Ухвала

від 04.07.2007 по справі 20-4/400

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-4/400

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ    

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

04 липня 2007 року   Справа № 20-4/400

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Кухарєнко В.М., довіреність № 04-02 від 10.02.2007,

відповідача: Уманець П.М., директор,

3 особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Остапова К.А.) від 19.04.2007 по справі № 20-4/400

за позовом           Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя, 20-а, місто Севастополь, 99011)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" (вул. Шостака, 7, місто Севастополь, 99045)

3-тя особа  Севастопольський міський центр зайнятості  (вул. Руднєва, 40, місто Севастополь, 99053)

про стягнення з відповідача суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4218,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4218,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII від 21.03.1991 щодо працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих у 2005 році.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 19.04.2007 (суддя Остпова К.А.) у справі № 20-4/400  позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції у розмірі 4218,00 грн.

Постанова суду обґрунтована тим, що відповідач у 2005 році не створив належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі, передбаченому статтею 19 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII від 21.03.1991. Тому, на підставі статті 20 цього Закону за нестворене 1 робоче місце стягнуто штрафні санкції у розмірі 4218,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, у позові відмовити.

На думку сторони, постанову прийнято при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, неправильному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, судом не прийнято до уваги, що до травня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" було платником єдиного податку зі ставкою 10 %, а відповідно до Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 підприємства, які є платниками єдиного податку ні є платниками внесків до Фонду соціального захисту інвалідів.

Крім того, підприємством у 2005 році були створені 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів відповідно до діючого законодавства, що підтверджується протоколом засідання атестаційної комісії від 28.07.2005 та атестаційними паспортами.

Відповідач з вересня 2005 року інформував позивача та Севастопольський міський центр зайнятості про створені робочі місця для працевлаштування інвалідів. Уповноваженими органами  на підприємство відповідача інваліди направлені не були.

Також, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь", судом невірно застосовані норми Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 „Про організацію робочих місць і працевлаштування інвалідів”, оскільки не може вважатися порушенням ненадання підприємством відповідним органам інформації про вільні робочі місця та вакантні посади до їх створення. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за відсутністю свого представника.

Судова колегія вважає можливим задовольнити заявлене клопотання та розглянути справу за відсутністю представника третьої особи.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.

Згідно зі статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”  від 21.03.1991 № 875-ХII для підприємств, установ і організацій  незалежно від  форми власності і господарювання встановлюється  норматив робочих місць  для забезпечення  працевлаштування інвалідів  у розмірі  4 % від загальної чисельності  працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено  законом.

Відповідно до  звіту форми № 10-ПІ середньооблікова  кількість працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" за 2005 рік  складає  73 чоловіка.

Відповідно до статті 19 Закону України № 875-ХII від 21.03.1991 норматив числа інвалідів, яких необхідно було працевлаштувати відповідачу, складає 3 чоловік.

Фактично на підприємстві працювало 3 інваліди, 2 з яких неповний рік (з вересня 2005 року). Середньооблікова чисельність працюючих інвалідів на підприємстві відповідача –2, тобто менше встановленого нормативу на 1 одиницю.

Згідно зі статтею 20 Закону № 875-ХII від 21.03.1991 підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість  працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду  соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі  середньої річної  заробітної плати  на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі і організації  за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата за 2005 рік в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" складає 4218,00 грн.

Відповідно до пункту 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 03.05.1995 за № 314 підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктами 10-14 вказаного Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органі соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Робоче місце для інваліда вважається створеним з моменту працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” № 875-ХII від 21.03.1991 працевлаштування інвалідів здійснюється органами  Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими  радами, громадськими організаціями інвалідів.

Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись органами працевлаштування інвалідів, визначеними у статті 18 Закону, лише при наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" інформувало органи працевлаштування про наявність  у нього вільних робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів тільки  у вересні-грудні 2005 року, що підтверджується звітами за формою 3-ПН (а.с.70-73). Доказів направлення інформації про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів до Севастопольського міського центру зайнятості з січня по вересень 2005 року відповідачем не надано.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що до травня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" було платником єдиного податку зі ставкою 10 %, а тому відповідно до Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 не є платником внесків до Фонду соціального захисту інвалідів у зв'язку з таким.

Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів  України не носять характер обов'язкових платежів, а є санкцією за те, що кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом.

Стаття 14 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 містить перелік загальнодержавних платежів та зборів, до яких не відносяться санкції, передбачені Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХII від 21.03.1991.

Таким чином, платник єдиного податку не звільняється від сплати штрафних санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів України.

Оскільки постанову суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, вона зміні чи скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги з вищевказаних підстав.

                    Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 19.04.2007 у справі № 20-4/400 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскарженою в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        

Судді