Рішення

від 23.10.2018 по справі 127/9751/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/9751/18

Провадження № 2/127/1672/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Качурішина О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів держави України в особі Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року у адміністративній справі №802/4166/14-а за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника відділу організації працевлаштування населення Лівобережного міжрайонного центру зайнятості міста Вінниці ОСОБА_4, Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено, визнано протиправними дії заступника начальника відділу організації працевлаштування населення Лівобережного міжрайонного центру зайнятості міста Вінниці ОСОБА_4 щодо внесення запису одержання допомоги обманним шляхом до трудової книжки ОСОБА_1; зобов'язано Лівобережний міжрайонний центр зайнятості міста Вінниці видалити з трудової книжки ОСОБА_1 (НОМЕР_2) запис одержання допомоги обманним шляхом .

Позивач зазначає, що у зв'язку з неправомірними діями заступника начальника відділу організації працевлаштування населення Лівобережного міжрайонного центру зайнятості міста Вінниці ОСОБА_4 йому завдана моральна шкода, яка полягає в душевних та психологічних стражданнях, переживаннях, яких позивач зазнав, здійснюючи захист свого порушеного права у Вінницькому окружному адміністративному суді, тим самим витрачаючи значні зусилля та свій час для його відновлення. Під час захисту свого порушеного права позивачем було докладено максимум зусиль для організації свого часу, необхідно було звертатись за юридичною допомогою, відвідувати судові засідання, виступати під час проведення останніх, відстоюючи своє право. Вищезазначені обставини призвели до переживань та хвилювань, що негативно відобразились на його фізичному та психоемоційному стані, спровокували відчуття глибокої несправедливості, розчарування, втрачених надій, періодичних проявів суму, роздратування, що погіршило його взаємини з друзями, знайомими та оточуючими людьми.

Окрім того, оскільки позивач є людиною працездатного віку, записом Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці позивачу було здійснено перешкоду у можливості працевлаштуватись, зокрема за фахом юрист , оскільки вказаний запис негативно характеризує його як фахівця для потенційного роботодавця, що відповідно впливає на матеріальний стан позивача та спричиняє додаткові страждання.

Розмір спричиненої моральної шкоди позивач оцінює в 68 897 грн. Розмір останньої обґрунтовано розміром прожиткового мінімуму для працездатної особи за період з 07.04.2014 року, тобто з дати вчинення протиправних дій, по 30.04.2018 року, тобто по день звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили суд останні задовольнити з підстав, зазначених в уточненій позовній заяві (а.с.96-102) та відповіді на відзив (а.с.68-70).

В судовому засіданні представник відповідача держави України в особі Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці за довіреністю Качурішин О.В. позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні останніх відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с.41-42). Окрім того, представником відповідача було подано заяву про застосування загального трирічного строку позовної давності до виниклих правовідносин (а.с.43), від підтримання якої представник відповідача за довіреністю Качурішин О.В. відмовився в процесі судового розгляду.

Представник відповідача Державної казначейської служби України за довіреністю ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, однак від останнього в матеріалах справи міститься письмова заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.62-63).

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних міркувань.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року у адміністративній справі №802/4166/14-а за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника відділу організації працевлаштування населення Лівобережного міжрайонного центру зайнятості міста Вінниці ОСОБА_4, Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено, визнано протиправними дії заступника начальника відділу організації працевлаштування населення Лівобережного міжрайонного центру зайнятості міста Вінниці ОСОБА_4 щодо внесення запису одержання допомоги обманним шляхом до трудової книжки ОСОБА_1; зобов'язано Лівобережний міжрайонний центр зайнятості міста Вінниці видалити з трудової книжки ОСОБА_1 (НОМЕР_2) запис одержання допомоги обманним шляхом (а.с.75-80).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року набрала законної сили 30.01.2015 року, що сторонами не заперечувалось в судовому засіданні.

Так, дійсно постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року встановлено, що дії заступника начальника відділу організації працевлаштування населення Лівобережного міжрайонного центру зайнятості міста Вінниці ОСОБА_4 щодо внесення до трудової книжки ОСОБА_1 одержання допомоги обманним шляхом є протиправними, оскільки чинний закон не передбачає повноваження відповідача на виклад цих відомостей у трудовій книжці позивача.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.4 ст.23 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).

У практиці Європейського Суду з прав людини береться до уваги різні обставини, що спричинили заподіяння моральної шкоди, зокрема, незручності, викликані негативним впливом на здоров'я; стурбованість і тривога через те, що ситуація триває довго (рішення ЄСПЛ у справі Лопес Остра проти Іспанії від 09.12.1994 року); психічне напруження (рішення ЄСПЛ у справі Цимерман і Штайнерн проти Швейцарської Конфедерації від 13.07.1983 року); розчарування (рішення ЄСПЛ у справі Полтораченко проти України від 18.01.2005 року) тощо.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 ЦК України).

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд вважає об'єктивними та такими, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду даної цивільної справи твердження позивача та його представника про те, що протиправними діями посадової особи Лівобережного міжрайонного центру зайнятості міста Вінниці, а саме заступника начальника відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_4,позивачу завдано моральної шкоди, що виразилась в перенесенні останнім душевних та психічних страждань, нервових стресів, погіршенні самопочуття, його взаємин з друзями, знайомими та оточуючими людьми;неможливості вести звичайний спосіб життя, здійснення захисту свого порушеного права у суді.

Окрім того, оскільки позивач є людиною працездатного віку, записом Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці позивачу було здійснено перешкоду у можливості працевлаштуватись, зокрема за фахом юрист , оскільки вказаний запис в певній мірі негативно характеризує його як фахівця для потенційного роботодавця, що відповідно впливає на матеріальний стан позивача та спричиняє додаткові страждання.

Варто зазначити, що на день розгляду справи постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року залишається не виконаною (а.с.129-144), на виконання останньої лише внесено запис в трудову книжку позивача про недійсність запису за №41 (а.с.123).

Відповідно до Витягу з кримінального провадження №12016020010001957 від 16.03.2016 року за фактом невиконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року працівниками Лівобережного міжрайонного центру зайнятості міста Вінниці з приводу видалення з трудової книжки ОСОБА_1 запису одержання допомоги обманним шляхом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.382 КК України. На даний час досудове розслідування за даним фактом триває (а.с.18).

В той час, як зменшення розміру премії на 25 відсотків до посадового окладу за травень 2014 року заступнику начальника відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_4 за недотримання в роботі вимог Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, згідно наказу Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці від 24.06.2014 року №33 Про преміювання працівників центру зайнятості за травень 2014 року (а.с.128) не спростовують висновки суду про завдання позивачу моральної шкоди.

Разом з тим, суд звертає увагу, що моральна шкода не перебуває в прямій залежності від розміру прожиткового мінімуму працездатної особи, а відтак обрахунок останньої, здійснений позивачем, є недоречним.

А тому, виходячи із принципів розумності та справедливості при вищезазначених обставинах, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди на його користь підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 20 000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст.ст.2, 170 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави. Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Що ж стосується заяви сторони відповідача держави України в особі Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниціпро застосування строку позовної давності, то суд вважає за можливе зазначити, що в процесі судового розгляду представник відповідача за довіреністю Качурішин О.В. відмовився від підтримання останньої. Окрім того, на виниклі правовідносини в силу п.1 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем, знайшли своє часткове підтвердження у судовому засіданні, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.05.2018 року позивача звільнено від сплати судового збору за подання до суду даного позову (а.с.30-31). А тому, в силу ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 204 грн. 60 коп. в дохід держави, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 22, 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 211, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині задоволення позову відмовити.

Стягнути з Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 204 (двісті чотири) грн. 60 коп. в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 21023.

Відповідач: Держава Україна в особі Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці, код ЄДРПОУ 20097728, місцезнаходження за адресою: вул. Привокзальна, 28, м. Вінниця, 21001.

Відповідач: Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження за адресою: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601.

Повне рішення суду складено 31.10.2018 року.

Суддя: