Ухвала

від 02.11.2018 по справі 826/18909/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18909/16

УХВАЛА

02 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,

розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса Ленд Компані до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса Ленд Компані до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, разом з апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2018, надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до ч. 3 ст. 29 КАС України як визначеного ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів суду, якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах .

У відповідності до ч. 2 ст. 30 КАС України, адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

На час надходження справи до Шостого апеляційного адміністративного суду, ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав пропуску строку звернення з апеляційною скаргою до суду та відсутності доказів сплати судового збору, а також відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

В подальшому, апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги мотивовану тим, що процедура оплати судового збору є тривалою, а апелянтом відповідні дії для сплати судового збору вчинено, а відтак просить відстрочити сплату судового збору або продовжити строк виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018.

Розглядаючи вказане клопотання, суд вказує на положення частини першої статті 133 КАС України, якими передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Імперативними приписами частин 5, 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи свої вимоги про продовження строку усунення недоліків, скаржник послався на неможливість сплатити судовий збір.

Разом з тим, заявником не зазначається конкретний строк, необхідний для усунення недоліків, з урахуванням того, що з метою належного забезпечення права скаржника на апеляційне оскарження апеляційна скарга була залишена без руху та надано строк на сплату судового збору.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема Іззетов проти України , Пискал проти України , Майстер проти України , Субот проти України , Крюков проти України , Крат проти України , Сокор проти України , Кобченко проти України , Шульга проти України , Лагун проти України , Буряк проти України , ТОВ ФПК ГРОСС проти України , Гержик проти України суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів зазначає, що маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, в тому числі, щодо надання документа про сплату судового збору. Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, не може слугувати поважною підставою невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Суд зазначає, що апелянту було надано достатній строк для усунення недоліків, як це передбачено ст. 169 КАС України, а тому клопотання про продовження строку для усунення недоліків також є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Крім того, апелянтом вказано на те, що ним пропущено строк звернення з апеляційною скаргою з поважних причин, оскільки наявні причини, які перешкоджали сплатити судовий збір за подання первинної апеляційної скарги.

Так, апелянт раніше звертався з апеляційною скаргою, яка була повернута ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018, у зв'язку з несплатою судового збору.

Між тим, підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.

Так, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта в частині поновлення строку звернення з апеляційною скаргою задоволенню не підлягає.

Відтак, зазначені судом недоліки апеляційної скарги дотепер у встановленому порядку не усунуті.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 29, 30, 243, 248, 296, 298, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ,

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса Ленд Компані до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, разом з апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2018.

Відмовити в задоволенні клопотань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку апеляційного оскарження, продовження строку виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 та відстрочення сплати судового збору.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса Ленд Компані до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.

Суддя Земляна Г.В.

Суддя Мельничук В.П.