Рішення

від 23.10.2018 по справі 6079

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 6079

провадження № 2/0274/177/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"23" жовтня 2018 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., за участю секретаря Павлюк - Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС ПРІНТ" про звільнення, стягнення заробітної плати та середнього заробітку під час затримки розрахунку,-

в с т а н о в и в:

Позивачка пред явила до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю АВС ПРІНТ , уточнивши позовні вимоги(а.с. 28) у якому просить зобов язати відповідача звільнити її із займаної посади з 21 листопада 2016 року, стягнути з відповідача на її користь суму не виплаченої заробітної плати за період з 01 травня 2016 року по 21 листопада 2016 року у розмірі 8192, 33 грн. та середній заробіток за увесь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4714, 38 грн..

В обґрунтування позову позивачка вказала, що в квітні 2016 року вона була прийнята на роботу в ТОВ АВС Прінт на посаду менеджера по збуту, робоче місце було визначене по вул. Котовського, 61 у м. Житомир. 31 жовтня 2016 року у зв язку з невчасним розрахунком за оренду приміщення за вересень-жовтень 2016 року керівництво власників приміщення не допустило позивачку до робочого місця. На неодноразові прохання та повідомлення керівнику підприємства ТОВ АВС ПРІНТ , з тим щоб вирішити питання про забезпечення її робочим місцем той ніяким чином не реагував. У зв язу з чим 16 листопада 2016 року позивачка на адресу підприємства направила заяву про звільнення з 21 листопада 2016 року. Однак вказана заява залишена без відповідного розгляду. Крім того, їй не виплачено зарплату з травня 2016 року по день звільнення. А тому, з вирахуванням військового збору та податку з фізичних осіб загальна сума заборгованості по заробітній платі складає 8192, 33 грн.. При цьому вказує, що через невиплату відповідачем заробітної плату у день звільнення, він відповідно до статті 117 КзпПУ повинен сплатити їй середнійзаробіток за увесь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4714, 38 грн..

У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися. Представник позивачки - адвокат ОСОБА_2 надіслав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі та участі позивачки, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та не подав відзив на позовну заяву. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Зі згоди представника позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді, відповідно до статті 280 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши докази, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сатттею 81 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що квітні 2016 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ТОВ АВС Прінт на посаду менеджера по збуту, що підтверджується формою ОК-5 виданої щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу (Пенсійний фонд України) з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 а.с. 11) вираховувались страхові внески із заробітної плати, яку їй було нараховано в ТОВ АВС ПРІНТ (а.с. 4).

Крім того, з копій відомостей на виплату грошей №№ КП0 - 000029, КП0-000031, КП0-000036 видно, що за травень, червень та липень 2016 року ОСОБА_1 у ТОВ АВС ПРІНТ було нараховано заробітну плату у розмірі по 1207,50 грн. щомісячно, що доводить факт працевлаштування позивачки у ТОВ АВС ПРІНТ (а.с. 7, 8, 9).

16 листопада 2016 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ АВС ПРІНТ надіслала заяву про звільнення з роботи з 21 листопада 2016 року, пославшись при цьому на те, що через непроплату ТОВ АВС ПРІНТ коштів за оренду офісного приміщення за вересень-жовтень 2016 року, власники вказаного приміщення не допустили її до робочого місця. Неодноразові звернення позивачки з тим, щоб забезпечити її робочим місцем ТОВ АВС ПРІНТ проігноровані(а.с. 5, 6).

Відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Із вищевканої заяви вбачається, що позивачка просить розірвати трудовий договір з ТОВ АВС ПРІНТ у термін коротший ніж два тижні.

За змістом частини третьої статті 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що трудові відносини позивачки з відповідачем є припиненими, оскільки ТОВ АВС ПРІНТ фактично відсторонив ОСОБА_1 від роботи, не розірвав з нею трудовий договір та ухиляється від його розірвання, що підтверджується фактами з якими закон пов язує припинення трудових відносин, зокрема це - заява працівника про розірвання трудового договору за власним бажанням . У зв'язку з чим були порушенні трудові права позивачки, а тому позовна вимога про розірвання трудового договору з ініціативи позивачки з 21 листопада 2016 року, на підставі статті 38 КЗпП України підлягає задоволенню.

Також суд зазначає, що оскільки звільнення з роботи на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, у строк менший ніж дві неділі з дня подання, не суперечить змісту цієї норми то цьому випадку строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника хоча б навіть і до одного дня.

Щодо заявлених вимог позивачки про стягнення з відповідача на її користь суми не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

Приписами статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу(частина перша стаття 94 КЗпП України )

Відповідно до статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що в день звільнення позивачки з нею не був проведений остаточний розрахунок по заробітній платі, той факт, що позивачка не отримувала заробітну плату також підтверджується копіями відомостей на виплату грошей №№ КП0 -000029, КП0-000031, КП0-000036 (а.с. 7, 8, 9), які містяться у матеріалах справи з яких видно, що позивачці було нараховано за травень, червень, липень 2016 рокузаробітну плату у розмрі по 1207, 50 грн щомісяця, яку вона не отримала - у графі 5 відсутній підпис про одержання.

Крім того, на час розгляду справи судом відомості про виплату позивачеві заборгованої заробітної плати також відсутні. За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості із заробітної плати підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що відповідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 цього Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Визначаючи розмір заборгованості середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з врахуванням не виконання відповідачем вимоги суду про надання доказів про розмір заробітної плати позивача, суд погоджується з розрахунком позивачки та вважає, що розмір середнього заробітку позивачки за час затримки заробітної плати на день проведення остаточного розрахунку становить 4714 грн. 38 коп., оскільки доказів на спростування даного факту судом не здобуто(а.с. 29).

Таким чином, вимога позивачки про стягнення заборгованості середнього заробітку за весь час затримки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності заперечень зі сторони відповідача щодо позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивачка звільнена при зверненні до суду в сумі 1102 гривні 20 копійок, слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 7-10, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС ПРІНТ" про звільнення, стягнення заробітної плати та середнього заробітку під час затримки розрахунку задовольнити.

Зобов язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС ПРІНТ" звільнити за власним бажанням ОСОБА_1, 12 червня1986 року народження, із займаної посади з 21 листопада 2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС ПРІНТ на користь ОСОБА_1 суму не виплаченої заробітної плати за період з 01 травня 2016 року по 21 листопада 2016 року в сумі 8 192 гривні 33 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС ПРІНТ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за увесь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 4 714 гривень 38 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС ПРІНТ у дохід держави судовий збір у сумі 1102 гривні 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія ВН номер 253475 виданий 20 березня 2004 року Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС ПРІНТ", знаходиться за адресою: п/і 04060, м. Київ, вул.Ольжича, 29, код 39383603.

Головуючий: О.В.Замега