Постанова

від 31.10.2018 по справі 918/411/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року Справа № 918/411/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Драчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.07.2018 р. (суддя Церковна Н.Ф., повний текст ухвали складено 20.07.2018 р.)

за заявою відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 22.06.2018 р. у справі № 918/411/18

за позовом ОСОБА_1 (Львівська обл., м. Броди)

до 1) виробничо-комерційного приватного підприємства "Варіант" (м. Рівне); 2) ОСОБА_2 (Львівська обл., м. Броди)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" (Львівська обл., м. Броди)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (Львівська обл., Перемишлянський р-н., с. Коросне)

про визнання недійсним рішення засновників про продаж майна приватного підприємства

за участю представників сторін:

скаржника - не з'явився;

позивача - не з'явився;

відповідача -1 - не з'явився;

відповідача -2 - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Бродирембуд" подало до суду першої інстанції заяву (вх. №1215/18 від 12.07.2018 р.), в якій просило, зокрема, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р. у справі № 918/411/18.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.07.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ВАТ "Бродирембуд"; призначено заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р. до розгляду у судове засідання на 19.07.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.07.2018 р., зокрема, відмовлено заявнику в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 19.07.2018р., відкрите акціонерне товариство "Бродирембуд" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що ухвала прийнята з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням обставин та матеріалів справи. Суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 4 ст. 233 ГПК України виніс ухвалу без виходу до нарадчої кімнати та не окремим процесуальним документом.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що подав заяву про скасування заходів забезпечення позову 12.07.2018р., цього ж дня суд залучив його до участі у справі в якості третьої особи. В свою чергу, суд першої інстанції розглянув заяву 19.07.2018р., про що винесена ухвала, тобто на час розгляду заяви скаржник вже мав статус учасника справи.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що він був власником 13 нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Чупринки, 17. Разом з тим, в 2010 році акції скаржника були незаконно відчужені на користь позивача, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили. В свою чергу, нові акціонери відчужили дані приміщення на користь ТзОВ "Ком інвест Груп", з огляду на що скаржник звернувся до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування права власності. Як вказує скаржник, станом на сьогоднішній день розгляд вказаної справи триває. Водночас, як вказує скаржник, на підставі ухвал Перемишлянського районного суду Львівської області від 24.09.2014 р. від 12.06.2017 р. та від 16.11.2017 р. більша частина спірного нерухомого майна була перереєстрована за відповідачем-1. З огляду на дану обставину скаржник звернувся до Апеляційного суду Львівської області з апеляційною скаргою, за наслідками розгляду якої, 07.06.2018 р. було скасовано ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 24.09.2014 р. про затвердження мирової угоди та визнання права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем-1. Таким чином, скаржник вважає, що обставини, які встановлені судовими рішеннями у різних справах підтверджують його відношення до майна, на яке було вжито заходи забезпечення позову ухвалою суду від 22.06.2018 р. у справі №918/411/18 та безпідставність їх застосування. Окрім того, скаржник вказує, що відповідач-1 не є власником спірного майна, оскільки право власності за ним скасовано, а власником майна є ОСОБА_3, тому, на його думку, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі не зможе ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або сприяти ефективному захисту або поновленню порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тобто заходи забезпечення позову вжитті з порушенням ст. ст. 136, 137 ГПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.07.2018 р. у справі №918/411/18.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 р. проведення підготовчих дій закінчено, розгляд скарги призначено на 20.09.2018 р. об 14:30 год.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 р. розгляд скарги відкладено на 01.10.2018 р. об 14:30 год.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017 р. Рівненський апеляційний господарський суд ліквідовано та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі.

Відповідно до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №992 від 01.10.2018р. "Про комісію для передачі судових справ та матеріалів" згідно акта здачі судових справ від 03.10.2018р. до Північно-західного апеляційного господарського суду передані матеріали оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.07.2018р. у справі №918/411/18 за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2018р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 р. № 01-04/22 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі - ОСОБА_4 у період з 22.10.2018 р. по 04.11.2018 р. включно, перебування у відпустці судді-члена колегії - ОСОБА_5 у період з 25.10.2018 р. по 03.11.2018 р. включно, відповідно до статті 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів-членів колегії у справі №918/411/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів.

В судове засідання 31.10.2018 р. представники сторін не з`явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача до відповідачів про визнання недійсним рішення засновника №3 про погодження директору продажу майна підприємства.

Позивачем до суду першої інстанції разом із позовною заявою подавалася заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна (перелік об'єктів наведений у заяві).

Обґрунтовуючи вимоги заяви, позивач посилався на те, що він є власником (засновником) 3/10 часток майнових прав виробничо-комерційного приватного підприємства Варіант . В свою чергу, відповідач-2, всупереч абз. 3 п. 9.1. статуту виробничо-комерційного приватного підприємства "Варіант" (у новій редакції), одноосібно прийняв рішення про погодження директору підприємства продажу майна. Так, на час прийняття даного рішення, відповідач-2 володів 7/10 частки майнових прав підприємства, що не дозволяло йому самостійно приймати зазначене рішення. Крім того, заявник зазначав, що рішення про погодження продажу майна дозволяє директору підприємства в будь-який момент до прийняття судом рішення у даній справі відчужити вказане майно третім особам. Дана загроза є реальною та потенційною, що безпосередньо утруднить виконання рішення суду у майбутньому. У випадку відчуження майна у позивача виникне необхідність звертатися ще з одним позовом про визнання недійсним відповідних правочинів. Крім того, вимоги заяви про забезпечення позову є співрозмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки позивач просив накласти арешт лише на те майно, продаж якого є предметом оскаржуваного рішення.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р. заяву позивача про забезпечення позову задоволено; до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборонено особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, зокрема:

1. Будівлі котельні, загальною площею 356,1 м2, що розташована за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17, реєстраційний номер 15530046203.

2. Будівлі гаражу-майстерні, загальною площею 833,4 м2, що розташована за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17; реєстраційний номер 11617846203.

3. Будівлі трансформаторної, загальної площею 39,8 м2, цегляні стіни, що розташовані за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17; реєстраційний номер: 11602046203.

4. Будівлі пилорами, нежитлова будівля, загальною площею 544,3 м2, відсоток зносу (%): 49, що розташовано за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17; реєстраційний номер: 11564146203.

5. Будівлі складу арматури, нежитлова будівля, загальною площею 356,1 м2, відсоток зносу (%): 52, що розташовано за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17; реєстраційний номер: 10043246203.

6. Будівлі складу, нежитлова будівля, загальною площею 422.8 м2, що розташовано за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17; реєстраційний номер: 10032346203.

7. Будівлі, нежитлова будівля, будівля залізобетонного цеху, загальною площею 1389, 9 м2, що розташовано за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17; реєстраційний номер: НОМЕР_1.

8. Будівлі, нежитлова будівля, будівля-складу конюшні, загальною площею 414.8 м2, що розташовано за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17; реєстраційний номер: НОМЕР_2.

9. Будівлі, нежитлова будівля, будівля гаражу, загальною площею 72 м2, що розташовано за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17; реєстраційний номер: НОМЕР_3.

10. Будівлі, адмінбудинок з готелем, нежитлова будівля, загальною площею 1353 м2, що розташовано за адресою: Львівська обл., Бродовський р-н., м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 17; реєстраційний номер: НОМЕР_4.

Відкрите акціонерне товариство "Бродирембуд" звернулося до суду суду першої інстанції із заявою (вх. №1215/18 від 12.07.2018 р.), в якій просить, зокрема, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р. у справі №918/411/18.

Обґрунтовуючи вимоги заяви ВАТ "Бродирембуд" посилається на те, що обставини, які встановлені судовими рішеннями у різних судових справах підтверджують його відношення до майна на яке було вжито заходи забезпечення та безпідставність їх застосування. Окрім того, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що відповідач-1, на даний час, не являється власником спірного майна, оскільки право власності за ним скасовано, а власником майна є ОСОБА_3, тому застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не обґрунтовано, яким чином невжиття таких заходів забезпечення позову у даній справі зможе ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або сприяти ефективному захисту або поновленню порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.07.2018 р., зокрема, відмовлено у задоволенні заяви ВАТ "Бродирембуд" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 22.06.2018 р .

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу зазначив, що заява подана заявником до моменту набуття ним статусу третьої особи у справі, тому враховуючи імперативні положення ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення. Окрім того, суд вказав, що заявником не обґрунтовано та не підтверджено належними і допустимими доказами факту порушення його прав застосуванням заходів забезпечення позову щодо спірних об'єктів нерухомості, а також не надано доказів перебування даного майна у його власності чи користуванні.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, пред'явлення позову є процесуальною формою реалізації позивачем права на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Окрім того, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановлений ст. 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч.5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору (ч. 10 ст. 137 ГПК України).

За змістом статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову шляхом подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позов забезпечується в тому числі забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Господарським судам слід виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову.

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про забезпечення позову від 22.06.2018 р. зазначив, що відповідачем-1 вчинені дії щодо відчуження спірних об'єктів нерухомості (право власності на які, на час розгляду заяви, зареєстровано за ним), тобто існує реальна можливість відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що може ускладнити чи унеможливити у подальшому виконання судового рішення, а також повторному порушенню прав та законних інтересів заявника, тому здійснивши оцінку пов'язаності запропонованого заявником заходу забезпечення позову із предметом позовних вимог, а також встановивши те, що даних захід забезпечення позову не є тотожним заявленим позовним вимогам та спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, прийшов до висновку задоволити заяву про забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу ст.145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як встановлено апеляційним судом, ухвала Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р. у справі № 918/411/18, якою вжиті заходи забезпечення позову, є чинною та такою, що не оскаржувалась, тому, за таких умов, вмотивованим клопотанням учасника справи про скасування заходів забезпечення позову є посилання на ті обставини, які свідчать про усунення обставин, які зумовили вжиття заходів забезпечення позову (наприклад укладення мирової угоди або виконання вимог позову до прийняття рішення по справі, тощо) або обставини, що свідчать про неможливість виконання виконавчого документа, зокрема, ухвали місцевого господарського суду від 22.06.2018 р. і такі мотиви мають бути обґрунтовані в розумінні ст. ст. 91, 96 ГПК України.

Скаржник, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р., як на підставу для скасування таких заходів, посилається на обставини, які встановлені судовими рішеннями у різних судових справах, які, на думку заявника, підтверджують його відношення до майна, на яке було вжито заходи забезпечення позову та безпідставність їх застосування. Окрім того, в апеляційній скарзі скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідач-1, на даний час, не є власником спірного майна, оскільки право власності за ним скасовано, а власником майна є ОСОБА_3, тому застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не обґрунтовано, яким чином невжиття таких заходів забезпечення позову у даній справі зможе ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або сприяти ефективному захисту або поновленню порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тобто заходи забезпечення позову вжитті з порушенням ст. ст. 136, 137 ГПК України.

Таким чином, беручи до уваги викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи заявника зводяться до безпідставності застосування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р. у справі № 918/411/18, що за своєю суттю є запереченнями проти застосування даних заходів забезпечення позову, і ні яким чином не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову, а також зумовлює надання судом апеляційної інстанції правової оцінки даної ухвали суду, яка є чинною та не оскарженою, тоді як скаржник оскаржує ухвалу суду від 19.07.2018 р., а нормами процесуального законодавства не надано суду апеляційної інстанції повноважень на здійснення за власною ініціативою дослідження, надання правової оцінки або на вчинення будь-яких дій щодо процесуальних документів, які не є предметом апеляційного оскарження.

При цьому, в даному випадку судом не досліджується питання відношення скаржника до майна, на яке було вжито заходи забезпечення позову, а з`ясовується питання наявності чи відсутності обставин для скасування заходів забезпечення позову, які б доводилися заявником відповідними до вимог чинного законодавства.

Отже, враховуючи предмет даного апеляційного оскарження та не наведення скаржником обґрунтованих підстав для скасування вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову, які з огляду на приписи ст. 145 ГПК України полягають у зміні або виявлені фактичних обставин справи, що впливають на обґрунтованість таких заходів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено заявнику в задоволенні заяви про скасування вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2018 р. у справі № 918/411/18 заходів забезпечення позову.

Окрім того, судова колегія зазначає, що ухвала суду, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Згідно ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті.

Згідно ч. 5 ст. 233 ГПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

В силу п. 4 ст. 145 ГПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Як встановлено апеляційним судом, згідно протоколу судового засідання від 19.07.2018р., суд першої інстанції при оголошенні оскаржуваної ухвали до нарадчої кімнати не виходив проголосивши резолютивну частину ухвали в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи те, що ст. 145 ГПК України не передбачено обов'язку суду щодо оформлення ухвали про відмову в скасуванні забезпечення позову окремим процесуальним документом, яка відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України постановляється в нарадчій кімнаті, та судом першої інстанції дотримано вимоги ч. 5 ст. 233 ГПК України, тому суд вважає доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, оскільки оскаржувана ухвала винесена без виходу до нарадчої кімнати та не окремим процесуальним документом безпідставними та необґрунтованими.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, тому відсутні підстави для її скасування.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.07.2018 р. у справі № 918/411/18 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.07.2018 р. у справі № 918/411/18 повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 01 листопада 2018р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.