Постанова

від 05.07.2007 по справі 14/59-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/59-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2007 р.                                                          Справа № 14/59-07  

Колегія суддів у складі:

головуючого –судді - Пушай В.І, суддів –Такмакова Ю.В., Плужник О.В.

при секретарі –Гудкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача –Северіна Є.І.

відповідача –Дмитрієв В.В., Клещенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1846С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2007 р. по справі  № 14/59-07

за позовом –ТОВ «Конвалія», м. Шостка

до –Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області», м. Суми

про стягнення 37947,22 грн., -

встановила:

     Позивач подав позовну заяву в якій просить стягнути з Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області»37 947 грн. 22 коп., в тому числі 30 687 грн. 66 коп. - інфляційних витрат, 7259 грн. 56 коп. - 3% річних, за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до договору купівлі-продажу від 27.09.2002р.

      Рішенням господарського суду Сумської області від 22.03.2007р. по справі № 14/59-07 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено. Стягнено з Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія"  27 354 грн. 65 коп. інфляційних збитків; 6 847 грн. 08 коп. - 3% річних; 379 грн. 47 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, інфляційні збитки складають 27 354 грн. 65 коп., 3% річних складають 6 847 грн. 08 коп., зазначені позовні вимоги є правомірними і нарахованими, згідно чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав доказів належного виконання ним постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2004 року та рішення господарського суду Сумської області від 25.08.2004 року по справі № 8/39.

       Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст.1 Цивільного кодексу України, в частині застосування частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України до бюджетних правовідносин та статей 77, 87 ГПК України, в частині винесення ухвали про відкладення розгляду справи та надсилання ухвал у п'ятиденний термін сторонам у справі.

В обґрунтування своєї скарги, відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. № 606-ІУ із змінами та доповненнями «Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

      На даний час будь-якого нормативного документу, яким врегульоване дане питання Кабінетом Міністрів України не прийнято.

       Господарським судом Сумської області не взято до уваги той факт, що посилання позивача на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, є безпідставним, оскільки, відповідно до ст. 1 даного Кодексу «Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом».

       Таким чином, прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 110300.00 грн. виникло не з вини відповідача, а в зв'язку з неврегульованістю норм чинного законодавства, тому нарахування вказаної суми є незаконним.

Крім того, господарським судом Сумської області в судовому засіданні 05.03.07р. було відкладено розгляд справи, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача (від відповідача були присутні Клещенко О. М. та Дмитрієв В. В.). Відповідач ухвали про відкладення розгляду не отримував та не був повідомлений про дату наступного судового засідання, що є порушенням ст.ст. 77, 87 Господарського процесуального кодексу України та обмеженням права сторони у справі, передбаченого ст. 22 вказаного Кодексу щодо участі у судових засіданнях та відстоювання своїх інтересів.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

     Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Жодних обставин які можуть бути підставою для скасування рішення відповідач не зазначив та відповідних доказів не надав.

    Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвали суду від 05.03.2007 р. про відкладення розгляду справи були надіслані сторонам, про що свідчить відмітка суду від 14.03.2007 р., однак свого представника в судове засідання відповідач не направив, як і будь-якого повідомлення про неможливість направлення представника, в зв'язку з чим, справа була розглянута відповідно до вимог ст.75 ГПК України, за наявними доказами. Крім того, представники відповідача були присутні в засіданні суду від 05.03.2007 р., були повідомлені про відкладення розгляду справи і, мали можливість уточнити час і місце розгляду відкладеної розглядом справи.  

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Сумської області від 25.08.2004 року по справі №8/39 було стягнуто з Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" на користь ТОВ "Конвалія" (далі - позивач) суму у розмірі 110300,00 грн. за недоотримані позивачем цистерни.

     В своєму рішенні, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначає, згідно з частиною 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зокрема, частиною 5 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

       Таким чином, з моменту набрання рішенням господарського суду Сумської області від 25.08.2004 року по справі № 8/39 законної сили (25 листопада 2004 року згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду) у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем по сплаті боргу сумі 110 300 грн. 00 коп.

      Разом з тим, ухвалою господарського суду Сумської області від 03.02.2005 року № 8/39 було відстрочено виконання рішення від 25.08.2004 року по справі №8/39 до 03.03.2005 року, тобто судом було встановлено строк виконання зобов'язання по сплаті боргу.

      Отже, враховуючи те, що відповідач не сплатив 110 300 грн. 00 коп. позивачу в обумовлений в ухвалі суду строк - відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, яке виникло з рішення суду. Зазначене рішення набрало законної сили і є обов'язковим для виконання, тому посилання відповідача на відсутність його вини в невиконанні рішення - безпідставне.

    Крім того, зобов'язання по сплаті боргу за рішенням суду, виникло на підставі неналежноного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до договору купівлі-продажу від 27.09.2002 р., взаємовідносини за котрим регулюються Цивільним кодексом України.

Таким чином, безпідставне і посилання скаржника на те, що місцевим господарським судом невірно застосовані вимоги ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

      Відповідно до ч. 1 ст. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, інфляційні збитки складають 27 354 грн. 65 коп., 3% річних складають 6 847 грн. 08 коп., зазначені позовні вимоги є правомірними і нарахованими згідно чинного законодавства та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевказане, висновки, викладені в рішенні господарського суду Сумської області відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 1, 11, 509, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.104, 105 ГПК України, судова колегія,-

                                          постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2007 р. по справі            № 14/59-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя                                                Пушай В.І.

                        судді                                                Такмаков Ю.В.

                                                                                                Плужник О.В.