Ухвала

від 02.11.2018 по справі 0440/6511/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

02 листопада 2018 року Справа №0440/6511/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., дослідивши матеріали позовної заяви Криворізької місцевої прокуратури № 3 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, третя особа-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_1 ради, третя особа-2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8 Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Розпорядженням №2621 д від 16.10.2018 р. у зв'язку із відстороненням судді Павловського Д.П., та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 04.10.2018 р. №116 було призначено повторний автоматичний розподіл адміністративної справи №0440/6511/18.

Вищезазначену справу №0440/6511/18 було розподілено судді Жуковій Є.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018 р.

Відповідно до реєстру передачі справ №3453/18 від 16.10.2018 р. справу №0440/6411/18 було передано судді Жуковій Є.О. безпосередньо 17.10.2018 р., що підтверджується відповідним написом, в даному реєстрі №3453/18 від 16.10.2018 р., в графі: передав - 17.10.2018 р. .

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 р. провадження у справі № 0440/6511/18 позовну заяву Криворізької місцевої прокуратури № 3 (місцезнаходження: 50007, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Книжна, будинок 1-а) до Криворізької міської ради Дніпропетровської області (місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, будинок 1; код ЄДРПОУ 33874388), третя особа-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_1 ради (місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Свято-Миколаївська, будинок 27; код ЄДРПОУ 02142325), третя особа-2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8 Криворізької міської ради Дніпропетровської області (місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Першотравнева, будинок 16-а; код ЄДРПОУ 14289168) про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Суд зазначає, що станом на 17.10.2018 р. зазначена вище ухвала суду від 29.08.2018 р. позивачу - Криворізькій місцевій прокуратурі № 3 вручена не була, що підтверджується роздруківкою з сайту УКРПОШТА .

Згідно зі ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 р. дану позовну заяву було залишено без руху до 31 жовтня 2018 року, та роз'яснено позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду: доказів на право підписання керівником Криворізької місцевої прокуратури №3 радником юстиції - ОСОБА_2, письмового обґрунтування права позивача на звернення із зазначеною позовною заявою, відповідно до вимог ч.4 ст.5 КАС України, та документа про сплату судового збору у розмірі 3 524,00 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.

При цьому, суд зазначає, що 01.11.2018 р. повноважним представником позивача, шляхом електронного зв'язку було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву від 01.11.2018 р. вх.№7657-ел, з тексту якої вбачається наступне.

Позивач - Криворізька місцева прокуратура № 3 направляє на адресу суду докази доплати судового збору у розмірі 3 524,00 грн.

При цьому, на підтвердження повноважень на підписання керівником Криворізької місцевої прокуратури №3, останнім було направлено на адресу суду копію наказу Генерального прокурора України №781 к від 09.12.2015 р., яким радника юстиції ОСОБА_2 призначено на посаду керівника Криворізької місцевої прокуратури №3.

Щодо письмового обґрунтування права позивача - Криворізької місцевої прокуратури № 3 із зазначеною позовною заявою до суду, у поданій заяві від 01.11.2018 р., останній зазначає наступне.

Процесуальна можливість керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 звертатись з позовом до суду, тобто процесуальна адміністративна правоздатність та дієздатність прямо передбачена ч.6 ст.23 та ч.1 ст.24 ЗУ Про прокуратуру та ст.53 КАС України.

Здійснивши системний аналіз відповідних документів, які містяться в матеріалах позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, - суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що Конституцією України передбачено дві обов'язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави, а саме: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

При цьому, ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Отже, враховуючи вищевикладене вбачається, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підмінювати суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб'єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Так, як вбачається з вищевказаного, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є 2 умови:

1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади);

2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст.18-1 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 29 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;

2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна;

б) делеговане повноваження:

погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у державній власності.

Відповідно до пп.1 п.а ст.33 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.38 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п.4 ст.71 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Здійснивши системний аналіз зазначених вище норми чинного законодавства України, та зважаючи на предмет спору у даній справі, а саме: визнання протиправною бездіяльність Криворізької міської ради Дніпропетровської області щодо не оформлення права власності на будівлі та споруди, права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права власності на будівлі і споруди та постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами Криворізької загальноосвітньої школи | І-III ступенів № 8 Криворізької міської ради Дніпропетровської області; зобов'язання Криворізької міської ради вжити заходи щодо оформлення права власності на будівлі та споруди Криворізької загальноосвітньої школи І- III ступенів № 8 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Першотравнева, 16 а, здійснити державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна; зобов'язати Криворізької міської ради вжити заходи щодо оформлення права постійного користування на земельну ділянку під будівлями і спорудами Криворізької Центрально-Міської гімназії Криворізької міської ради Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Першотравнева. 16 а, здійснити державну реєстрацію права постійного користування вказаною земельною ділянкою, суд зазначає, що у позивача - Криворізької місцевої прокуратури №3 відсутні правові підставі для звернення до суду з даним позовом, оскільки відповідно до норм ст.ст.29,33, 38, 38 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні та ст.12 Земельного Кодексу України право на звернення за даним позовом до суду належить до делегованих повноважень органів сільських, селищних, міських рад.

Враховуючи викладене вище, у керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави з даним адміністративним позовом до суду.

При цьому, суд зазначає, що позивачем було подано копії платіжних доручень, а саме: №2831 від 22 жовтня 2018 р. в сумі 1 762,00 грн. та №2830 від 22 жовтня 2018 р. в сумі 1 762,00 грн., замість оригіналу, як того вимагає ч.3 ст.161 КАС України.

Так, станом на 01.11.2018 року вказані вище недоліки адміністративного позову не були усунені позивачем у зазначений в ухвалі строк.

Згідно із положеннями п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.169 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Криворізької місцевої прокуратури № 3 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, третя особа-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_1 ради, третя особа-2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8 Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що, відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова