Постанова

від 31.10.2018 по справі 805/1741/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА Іменем України 31 жовтня 2018 року Київ справа №805/1741/16-а адміністративне провадження №К/9901/11723/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Пасічник С.С., суддів: Бившевої Л.І.,  Юрченко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року (головуючий суддя Кравченко Т.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року (головуючий суддя Васильєва І.А, судді: Жаботинська С.В., Казначеєв Е.Г.) у справі за позовом Донецького обласного благодійного фонду "Центр соціального розвитку "Міст" до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, В С Т А Н О В И В: В червні 2016 року Донецький обласний благодійний фонд "Центр соціального розвитку "Міст" звернувся до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (яку ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року було замінено на Покровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області) про визнання протиправним і скасування рішення №0000621302 від 03 лютого 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що, здійснюючи сплату єдиного внеску за жовтень-листопад 2015 року, помилково перерахував кошти на загальну суму 267 248,07 грн. на рахунок №37191201012803, який належить Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку МГУ ДФС замість рахунку Красноармійської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №37190201010516, а, помітивши помилку, одразу ж звернувся до контролюючого органу, що одержав кошти, із заявою про їх перерахування за правильними реквізитами; крім того, Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі – Закон №1669) внесено зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464-VІ від 08 липня 2010 року (далі – Закон №2464) та передбачено звільнення суб'єктів господарювання на період проведення антитерористичної операції (далі – АТО) від сплати штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в зоні проведення АТО, а тому, оскільки він зареєстрований та здійснює свою діяльність саме на цій території, то на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану до нього не можуть застосовуватись штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, позов задоволено. Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що позивач знаходиться та перебуває на обліку в контролюючому органі в зоні проведення АТО, а отже відповідно до пункту 9-3 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2464 на період її проведення до нього не застосовуються штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом №2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску; водночас, позивач фактично виконав свій обов'язок та усі залежні від нього заходи щодо своєчасного перерахування єдиного внеску, а здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання зі сплати єдиного внеску не свідчить про бездіяльності платника податків, а відтак не може вважатись несплатою єдиного внеску у визначений законодавством строк та бути підставою для застосування штрафних санкцій і пені. Крім того позивач фактично виконав свій обов'язок та вжив усіх залежних від нього заходів для своєчасного перерахування єдиного внеску, а його перерахування за помилковими реквізитами не містить ознак бездіяльності платника податків та не може вважатись несплатою єдиного внеску у визначений законом строк й бути підставою для застосування штрафних санкцій і пені. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказував на правомірність прийнятого ним рішення про застосування до позивача штрафу та пені з огляду на неподання останнім заяви про звільнення від сплати єдиного внеску та сертифікату Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили (форс-мажору); до того ж, якщо платник єдиного внеску продовжує здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то він зобов'язаний виконувати всі передбачені Законом №2464 обов'язки. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, які він вважає обґрунтованими та законними, - без змін. В подальшому, справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) й протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду для її розгляду у складі: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Бившева Л.І., Юрченко В.П. За змістом частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Донецький обласний благодійний фонд «Центр соціального розвитку «Міст» є юридичною особою та з 28 липня 2009 року до 01 жовтня 2015 року знаходився в м.Донецьку й перебував на обліку у Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька, а з 01 жовтня 2015 року – зареєстрований у м.Покровську та перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (яку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №941 "Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби" перейменовано у Покровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області). 03 лютого 2016 року Красноармійською ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято рішення №0000621302, яким на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 86 854,91 грн. та нарахована пеня за період з 21 листопада 2015 року по 27 січня 2016 року у розмірі 9 992,21 грн. Вищенаведене рішення винесено відповідачем у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску за жовтень та листопад 2015 року. Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України відповідно від 18 березня 2016 року №1401/10/05-99-10-01-12-1 та від 18 травня 2016 року №10790/6/99-99-11-02-02-25 рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення. При цьому, в своїх скаргах та, в подальшому, – в позовній заяві Донецький обласний благодійний фонд «Центр соціального розвитку «Міст» наголошував на тому, що, здійснюючи сплату єдиного внеску за жовтень-листопад 2015 року, помилково перерахував кошти в загальній сумі 267 248,07 грн. на рахунок №37191201012803, який належить Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку МГУ ДФС, замість вірного рахунку Красноармійської ОДПІ №37190201010516. Самостійно виявивши помилку, позивач звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку з заявою від 08 січня 2016 року №08/01Б про перерахування коштів на належний рахунок й остання 27 січня 2016 року перерахувала сплачені позивачем кошти на відповідний рахунок Красноармійської ОДПІ. Крім того позивач звернувся до Красноармійської ОДПІ з заявою від 02 лютого 2016 року №02/02Б, в якій повідомляв про помилкову сплату єдиного внеску за період з жовтня по листопад 2015 року на загальну суму 267 248,07 грн. на рахунок Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року №406-VII до Закону №2464 та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №2464). Частиною 2 статті 6 Закону №2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464). Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Стаття 25 Закону №2464 регламентує заходи впливу та стягнення та, зокрема, в частині 1 передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За змістом частини 10 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Частиною 11 цієї ж статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року – 10 відсотків). Водночас у відповідності до частини 6 статті 9 Закону №2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 “Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування” (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів. За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі. Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 “Рахунки державних позабюджетних фондів” на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування. Як визначено пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Як встановлено судами на підставі дослідження наявних в матеріалах справи платіжних доручень та вже вказувалось в цій постанові, позивачем вчасно сплачений та перерахований єдиний внесок за жовтень-листопад 2015 року на загальну суму 267 248,07 грн., проте помилково на розрахунковий рахунок Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку МГУ ДФС №37191201012803, замість вірного рахунку Красноармійської ОДПІ №37190201010516. Допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми ЄСВ у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому (на кінець операційного дня) у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі. До того ж згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю. Верховний Суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання з ЄСВ у строк, встановлений Законом №2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ. Разом з тим Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон №1669, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №2464 та доповнено його розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” пунктом 9-3 (з 13 березня 2015 року в зв'язку з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці” від 02 березня 2015 року №219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14. квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Згідно зі статтею 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014. Отже, виходячи зі змісту наведених положень законодавства, платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати свої встановлені частиною 2 статті 6 Закону №2464 обов'язки, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску й, при цьому, в цей же період за таку його несвоєчасну сплату відповідальність, штрафні та фінансові санкції до них не застосовуються. Водночас Верховний Суд зазначає, що Закон №2464 не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено м.Красноармійськ (після перейменування – Покровськ). Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05 листопада 2014 року. В подальшому зазначені розпорядження втратили чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», додатком до якого місто Красноармійськ Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких здійснюється АТО. Як вже вказувалось в цій постанові та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 01 жовтня 2015 року зареєстрований у місті Покровську Донецької області та перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, - Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (яку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №941 "Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби" перейменовано у Покровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області). Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи судами, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, не закінчилась. Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0000621302 від 03 лютого 2016 року про застосування до Донецького обласного благодійного фонду "Центр соціального розвитку "Міст"  за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування штрафу в розмірі 86 854,91 грн. та нарахування пені в розмірі 9 992,21 грн. за період з 21 листопада 2015 року по 27 січня 2016 року. Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні. Зокрема, посилання відповідача на правомірність застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені з огляду на неподання ним заяви щодо звільнення від відповідальності та сертифікату Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах Закону №2464, яким, до того ж, визначено граничний термін подання такої заяви - тридцять календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, а отже позивач такої можливості ще не позбавлений. Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року – без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... С.С. Пасічник Л.І. Бившева  В.П. Юрченко , Судді Верховного Суду