Рішення

від 18.10.2018 по справі 826/5122/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2018 року № 826/5122/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екомед до Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009191403 від 07.12.2017, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Екомед (далі - позивач, ТОВ Екомед ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС України) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009191403 від 07.12.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України встановлене право, а не обов'язок, платника податків подати уточнюючий звіт, у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки. Позивач у позові також звертає увагу на ту обставину, що питання дотримання вимог податкового законодавства в частині декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції за 2015 рік, раніше вже перевірялись та переглядались органом Державної фіскальної служби України.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансферного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансферного ціноутворення. При цьому, відповідач зазначає, що заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні зазначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2018 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляд. Зобов'язано відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали подати до суду: всі матеріали, що були, або які мали бути взяті ним до уваги при прийняті рішення, вчиненні дій, допущення бездіяльності з приводу яких подано позов.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і заперечив проти його задоволення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і не спростовується сторонами, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Екомед з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік після застосування штрафних санкцій (а саме: акт від 29.07.2016 року № 258/1-26-15-14-03-01/22922786, податкове повідомлення-рішення №0855140301 від 10.08.2016 року), за результатами перевірки складено акт від 21.11.2017 року №4100/28-10-14-922786.

В акті перевірки відповідач зазначив, що Головним управлінням ДФС України у м. Києві в ході проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки (а саме: акт від 29.07.2016 року №258/1-26-15-14-03-01/22922786) ТОВ Екомед з питань неподання звіту про контрольовані операції за період з 01.01.2015-31.12.2015, встановлено порушення позивачем п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України в частині неподання звіту про контрольовані операції з компанією нерезидентом Сі1а g Gmbh International (Швейцарська Конфедерація) за 2015 рік після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій, за податковим повідомленням-рішенням №0855140301 від 10.08.2016 року, винесеного за актом позапланової документальної невиїзної перевірки від 29.07.2016 року №258/1-26-15-14-03-01/22922786.

На підставі податкового повідомлення-рішення №0855140301 від 10.08.2016 року, винесеного за актом позапланової невиїзної документальної перевірки від 29.07.2016 року №258/1/26-15-14-03-01/22922786 було застосовано штрафні санкції до ТОВ Екомед у сумі 365400,00 грн , які підприємством сплачено в повному обсязі.

На момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.08.2016 року №0855140301 відповідно до абз. п'ятого п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України передбачено, що сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

В акті перевірки від 21.11.2017 року №4100/28-10-14-922786, відповідач зазначає, що 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 21.12..2016 року №1797-VIII, яким внесені зміни стосовно трансфертного ціноутворення, зокрема відповідальність та штрафні санкції. Пункт 120.3 ст.120 Кодексу доповнено абзацом шість-сім, яким передбачено застосування таких штрафів: неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 них днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлено на 1 січня податкового (звітного) за кожний календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту).

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи щодо податкової звітності. Прожитковий мінімум для працездатної особи податкової звітності за 2015 рік становить 1218,00 грн (встановлений на 01.01.2015 року).

Тому на думку контролюючого органу, у разі встановлення після 01.01.2017 року контролюючими органами факту неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 120.3 статті 120 Кодексу незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.

Роз'яснення з зазначеного питання надано листом ДФС від 10.02.2017 року №3282/7/99-99-14-01-02-17 Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України .

Оскільки, станом на 20.11.2017 року ТОВ Екомед не подано звіт про контрольовані операції за 2015 рік, після сплати штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0855140301 від 10.08.2016 року, відповідач дійшов висновку про застосування штрафних санкцій.

Не погоджуючись із актом перевірки від 21.11.2017 року №4100/28-10-14- 922786, позивач направив до контролюючого органу свої заперечення на акт.

За результатами розгляду зазначених заперечень на акт, висновки акту перевірки залишено без змін, як такі що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків акта перевірки від 21.11.2017 року №4100/28-10-14-922786, винесено податкове повідомлення-рішення від 07.12.2017 року №0009191403, яким на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1967070,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача, суд бере до уваги наступне.

Склад податкового правопорушення, покладений в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, визначений податковим органом, як неподання позивачем уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік на суму 365400,00 грн після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, застосованого за не включення до звіту про неконтрольовані операції за 2015 рік інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.

На час проведення перевірки контролюючим органом та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення норми статті 39 Податкового кодексу України діяли в редакції Закону №1797-VIII від 21.12.2016 року.

Пункт 39.4 статті 39 Податкового кодексу України передбачає складення та подання звітності для податкового контролю, за положеннями підпункту 39.4.1 якого, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до підпункту 39.4.2. пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати зокрема уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом 120.3 статті 120 цього Кодексу.

Аналіз зазначених положень дає підстави погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про те, що можливість подання уточнюючого звіту передбачена законодавством з 01 січня 2017 року, в редакції цієї норми до 01 січня 2017 року такої можливості не передбачалось, рівно як і не було врегульовано питання подання нового звіту, не визначались строки їх подання, в тому числі за 2015 рік.

Відповідальність застосована податковим органом на підставі положень пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції Закону №1797-VIII від 21.12.2016 року).

Відповідно до абзаців шостого, сьомого пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Здійснюючи порівняльний аналіз положень підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39, пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України, в різних редакціях, а саме на час виникнення податкового правопорушення та на момент його виявлення (застосування відповідальності), суд дійшов висновку про відсутність в діях (бездіяльності) позивача складу податкового правопорушення, оскільки випадком правомірної поведінки платника податків є подання уточнюючого звіту до спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), що передбачено нормою діючою з 01.01.2017 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі №804/5049/17.

Відтак, контролюючий орган встановив порушення із застосуванням норми чинної з 01.01.2017 року, яке триває, за логікою відповідача, з вересня 2016 року, тобто до виникнення нової норми права, яка встановлює відповідальність, застосувавши таку норму із зворотною дією у часі. При цьому, оскаржуване нарахування штрафу здійснено з 01.01.2017 року за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту), неподача якого виникла у вересні 2016 року.

Відсутність у 2016 році норми, яка б визначала обов'язок подання уточнюючого звіту платником податків, строків його подання, відповідальність за невиконання такого обов'язку, унеможливлює застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій та свідчить про безпідставність та протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Екомед задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0009191403 від 07.12.2017.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екомед понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 506 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот шість) гривень 05 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Екомед (код ЄДРПОУ 22922786 адреса: 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, н/п №43, тел.: (044) 451-85-50).

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, тел.: (044) 454-09-00, (044) 454-09-75, www.vpp.snfr@sfs.gov.ua).

Суддя: Н.А. Добрівська