Рішення

від 02.11.2018 по справі 920/634/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02.11.2018 Справа № 920/634/16 Суддя господарського суду Сумської області Н.О. Спиридонова, розглянувши матеріали справи № 920/634/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Комп Мюзік (АДРЕСА_1, 01001, ідентифікаційний код 30858536), на захист прав якого звертається Об'єднання підприємств Український музичний альянс (вул. Артема, буд. 1-5, прим. 614, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 31815383),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Відікон (вул. Харківська, буд. 5, м. Суми, 40024, ідентифікаційний код 21107661),

про стягнення 97440,00 грн. на підставі статей 40, 50, 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , статті 15, 16. 426, 432, 452, 454 Цивільного кодексу України,

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в червні місяці 2016 року звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою б/н від 15.06.2016 (вх. № 1784 від 25.06.2016), в якій просить суд стягнути з відповідача 97440,00 грн. компенсації за порушення суміжного права позивача на підставі статей 40, 50, 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , статті 15, 16. 426, 432, 452, 454 Цивільного кодексу України, судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.08.2017 у справі № 920/634/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 920/634/16 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 15.08.2017 у справі № 920/634/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 920/634/16 касаційну скаргу Об'єднання підприємств Український музичний альянс задоволено частково, рішення господарського суду Сумської області від 15.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 920/634/16 скасовано, а зазначену справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 920/634/16 касаційною інстанцією зазначено, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що наявні розбіжності в правовому регулюванні змісту прав стосовно об'єктів авторського права і щодо об'єктів суміжних прав; залишили поза увагою особливості розпорядження визначеними законом видами використання цих об'єктів (зокрема, в частині публічного сповіщення) та надання законом права на певні види використання суміжних прав без згоди правовласника (частина перша статті 43 Закону України Про авторське право і суміжні права ), у зв'язку з чим судам належить визначитись чи існує можливість стягнення компенсації за публічне сповіщення фонограми як об'єкта суміжних прав без дозволу правовласника. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи сторін та подані ними докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу відповідних судових витрат зі справи.

Частино першою статті 316 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За результатами нового розгляду даної справи господарського суду Сумської області ухвалено рішення від 22.10.2018 у справі № 920/634/16, відповідно до якого вирішено: позовні вимоги задовольнити частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Відікон (вул. Харківська, буд. 5, м. Суми, 40024, ідентифікаційний код 21107661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комп Мюзік (АДРЕСА_1, 01001, ідентифікаційний код 30858536) 48720,00 грн. компенсації за порушення суміжного права, 19818,00 грн. витрат на оплату вартості експертизи та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 730,80 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Відікон (вул. Харківська, буд. 5, м. Суми, 40024, ідентифікаційний код 21107661) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) штраф у розмірі 4872,00 грн.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення за наслідками розгляду даної справи № 920/634/16, не вирішено питання про розподіл судових витрат у розмірі 1607,76 грн., сплачених позивачем на підставі платіжного доручення № 420 від 23.08.2017 за подання апеляційної скарги та судових витрат у розмірі 1753,92 грн., сплачених позивачем на підставі платіжного доручення № 504 від 06.11.2017 за подання касаційної скарги.

Крім того, під час розгляду господарським судом даної справи 22.10.2018 представник позивача 05.07.2018 подав до суду клопотання (вх. № 1541к від 16.07.2018) про включення до складу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить суд включити до складу судових витрат витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн., проте представником позивача не надано суду актів приймання виконаних робіт.

Частиною шостою статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 22.10.2018 до закінчення судових дебатів у даній справі представник позивача зробив заяву про те, що зазначені вище документи будуть подані ним до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення у даній справі.

Тому суд у рішенні від 22.10.2018 у справі № 920/634/16 роз'яснив представнику позивача, що у разі подання ним відповідного клопотання щодо розподілу судових витрат та доказів на обґрунтування зазначеного клопотання, з дотриманням вимог частини восьмої стаття 129 Господарського процесуального кодексу, судом буде винесено з цього приводу додаткове рішення у відповідності до статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

26.10.2018 від представника позивача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи № 920/634/16 документів б/н від 23.10.2018 (вх. № 7832 від 26.10.2018), в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів даної справи документи, що підтверджують факт надання професійної правничої допомоги за договором № 01/02/18 від 01.02.2018 та додатковою угодою № 3 від 14.06.2018, а саме: копію акту прийому-передачі наданих послу № 3 від 23.10.20018.

За змістом пунктів 2.1, 2.4 договору про надання професійної правничої допомоги № 01/02-18 від 01.02.2018, який укладено між Адвокатським бюро Гур'єв і партнери та Об'єднанням підприємств Український музичний альянс , обсяг, спосіб надання та вид професійної правничої допомоги (юридичних послуг), яка надається позивачу визначається Адвокатським бюро на основі письмового звернення представника позивача з конкретним дорученням. Прийняття доручення оформлюється додатковою угодою до цього договору, в якій зазначається вид правничої допомоги, орієнтовні строки її виконання, розмір гонорару (винагороди), фактичних витрат, а також порядок їх сплати.

Пунктами 10.1, 10.2, 10.3, 10.5 і 10.6 вищезазначеного договору встановлено, що орієнтовний розрахунок гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та порядок його сплати визначається сторонами, у порядку передбаченому пунктом 2.4 договору про надання професійної правничої допомоги № 01/02-18 від 01.02.2018, остаточний розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та порядок його сплати визначається сторонами шляхом підписання акту. Під час розрахунку вартості надання професійної правничої допомоги враховуються час витрачений Адвокатським бюро, а також обсяг та складність наданих послуг. Договір (додаткові угоди) та акти є підставою для здійснення розрахунків. За бажанням представника позивача йому може бути наданий окремий рахунок-фактура. Акт є документом, що засвідчує належне та своєчасне виконання сторонами умов договору.

В обґрунтування вказаної вище вимоги, позивачем долучено копії: договору про надання професійної правничої допомоги № 01/02-18 від 01.02.2018, копію додаткової угоди № 3 від 14.06.2018 до договору про надання професійної правничої допомоги № 01/02-18 від 01.02.2018, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 000355 від 18.01.2017, копію платіжного доручення № 747 від 21.06.2018 на суму 5500,00 грн., копію довіреності б/н від 23.01.2018 та копію акту прийому-передачі наданих послу № 3 від 23.10.20018.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Враховуючи те, що рішенням господарського суду Сумської області від 22.10.2018 не вирішено повністю питання щодо розподілу судових витрат зі справи, а також приймаючи до уваги надання суду представником позивача на підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, у розумінні вимог статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2750,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 803,88 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 876,96 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Відікон (вул. Харківська, буд. 5, м. Суми, 40024, ідентифікаційний код 21107661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комп Мюзік (АДРЕСА_1, 01001, ідентифікаційний код 30858536) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2750,00 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 803,88 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 876,96 грн.

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.О. Спиридонова