Постанова

від 30.10.2018 по справі 815/6447/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА Іменем України 30 жовтня 2018 року Київ справа №815/6447/16 адміністративне провадження №К/9901/4111/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 (суддя Кравченко М.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 (головуючий суддя Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Косцова І.П.) у справі №815/6447/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегалайн Констракшн” до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегалайн Констракшн” (далі - ТОВ “Мегалайн Констракшн” ) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0000841403, №0000851403, №0000861403, №0000871403. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області оскаржила їх у касаційному порядку. В обґрунтування своїх вимог податковий орган зазначає, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням матеріального і процесуального права. На думку заявника касаційної скарги, суди попередніх інстанцій надали перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги докази відповідача. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зауважує, що у касаційній скарзі дублюються положення актів перевірки і не зазначено, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Позивач вважає, що податковий орган не довів правомірність своїх рішень. ТОВ “Мегалайн Констракшн” просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишити в силі постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій. Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судами попередніх інстанцій встановлено, у період з 05.10.2016 по 11.10.2016 ДПІ у Приморському районі м. Одеси провела позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Мегалайн Констракшн» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. За результатами проведеної перевірки податковим органом 19.10.2016 складено акт № 5300/15-53-14-03/38920758 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Мегалайн Констракшн. В акті перевірки встановлено, що позивач порушив вимоги, встановлені: пунктами 44.1, 44.2   статті 44, підпунктом 134.1.1   пункту 134.1   статті 134 Податкового кодексу України   та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в загальному розмірі 139 709,00 грн.; пункту 198.5   статті 198, пункту 200.4   статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення показника від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 21 Декларації з ПДВ за грудень 2015 року у розмірі 10 178,00 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 434 709,00 грн., у тому числі за вересень 2015 року на 258 023,00 грн., жовтень 2015 року на 2 402,00 грн., листопад 2015 року на 100 116,00 грн., грудень 2015 року на 74 168,00 грн. За наслідками встановлених порушень ДПІ у Приморському районі м. Одеси 09.11.2016 прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000841403, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 178,00 грн.; № 0000851403, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 434 709,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 217 355,00 грн.; № 0000861403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 139 709,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 69 855,00 грн. В свою чергу, у період з 20.10.2016 по 26.10.2016 ДПІ у Приморському районі м. Одеси провели позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Мегалайн Констракшн» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2016. За результатами перевірки 02.11.2016 відповідачем складено акт №5508/15-53-14-03/38920758 про порушення позивачем: пункту 198.5   статті 198, пункту 200.4   статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 370 255,00 грн., у тому числі січень 2016 року на 213 617,00 грн., лютий 2016 року на 121 738,00 грн., березень 2016 року на 34 900,00 грн. За наслідками виявлених порушень, 09.11.2016 ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0000871403 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 370 255,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 185 128,00 грн. Висновки відповідача обґрунтовані тим, що надані до перевірки документи мають ознаки дефектності, не відповідають вимогам первинного документу, а також у зв'язку з наявною податковою інформацією щодо контрагентів позивача відсутні факти реальності вчинення господарських операцій. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14  ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно пункту 44.1   статті 44 ПК України   для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Підпунктом 180.1.1 пункту 180.1   статті 180 ПК України   встановлено, що платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до пункту 201.1   статті 201 ПК України   платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону  підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в періодах, які перевірялися, контрагентами ТОВ «Мегалайн Констракшн» були: ТОВ «Укрбуд Модерн» та ТОВ «Аврора Фінанс». ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Укрбуд Модерн» договір підряду від 04.11.2015 № 0411/1. Судами з'ясовано, що роботи за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн Констракшн», що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму 400803,60 грн. від 11.12.2015 та Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року на суму 400803,60 грн. від 11.12.2015. На виконання вимог законодавства за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» видало та зареєструвало податкові накладні № 39 від 19.11.2015 № 39, від 11.12.2015 № 52, що підтверджується квитанціями. Також, ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Укрбуд Модерн» договір підряду від 04.11.2015 № 0411/2. Судами встановлено, що роботи за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн Констракшн», що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму 350070,00 грн. від 11.12.2015 та Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року на суму 350070,00 грн. від 11.12.2015. На виконання вимог законодавства за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн видало та зареєструвало податкові накладні від 23.11.2015 № 43, від 11.12.2015 № 53, що підтверджується квитанціями. У подальшому, ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Укрбуд Модерн» договір підряду від 18.11.2015 № 1811/1. Роботи за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн Констракшн», що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму 175382,40 грн. від 11.12.2015 та Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року на суму 175382,40 грн. від 11.12.2015. На виконання вимог законодавства за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» видало та зареєструвало податкові накладні від 03.12.2015 № 44, від 11.12.2015 № 54, що підтверджується квитанціями. ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Укрбуд Модерн» договір підряду від 18.11.2015 № 1811/2. Роботи за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн Констракшн», що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму 180520,80 грн. від 11.12.2015 та Акту приймання виконаних будівельних робіт  за грудень 2015 року на суму 180520,80 грн. від 11.12.2015. На виконання вимог законодавства за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» видало та зареєструвало податкову накладну від 11.12.2015 № 55, що підтверджується квитанцією. ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Аврора Фінанс» договір підряду від 18.09.2015 № 1008/1. На виконання вимог законодавства за договором підряду ТОВ «Аврора Фінанс» видало та зареєструвало податкову накладну  від 22.09.2015 № 1, що підтверджується квитанцією. ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Аврора Фінанс» договір про надання послуг від 30.09.2015 № 3009/1. Роботи за договором про надання послуг ТОВ «Аврора Фінанс» виконані та прийняті ТОВ «Мегалайн Констракшн», що підтверджується копіями Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.01.2016 № ОУ-0000001на суму 90000,00 грн., кошторису на суму 90000,00 грн. На виконання вимог законодавства за договором про надання послуг від 30.09.2015 № 3009/1  ТОВ «Аврора Фінанс» видало та зареєструвало податкову накладну від 21.01.2016 № 66, що підтверджується квитанцією. ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Аврора Фінанс» договір підряду від 19.01.2016 № 1901/1. Роботи за договором підряду ТОВ «Аврора Фінанс» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн Констракшн», що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2016 року на суму 861003,90 грн. від 29.02.2016 та Акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 861003,90 грн. від 29.02.2016. На виконання вимог законодавства за договором підряду ТОВ «Аврора Фінанс» видало та зареєструвало податкову накладну від 19.01.2016 № 65, що підтверджується квитанцією. Крім цього, ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Аврора Фінанс» договір про припинення зобов'язання від 29.02.2016, за яким борг по договору підряду від 19.01.2016 № 1901/1  було зараховано за рахунок передоплати, здійсненої по договору підряду від 18.09.2015 № 1008/1. ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Укрбуд Модерн» договір підряду від 15.01.2016 № 1501/1. Роботи за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» виконані та прийняті ТОВ «Мегалайн Констракшн», що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2016 року на суму 424281,72 грн. від 08.04.2016 та Акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року на суму 424281,72 грн. від 08.04.2016. На виконання вимог законодавства за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» видало та зареєструвало податкову накладну від 09.02.2016 № 77, що підтверджується квитанцією. ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Укрбуд Модерн» договір підряду від 29.04.2016 № 2904/1. Роботи за договором підряду ТОВ «Укрбуд Модерн» виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Мегалайн Констракшн», що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2016 року на суму 167566,80 грн. від 10.05.2016 та Акту приймання виконаних будівельних робіт  за травень 2016 року на суму 167566,80 грн. від 10.05.2016. При цьому, ТОВ «Мегалайн Констракшн» укладено з ТОВ «Укрбуд Модерн» договір про припинення зобов'язання від 06.05.2016, за яким борг по договору підряду від 29.04.2016 № 2904/1 було зараховано за рахунок передоплати, здійсненої по договору підряду від 15.01.2016 № 1501/1. Під час розгляду справи суди встановили, що позивач за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; штукатурні роботи; малярні роботи та скління; діяльність у сфері архітектури; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). Укладені договори позивача з його контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається підприємство позивача. Судами зазначено, що ТОВ «Укрбуд Модерн» володіє ліцензією на право зайняття господарською діяльністю, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури з 03.03.2015 по 03.03.2018. ТОВ «Аврора Фінанс» отримало у січні 2015 року ліцензію на право зайняття господарською діяльністю, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури строком на 3 роки. Також, суди попередніх інстанцій звертали увагу, що договори, укладені між позивачем та контрагентами є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи. Судами встановлено, що за виконані роботи та надані послуги позивач зі своїми контрагентами розрахувався, тобто сторони договорів зазнали змін майнового стану. Дані факти підтверджуються наданими позивачем до суду платіжними дорученнями, які є в матеріалах справи. Окрім того, під час розгляду справи на підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій ТОВ «Мегалайн Констракшн» з контрагентами ТОВ «Укрбуд Модерн» та ТОВ «Аврора Фінанс» в періодах, що перевірялися, позивач надав до суду копії первинних документів по замовникам будівництва ТОВ «АБС Технолоджи», ТОВ «С.П.Т.», ТОВ «Іммошан Україна». Верховний Суд зазначає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів,   а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Водночас, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат. Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Суд касаційної інстанції наголошує, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право особи на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Верховний Суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційних скаргах, не вбачається. Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України унормовано, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та  (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. ------------------- ------------------- ------------------- В.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.Я. Олендер Судді Верховного Суду