Постанова

від 29.10.2018 по справі 159/4577/18

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/4577/18 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П.Ю. Провадження № 22-ц/802/10/18 Категорія: 81 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та поділ спадкового майна за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та поділ спадкового майна.

Позов обґрунтовано тим, що 31.12.2017 року помер батько позивача - ОСОБА_5. Після його смерті спадщину прийняла позивач, подавши в нотаріальну контору відповідну заяву про прийняття спадщини, та його дружина - ОСОБА_4, яка проживала разом з спадкодавцем на момент його смерті.

На момент смерті спадкодавцю ОСОБА_5 належало наступне майно: житловий будинок по вул. Міцкевича, 30 в місті Ковелі; приміщення № 4, площею 20,9 кв.м.; приміщення № 7, площею 6,6 кв.м.; приміщення № 8, площею 19,2 кв.м.; приміщення № 9, площею 7,3 кв.м.; приміщення № 10, площею 7,5 кв.м.; приміщення № 11, площею 17,3 кв.м.; приміщення № 12, площею 16,6 кв.м.; незавершене будівництво приміщення, загальною площею 16,8 кв.м., що знаходяться по вул. Незалежності, 117 в м. Ковелі Волинської області; автомобіль марки "DODGE", модель "RAM VAN", 2002 року випуску.

Крім цього, спадкодавцю також належало Мале приватне підприємство "ЕЛЕГАНТ", в якому функціонує майстерня по ремонту взуття та магазин взуття "Лариса", які розміщені в приміщеннях по вулиці Незалежності, 117 в м. Ковелі.

Позивач, вказуючи на те, що її спадкові права, як спадкоємця першої черги за законом, на вказане спадкове майно не визнаються відповідачем, просить суд:

- визнати за нею право власності на приміщення № 4, площею 20,9 кв.м., приміщення № 7 площею 6,6 кв.м., загальною площею 27.5 кв.м., що складає 1,028 від загальної площі всієї будівлі у гуртожитку з адмінприміщенням, розташованого в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117;

- визнати за нею право власності на приміщення № 8, площею 19,2 кв.м., приміщення № 9 площею 7,3 кв.м., приміщення № 10, площею 7,5 кв.м., приміщення № 11, площею 17,3 кв.м., приміщення № 12, площею 16,6 кв.м., загальною площею 76,9 кв.м., що складає 2,539 від загальної площі всієї будівлі гуртожитку з адмінприміщенням, розташованого в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117;

- визнати за нею право власності на незавершене будівництво приміщення загальною площею 16,8 кв.м., розташованого в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117;

-визнати її засновником Малого приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 13364198, місцезнаходження юридичної особи: с. Дубове Ковельського району, зареєстрованого 12.10.1993 року ОСОБА_4 із 100 % часткою в статутному фонді);

- виділити на її користь: 2 (дві) машинки для зачистки взуття; 2 (дві) машинки "Мінерва" з ножним приводом; 2 (дві) машинки "Мінерва" для пошиття взуття з електричним приводом;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 305188 грн., належної останній ? частки доходу підприємства та магазину за період з січня по вересень 2018 року;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 400000 грн., належної останній 1/2 частки вартості взуття, матеріалів та сировини:

- стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача понесені останньою судові витрати.

Одночасно з поданням вказаного позову, позивач подала до суду заяву про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_4 після смерті спадкодавця вчинила та продовжує вчиняти дії щодо незаконного присвоєння спадкового майна, а тому існує реальна загроза відчуження нею житлового будинку та господарських споруд третім особам.

Крім цього, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом опису та арешту майна може утруднити чи зробити неможливим повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи, встановлення наявності такого спадкового майна, його чисельності та вартості.

На переконання позивача, дії відповідача свідчать про намагання останньої усунути позивача від спадкування, приховати наявне спадкове майно, використати спадщину та дохід від неї особисто, а тому лише заходи забезпечення позову зможуть частково відновити порушені права позивача, як спадкоємця за законом, та при цьому не призведуть до порушення законних прав та інтересів іншого спадкоємця, або ж інших осіб.

Позивач обмежена в доступі до інформації щодо наявності майна її батька. Їй відомо, що він мав грошові вклади та рахунки в банківських установах, зокрема в ПАТ КБ "ПриватБанк", однак на запит адвоката щодо наявності таких рахунків, банк не надав відповідної відповіді, аргументуючи це банківською таємницею.

Крім цього, позивачу достовірно не відомо, які саме доходи задекларовано за спадкодавцем ОСОБА_5 у 2017 році. Ковельська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Волинській області не надала на адвокатський запит такої інформації, мотивуючи відмову тим, що вказана інформація є інформацією з обмеженим доступом.

За таких обставин, для з'ясування обсягу позовних вимог, позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом витребування з Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відносно ОСОБА_5, як підприємця та фізичної особи, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) щодо суми нарахованих та/або отриманих ним доходів, джерела отримання доходів, даних щодо наявності банківських рахунків з зазначенням банківських установ у 2017 році.

Зважаючи на викладені обставини, в поданій заяві про забезпечення позову, позивач просить суд:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом здійснення опису майна: МПП "ЕЛЕГАНТ", що знаходиться в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117; приватного підприємця ОСОБА_5, яке знаходиться за тією ж адресою; майстерні по ремонту взуття, що знаходиться за тією ж адресою, щодо обладнання, устаткування, матеріалів, сировини, грошових коштів; магазину взуття "Лариса", що знаходиться за тією ж адресою, щодо обладнання, наявного товару та грошових коштів; майна, яке знаходиться в будинку та підсобних приміщеннях, розташованих по вул. Міцкевича, 30 в м. Ковелі;

- до завершення розгляду справи накласти арешт на майно, а саме: на житловий будинок загальною площею 131.6 кв.м., житловою площею 56.1 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, місто Ковель, вул. Міцкевича, 30, з господарськими будівлями та спорудами (літня кухня, господарська будівля, вбиральня та огорожа), право приватної власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 на майно МПП "ЕЛЕГАНТ", що розміщене в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117; на приватного підприємця ОСОБА_5, розміщене за тією ж адресою; на обладнання, устаткування, матеріали та грошові кошти в майстерні по ремонту взуття, що розміщена за тією ж адресою; на обладнання та грошові кошти, що знаходяться в магазині взуття "Лариса", що розміщений за тією ж адресою; на рухоме майно, яке знаходиться в будинку та підсобних приміщеннях по вулиці Міцкевича, 30 в м. Ковелі;

- вжити заходів забезпечення позову шляхом витребування з Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відносно ОСОБА_5, як підприємця та фізичної особи (ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 31.12.2017 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) щодо суми нарахованих та/або отриманих ним доходів, джерела отримання доходів, даних щодо наявності банківських рахунків з зазначенням банківських установ у 2017 році.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково.

Постановлено накласти арешт на:

- приміщення № 4, площею 20,9 кв.м., приміщення № 7 площею 6,6 кв.м., загальною площею 27.5 кв.м., що складає 1,028 від загальної площі всієї будівлі у гуртожитку з адмінприміщенням, розташовані в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117 (реєстраційний номер майна 11224056);

- приміщення № 8, площею 19,2 кв.м., приміщення № 9 площею 7,3 кв.м., приміщення № 10, площею 7,5 кв.м., приміщення № 11, площею 17,3 кв.м., приміщення № 12, площею 16,6 кв.м., загальною площею 76,9 кв.м., що складає 2,539 від загальної площі всієї будівлі гуртожитку з адмінприміщенням, розташовані в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117 (реєстраційний номер майна 11223932);

- незавершене будівництво приміщення загальною площею 16,8 кв.м., розташоване в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117,

що належать на праві приватної власності ОСОБА_5, який помер 31.12.2017 року, та заборонити їх відчуження у будь-який спосіб.

Описати основні засоби Малого приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ", приватного підприємця ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_1), майстерні по ремонту взуття, магазину взуття "Лариса" (обладнання, устаткування, тощо), що розміщені в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117, та накласти арешт на ці основні засоби із забороною їх відчуження у будь-який спосіб.

В задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою її заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід часткового задовольнити.

Частинами 1 та 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено види забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Судом першої інстанції вжиті заходи щодо забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно приміщення № 4, площею 20,9 кв.м., приміщення № 7 площею 6,6 кв.м., загальною площею 27.5 кв.м., що складає 1,028 від загальної площі всієї будівлі у гуртожитку з адмінприміщенням, розташовані в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117 (реєстраційний номер майна 11224056);

- приміщення № 8, площею 19,2 кв.м., приміщення № 9 площею 7,3 кв.м., приміщення № 10, площею 7,5 кв.м., приміщення № 11, площею 17,3 кв.м., приміщення № 12, площею 16,6 кв.м., загальною площею 76,9 кв.м., що складає 2,539 від загальної площі всієї будівлі гуртожитку з адмінприміщенням, розташовані в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117 (реєстраційний номер майна 11223932);

- незавершене будівництво приміщення загальною площею 16,8 кв.м., розташоване в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117, що належать на праві приватної власності ОСОБА_5, який помер 31.12.2017 року, та заборонити їх відчуження у будь-який спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що дане майно є предметом позову та щодо нього існує спір між сторонами. Згаданий вид забезпечення позову є співмірним з заявленими позивачем вимогами та відповідає визначеним законом можливим видом забезпечення позову.

Беручи до уваги наведене колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно гарантуватиме виконання можливого рішення суду, при цьому права відповідача не будуть порушені.

Доводи апелянта про безпідставну відмову суду першої інстанції у накладені арешту на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: вул. Міцкевича, 30 в місті Ковелі та описі майна, яке знаходиться в будинку є безпідставним та необґрунтованими.

За змістом позовної заяви, позивач вказуючи про статус житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований за адресою: вул. Міцкевича, 30 в місті Ковелі, як спільного майна померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не заявила вимоги про його поділ як спадкового майна. Відтак безпідставне накладення арешту на майно, що не є предметом позову, буде порушувати принцип співмірності.

Забезпечуючи позов шляхом опису основних засобів Малого приватного підприємства Елегант приватного підприємця ОСОБА_5 Д С., майстерні по ремонту взуття, магазину Лариса (обладнання, устаткування, тощо), що розміщені в місті Ковелі по вул. Незалежності , 117 суд першої інстанції виходив з того, що з метою встановлення об'єму основних засобів, розміщених в цих приміщеннях слід здійснити опис цих засобів ( обладнання , устаткування, тощо) та накласти арешт на ці основні засоби із забороною їх відчуження в будь-який спосіб.

Однак такі висновки суду зроблені з порушенням вимог ст. 149 та 150 ЦПК України.

За змістом заяви про забезпечення позову та пояснень представника позивача в суді апеляційної інстанції вбачається, що опис майна необхідний позивачу для встановлення спадкової маси, яка залишилась після смерті ОСОБА_5, його чисельності та вартості.

Відповідно до приписів ст. 149- 153 ЦПК України метою забезпечення позову є вчинення заходів спрямованих на виконання рішення суду, а не сприяння учасникам справи збиранню доказів.

У випадку наявності у сторони підстав припускати , що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, учасник справи не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення доказів. Порядок подання та розгляду такої заяви передбачений параграфом 8 глави 5 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту заяви за результатами розгляду якої постановлено оскаржувану ухвалу та апеляційної скарги позивач ототожнив відмінні між собою поняття та процесуальні дії такі як: забезпечення позову та забезпечення доказів .

Покликаючись на норми процесуального права, які регулюють питання забезпечення позову, позивач назвав як саму заяву заявою про забезпечення доказів так і сформулював вимоги, які самі по собі є вимогами покликаними забезпечити докази.

Таким чином ухвала судді в частині опису майна не може вважатись законною, а тому підлягає в означеній частині до скасування.

Суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом витребування з Ковельської об'єднаної державної інспекції відомостей з Державного реєстру - фізичних осіб-платників податків відносно ОСОБА_5 щодо суми нарахованих або отриманих доходів, а також даних щодо наявності банківських рахунків з зазначених банківський установ у 2017 році, оскільки це не є видом забезпечення позову а відповідно до ст. 84 ЦПК України є витребування доказів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Оскільки судом першої інстанції наведені обставини при постановленні оскаржуваної ухвали враховані не були, то в силу вимог ст. 376 України така ухвала в частині забезпечення позову шляхом опису майна опису основних засобів Малого приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ", приватного підприємця ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_1), майстерні по ремонту взуття, магазину взуття "Лариса" (обладнання, устаткування, тощо), що розміщені в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117, та накладення арешту на ці основні засоби із забороною їх відчуження у будь-який спосіб - підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року в частині забезпечення позову шляхом опису основних засобів Малого приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ", приватного підприємця ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_1), майстерні по ремонту взуття, магазину взуття "Лариса" (обладнання, устаткування, тощо), що розміщені в м. Ковелі по вул. Незалежності, 117, та накладення арешту на ці основні засоби із забороною їх відчуження у будь-який спосіб - скасувати та в задоволені заяви в означувальній частині відмовити.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, в частині забезпечення позову.

Головуючий:

Судді: