Постанова

від 01.11.2018 по справі 813/3425/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/98/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.

за участю секретаря - Болюк Н. В.

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ІТ» на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 813/3425/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ІТ» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕО-ІТ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної від 14 червня 2018 року № 795546/38502019 та зобов'язати відповідача зареєструвати таку в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ІТ» повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою судді суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення ним норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу судді та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що суд не вправі був повертати подану ним позовну заяву, оскільки така підписана особою, яка мала право її підписувати та повноваження якої на вчинення таких дій не потребувало додаткового підтвердження.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, посилаючись на викладені у ній обставини, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи дане рішення, суддя суду першої інстанції виходив з того, що у матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутні докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти від імені позивача.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.

Частиною п'ятою статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Крім цього з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є відкритим джерелом інформації та доступ до якого є вільним видно, що ОСОБА_2 дійсно являється керівником вказаного підприємства з 28 листопада 2012 року.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовна заява підписана особою, яка мала право її підписувати та повноваження якої на вчинення таких дій не потребували додаткового підтвердження.

Відповідно до приписів частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За наведених обставин, суд вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, наданих статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали судді та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 312, 313, 320, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ІТ» задовольнити.

Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду 03 серпня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 813/3425/18 скасувати, а справу № 813/3425/18 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 01.11.2018 року