". Так, згідно вказаного сертифікату вбачається, що він підписаний зав.лабораторією Міроновим О.Г. та містить печатку ТОВ "Фарбагруп", тобто, вказаний сертифікат виданий іншим виробником ніж вказано у договорі (ТОВ «НВП «ДНІПРО-КОНТАКТ»). Сертифікату якості саме виробника - ТОВ «НВП «ДНІПРО-КОНТАКТ», позивачем під час судового розгляду справи не надано. Так, ані під час перевірки ані під час судового розгляду справи не було надано жодного акту прийому-передачі придбаного у ТОВ "Фарбагруп" товару, обов'язкова необхідність складання яких визначена сторонами договору (п. 6.1.2 Договору). За відсутності вказаного акту, виключає можливість встановити, яким чином приймався вказаний товар за кількістю та якістю, враховуючи його специфіку, жодних пояснень та доказів на підтвердження того, яким чином за відсутності відповідних сертифікатів якості та ким була встановлена відповідність придбаного товару умовам договору, надано не було. Також, відповідно до наданих позивачем копій видаткових накладених вказано, що придбаний товар було отримано представником за довіреністю. Разом з тим, позивачем не було надано копії довіреності на право отримання від ТОВ "Фарбагруп" товарно-матеріальних цінностей чи витягу з журналу реєстрації довіреностей. Крім того, підприємством до перевірки не було надано товарно-транспорті накладні, які підтверджують факт перевезення товару від ТОВ "Фарбагруп". Суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку, що з огляду на вищезазначене, за відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів не видається можливим встановити факт передачі таких товарів від ТОВ "Фарбагруп" на адресу позивача, що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій. Також, 28.08.2014 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Завод "Гідропрогрес" (Постачальник) укладено Договір поставки №ЦВСВ (ВМТП-14.592)ю. Також, 05.09.2014 та 15.09.2014 між сторонами укладено Додаткові угоди №1/635 та №2/639 про зміни і доповнення до договору №ЦВСВ (ВМТП-14.592)ю від 28.08.2014. Згідно п. 1.3 Договору, кількість та асортимент Товару передбачається у Специфікаціях №1, №2, №3 (Додатки №1, №2, №3). Виробник Товару: Завод «Пожзахист» м.Маріуполь, ТОВ Завод Гідропрогрес, Польща InsalPlast, ТОВ КВП Струм, ВАТ ВАТРА, ТОВ Гідропривід, Eaton Moeller, MANN Ныметчина. (п. 1.4 Договору). Відповідно до п.3.4. Договору (з урахуванням Додаткової угоди), його ціна становить 186480 грн. з урахуванням ПДВ 20% 31080 грн. На виконання умов Договору, між сторонами було укладено Специфікації №1 (Рукав пожежний напірний), Специфікації №2 (Вентилятор, вогнегасник, відвід, трійник), Специфікації №3 (кнопка з контактами, світильник ЗОМ, реле тиску, золотник, тен водяний). Як було встановлено під час проведеної перевірки, ДП «Укрспецвагон» на підставі договору поставки було отримано у листопаді 2014 року від ТОВ "Завод "Гідропрогрес" товар (Відвід ПВХ SDR 500*90, Відвід ПВХ SDR 600*90) на загальну суму 51564 грн., у т.ч. ПДВ 8594 грн. На підтвердження факту отримання вказаного Товару, позивачем надано під час перевірки та долучено до матеріалів справи копії документів: податкову накладну, рахунок на оплату, видаткову накладну, акт прийому-передачі, товарно-транспорту накладну та приходний ордер. Однак документи, які могли б підтвердити факт отримання номенклатури - відвіди ПВХ SDR 500*90, ПВХ SDR 600*90 та відповідності коду УКТЗЕД 13917400090, відповідно до сертифікатів виробника, ані під час пряденої перевірки, ані під час судового розгляду справи, надано не було. Також, СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів направлено запит на проведення зустрічної звірки постачальник ТОВ "Завод "Гідропрогрес"до Західної ОДПІ м.Харкова МГУ Міндоходів. Західною ОДПІ м. Харкова МГУ Міндоходів надано довідку про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Завод "Гідропрогрес", щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Укрспецвагон», за період: жовтень-листопад 2014 року від 12.02.2015, якою зазначено, що постачальником продукції, реалізованої ТОВ "Завод "Гідропрогрес" є: ТОВ ВКП «ПАРТНЕР -2011», код за ЄДРПОУ 37659066, згідно договору поставки № 22/15 від 03.06.2013. ТОВ «ЗАВОД ГІДРОПРОГРЕС» не є імпортером поставленої продукції - відвідів SDR 500*90, код УКТ ЗЕД 3917400090. Відповідно до Автоматизованої системи зовнішньоекономічної діяльності «Митниця» товари з такою номенклатурою - відвіди ПВХ SDR 500*90, ПВХ SDR 600*90, по коду УКТ ЗЕД 3917400090 протягом 2013-2014 років не ввозились. Як встановлено судом апеляційної інстанції, надані позивачем на підтвердження факту використання у виробництві товарів копії накладних на переміщення та вимоги, не можуть бути визнані в якості беззаперечного доказу реальності укладених господарських відносин, оскільки позивачем під час судового розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту відсутності в обліку станом на час виконання вищезазначених господарських відносин аналогічних товарів, що були придбані у контрагентів: ТОВ "Техком В", ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С.", ТОВ "Київтехцентр", ТОВ "Фарбагруп" та ТОВ "Завод "Гідропрогрес". Зважаючи на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наявність станом на час здійснення господарської операції відповідних сертифікатів якості є необхідною умовою для визначення факту реальності здійснених господарських операцій, оскільки лише на їх підставі можливо встановити конкретного виробника придбаної продукції. Крім того, наявність вказаних сертифікатів якості визначена як необхідна умова Договору та лише за їх наявності у позивача виникає обов'язок прийняти товар. Дослідивши інші надані позивачем як під час проведеної перевірки, так і під час судового розгляду справи документи, колегія суддів апеляційного суду правомірно встановила, що на їх підставі не можна підтвердити факт реальності спірної господарської операції. На думку суду касаційної інстанції твердження суду попередньої інстанції є обґрунтованими, оскільки господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість. Визначальною підставою для віднесення сум по господарській операції до складу витрат та формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг. Наявність у позивача податкових накладних не може бути визнана судом достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій не знайшов свого підтвердження добутими доказами. Нормами законодавства, які регулюють дані відносини, встановлено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З огляду на наявні докази, приймаючи до уваги відсутність дотримання засад розумності та добросовісності, суд апеляційної та касаційної інстанції вважає необґрунтованими твердження позивача, з якими погодився суд першої інстанції, щодо реальності проведених між позивачем та контрагентами - ТОВ "Техком В", ТОВ "Г.Е.Р.М.Е.С.", ТОВ "Київтехцентр", ТОВ "Фарбагруп" та ТОВ "Завод "Гідропрогрес", господарських операцій. Верховний Суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається. Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” залишити без задоволення. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. ------------------- ------------------- ------------------- В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова Судді Верховного Суду