Постанова

від 31.10.2018 по справі 273/501/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №273/501/18 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.

Категорія 53 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу № 273/501/18 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення грошової винагороди та середнього заробітку за затримку розрахунку

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Бєлкіної Д.С. в. смт. Баранівка ,

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: стягнути з Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівського районної державної адміністрації Житомирської області на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку за 7 (сім) календарних днів за період з 05.03.2018 по 11.03.2018 включно в сумі 1 515,64 грн. та щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків у розмірі посадового окладу в сумі 3 872,00 грн., а всього 5 387,64 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що з 14.04.2017 була переведена на посаду методиста групи методичного забезпечення Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівського районної державної адміністрації Житомирської області. Відповідно до наказу №17-к від 05.03.2018 її було звільнено із займаної посади на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України (у зв'язку з ліквідацією групи) та виплачено: компенсацію за невикористану відпустку - 4332,19 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення - 4 264,00 грн., вихідну допомогу - 7 035,60 грн., а всього - 15631,79 грн. Згідно з наказом днем звільнення є останній день відпустки - 05.03.2018, проте відповідач не провів повного розрахунку з позивачем, сума розрахунку надійшла на картковий рахунок позивача №НОМЕР_1 лише 12.03.2018. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 вважає, що повний розрахунок з нею проведено не своєчасно та його затримано на 7(сім) календарних днів, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 116,117 КЗпП України вона має право отримати середній заробіток за затримку розрахунку за 7(сім) календарних днів, що становить 1 515,64 грн. ( (заробітна плата за грудень 2017 року (6388,80 грн.) + заробітна плата за січень 2018 року (7035,60 грн.) /2/31 день*7(сім) календарних днів).

Крім того, відповідно до ст. 57 Закону України Про освіту та Колективного договору між адміністрацією Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівського районної державної адміністрації Житомирської області та профспілковим комітетом Відділу освіти на 2012-2017 роки (розділ 5 п.15) керівник Відділу зобов'язується надавати позивачу щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків у розмірі посадового окладу, який становив в грудні 2017 року -3 872,00 грн. Оскільки їй відмовлено у виплаті вищевказаної грошової винагороди через відсутність Положення погодженого з профспілковим комітетом Відділу освіти, за таких обставин ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх порушених трудових прав.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівського районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.03.2018 по 12.03.2018 за 3(три) робочі дні в сумі 1 017,65 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівського районної державної адміністрації Житомирської області на користь держави судовий збір в сумі 133,31 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків у розмірі одного посадового окладу, що становить 3 872 грн та ухвалити нове судове рішення в цій частині про задоволення заявленої вимоги.

В обґрунтування вимог скарги, зазначає, що має право на отримання грошової винагороди згідно Закону України Про освіту , Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків, затверджений постановою КМУ №898 від 05.06.2000. Вказує, що підтвердженням її сумлінної праці є лист Житомирського обласного управління освіти від 27.06.2018 №03.1-389, в якому зазначено про успішність звітування про роботу методичної служби. Виходячи із зазначеного вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їй у задоволенні вимоги про стягнення грошової винагороди, посилаючись на невірний спосіб захисту.

В подальшому, ОСОБА_1 надіслала на адресу суду заяву, в якій просила стягнути із відповідача понесені нею судові витрати у сумі 1677, 20 грн, з яких: судовий збір та послуги банку - 1072, 20 грн, поштові витрати на рекомендовані листи - 55 грн, інші витрати, в тому числі консультації юристів - 550 грн (а.с. 102).

Відділ освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівської РДА Житомирської області на адресу апеляційного суду надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що згідно Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків ОСОБА_1 не мала права на отримання винагороди. Вказав, хоча позивач і займала посаду методиста, що входить до переліку посад педагогічних працівників, вона працювала методистом у групі методичного забезпечення Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівської РДА, що є окремою юридичною особою, а не у навчальному закладі державної чи комунальної форми власності. Крім того, зазначив, що згідно Колективного договору, укладеного між адміністрацією Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівської РДА та його профспілковим комітетом на 2012-2017 роки, грошова винагорода за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов'язків може виплачуватися всім працівникам Відділу в межах кошторису за рахунок коштів місцевого бюджету. У зв'язку із недофінансуванням із місцевого бюджету у 2017 році зазначена вище грошова винагорода по Відділу освіти не виплачувалася. Виходячи із наведеного, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила розглянути справу за її відсутності.

Розгляд справи Житомирським апеляційним судом проведено згідно положень ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 2006 року позивач працювала у Відділі освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівського районної державної адміністрації Житомирської області на різних посадах.

Згідно наказу № 4-ка від 14.04.2017 ОСОБА_1 переведено на посаду методиста групи методичного забезпечення Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівського районної державної адміністрації Житомирської області.

Наказом №17-к від 05.03.2018 позивача звільнено із роботи у зв'язку із ліквідацією групи методичного забезпечення Відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівського РДА Житомирської області, зобов'язано бухгалтера ОСОБА_2 провести повний і остаточний розрахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 17 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 28.09.2016 року по 27.08.2017 року та за 2(два) календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 28.08.2017 року по 05.03.2018 року; виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати у зв'язку зі скороченням штату шляхом ліквідації (а.с.4-5, 37).

Остаточний розрахунок Відділом освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді, спорту та культури Баранівського РДА Житомирської області із ОСОБА_1 проведено 12.03.2018 шляхом пред'явлення 07.03.2018 вимоги про перерахування розрахункових коштів останній у сумі 12534,60 грн, які були перераховані банком 12.03.2018 на картковий рахунок позивача (а.с.38-39, 56, 58).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив із розміру обрахованої середньоденної заробітної плати та стягнув заробіток за час затримки розрахунку за 3 робочі дні, посилаючись на Закон України Про оплату праці та Порядок обчислення заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Рішення суду в частині стягнення заробітку за час затримки розрахунку не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на її користь щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків у розмірі одного посадового окладу та ухвалити нове судове рішення про задоволення цих вимог.

Суд першої інстанції ухвалив законне рішення про безпідставність позову в цій частині.

Так, частиною 1 статті 57 Закону України Про освіту передбачено, що держава забезпечує педагогічним працівникам, крім іншого, виплату щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов'язків.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано керувався Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14.06.2000 року (зі змінами та доповненнями) відповідно до якого методист відноситься до посади педагогічного працівника та Порядком надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 05.06.2000.

Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи, а керівникам - за погодженням з організацією вищого рівня. Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищень (п. 4 Порядку).

Окрім того п.15 розділу V Колективного договору між адміністрацією відділу освіти Баранівської райдержадміністрації і профспілковим комітетом відділу освіти на 2012-2017 року передбачено, що керівник зобов'язується надавати щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків у розмірі одного посадового окладу відповідно до положення, погодженого з профкомом.

Судом першої інстанції встановлено, що керівником відділу освіти наказ з приводу винагороди за сумлінну працю позивача не видавався, а тому суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що він не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для визнання праці позивача сумлінною, а виконання ним (позивачем) своїх посадових обов'язків зразковим, з урахуванням критеріїв, передбачених Положенням про преміювання працівників методичного кабінету відділу освіти Баранівської райдержадміністрації та Колективного договору (а.с.6-16, 26-32).

Доводи ОСОБА_1 у її апеляційній скарзі щодо успішного виконання нею трудових обов'язків, що, на її думку, є підставою для виплати грошової винагороди, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вказані обставини є суб'єктивною думкою позивача, в той час як рішення про заохочення за зразкове виконання покладених на працівника обов'язків приймає керівник установи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 просить стягнути на її користь із відповідача судові витрати у сумі 1677, 20 грн, з яких: судовий збір за подання апеляційної скарги та послуги банку - 1072, 20 грн, поштові витрати на рекомендовані листи - 55 грн, інші витрати, в тому числі консультації юристів - 550 грн (а.с. 102).

Виходячи із наведеного, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, тому судові витрати, пов'язані із розглядом справи в апеляційному суді покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм чинного матеріального і процесуального права, а тому підстав підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 1 листопада 2018 року.

Головуючий Судді