Постанова

від 02.11.2018 по справі 1740/1956/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1589/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Кухтея Р.В., Обрізка І.М.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі, ухвалену головуючим суддею Комшелюк Т.О. у м. Рівному, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю Горинь Агро про скасування запису про державну реєстрацію,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування запису від 07.07.2009 року про державну реєстрацію права оренди належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0,0747 га за кадастровим номером 5624281200:06:004:0047 за товариством з обмеженою відповідальністю Горинь Агро та запису від 07.07.2009 року про державну реєстрацію права оренди належної йому на праві власності земельної ділянки площею 1,6210 га за кадастровим номером 5624281200:09:001:0063 за товариством з обмеженою відповідальністю Горинь Агро .

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України у зв'язку з тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Позивач ОСОБА_1 оскаржив ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення із порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив предмет та підстави позову. Вказує, що предметом спору є оскарження рішення реєстратора під час виконання покладених на нього законом публічно - владних управлінських функцій у сфері державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Крім того, зазначає, що будь-який спір про право на земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, між ним та зареєстрованим орендарем земельної ділянки - товариством з обмеженоювідповідальністю Горинь Агро відсутній.

Просить скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України судом ухвалено провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 19.05.2018 року є власником земельної ділянки площею 0,0747 га з кадастровим номером 5624281200:06:004:0047 та земельної ділянки площею 1,6210 га з кадастровим номером 5624281200:09:001:0063на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації Про розгляд звернень громадян щодо регулювання земельних відносин .

З витягуз Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_1 стало відомо, що на його земельні ділянки у Державному земельному кадастрі з 07.07.2009 року зареєстровано право оренди зі строком дії речового права 10 років за ТзОВ ГОРИНЬ АГРО .

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що спірні правовідносини склалися у зв'язку з тим, що позивач вважає порушенимсвоє право власності на земельну ділянку через реєстрацію за іншою особою права оренди на цю ж земельну ділянку, а тому такі відносини мають вирішуватися за правиламине адміністративного, а цивільного судочинства.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, зазначає наступне.

Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви в тому числі з'ясовує, чи:

- належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що суддя відкриває провадження у адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно п.1 ч.1 ст. 170КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Апеляційний суд звертає увагу, що під час визначення предметної юрисдикції справ, суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Предметом спору у даній справі є скасування запису про право оренди земельних ділянок за товариством з обмеженою відповідальністю Горинь Агро з тих підстав, що у державного реєстратора відсутні примірники договорів оренди земельних ділянок, а отже державний реєстратор не мав підстав для їх державної реєстрації.

Таким чином, виходячи з аналізу предмету та підстав позову ОСОБА_1, даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин і порушень з боку органів державної влади з позовної заяви не вбачається, а існує спір проправомірність набутого ТзОВ Горинь Агро права оренди земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності.

Крім того, слід зазначити, що у разі скасування оскаржуваної реєстрації, майнові права ТзОВ Горинь Агро можуть бути порушені. Скасування запису щодо реєстрації права оренди на нерухоме майно, обов'язково буде впливати на майнові права тієї юридичної особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано, оскільки питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких здійснено таку реєстрацію, обов'язково постане перед судом, який буде вирішувати цей спір.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №810/2421/16, в якій суд дійшов висновку, що спір, предметом якого є право управління майном та право власності на нього, не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи).

Тому висновок суду першої інстанції про те, що цей спір не є публічно-правовим, а є спором про право, що виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства, є обгрунтованим та відповідає вимогам закону.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Апеляційний суд наголошує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, оскільки судове рішення першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі № 1740/1956/18- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повна постанова складена 02.11.2018