Ухвала

від 22.10.2018 по справі п/811/1837/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2018 року

Київ

справа №П/811/1837/17

адміністративне провадження №К/9901/63676/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №П/811/1837/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство АСМА-ПРИЛАД до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИВ:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №П/811/1837/17.

Одночасно скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №П/811/1837/17.

Клопотання мотивовано тим, що копія постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 направлена скаржнику 29.09.2018, що підтверджується копією конверта, в якому наплавлялася зазначена постанова.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення, оскільки причини пропуску такого строку визнає достатніми та поважними, а надані докази підтверджують вказані обставини.

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство АСМА-ПРИЛАД звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

-податкове повідомлення-рішення №0000231411 від 15.09.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133529,00 грн., в тому числі за основним платежем 106823,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 26706,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 000241411 від 15.09.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 22916,00 грн., в тому числі за основним платежем 18333,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4853,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 залишиним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 - позов задоволено повністю.

Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами проведеної документальної перевірки позивача контролюючий орган дійшов висновку про відсутність доказів реального характеру здійснюваної протягом перевіряємого періоду господарської діяльності та, відповідно, протиправне заниження позивачем податку на додану вартість та єдиного податку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські відносини з ТОВ Стандарт ЮА , ТОВ Філіпенко Груп , ТОВ Хайт Бізнес Груп , ТОВ Мет-Проект , ТОВ Лінгел , ТОВ Інтростінг , ТОВ Мансарі за лютий 2015 року; ТОВ Компанія Ітер з приводу виконання укладених угод постачання ТМЦ.

Суди дійшли висновку, що надані первинні документи повністю підтверджують факт придбання товару та його подальше використання у власній господарській діяльності, Суд зазначає про правомірність відображення результатів господарської діяльності в бухгалтерському та податковому обліках. Наведене обумовило задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176 200,00 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі П/811/1837/17 є майнова вимога про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень - рішень №0000231411 від 15.09.2017 у розмірі 133 529,00 грн та № 000241411 від 15.09.2017 у розмірі 22 916,00 грн. Загальна сума позовної вимоги складає - 156 445,00 грн.

Отже рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити Головному управлінню ДФС у Кіровоградській області клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №П/811/1837/17.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №П/811/1837/17.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова