Постанова

від 30.10.2018 по справі 825/2255/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2255/18 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія КС Прогрес про стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- стягнути з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю Компанія КС Прогрес податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 25 711, 77 грн.,

- накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю Компанія КС Прогрес , що знаходяться у банках, на суму податкового боргу 25 711,77 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 позов задоволено частково: стягнуто з рахунків в установах банків товариства з обмеженою відповідальністю Компанія КС Прогрес (код ЄДРПОУ 38340899, вул. Щорса, 62-в, м. Чернігів, 14000) на р/р 31411698700002, отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/18050300, код отримувача: 38054398, банк отримувача: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592 податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 25 711, 77 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ Компанія КС Прогрес зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.08.2012 внесено відповідний запис. Також, відповідач перебуває на обліку як платник податків (а.с. 10-11, 12-13).

Як було встановлено судом першої інстанції відповідно до розрахунку позивача підприємство має податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в загальній сумі 25 177, 77 грн.

Вказана заборгованість виникла у зв'язку із несплатою ТОВ Компанія КС Прогрес самостійно визначених в деклараціях зобов'язань, які в силу положень статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими, а саме:

- від 04.10.2017 № 9202864194 на суму 13 278, 60 грн. (строк сплати - до 19.11.2017) (а.с. 16);

- від 18.01.2018 № 9295842265 на суму 9 308, 17 грн. (строк сплати - до 19.02.2018) (а.с. 15);

- від 07.05.2018 № 9085048028 на суму 3 125,00 грн. (строк сплати - до 20.05.2018) (а.с. 14).

Наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб в загальній сумі 25 177,77 грн. (13 278,60+3 125,00+9 308,17) підтверджується витягом з облікової картки ТОВ Компанія КС Прогрес (а.с. 8, 9).

З огляду на наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб, позивач звернувся з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки податкові зобов'язання визначені відповідачем в податкових деклараціях в силу положень ст. 54 Податкового кодексу України є узгодженими, то податковий борг в сумі 25 711,77 грн. необхідно стягнути з відповідача. Водночас, наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що наявність податкового боргу та відсутність у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення вказаного боргу, на його думку, надають право на накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Компанія КС Прогрес , що знаходяться у банку.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачу було направлено податкову вимогу від 19.12.2017 № 4921-17, яка отримана представником відповідача 20.12.2017 (а.с. 17).

Відповідно до п. 41.2 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що податкові зобов'язання визначені відповідачем в податкових деклараціях в силу положень ст. 54 Податкового кодексу України є узгодженими, суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги ГУДФС у Чернігівській області в частині стягнення з розрахункових рахунків ТОВ Компанія КС Прогрес податкового боргу в сумі 25 711,77 грн.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Компанія КС Прогрес , що знаходяться у банках, на суму податкового боргу 25 711,77 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що вона має застосовуватись лише в тому разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, недостатньо майна для погашення такого боргу.

На підтвердження відсутності майна у відповідача, ГУДФС у Чернігівські області надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 11.01.2018, згідно якої відносно ТОВ Компанія КС Прогрес у вказаних реєстрах відомості відсутні; лист Територіального сервісного центру № 7441 від 24.01.2018 № 31/25/13-190 згідно якого за відповідачем транспортні засоби не зареєстровані; лист Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 26.01.2018 № 01-13-24/588 згідно якого за відповідачем техніка не зареєстрована (а.с. 18-20).

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу України). Речі у свою чергу поділяються на рухомі та нерухомі (ст. 181 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що позивачем не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від земельних ділянок, нерухомого майна та транспортних засобів (різного роду устаткування, обладнання тощо), а тому наведені вище довідки не можуть слугувати безумовним підтвердженням відсутності у відповідача майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Так, згідно п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 № 632 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за № 948/30816, відповідно до п. 1 розділу ІІІ якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищевказаних обставин.

Отже, адміністративний арешт застосовується лише за наявності однієї із наведених обставин. Водночас, позивачем вищенаведені обставини для застосування адміністративного арешту не доведені.

При цьому, наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними в п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що реалізація права контролюючого органу звернутися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, у разі відсутності майна, можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 2а/0570/3824/11 (К/9901/465/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 01.11.2018.