Рішення

від 02.11.2018 по справі 319/1173/18

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1173/18

Провадження №2/319/436/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2018 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Хамзіна Т.Р.,

секретар судового засідання Фінько Ю.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

представників відповідача ОСОБА_3 центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2018 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області (надалі - відповідач, ОСОБА_3 центр) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.07.2018 по день винесення рішення по справі, стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2010 позивача було прийнято за переведенням на роботу до відповідача сторожем з повною матеріальною відповідальністю.

18 липня 2018 року позивача було звільнено відповідно до наказу №9-к від 18.07.2018 року за ініціативою адміністрації за вчинення прогулів.

Вважає, що причини звільнення, зазначені в наказі про звільнення не відповідають обставинам справи, звільнення є незаконним. Прогулів позивач не вчиняв, відпрацював робочий час, домовившись з іншими сторожами та поїхав до сестри у Республіку Білорусь. Дати відсутності на роботі не є робочими днями позивача згідно графіку.

Відповідно до статей 235, 237-1 КЗпП, просить суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №9-к від 18.07.2018, поновити його на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.07.2018 по день винесення рішення судом, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та судові витрати по справі.

22.10.2018 до суду позивачем подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої додатково просить поновити пропущений ним строк на звернення до суду. Поважність причин обґрунтовує тим, що він звернувся до Центру безоплатної правової допомоги у смт. Більмак. Працівником цього центру було здійснено запит щодо надання документів для оформлення та подання позову до суду. Проте тривалий час відповідь не надавалася. Тому позивачем був пропущений місячний строк для звернення до суду.

ОСОБА_3 центр з позовною заявою не погодився, надав суду відзив на позов. Позиція відповідача обґрунтована наступним.

Позивач самовільно, без узгодження з адміністрацією домовився з іншим сторожем ОСОБА_6 про заміну на 3-4 чергування та відпрацював за сторожа ОСОБА_6Д наперед від зміни 03.07.2018 та 05.07.2018.

Під час прийому на роботу позивач був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників територіального центру, відповідно до п. 3.1.1. зазначено, що призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. Зміна режиму робочого часу або графіку проводиться лише після узгодження з директором ТЦСО.

Також відповідно до п. 3.9. посадових обов'язків сторожа ОСОБА_3 центру сторож виконує доручену йому роботу сам і не передоручає її виконання іншим особам. Відповідно до п. 6.2. посадових обов'язків сторожа у разі потреби змінювати графік роботи тільки за погодженням з дирекцією територіального центру.

Тобто позивач завідомо і умисно порушив умови трудового договору та вчинив прогули без поважної причини протягом шести чергувань. В період відсутності позивача на робочому місці адміністрацією ОСОБА_3 центру було складено 6 актів про відсутність працівника на роботі. Під час виїзду за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками ОСОБА_3 центру стало відомо від сусідів позивача про те, що він поїхав до сестри в Білорусь.

11.07.2018 позивачу було направлено прохання надати письмове пояснення причин відсутності на робочому місці. 18.07.2018 позивач надав письмові пояснення щодо причин відсутності на робочому місці. Позивач не міг підтвердити поважність причин, з яких він був відсутній на робочому місці.

Обставини та причини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці було з'ясовано на засіданні представників трудового колективу 18.07.2018 в присутності ОСОБА_1 На цьому ж засіданні було прийнято рішення про звільнення позивача за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Звільнення на зазначеній підставі було здійснено враховуючи те, що ОСОБА_1 мав можливість оформити належним чином відпустку та здійснити поїздку до сестри у Республіку Білорусь, свідомо порушив правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов'язки та графік чергувань, самостійно не з'явився на 6 чергувань, не виходи на телефонний зв'язок, з працівниками центру, не надав доказів, які б підтвердили поважність причини відсутності на робочому місці у дні роботи згідно з графіком.

Також у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з про вирішення трудового спору, встановлений ст. 233 КЗпП України.

Ухвалою суду від 06 вересня 2018 року відкрито провадження по справі, призначено судовий розгляд справи на 13 годину 30 хвилин 04 жовтня 2018 року.

За клопотанням представника позивача розгляд справи було відкладено на 15 годину 10 хвилин 01 листопада 2018 року. Під час судового розгляду оголошувалася перерва до 14 години 00 хвилин 02 листопада 2018 року.

В судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини справи.

Згідно наказу №55-к від 01 липня 2010 року ОСОБА_1П прийнятий за переведенням сторожем з повною матеріальною відповідальністю до ОСОБА_3 центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Куйбишевської районної ради Запорізької області, який з 22.11.2016 перейменований на ОСОБА_3 центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області, про що зроблений запис в трудовій книжці ОСОБА_7 (а.с. 28).

За затвердженим графіком чергувань на липень 2018 року ОСОБА_7 повинен був відпрацювати у наступні дати: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 24, 25, 26, 28, 30.

Відповідно до Акту №1 від 07.07.2018, складеного працівниками ОСОБА_3 центру, 06 липня 2018 року сторож ОСОБА_7 не вийшов на роботу о 19 годині 00 хвилин та був відсутній на роботі на протязі робочої зміни з 19.00 06.07.2018 по 07.00 годин 07.07.2018. Працівник попередньо нікого не повідомляв про свою відсутність, додзвонитися до нього не змогли, мобільний телефон поза зоною досяжності.

Відповідно до Акту №2 від 09.07.2018, складеного працівниками ОСОБА_3 центру, 08 липня 2018 року сторож ОСОБА_7 не вийшов на роботу о 19 годині 00 хвилин та був відсутній на роботі на протязі робочої зміни з 19.00 08.07.2018 по 07.00 годин 09.07.2018. Працівник попередньо нікого не повідомляв про свою відсутність, додзвонитися до нього не змогли, мобільний телефон поза зоною досяжності.

Відповідно до Акту №3 від 11.07.2018, складеного працівниками ОСОБА_3 центру, 10 липня 2018 року сторож ОСОБА_7 не вийшов на роботу о 19 годині 00 хвилин та був відсутній на роботі на протязі робочої зміни з 19.00 10.07.2018 по 07.00 годин 11.07.2018. Працівник попередньо нікого не повідомляв про свою відсутність, додзвонитися до нього не змогли, мобільний телефон поза зоною досяжності.

Відповідно до Акту №4 від 13.07.2018, складеного працівниками ОСОБА_3 центру, 12 липня 2018 року сторож ОСОБА_7 не вийшов на роботу о 19 годині 00 хвилин та був відсутній на роботі на протязі робочої зміни з 19.00 12.07.2018 по 07.00 годин 13.07.2018. Працівник попередньо нікого не повідомляв про свою відсутність, додзвонитися до нього не змогли, мобільний телефон поза зоною досяжності.

Відповідно до Акту №5 від 15.07.2018, складеного працівниками ОСОБА_3 центру, 14 липня 2018 року сторож ОСОБА_7 не вийшов на роботу о 19 годині 00 хвилин та був відсутній на роботі на протязі робочої зміни з 19.00 14.07.2018 по 07.00 годин 15.07.2018. Працівник попередньо нікого не повідомляв про свою відсутність, додзвонитися до нього не змогли, мобільний телефон поза зоною досяжності.

Відповідно до Акту №6 від 17.07.2018, складеного працівниками ОСОБА_3 центру, 16 липня 2018 року сторож ОСОБА_7 не вийшов на роботу о 19 годині 00 хвилин та був відсутній на роботі на протязі робочої зміни з 19.00 16.07.2018 по 07.00 годин 17.07.2018. Працівник попередньо нікого не повідомляв про свою відсутність, додзвонитися до нього не змогли, мобільний телефон поза зоною досяжності.

11.07.2018 працівниками ОСОБА_3 центру: ОСОБА_8 - інспектором з кадрів, ОСОБА_9 - водієм, в присутності директора ОСОБА_4 складено Акт про те, що працівники центру виїхали за адресою, де проживає сторож ОСОБА_1, який не з'являється на роботі протягом трьох робочих змін. За місцем проживання працівника не виявилось, будинок замкнений. Сусіди повідомили про те, що господар начебто поїхав до Білорусі.

Того ж числа ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом прохання надати письмове пояснення про причини відсутності на роботі протягом трьох робочих змін. Цей документ отриманий позивачем 17.07.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно письмових пояснень, наданих 18.07.2018, ОСОБА_1 не знаходився на роботі з 06.07.2018 по 16.07.2018, оскільки його терміново викликали у зв'язку з хворобою сестри, яка проживає у Білорусі. Повідомити нікого по телефону не міг, оскільки не знав телефону начальника. Він домовився з іншим сторожем, щоб вона відпрацювала за ОСОБА_1

Згідно письмових пояснень сторожа ОСОБА_6 вона працювала замість сторожа ОСОБА_1 за його усним проханням з 6 липня 2018 року за його усним проханням по телефону 01.07.2018. Перед цим ОСОБА_10 відпрацював за неї два чергування.

Відповідно до протоколу №4 засідання представників трудового колективу ОСОБА_3 центру від 18 липня 2018 року прийнято рішення надати згоду на звільнення ОСОБА_1, сторожа територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області за п. 4 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважних причин).

Згідно наказу №9-к від 18 липня 2018 року ОСОБА_7 звільнений за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України 18 липня 2018 року (а.с. 56).

19.07.2018 ОСОБА_1 нараховано на картковий рахунок суму заробітної плати в розмірі 2 559,65 грн.

За п.п. 3.1.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області у зв'язку з чергуванням сторожів у вечірній та нічний час, та яким неможливо встановити 40-годинний робочий тиждень, то для них застосовується підсумковий облік робочого часу (відповідно до ст. 61 КЗпП України). Такий порядок дозволяє ведення обліку робочого часу за місяць. Сторожі територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області працюють за попередньо складених графіком виходу на роботу. Призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. Заміни режиму робочого часу або графіку проводиться лише після узгодження з директором ТЦСО.

З Правилами внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1П ознайомлений під підпис.

23.11.2016 затверджено посадові обов'язки сторожа ОСОБА_3 центру. Згідно п. 3.7. посадових обов'язків сторож має номер мобільного телефону директора територіального центру соціального обслуговування, знає номери телефонів пожежної частини, поліції тощо.

Відповідно до п. 6.2. посадових обов'язків сторож може змінювати графік роботи тільки за погодженням з дирекцією територіального центру.

В судовому засіданні позивач пояснив, що вимушений був терміново поїхати до сестри у Республіку Білорусь, оскільки вона тяжко захворіла. Про необхідність від'їзду директора не повідомив. Вважав, що питання владнав із іншим сторожем. Також позивач зазначив, що не вважає, що ним здійснено прогули, оскільки графік виходу на роботу у липні 2018 року до нього не доводився. З цим графіком він не був ознайомлений. Відповідно він узгодив графік чергувань з іншим сторожем ОСОБА_6, оскільки вони завжди так робили. Він планував поїздку до Запоріжжя з метою медичного обстеження та у зв'язку з раптовою необхідністю поїхав до сестри у Білорусь у зв'язку з погіршенням стану її здоров'я.

Директор територіального центру ОСОБА_4 підтвердила обставини, викладені у відзиві, та пояснила, що графік чергувань сторожів складався начальником відділу кадрів, доводився до відома сторожів шляхом розміщення у їх кімнаті.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам та вирішуючи питання законності звільнення ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Як було зазначено, відповідно до п.п. 3.1.1. затверджених Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ОСОБА_3 центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області сторожі територіального центру працюють за попередньо складеним графіком виходу на роботу. Призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. Зміни режиму робочого часу або графіку проводиться лише після узгодження з директором ТЦСО.

Тобто саме на адміністрацію територіального центру покладений обов'язок щодо складення графіку виходу на роботу сторожів із забороною призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За ч. 1 ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП України).

Необхідною умовою дотримання ОСОБА_1 трудової дисципліни, своєчасного і точного виконання ним розпоряджень власника або уповноваженого ним органу є ознайомлення працівника із складеним адміністрацією територіального центру графіком виходу на роботу.

Обов'язок ознайомлення сторожів із таким графіком покладається на адміністрацію, оскільки саме адміністрація повинна створити організаційні умови для нормальної високопродуктивної роботи, правильно організувати працю працівників, забезпечувати трудову дисципліну.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не був ознайомлений із графіком чергувань на липень 2018 року належними доказами з боку відповідача не спростовані.

Тому оскільки ознайомлення ОСОБА_1 з графіком чергувань у липні 2018 року не відбулося, він не міг здійснити прогули, оскільки не знав про те, що він повинен працювати у зазначений в Актах про відсутність працівника на роботі час.

За наведених умов суд дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним та про необхідність його поновлення на роботі.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.07.2018 по день винесення рішення у справі суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Оскільки суд дійшов висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1, стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Враховуючи звільнення ОСОБА_11 18.07.2018, початком періоду нарахування є наступний день, а саме 19.07.2018.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14, механізм здійснення розрахунку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Методика розрахунку середнього заробітку для всіх інших виплат визначена в абзаці 3 пункту 2 Порядку, в якому зазначено, що у всіх інших випадках (крім розрахунку виплат за відпустку) збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року, постанові Верховного Суду України №6-2807цс16 від 01 березня 2017 року.

Згідно довідки про заробітну плату від 02.11.2018 виплачена заробітна плата ОСОБА_1 за травень 2018 року склала 3 361,88 грн., за червень 2018 року - 4 080,89 грн. Кількість відпрацьованих годин за два місяці - 346 годин. Середньогодинна заробітна плата становить 21,51 грн.

Враховуючи специфіку роботи ОСОБА_1 та підсумковий облік робочого часу, судом взято за основу саме середньогодинну заробітну плату.

Кількість робочих годин за період з 19.07.2018 по 02.11.2018 включно становить 599.

Середній заробіток ОСОБА_1, встановлений шляхом добутку середньогодинної заробітної плати та кількості робочих годин за період з 19.07.2018 по 02.11.2018 включно становить 12 884,49 грн.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено: Судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності .

В чому саме полягає завдання моральної шкоди, характер страждань позивач пояснити не зміг. Проте враховуючи порушення прав позивача з боку відповідача, його незаконне звільнення, додаткові зусилля, викликані звільненням по організації свого життя та захистом своїх прав та інтересів, суд вважає, що позивачу було спричинено моральну шкоду. Розумним та співмірним з порушеним правом відповідача є відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.

Також згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

ОСОБА_7 було вручено наказ про звільнення та трудову книжку 18.07.2018.

З позовом до суду він звернувся 04.09.2018. Тобто місячний строк для звернення до суду ним пропущений.

ОСОБА_1 звернувся до Більмацького бюро правової допомоги Бердянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

23.07.2018 до відповідача було надіслано електронною поштою запит про надання документів, необхідних для оформлення позовної заяви та подачі її до суду. Відповідь на зазначений запит разом з документами надійшла лише 04.09.2018 після направлення повторного запиту до територіального центру 03.09.2018.

Директор територіального центру пояснила, що електронною поштою запит від 23.07.2018 не був отриманий з невідомих причин. Повторний запит надійшов до територіального центру 03.08.2018, наступного дня була надана відповідь.

Тобто ОСОБА_1 здійснив певні заходи щодо звернення до суду та в силу відсутності необхідних документів не зміг звернутися до суду у встановлений строк.

Тому суд вважає, що причини пропуску строку для звернення до суду є поважними та строк для звернення із позовною заявою до суду підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, позовні вимоги частково задоволено, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. Тому суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Керуючись ст.ст. 193, 140, 235, 237-1, 233, 234 КЗпП України, ст.ст. 12, 81, 141, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_3 центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області (місцезнаходження: Запорізька область, смт. Більмак, вул. Суворова, буд. 1, ідентифікаційний код 37173254) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_3 центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області №9-к від 18.07.2018 Про звільнення ОСОБА_1П. .

Поновити ОСОБА_1 на роботі у ОСОБА_3 центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області сторожем з повною матеріальною відповідальністю.

Стягнути з ОСОБА_3 центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.07.2018 по 02.11.2018 включно в розмірі 12 884,42 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., всього 13 884,42 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири 0-42) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області судовий збір в дохід держави в розмірі 1 253,21 (одну тисячу двісті п'ятдесят три 0-21) гривні (стягувач - Державна судова адміністрація України; 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795; отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі у ОСОБА_3 центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3 центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Більмацької районної ради Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, смт. Більмак, вул. Суворова, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37173254.

Повне рішення складене 02 листопада 2018 року.

Суддя: Т.Р.Хамзін