Рішення

від 30.10.2018 по справі 906/633/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2018 р. Справа № 906/633/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (адвокат, ордер від 18.09.18)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юніверсал"

про стягнення 483 683 грн. 65 коп

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 483683,65грн., з яких: 345350,00грн. боргу за надані послуги по договору на проведення збирання сільськогосподарських культур від 03.09.15; 2642,02грн. пені; 45822,74грн. штрафу; 74630,14грн. інфляційних; 15238,75грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Житомирський район, с.Вереси, вул.Леніна,13Б.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 202 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець/позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ЮНІВЕРСАЛ (замовник/відповідач) укладено договір про надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур (сої на площі 393 га та соняшника на площі 24 га) врожаю 2015 року за адресою с. Березівка, Житомирський район, Житомирська область.

Пунктом 3 даного договору передбачена вартість робіт та порядок розрахунків, а саме: вартість збирання зерна сої з одного гектара становить 950,00 грн., соняшника з одного гектара становить 500,00 грн. Замовник здійснює оплату робіт виконавця на протязі 15 банківських днів після збирання 418 га.

31 жовтня 2015 року ТОВ АГРО-ЮНІВЕРСАЛ в особі директора ОСОБА_3 було погоджено та підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт по збору врожаю на площі 418 га на загальну суму 385350грн.(а.с.10).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач зобов'язаний був розрахуватися за виконані роботи до 20.11.15.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, тобто сплатив позивачеві 40000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 24.10.16 (а.с.11), внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 345350,00грн. (385350-40000).

16.03.18 відповідач отримав від позивача претензію про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 12).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 345350,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.4.3 договору просить стягнути з відповідача пеню та штраф в розмірі 30% від суми боргу, що згідно розрахунку позивача становить відповідно 2642,02 грн. та 45822,74грн. (а.с.5,6).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.4.3 договору, при несвоєчасному розрахунку за надані послуги по збиранню врожаю замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки за перші десять днів затримки платежу, а при несплаті боргу у десятиденний термін - також штраф в розмірі 30% від несвоєчасно сплаченої суми боргу. Тобто відповідно до умов договору пеня може бути нарахована за період з 20.11.15 по 30.11.15. Однак відповідач просить стягнути пеню за період з 01.11.16 по 10.11.16Ю, що не узгоджується з умовами договору, отже вимога про стягнення пені за вказаний позивачем період є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Що стосується штрафу, то необхідно зазначити, що 30% від суми боргу складає більшу суму, ніж заявлено позивачем, тому вказана вимога підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 74630,14грн. інфляційних та 15238,75 грн. 3% річних .

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку про задоволення позову у цій частині в заявленому розмірі.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач у судове засідання не з'явився, докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 481041,63грн., з яких: 345350,00 грн. боргу, 45822,74 грн. штрафу, 74630,14 грн. інфляційних, 15238,75 грн. річних. Вимога про стягнення 2642,02грн. пені не підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юніверсал" (12401, Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси, вул. Леніна, буд. 13Б; код ЄДРПОУ 38329828) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (55520, Миколаївська область, Єланецький район, с. Федоро-Михайлівка, вул. Садова, 11; код ЄДРПОУ НОМЕР_1):

- 345350,00 грн. боргу;

- 45822,74 грн. штрафу;

- 74630,14 грн. інфляційних;

- 15238,75 грн. річних;

- 7215,62 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 2642,02 грн. пені

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.11.18

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)