Рішення

від 01.11.2018 по справі 815/2251/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2251/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2008 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-ІНЖИНІРИНГ до Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю КМ-ІНЖИНІРИНГ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в яких просить визнати протиправними дії ОСОБА_1 Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, щодо відмови у реєстрації податкової накладної N59 від 24.11.2017 року ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 13.03.2018 року №610767/39648145; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ №9 від 24.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичної подачі на реєстрацію до ЄРПН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем складено податкову накладну №9 від 24.11.2017 року та 14.12.2017 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте податкову накладну №9 прийнято, але реєстрацію зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в п.п.201.16.1201.16 ст.201 ПКУ. Позивачем 05.03.2018 року направлено на адресу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН, а саме направлено пояснення, договір від 29.08.2016 року № 29/08-16, укладений ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ та приватним підприємством СПМК-7 про монтаж обігріву та ізоляції зливної каналізації, платіжне доручення від 24.11.2017 року №407 на загальну суму 500000 грн., в тому числі ПДВ на суму 83333,3 грн. В поясненнях ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ пояснив, що основним видом діяльності позивача є: код КВЕД 43.22 монтаж водопровідних робіт, систем опалення. Податкова накладна від 24.11.2017 року №9 була виписана в результаті виконання договору підряду від 29.08.2016 року №29/08-16, укладеного ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ та ПП СПМК-7 про монтаж обігріву та ізоляції зливної каналізації, тобто в рамках своєї діяльності, що на теперішній час є діючим, роботи ще виконуються. На виконання умов договору від 29.08.2016 року №29/08-16, починаючи з серпня 2016 року замовником перераховувалися кошти на виконання п.12 Договору, що підтверджується платіжними дорученнями. До того ж, підрядником частково виконано роботи, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт. Однак, Рішенням комісії ДФС від 13.03.2018 року №610767/39648145 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №9 від 24.11.2017 року. Позивач вважає рішення ОСОБА_1 ДФС України від 13.03.2018 №610767/39648145 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.11.2017 року №9 в ЄРПН таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить чіткого визначення підстав для прийняття ОСОБА_1 ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Вищезазначене свідчить про протиправність рішення ОСОБА_1 ДФС України від 13.03.2018 року №610767/39648145. Не погоджуючись з Рішенням комісії ДФС від 13.03.2018 року №610767/39648145 ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ' , в порядку ст.56 ПКУ 21.03.2018 року ТОВ КМ-Інжиніринг було оскаржене до ДФС України відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 №485, який діяв на момент подачі скарги. За результатами розгляду скарги комісія ДФС прийняла рішення від 29.03.2018 року №29785/9648145 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 24.11.2017 року. Позивач вважає рішення комісії ДФС від 13.03.2018 року №610767/39648145 протиправним, так як таке, що не відповідає нормам діючого законодавства. Вказане рішення ОСОБА_1 ДФС України від 13.03.2018 року №610767/39648145, порушує законні права та інтереси позивача, спричиняючи йому майнової шкоди, та його контрагентам, а також наносить шкоду його діловій репутації як добросовісного платника податків, а тому підлягає скасуванню.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.110-116) згідно з яким останній зазначив, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №9 від 24.11.2017 року, проте реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. Позивачем, після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної, відправлено засобами електронного зв'язку повідомлення №1 від 05.03.2018 року, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Серед переліку документів підприємством було надано до ДФС України до накладної №9 від 24.11.2017 року повідомлення №1 від 05.03.2018 року, платіжне доручення №407 від 24.11.2017 року, пояснення стосовно операції відображеній в накладній №9 від 24.11.2017 року, договір (надісланий почастинно ). За наслідками розгляду повідомлення комісією ДФС України прийнято рішення №610767/39648145 від 13.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 24.11.2017 року, за відсутності надання документів, визначених за вичерпним переліком: банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. З огляду на вищевикледене та відсутність надання платником податків істотних документів, платником не додержано вимог наказу Міністерства фінансів України №567. Таким чином, рішення комісії ДФС України №610767/39648145 від 13.03.2018 року, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, - є повністю обґрунтованим.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року клопотання представників позивача та відповідача задоволено та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.09.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на строк до тридцяти днів.

Від представника позивача 10.10.2018 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв'язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ є монтаж водопровідних робіт, систем опалення та кондиціонування (а.с.84).

Судом встановлено, що між ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ Приватним Підприємством СПМК-7 укладено договір підряду №29/08-16 від 29.08.2016 року (а.с.64-74). Предметом вказаного договору є роботи з монтажу обігріву та ізоляції зливної каналізації внутрішніх та зовнішніх мереж Пасажирського термінального комплексу Міжнародного аеропорту Одеса . Ціна договору - 5200000,00 (п'ять мільйонів двісті тисяч) грн.

Для виконання робіт по вказаному договору було розроблено локальну смету на будівельні роботи №2-1-1 (а.с.3640), складено кінцеву вартість ресурсів за звітний період грудень 2017 року (а.с.31-33), кінцеву вартість ресурсів (а.с.41-45), акт прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (а.с.26-30).

На виконання вказаного договору виконавцем проводились роботи на оплату якихзамовником ПП СПМК-7 виписано платіжне доручення №407 від 24.12.2017 року на загальну суму 50000,00 грн. (а.с.19).

24.11.2017 року позивачем складено податкову накладну №9 на суму 500000,00 грн. (а.с.54) та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 14.12.2017 року вказану податкову накладну прийнято, проте реєстрацію зупинено (а.с.55). В квитанції зазначено: відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.22.1. Пропонувалося надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в п.п.201.16.1201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Позивачем на пропозицію відповідача надано повідомлення №1 від 05.03.2018 року до якого додано пояснення (а.с.75), договір підряду №29/08-16 від 29.08.2016 року (а.с.77-80), платіжне доручення №407 від 24.12.2017 року (а.с.81). В своїх поясненнях позивач зазначив, що невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.22.1 пояснює тим, що позивач не придбаває товар, а здійснює роботи згідно УКТЗЕД:43.22.1 самостійно, так, як одним із видів діяльності підприємства є монтаж водопровідних робіт, систем опалення та кондиціонування.

В результаті розгляду повідомлення комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №610767/39648145 від 13.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 24.11.2017 року, з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.12).

Вказане рішення оскаржено позивачем до ДФС України.

За результатами розгляду скарги позивача ОСОБА_1 з питань розгляду скарг 29.03.2018 року прийнято рішення №29785/39648145 яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін (а.с.14).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, що передбачено п.188.1 ст.188 ПК України.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п.74.2. ст.74 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст.74 ПК України).

Відповідно до п.2 Постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до підпункту 201.16.1. п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить у собі наступний критерій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 розділу V ПК України.

Вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом МФУ від 13.06.2017р. №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до положень підпункту 201.16.2 ст.201 ПКУ письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику в результаті чого зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Згідно Постанови КМУ Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 29.03.2017р. №190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 КАС України;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 КАС України;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Зі змісту Квитанції, якою було зупинено реєстрацію податкової накладної №9 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок відповідно до якого податкова накладна ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.22.1. Пропонувалося надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в п.п.201.16.1201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Проте, критерій за змістом: невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 43.22.1 , на який посилається відповідач у квитанції як на підставу зупинення реєстрації податкової накладної, взагалі відсутній у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

При цьому, як встановлено судом та зазначено позивачем у позові та поясненнях, що надавались до повідомлення №1 невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.22.1 пояснює тим, що позивач не придбаває товар, а здійснює роботи згідно УКТЗЕД:43.22.1 самостійно, так, як одним із видів діяльності підприємства є монтаж водопровідних робіт, систем опалення та кондиціонування. Тобто, фактично, позивач нічого не виробляє та не придбає, а надає послуги, тому підстава, зазначена у квитанції взагалі не може бути застосована до позивача.

Крім того, у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Таке нечітке посилання контролюючого органу ускладнює надання платником податку необхідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Позивач, не маючи конкретних визначень щодо вчинених ним порушень, фактично не має прямої можливості здійснити необхідні дії для виправлення порушення.

Позивачем, у встановленому законом порядку, були подані до контролюючого органу письмові пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій і зазначене не заперечується відповідачем.

Однак комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд наголошує, що оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної містять декілька причин відмови у реєстрації, зокрема, надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, тобто, є нечітким та прямо не вказують які підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, які документи складені з порушенням норм законодавства, або які документи взагалі не надані позивачем. Така підстава, по своїй суті, не дає чіткого та конкретного розуміння які саме документи складені с порушенням, або яких документів не було надано, а тому, суд приходить до висновку, що відповідач діяв протиправно та всупереч вищезазначеного порядку встановленого законодавством.

На підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної позивачем надано достатньо документів, що підтверджують обсяги постачання обсягам виробництва, що досліджені судом.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції за договором позивач надав також до суд копії видаткових накладних на придбання товару (будівельні матеріали в асортименті) у ТОВ АРЕХ-ОДЕСА , у ТОВ ПІВДЕНЬСАНТЕХКОМПЛЕКТ , у ПП Лвекс-К , у ТОВ КАБЛЕКС-Україна , у ТОВ ВЕСТТ ТД , у ТОВ ЮГТЕПЛОРЕСУРС , у ТОВ РОМСТАЛ Україна, що в свою чергу ще раз підкреслює специфіку діяльності ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ .

Відтак, враховуючи те, що позивачем на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної надано достатньо доказів, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною №9 у реєстрації якої було відмовлено, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення ОСОБА_1 Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, щодо відмови у реєстрації податкової накладної №9 від 13.03.2018 року №610767/39648145 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

На підставі висновків суду щодо протиправності рішення №610767/39648145 від 13.03.2018 року та його належності до скасування, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо реєстрації податкової накладної №9 від 24.11.2017 року та вважає необхідним зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 24.11.2017 року.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-ІНЖИНІРИНГ до Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_1 Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, щодо відмови у реєстрації податкової накладної №9 від 24.11.2017 року ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ .

Скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 13.03.2018 року №610767/39648145.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ КМ-ІНЖИНІРИНГ №9 від 24.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичної подачі на реєстрацію до ЄРПН.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-ІНЖИНІРИНГ сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 5286,00 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю КМ-ІНЖИНІРИНГ (код ЄДРПОУ 39648145, 65058, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 2);

Відповідач: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м.Київ, Львівська площа, 8);

Відповідач: ОСОБА_1 Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м.Київ, Львівська площа, 8;

Суддя П.П.Марин

.