Постанова

від 30.10.2018 по справі 826/15288/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15288/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочко Є.О.

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10 серпня 2017 року №0006351401.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10 серпня 2017 року №0006361401.

Визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10 серпня 2017 року №1438140303.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду - скасуванню в частині, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в період з 08.06.2017 по 20.07.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2017.

За результатами перевірки складено акт від 27.07.2017 №314/26-15-14-01-01/33298282 (Т. 1, арк. 13-63), яким, зокрема, встановлені наступні порушення:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, пункту 5 П (с) БО № 11 Зобов'язання , пункту 5 П(с) БО № 15 Дохід , П(с) БО № 16 Витрати , статей 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 257 156 грн., у тому числі за 2015 рік - 143015 грн., за півріччя 2016 року - 114141 грн., за три квартали 2016 року - 114141 грн., за 2016 рік - 114141 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 285 728 грн., в тому числі за липень 2015 року - 83333 грн., за грудень 2015 року - 202395 грн.;

- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме порушення ТОВ "Енергоінвестмонтаж" граничних термінів реєстрації податкових накладних із загальною сумою податку на додану вартість в розмірі 733,13 грн на термін до 15 календарних днів;

- пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4, в результаті несвоєчасного подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 1 квартал 2015 року.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням позивачем до складу витрат вартості робіт по взаємовідносинам ТОВ СКАЙ БІЛД (нова назва ТОВ САПСАН-М ), ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по цим відносинам у зв'язку із не підтвердженням реальності вчинення господарських операцій, виходячи із того, що контрагенти не мають достатніх можливостей для виконання спірних операцій.

На підставі акта перевірки від 27.07.2017 №314/26-15-14-01-01/33298282 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 10.08.2017 № 0006361401, яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 314 226,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 257156,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 57070,00 грн. (Т. 1, арк. 86);

- від 10.08.2017 № 0006351401, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на суму 428 592,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 285728,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 142864,00 грн. (Т. 1, арк. 88);

- від 10.08.2017 № 1438140303, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 510,00 грн. (Т. 1, арк. 90).

За результатом адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 10.08.2017 № 0006351401, № 0006361401, № 1438140303 - без змін (копія скарги та рішення Державної фіскальної служби України від 14.11.2017 № 26071/6/99-99-11-01-01-25 містяться в матеріалах справи, Т. 1, арк. 92-102, 103-109).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "Енергоінвестмонтаж" дотримані, передбачені Податковим кодексом України, умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту. Також, позивачем, вчасно, у встановлений законом термін (до 12.05.2015) подано Звіт про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за І квартал 2015 року та з урахуванням приписів статей 50 і 102 Податкового кодексу України, тобто в межах 1095 днів, 27.09.2016 подав уточнюючий розрахунок за формою 1-ДФ.

Як встановлено судом першої інстанції, 12.05.2015 за допомогою засобів електронного зв'язку ТОВ "Енергоінвестмонтаж" подало до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 року (форма - 1ДФ) (Т. 3, арк. 274-275, 276).

Відповідачем у письмових запереченнях на позовну заяву від 11.12.2017 зазначено, що граничний строк для подання вищенаведеного розрахунку закінчується 12.05.2015 (Т. 3, арк. 143).

Згідно пунктів 4.1 - 4.3 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4, коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

27.09.2016 за допомогою засобів електронного зв'язку ТОВ "Енергоінвестмонтаж" подало до контролюючого органу Уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 року (форма - 1ДФ) (Т. 3, арк. 277, 278).

Відповідач під час перевірки встановив, що відомості про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою 1-ДФ до ДПІ подавалися вчасно, але не в повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб (в податковому розрахунку за 1 квартал 2015 року не вірно відображено суми виплаченого доходу фізичним особам (Т. 1, арк. 54-55).

У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що позивачем несвоєчасно подано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 1 квартал 2015 року, а саме: фактично подано 27.09.2016, в той час, як граничний строк закінчився 12.05.2015, що стало наслідком накладення на ТОВ "Енергоінвестмонтаж" штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно абзацу 5 пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 п. 169.1 ст. 169 ПК України).

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.4.4 п. 169.1 ст. 169 ПК України).

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 Податкового кодексу України, строк давності встановлено в 1095 днів, тобто 3 (три) роки.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у встановлені законодавством строки були подані і Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 року (форма - 1ДФ) (до 12.05.2015), і Уточнюючий розрахунок (протягом 1095 днів з дня подачі розрахунку).

А тому, податкове повідомлення-рішення від 10.08.2017 № 1438140303 підлягає скасуванню, оскільки підстав для застосування до ТОВ "Енергоінвестмонтаж" відповідальності за несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 1 квартал 2015 року немає.

Що стосується задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2017 № 0006351401, № 0006361401 то колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про їх скасування, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, ТОВ Енергоінвестмонтаж мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ „СКАЙ БІЛД" на підставі договору про виконання підрядних робіт від 26.06.2016 № 26/26/2015.

Колегією суддів встановлено, що згідно поданих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого та (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ на підприємстві обліковувались 5 працівників.

Як встановлено, кількість робочих днів для виконання договору, згідно наданих первинних документів ТОВ СКАЙ БІЛД витрачено в липні 2015 року 10528,96 людино/годин при кількості працюючих 5 осіб в середньому становить 91-92 години на один робочий день, що є фактично не можливим.

На виконання умов даного договору складено акти виконаних робіт за формою КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 та податкові накладні.

Проте основні засоби для виконання будівельних робіт ТОВ „СКАЙ БІЛД" були відсутні, остання податкова звітність з ПДВ, ТОВ „СКАЙ БІЛД" була подана за жовтень 2015 року, звітність з податку на прибуток ТОВ СКАЙ БІЛД" за 2015 року не подана.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2014 по 31.07.2015 року проведено аналіз бази даних „Єдиний реєстр податкових накладних" та встановлено, що ТОВ „СКАЙ БІЛД" по ланцюгу постачання здійснює пересортування товарів, робіт, послуг, тобто здійснює придбання товарів різних номенклатурних груп (пластівці гречані „Екстра", Boom Chok драже арах.жовто-синя глазурь 50г, Energo 0,5 л (12), Mojito безалкогольний напій 0,5 л (12), арахіс сирий ядра, вода мінеральна бонаква Пэт (газ) NEW, гайка М8 з'єдувальна 8x24x12, засоби для макіяжу очей, в асортименті, клуб 4 лапи для котів рагу з печінкою 0,1 кг*24 кг, ріжки особливі та інші).

Тобто, роботи контрагентами-постачальниками ТОВ СКАЙ БІЛД не надавались.

Згідно бази АІС Податковий блок ТОВ СКАЙ БІЛД зареєстровано на недійсні та підроблені документи.

Також, колегією суддів встановлено, що ТОВ Енергоінвестмонтаж мало фінансово господарські взаємовідносини з ТОВ „СІАТЕЛ КОМПАНІ" на підставі договорів про виконання підрядних робіт від 18.11.2015 №18/11-2015 та від 11.12.2015 № 11/12-2015.

Згідно поданих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ, на підприємстві обліковувались 10 працівників.

Тобто, виходячи з кількості робочих днів, для виконання договору, згідно наданих первинних документів для перевірки, ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІЇ витрачено в грудні 2015 року 8282,88 людино/годи при кількості працюючих 10 осіб, в середньому становить 36-38 годин на один робочий день, що є фізично не можливим та підтверджує відсутність реального здійснення вищезазначених операцій.

Враховуючи положення статті 50 Кодексу законів про працю, із змінами та доповненнями, якою визначено, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Тобто, з урахуванням викладеного вище, максимально 1 працівник може відпрацювати 8 годин на день.

Також, встановлено, що на виконання умов даних договорів складено акти виконаних робіт за формою КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 та податкові накладні.

Також, встановлено, що основні засоби для виконання будівельних робіт ТОВ „СІАТЕЛ КОМПАНІ" відсутні. За 2016 рік фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва не подано.

За період з 01.01.2014 по 31.06.2016 року проведено аналіз бази даних „Єдиний реєстр податкових накладних" та встановлено, що ТОВ „СІАТЕЛ КОМПАНІ" по ланцюгу постачання здійснює пересортування товарів, робіт, послуг, тобто здійснює придбання товарів різних номенклатурних груп (попстар асорті сніданки сухі 100 гр., Artelit водостійкий клей для деревини WB-330 750г без/білий, Makita Акумуляторний шурупокрут DF330 DWLE 10.8В/1.3Ач Li- Ion 13 00об/хв., Tytan силікон для акваріумів 310 мл безкольоровий, автошина 185/60R15 BEL-286 б/к ArtMotion, бетон В20 (М-250) Р2, бонаква 0,5л.негазована, відро оцинковане 15л, карамель молочно- вершкова 1кг, лопата совкова піскова ЛСП, Арт.16С9, без т/об 1.5 та інше).

Тобто, будівельно-монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи в РП 2*250/10/0,4, улаштування переходів через проїжджу частину (закритим способом методом горизонтального буріння) контрагентами-постачальниками робіт ТОВ „СІАТЕЛ КОМПАНІ" не надавалися.

Згідно бази АІС „Податковий блок" наявна картка суб'єкта фіктивного підприємництва від 09.11.2015 №6183/26-54-07-05-06, згідно якої ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ зареєстровано (перестроювано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи.

Крім того, одним із засновників ТОВ „СІАТЕЛ КОМПАНІ", згідно бази АІС „Податковий блок", був ОСОБА_3, який у заяві від 22.10.2015 року до податкової міліції Оболонського району м.Києва зазначив, що жодних фірм, підприємств, не відкривав. Жодних документів на відкриття, щодо діяльності, укладання будь-яких угод, договорів, доручень, довіреностей, взагалі будь-яких документів не підписував, хто це міг зробити, йому також не відомо.

Також, колегією суддів встановлено, що згідно договору № 18/11 -2015 від 18.11.2015, укладеного між ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ та ТОВ Енергоінвестмонтаж у реквізитах значиться номер рахунку підприємства, відкритого в ПАТ КБ ЄВРОБАНК за №26007239690001, який був відкритий, згідно відомостей банківської установи лише 23.11.2015 року, в той час як договори було підписано 18.11.2015 року, що само по собі говорить про укладення його виключно для здійснення вигляду господарської операції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ТОВ Енергоінвестмонтаж до перевірки та суду не були надані в повному обсязі підтверджуючі первинні документи по підрядникам TОB "СКАЙ БІЛД" (нова назва ТОВ "САПСАН- М") (код 38913426), TOB "CIATEЛ КОМПАНІ" (код 39646750), які б свідчили про реальність надання будівельних робіт, а саме:

журнали обліку виконаних робіт (КБ - 6), який є підставою для складання звітності з виконання будівельно-монтажних, робіт, використання основних- матеріалів, здійснення контролю за обсягами робіт тощо.

акти на приховані роботи;

журнал будівельних робіт;

журнал оперативної документації об'єкта;

звіти про хід та результати наданих робіт;

накази про призначення відповідальних, інструкції та журнали з охорони праці.

Також, за даними податкової звітності вищезазначених контрагентів в досліджуваному періоді цими підприємствами не було придбано відповідних будівельних матеріалів, а також не було залучено сторонні організації для виконання робіт по договорах. Вказане, в сукупності з аналізом матеріально-технічної бази вищезазначених підприємств та кількістю працівників, обґрунтовано свідчить про неспроможність фактичного виконання такого значного об'єму робіт.

Інші підтверджуючи документи, які мають відношення до наданих послуг (робіт) і належать до передачі разом з наданими послугами (роботами), відповідно до чинного законодавства України та обумовлені вищезазначеним укладеним договорами також не було надано до перевірки та суду.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІЇ , ТОВ "СКАЙ БІЛД" (нова назва ТОВ "САПСАН-М"), здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право- дієздатності з ТОВ Енергоінвестмонтаж та є таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

За сукупністю вищевикладених фактів, колегія суддів приходить до висновку, що реальність проведення господарських операцій ТОВ Енергоінвестмонтаж з ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІЇ , ТОВ "СКАЙ БІЛД" (нова назва ТОВ "САГІСАН-М"), не підтверджується, а встановлено лише документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних, з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. г

Пунктом 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, зазначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно п.п. 134.1.1. гт. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 1 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

У п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату, товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового Кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку(продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, назва зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значені; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 10 серпня 2017 року №0006351401 та №0006361401 винесенні Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи та було порушено зазначені вище норми матеріального права, що призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції частково підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог в частині.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 10 серпня 2017 року №0006351401 та №0006361401 та постановити нову постанову в цій частині, якою в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 10 серпня 2017 року №0006351401 та №0006361401 - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді Сорочко Є.О.

Федотова І.В.

Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2018 року.