Постанова

від 24.10.2018 по справі 703/2353/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1682/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 23 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря Анкудінова О.І.

учасники справи:

позивач - ДСП Агрокомплекс ;

відповідач - ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; державний реєстратор виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району; ФГ НАІРІ

особа, яка подає апеляційну скаргу - директор ДСП Агрокомплекс - ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства Агрокомплекс на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Прилуцького В.О. у залі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області о 12 год. 15 хв., у справі за позовом ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства Агрокомплекс до ОСОБА_3, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Державного реєстратора виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району, Фермерського господарства НАІРІ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки з попереднім орендарем, - :

в с т а н о в и в :

26.07.2017 року ДСП Агрокомплекс звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та Державного реєстратора виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки з попереднім орендарем.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки на території Тернівської сільської ради Смілянського району площею 3,9631 га, кадастровий номер 71234789200:02:002:0371.

3 січня 2013 року між ДСП Агрокомплекс (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) було укладено договір оренди землі № 281, згідно з яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування цю земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

23 квітня 2014 року договір було зареєстровано у реєстраційній службі Смілянського МУЮ.

5 червня 2015 року додатковою угодою № 1 до договору було визначено строк дії договору до 23 квітня 2017 року та розмір орендної плати, яка становила не менше 5% від проіндексованої нормативно грошової оцінки землі за поточний рік.

За умовами договору орендар після закінчення строку дії має переважне право на поновлення його на новий строк.

Позивач посилається, що у травні 2017 року ДСП Агрокомплекс дізналось про те, що ОСОБА_3 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ФОП ОСОБА_4, який 26 квітня 2017 року було зареєстровано Державним реєстратором виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради.

Позивач ДСП Агрокомплекс вважає, що такими діями відповідачів було порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, а тому просив визнати недійсним договір оренди землі від 26 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, скасувати державну реєстрацію права оренди за цим договором; визнати поновленим на той же строк і на тих же умовах договір оренди землі від 3 січня 2013 року, укладений між ДСП Агрокомплекс та ОСОБА_3

У зв'язку із внесенням змін до оспорюваного договору, внаслідок чого сторона договору - ФОП ОСОБА_4 змінилась на ФГ НАІРІ , суд за клопотанням представника позивача залучив до участі в справі як співвідповідача ФГ НАІРІ .

Під час розгляду справи позивач ДСП Агрокомплекс збільшив позовні вимоги та просив суд, крім раніше заявлених вимог, ще і визнати недійсною додаткову угоду, укладену 17 травня 2017 року між ОСОБА_3 та ФГ НАІРІ .

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2018 року у позовних вимогах ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства Агрокомплекс - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, директор ДСП Агрокомплекс - ОСОБА_5 оскаржив рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що на його думку, рішення суду є незаконним та таким, що ухвалено з порушенням вимог ЦПК України, оскільки суд неповно з`ясував та не довів обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Також зазначається, що судом порушено та неправильно застосувано норми матеріального та процесуального права, тому рішення підлягає скасуванню.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 також посилається, що, постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач ніби-то стверджує, що його право порушене та підлягає захисту на підставі ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , проте дана обставина не відповідає дійсності, так як позивач у позовній заяві посилається на ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Тому вказує, що згідно до ч.1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі позивач умови виконав. У зв`язку з вищевикладеним, вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував та не довів обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального права, тому рішення має бути скасоване повністю. Директор ДСП Агрокомплекс - ОСОБА_5 просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27.07.2018 року у справі № 703/2353/17 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі б/н, що укладений 26.04.2017 року між ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Визнати недійсною додаткову угоду б/н, укладену 17.05.2017 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством НАІРІ щодо земельної ділянки площею 3, 9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Визнати поновленим на той же строк і на тих же умовах договір оренди землі № 281, укладений 03.01.2013 року між ДСП Агрокомплекс та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Стягнути судові витрати.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та за участі сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право : скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи ; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, а висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог ДСП Агрокомплекс не відповідає вимогам закону та обставинам справи, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду, та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про

визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки з попереднім орендарем, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог позивача, зазначивши, що позивачем не доведено факт користування спірною земельною ділянкою після закінчення договору оренди, що унеможливлює поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, яке передбачене ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки висновки суду є необґрунтованими, не відповідають обставинам справи та вимогам закону, судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та допущено порушення процесуального права, що підставою для скасування рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно даних Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 446650 від 9 квітня 2012 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, розташованої за межами населеного пункту Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а. с.11).

3 січня 2013 року орендодавець ОСОБА_3 та орендар ДСП Агрокомплекс уклали договір оренди землі № 281, у відповідності до п. 1, 2, 15 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належну ОСОБА_3 земельну ділянку (а. с.8-10).

Згідно до п. 8 договору він укладений строком на 3 роки (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного с/г виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а. с.8).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який наявний в матеріалах справи, 23 квітня 2014 року ДСП Агрокомплекс на підставі цього договору зареєструвало своє право оренди належної ОСОБА_3 земельної ділянки (а. с.12).

5 червня 2015 року між сторонами договору було укладено додаткову угоду № 1, у відповідності з якою термін дії договору було визначено до 23 квітня 2017 року, розмір орендної плати визначено у розмірі, не менше 5% від проіндексованої грошової нормативної оцінки земельної ділянки за поточний рік або рослинною продукцією, яка вирощується орендарем, по ціні за її собівартістю, але не вище державних закупівельних цін (а. с.13).

Право оренди на підставі цієї угоди було зареєстровано 6 вересня 2016 року, що підтверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а. с.14).

6 березня 2017 року ОСОБА_3 направила на адресу ДСП Агрокомплекс листа, в якому просила вивести її з членів пайщиків у зв'язку із закінченням терміну дії договору. Причиною такого рішення зазначила її намір укласти договір оренди з іншим орендарем (а.с.18).

ДСП Агрокомплекс 14 березня 2017 року направило на адресу ОСОБА_3 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, до якого приклало проект додаткової угоди (а. с.15). Факт направлення листа підтверджується даними фіскального чеку ЧД УДППЗ Укрпошта від 14 березня 2017 року про відправлення цінного листа та описом вкладення до нього (а. с.17).

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення даний лист відповідач ОСОБА_3 одержала особисто 15 березня 2017 року (а. с.17).

Зазначені правовідносини регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗК України та Законом України Про оренду землі .

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

За змістом ч. 2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України Про оренду землі .

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

За змістом статей 18, 20 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16. Зі змісту договору оренди землі від 15 вересня 2010 року вбачається, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Що стосується дотримання орендарем, встановлених в статті 33 Закону України Про оренду землі умов та порядку скористатись своїм переважним правом на оренду землі, то апеляційний суд виходить з наступного.

На підтвердження своїх позовних вимог ДСП Агрокомплекс надало відомості про виплату орендної плати, згідно з якими ОСОБА_3 у 2013 році отримала орендну плату у розмірі 3382 грн. 65 коп., у 2014 році - 3760 грн., у 2015 році - 4615 грн. 21 коп., у 2016 році - 5500 грн. Даний факт підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку за вказаний період (а.с.20-38).

Таким чином, апеляційний суд, приходить до висновку, що ДСП Агрокомплекс належним чином виконувало умови договору. Претензій щодо невиконання/неналежного виконання договірних зобов`язань як вбачається з матеріалів справи від ОСОБА_3 не надходило.

Частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше, ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обоввЂ�язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар надав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Апеляційний суд, вважає, що з матеріалів справи вбачається, що дійсно на виконання положень ст. 777 ЦК України, ст. 33 ЗУ Про оренду землі та п. 8 Договору, орендар повідомив орендодавця про намір поновлення договору оренди землі, надіславши йому лист, та проект додаткової угоди.

Звертаючись до суду, ДСП Агрокомплекс мотивував свою позовну заяву, що після отримання додаткової угоди ОСОБА_3 не повідомила про наявність будь-яких заперечень щодо поновлення договору оренди землі на протязі місяця після отримання листа-повідомлення.

Однак, апеляційний суд приймає до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_3 саме після отримання додаткової угоди, всупереч положенням ст. 33 Закону України Про оренду землі у місячний термін не повідомила ДСП Агрокомплекс про наявність заперечень та прийняте нею рішення.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-55цс15 (постанова від 15.04.2015 року) вказано, що в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України Про оренду землі , на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем.

Таким чином, ДСП Агрокомплекс , як попередній орендар земельної ділянки, який належним чином виконував умови договору, має відповідно до вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, договір оренди земельної ділянки б/н від 26.04.2017 року за кадастровим номером 7123789200:02:002:0371, загальною площею 3,9631 га, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 суперечить ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5-6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Тотожна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 року у справі № 6-1282 цс16, згідно якої укладення договору оренди земельної ділянки з порушенням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі є підставою для визнання його недійсним відповідно з ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до норм ст. 22 Закону України Про оренду землі документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно до ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень у разі скасування на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Таким чином, враховуючи те, що ДСП Агрокомплекс належно виконувало умови договору оренди землі від 03.01.2013 року № 281, щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7123789200:02:002:0371, укладеного з ОСОБА_3, який був зареєстрований у Реєстраційній службі Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області за номером запису про інше речове право 5460049 від 23.04.2014 року, дотримався строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, а дії ОСОБА_3 щодо не надіслання у встановлений законом строк відмови в поновленні договору оренди на новий строк та укладення з ФОП ОСОБА_4 нового договору оренди землі землі б/н від 26.04.2017 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7123789200:02:002:0371, зареєстрованого 26.04.2017 року під номером запису про інше речове право 20191462, свідчать про порушення переважного права ДСП Агрокомплекс щодо поновлення договору оренди землі на новий строк.

Враховуючи вищевикладене, договір оренди землі б/н від 26.04.2017 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4Г щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7123789200:02:002:0371, що зареєстрований 26.04.2017 року під номером запису про інше речове право 20191462 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація зазначеного договору оренди землі підлягає до скасування. Також підлягає визнанню недійсною угода б/н, укладена 17.05.2017 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством НАІРІ щодо земельної ділянки площею 3, 9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, оскільки даною додатковою угодою сторону орендаря було змінено на ФГ НАІРІ .

Апеляційний суд звертає увагу, що 5 червня 2015 року додатковою угодою № 1 до договору було визначено строк дії договору до 23 квітня 2017 року та розмір орендної плати, який становить не менше 5% від проіндексованої нормативно грошової оцінки землі за поточний рік, однак позивач просив суд про поновлення договору оренди та той же строк і на тих же умовах договору оренди землі № 281, укладеного 03.01.2013 року між ДСП Агрокомплекс та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, де вказано розмір орендної плати 2653, 05 грн., але не менше 3 % від вартості паю, тоді як додатковій угоді в березні 2017 року ( без дати, позивач вказав, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 5 % проіндексованої нормативно грошової оцінки на поточний рік. Отже, за існування розбіжностей у заявлених позивачем вимогах та додаткових угодах, які не зазначені позивачем щодо поновлення договору у позові саме з врахуванням умов додаткових угод, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання поновленим та той же строк і на тих же умовах договору оренди землі № 281, укладеного 03.01.2013 року між ДСП Агрокомплекс та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, а у задоволенні вимоги про визнання поновленим та той же строк і на тих же умовах договору оренди землі № 281, укладеного 03.01.2013 року між ДСП Агрокомплекс та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області слід відмовити.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими частково, тому підлягають частковому задоволенню, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості та недоведеності позовних вимог ДСП Агрокомплекс лише щодо задоволення вимог в частині про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та визнання недійсною додаткової угоди б/н, укладеної 17.05.2017 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством НАІРІ щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернавської сільської ради Смілянського району Черкаської області. В решті вимог доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому не можуть бути задоволені апеляційним судом, тому апеляційна скарга та вимоги позивача задоволено лише частково.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального права, тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ДСП Агрокомплекс , то судові витрати підлягають перерозподілу судом апеляційної інстанції. Тому судові витрати підлягають частковому задоволенню відповідно до часткового задоволення позовних вимог, та слід стягнути частково судові витрати з відповідачів на користь позивача у розмірі 9 729 грн. по 4864 грн. 50 коп. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 141, 268, 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства Агрокомплекс - задовольнити частково.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства Агрокомплекс до ОСОБА_3, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Державного реєстратора виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району, Фермерського господарства НАІРІ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки з попереднім орендарем - скасувати, прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства Агрокомплекс - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н, що укладений 26.04.2017 року між ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернавської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Визнати недійсною додаткову угоду б/н, укладену 17.05.2017 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством НАІРІ щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернавської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди згідно з рішенням Державного реєстратора виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 34985919 від 28.04.2017 року (09:01:51) та запис про інше речове право номер 20191462 від 26.04.2017 року (13:11:32), вчинені щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

В іншій частині позовних вимог щодо визнання поновленим та той же строк і на тих же умовах договір оренди землі № 281, укладений 03.01.2013 року між ДСП Агрокомплекс та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 3,9631 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0371, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області - відмовити.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_6 сільськогосподарського підприємства Агрокомплекс із відповідачів ОСОБА_3, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 судові витрати в сумі 9 729 грн. по 4864 грн.50 коп. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Василенко Л.І.

ОСОБА_8