Постанова

від 30.10.2018 по справі 922/539/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2018 р. Справа № 922/539/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Медуниця О.Є. , суддя Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Кохан Ю.В.

за участю:

представника позивача - не з'явився

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю СПЕЦБУД-3 , м. Харків (вх. №270 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 29.08.2018 по справі №922/539/18 (суддя Смірнова О.В.; повний текст рішення складено 05.09.2018 )

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з додатковою відповідальністю СПЕЦБУД-3 , м. Харків

про внесення змін до договору, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2018 року Харківська міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю СПЕЦБУД-3 , в якому просила суд внести зміни до договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2014 в редакції, зазначеній у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.08.2018 у справі №922/539/18 позов задоволено частково.

Судом вирішено:

внести зміни до договору оренди землі від 24.01.2006 за реєстраційним №840667100009 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі,

зареєстрованого 24 січня 2006 року за №840667100009

у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах

___

---

---

20

Харківська міська рада (Орендодавець) в особі виконуючого повноваження Харківського міського голови, секретаря міської ради ОСОБА_1, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні і розпорядження міського голови від 18.02.2016 № 208/2к, з одного боку, та Товариство з додатковою відповідальністю СПЕЦБУД-3 (Орендар) в особі керівника

---

з другого боку, домовились про нижченаведене:

І. Змінити пункти 5, 9 договору оренди землі, зареєстрованого 24 січня 2006 року за № 840667100009 та доповнити пункт 2 словами і викласти у такій редакції:

2. (редакція по договору). Кадастровий номер земельної ділянки 6310138500:11:047:0001.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення цієї додаткової угоди відповідно до витягу з технічної документації (дата формування витягу від 20.06.2017) становить 9652636 грн. (дев'ять мільйонів шістсот п'ятдесят дві тисячі шістсот тридцять шість гривень).

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 526/17 від 02.11.2017 на рік становить 2,8 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 270273,81 грн. (двісті сімдесят тисяч двісті сімдесят три гривні 81 копійка), або в місяць - 22522,82 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 82 копійки).

II. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 24 січня 2006 року за № 840667100009 у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.

ОРЕНДАР ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПЕЦБУД - 3 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 30, код 01270405 В особі керівника

---

/ підпис/ /ПІБ/ ОРЕНДОДАВЕЦЬ Харківська міська рада Харківської області м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243 В особі виконуючого повноваження Харківського міського голови, секретаря міської ради ОСОБА_1 / підпис/

Також даним рішенням стягнуто з відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю СПЕЦБУД-3 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 1762,00 грн. В іншій частини позову відмовлено.

Відповідач із даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, а в іншій частині рішення господарського суду залишити без змін та покласти на позивача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається зокрема на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахована відсутність передбачених спірним Договором та чинним законодавством підстав для внесення змін до Договору оренди землі, таких як зміна нормативної грошової оцінки; не надана належна правова оцінка факту невідповідності застосованого у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2017 показнику, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), нормативно-правовим актам, які регулюють спірні правовідносини, а також факту його суттєвого завищення; не з'ясована обставина щодо наявності або відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для спірної земельної ділянки; не враховано, що Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 20.06.2017, виконано без урахування вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489; не взято до уваги невідповідність Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку та здійсненого на його підставі розрахунку розміру орендної плати № 526/17 від 02.11.2017 рішенню Харківської міської ради від 22.02.2017 № 566/17, тощо.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ СПЕЦБУД-3 на рішення господарського суду Харківської області від 29 серпня 2018 року по справі № 922/539/18. Позивачу встановлено строк до 22.10.2018 для подачі відзиву на апеляційну скаргу в порядку, визначеному ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, з наданням доказів надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу. Призначено апеляційну скаргу до розгляду на 30.10.2018 о 10:00 год. Сторони повідомлено, що розгляд справи відбудеться у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. №111.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Поряд із цим, на підставі Указу Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах від 29.12.2017 № 454/2017 ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд та утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з підпункту 8 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно частини шостої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно Указу Президента України Про переведення суддів від 28.09.2018 № 295/2018 суддів Харківського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посадах суддів Східного апеляційного господарського суду.

У відповідності до частини шостої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів в газеті Голос України (№ 185 (6940) від 03.10.2018) розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Частинами п'ятою та сьомою статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання розпорядження керівника апарату суду Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018 Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційного господарських судів відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи №922/539/18, що перебувала у провадженні Харківського апеляційного господарського суду, за відповідним актом до Східного апеляційного господарського суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 для здійснення апеляційного розгляду справи №922/539/18 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Барбашової С.В., судді Медуниці О.Є., судді Пелипенко Н.М.

Ухвалою від 18.10.2018 справа № 922/539/18 прийнята до провадження Східного апеляційного господарського суду та призначена до апеляційного розгляду на 30.10.2018 о 14:30 год. у приміщенні зазначеного суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання № 118.

Представник позивача в судове засідання 30.10.2018 не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2 аркуш справи 95). Про причини неявки свого представника позивач суд апеляційної інстанції не повідомив.

Представник відповідача в дане судове засідання також не з'явився, але звернувся до суду із клопотанням (вх. № 369 від 25.10.2018), в якому просить розгляд справи відкласти, у зв'язку з неможливістю бути присутнім у призначеному Східним апеляційним господарським судом засіданні саме на 14-30 год., оскільки одночасно є представником (адвокатом) по іншій справі, яка буде розглядатися Харківським апеляційним судом 30.10.2018 о 14-45 год., про що надав відповідні докази (копію ордеру на представництво інтересів іншої особи в Харківському апеляційному суді; копію ухвали Харківського апеляційного суду від 09.10.2018 з інформацією про дату та час розгляду цивільної справи). Разом із цим, уповноважений представник відповідача зазначив про те, що у разі коли господарський суд апеляційної інстанції дійде висновку розглядати справу без участі представника відповідача, то в цьому випадку відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу ТДВ СПЕЦБУД-3 з викладених у ній підстав та приймаючи до уваги Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 у цій же справі, в якій колегія суддів апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи, зазначила про не з'ясування судом першої інстанції обставин щодо наявності або відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для спірної земельної ділянки судом першої інстанції.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши матеріали справи та виходячи з приписів зазначеної процесуальної норми, колегія суддів апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, а тому клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату слід відхилити.

У відповідності до вимог частин першої, другої та п'ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, доводи сторін, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення ХХХV сесії Харківської міської ради ІV скликання від 27.04.2005 № 84/05 Про надання фізичним та юридичним особам земельних ділянок для експлуатації об'єктів самочинного будівництва між позивачем - Харківською міською радою (далі - Орендодавець) та Акціонерним товариством СПЕЦБУД-3 , правонаступником якого є відповідач у даній справі - Товариство з додатковою відповідальністю СПЕЦБУД-3 (далі - Орендар), 24.01.2006 укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 7, загальною площею 0,6399 га, в тому числі під забудовою - 0,1237 га, інших угідь 0,5162 га, строком до 01.12.2030.

Даний Договір зареєстровано 24.01.2006 у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель за № 840667100009.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується Актом приймання-передачі земельної ділянки від 24.01.2006 (том 1 аркуш справи 26).

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 2124/05 від 16.08.2005 становить 1.228.536,00 грн.

У пункті 9 Договору сторони передбачили, що орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

2005 рік: 2727,35 грн.;

2006 рік: 3132,77 грн.;

З 2007 року: 3685,61 грн.

Згідно з пунктом 10 Договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У пункті 13 Договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів;

в) внаслідок інфляції - щорічно;

г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

д) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення платежу. Пеня нараховується разом з заборгованістю.

У пункті 21 Договору сторонами передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 36 Договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

Поряд із цим, рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Згідно з пунктом 1.1. вказаного рішення, затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв.м. землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 № 335/07 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року , рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 42/08 Про затвердження Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року та була введена в дію з 01.03.2008.

Також, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові визначено порядок розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м. Харкова та встановлені ставки річної орендної плати, які необхідно застосовувати при розрахунку розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі та внесенні до них змін.

На підставі вищевказаних рішень Харківської міської ради, та з метою приведення укладеного між сторонами Договору оренди земельної ділянки №840667100009 від 24.01.2006 у відповідність до цих рішень, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було:

- одержано витяг від 02.06.2017 з державного земельного кадастру про земельну ділянку (том 1 аркуш справи 32-34);

- одержано від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Витяг від 20.06.2017 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (39-40);

- виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності № 526/17 від 02.11.2017 станом на 01.01.2013 (том 1 аркуш справи 38).

В подальшому, як зазначає позивач, для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства щодо нормативно-грошової оцінки земель та укладення додаткової угоди до договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради направлено на адресу відповідача лист-пропозицію № 7579/0/225-17 від 28.11.2017 (том 1 аркуші справи 41-43), три примірника додаткової угоди до договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 та три примірники розрахунку орендної плати.

В даному листі-пропозиції № 7579/0/225-17 від 28.11.2017 відповідача було повідомлено про необхідність у двадцятиденний строк після його одержання повернути до Департаменту земельних відносин підписані та скріплені печаткою відповідача зазначені примірники додаткової угоди до договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006.

Позивач вказує, що відповідач від підписання зазначеної додаткової угоди до Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 ухилився.

Враховуючи те, що відповідачем не вчинено дії по підписанню додаткової угоди до договору оренди землі, позивач з метою приведення його у відповідність до норм чинного законодавства, звернувся до господарського суду із позовом у даній справі, в якому просив суд прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди землі від 24.01.2006 за реєстраційним №840667100009, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2014 у редакції, що викладена у прохальній частині позовної заяви, а саме: в частині визначення нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та нового розміру орендної плати.

Також, в зв'язку з відсутністю в Договорі оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, позивач також наполягав на внесенні зазначених відомостей до умов договору.

Крім того, позивач зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 890 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України були внесені зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 Про затвердження Типового договору оренди землі , а тому із посиланням на зазначені законодавчі зміни позивач просив суд також внести зміни до Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 ще в частині встановлення пені та штрафу за невиконання орендарем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати, виклавши пункт 14 Договору оренди землі в наступній редакції:

п. 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- стягується пеня у розмірі

---

відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення .

При цьому, позивач із посиланням на внесені зміни до Типового договору оренди землі, просив суд доповнити пункт 21 Договору абзацом такого змісту:

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 .

Приймаючи рішення по суті спору суд першої інстанції правомірно виходив з того, що за приписами статті 13 Закону України Про оренду землі та статті 288 Податкового кодексу України основною метою укладання договору оренди земельної ділянки є отримання орендодавцем орендної плати у розмірі, не меншому, ніж встановлено законодавством.

Згідно зі статтею 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.11 Закон України Про плату за землю втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 15 Закону України Про оцінку земель встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється й річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За приписами статті 13, частини першої статті 15 та статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Підставами проведення оцінки земель, виходячи з положень статті 15 Закону України Про оцінку земель , є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 23 цього ж Закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Як передбачено статтею 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування до виключної компетенції Харківської міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За змістом статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зважаючи на те, що рішення Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та №1269/13 від 25.09.2013 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 є чинними та у встановленому законом порядку незаконними не визнавалося, тому вони є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 за № 1269/13, Департамент земельних відносин на підставі пункту 4 статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є власником програмного комплексу Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 , здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 за № 1209/13, здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.

Поряд із цим, Управління Держгеокадастру у Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 зазначеного Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою.

Таким чином, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2014 є підставою для зміни розміру орендної плати за Договором оренди землі №840667100009 від 24.01.2006.

З вищенаведеного вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Згідно частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Відповідно до частини другої статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.

Як вже було зазначено вище, в пункті 36 Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 сторони передбачили можливість внесення змін за взаємною згодою сторін та вирішення спору в судовому порядку у разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі.

Зважаючи на викладене, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо внесення змін до договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати на підставі рішення органу місцевого самоврядування є законним та обґрунтованим, адже орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, тому зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є обов'язковою підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої сторонами в Договорі оренди землі №840667100009 від 24.01.2006.

Вказаним повністю спростовуються доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що законодавством та умовами договору не передбачено такої підстави для внесення змін до договору оренди землі як зміна нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджується в ході апеляційного розгляду справи, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку орендує відповідач згідно з Договором оренди землі №840667100009 від 24.01.2006, та зроблений на підставі такої нормативної грошової оцінки розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 526/17 від 02.11.2017 (том 1 аркуш справи 38), визначено позивачем на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної від 20.06.2017 (том 1 аркуш справи 40).

Саме з посиланням на зазначений витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 20.06.2017 позивач просив суд внести зміни до Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Так само позивач просив суд внести зміни до договору щодо розміру орендної плати згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку № 526/17 від 02.11.2017, здійсненого на підставі зазначеного витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 20.06.2017, що наданий ГУ Держгеокадастру у Харківській області згідно листа за вих. № 97-20-0.23,08-459/176-17 від 20.06.2017 (том 1 аркуш справи 39-40).

Суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що правомірність визначеної у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 20.06.2017 нормативної грошової оцінки, яку орендує відповідач відповідно до умов Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006, останнім в установленому порядку не оспорювалась. Тому внесення запропонованих позивачем змін у вигляді додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.01.2006 з посиланням на витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної від 20.06.2017, а також на розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 526/17, здійснений на підставі зазначеного витягу, визнані судом першої інстанції такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, яке регулює спірні земельні правовідносини.

Враховуючи те, що станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції додаткова угода є неукладеною, тобто договір оренди земельної ділянки не приведено у відповідність з вищевказаними рішеннями Харківської міської ради, тому вимоги позивача про внесення змін до пунктів 5 та 9 Договору шляхом визнання укладеною запропонованої позивачем додаткової угоди до Договору оренди землі відносно розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та щодо розміру орендної плати за земельну ділянку обґрунтовано визнані місцевим господарським судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується відповідності застосованого у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2017 показнику, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), який застосовано із значенням 2,0, а не 2,5, як помилково вказує відповідач, нормативно-правовим актам, які регулюють спірні правовідносини та підлягають застосуванню при розв'язанні даного спору, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок не мають статусу правових актів, що потребують скасування та визнання недійсними у судовому порядку, таким чином, за наявності відповідних заперечень сторони про необґрунтованість наведених у цих витягах з технічної документації даних нормативну грошову оцінку земельних ділянок ці дані можуть бути перевірені судом.

Відповідач в процесі розгляду справи у суді першої інстанції стверджував та у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що вказаний у Витязі коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки, в даному випадку не підлягає застосуванню та є суттєво завищеним.

Однак, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , який набув чинності та застосовується з 1 січня 2017 року.

Зокрема, цим Порядком встановлені нові значення коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), а також особливості його застосування.

Такий коефіцієнт застосовується при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки при видачі витягу з технічної документації.

Згідно даного Порядку значення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Тобто, сітка коефіцієнтів функціонального використання прив'язана до Класифікації видів цільового призначення земель, що була затверджена наказом Державного комітету України з земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010.

При цьому, колегія суддів відзначає, що у ОСОБА_2 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 міститься примітка:

1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0 .

Отже, Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 визначено, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) застосовується у значенні 2,0 для земельних ділянок у разі, якщо інформація про ці земельні ділянки не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки і саме у форматі Класифікації видів цільового призначення земель (ХХ.ХХ), що була затверджена наказом Державного комітету України з земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010. При цьому, формулювання цільового призначення повинно також збігатись із передбаченою Класифікацією видів цільового призначення земель 2010 року.

Пунктом 286.1 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.42 Податкового кодексу України дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Статтею 15 Закону Про земельний кадастр також визначено, що до нього включаються, у тому числі, відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, яку орендує відповідач згідно Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006.

Доказів доповнення інформації в кадастрі про вказану земельну ділянку матеріали справи не містять.

Крім того, у Витязі з Державного земельного кадастру (том 1 аркуш справи 32-34) у полі цільове призначення на першій сторінці витягу міститься цифровий код 1.10.5., тобто у форматі, який не передбачений Класифікацією видів цільового призначення земель 2010 року. Відтак, відсутність цифрового коду або наявність коду в іншому форматі, також має наслідком застосування коефіцієнту 2.0. при отриманні витягу нормативної грошової оцінки.

Таким чином, застосування у наданому до позовної заяви Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2017 показнику, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) із значенням 2,0, повністю відповідає положенням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489.

Вказаним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про неправомірність та суттєве завищення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) із значенням 2,0, що міститься у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,6399 га за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 7.

Відтак, відповідач не спростував той факт, що Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 20.06.2017, виконано без урахування вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Крім цього, визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури та УААН від 27.01.2006 № 18/15/21/11 і зареєстрованим в Мінюсті 05.04.2006 №388/1226.

Так, у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2017, виданим компетентним органом - ГУ Держгеокадастру у Харківської області, окрім визначеного розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки земельної ділянки площею 0,6399 га за кадастровим номером 6310138500:11:047:0001 в сумі 9652636,00 грн. та коефіцієнту функціонального використання (Кф), також визначені значення коефіцієнтів Км2 (зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальні зони)) та Км3 (локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ідялнки в межах економіко-планувальної зони).

Даний документ у частині визначення коєфіцієнтів Км2, Км3 базується на інформації, що міститься у довідці № 6-зем, а отже є належним доказом у справі. Докази на спростування усіх коефіцієнтів, відображених у витязі, відповідачем не надано як суду першої, так і апеляційної інстанції.

Не спростував відповідач також і здійснений позивачем ОСОБА_3 розміру орендної плати за № 526/17 від 02.11.2017, який зроблений останнім на підставі даних Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 20.06.2017 та згідно вимог пункту 274.1. Податкового кодексу України, яким визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Поряд із цим, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати відсоток (2,8%) від нормативної грошової оцінки відповідає положенням Порядку визначення ставки визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, з чим відповідач погоджується.

Разом з цим, колегія суддів погоджується із доводами заявника апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не з'ясовувалися обставини щодо наявності або відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для спірної земельної ділянки. Однак ця обставина не вплинула на прийняття судом першої інстанції у даній справі рішення та правову оцінку обставин справи щодо правомірності сформованого Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки вимогам чинного законодавства.

Водночас слід зазначити, що рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 № 566/17 Про внесення змін до рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 вирішено, що у зв'язку з набуттям чинності наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, не підлягають застосуванню з 01.01.2017:

1.1. Таблиця 6.1 Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) (ОСОБА_2 Д) підпункту 6.1 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення пункту 6 Грошова оцінка земель різного функціонального використання Книги 1 Пояснювальна записка Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 .

1.2. Таблиця 6.2 Грошова оцінка земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон (грн. за 1 м 2) (ОСОБА_2 Ж.4) підпункту 6.1 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення пункту 6 Грошова оцінка земель різного функціонального використання Книги 1 Пояснювальна записка Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 .

1.3. Пункт 7 Приклади розрахунку нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок Книги 1 Пояснювальна записка Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 .

1.4. ОСОБА_2 Д Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) Книги 2 Вихідні дані для розрахунку нормативної грошової оцінки земель міста Харкова Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 .

1.5. ОСОБА_2 4 Грошова оцінка земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон (грн. за 1 м 2) .

Згідно пункту 3 рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 566/17 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 9 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777.

Також пунктом 5 цього рішення Харківської міської ради визначено, що з метою упорядкування здійснити дії, спрямовані на отримання витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виконаних з урахуванням вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про те, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку та здійснений на його підставі розрахунок розміру орендної плати № 526/17 від 02.11.2017 не відповідають рішенню Харківської міської ради від 22.02.2017 № 566/17, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Окрім цього, звертаючись до господарського суду із даним позовом, позивач також просив внести зміни до пункту 2 до Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006, доповнивши його наступним реченням: Кадастровий номер земельної ділянки 6310138500:11:047:0001 .

Зі змісту умов зазначеного договору оренди землі вбачається, що невід'ємною його частиною є план земельної ділянки.

Позивачем надано до матеріалів справи план земельної ділянки (том 1 аркуш справи 24), в якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки площею 0,6399 га, яку орендує відповідач, а саме 6310138500:11:047:0001 .

Згідно з вимогами статті 15 Закону України Про оренду землі така істотна умова договору оренди землі, як об'єкт оренди, повинна містити відомості щодо кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки.

Таким чином, внесення доповнення в пункт 2 Договору оренди землі щодо кадастрового номеру земельної ділянки узгоджується із вимогами частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі .

Крім того, внесення такого пункту в договір не змінює прав та обов`язків сторін договору, оскільки не покладає на них будь-яких додаткових обов`язків та не надає додаткових прав, а є лише необхідним для відповідності додаткової угоди вимогам законодавства на час її укладення.

За таких обставин, вимоги позивача про внесення відповідних змін до пункту 2 Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 щодо відомостей про кадастровий номер земельної ділянки також обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги щодо внесення змін до пункту 14 Договору оренди землі Харківська міська рада обґрунтовує внесенням 22.11.2017 змін до Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, згідно Постанови Кабінету Міністрів України за № 890, а тому із посиланням на зазначені законодавчі зміни позивач просив суд внести зміни до пункту 14 Договору в частині встановлення пені та штрафу за невиконання орендарем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати, а також доповнити пункт 21 Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 умовами щодо визначення та порядку відшкодування збитків у разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Розглянувши вимоги позивача в цій частині суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, з чим повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, зважаючи на таке.

Згідно зі статтею 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку; якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 Про затвердження Типового договору оренди землі затверджено Типовий договір оренди землі.

Як свідчать матеріали справи, Договір оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 укладено з урахуванням вимог зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Поряд із цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 890 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України внесено зміни до вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 Про затвердження Типового договору оренди землі , зокрема, до пунктів 13, 14, 21, 28.

Зазначена постанова КМУ була прийнята з метою забезпечення своєчасного надходження до місцевих та державного бюджетів платежів з плати за землю у формі орендної плати, посилення відповідальності орендарів земельних ділянок за такі платежі та збереження якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки, забезпечення родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

До загальних принципів господарювання відноситься заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду про те, що норми чинного законодавства не містять прямого припису про обов'язковість зміни умов договору оренди землі при внесенні змін до Типового договору оренди землі.

Зважаючи на те, що позивачем не доведено, як саме співвідноситься зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з пунктами 14, 21 додаткової угоди до договору, які позивач просить суд визнати укладеними і чи є зміна нормативно-грошової оцінки підставою для укладення додаткової угоди в новій редакції, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про відмову в задоволенні вимог позивача в частині внесення змін до пунктів 14, 21 спірного Договору оренди землі.

Поряд із цим колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем на адресу відповідача пропозицій про щодо внесення змін до пунктів 14, 21 Договору в порядку, визначеному статтею 188 Господарського кодексу України, і ця обставина позивачем підтверджується у позовній заяві. Крім того, зазначені пункти безпосередньо не стосуються зміни розміру орендної плати за договором, у зв'язку зі зміною розміру нормативної оцінки землі, що відбулася.

Також матеріали справи свідчать про те, що в розділі І редакції додаткової угоди до договору оренди землі позивач зазначив перелік законодавчих та нормативно-правових актів Харківської міської ради, що регулюють відповідні орендні правовідносини.

Водночас, ані Закон України Про оренду землі , ані інші правові норми не містять вимог щодо таких умов договору, як перелік законодавчих та підзаконних актів, і не визначають їх як обов'язкові. Крім того, сторони договору, не зважаючи на зазначення або не зазначення в ньому певних правових актів, повинні їх і без того беззастережно дотримуватися.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що включення таких законів та підзаконних актів в односторонньому порядку до тексту договору не відповідає загальним принципам укладення договорів, а тому запропоновані позивачем доповнення до розділу І Договору оренди землі підлягають виключенню з тексту додаткової угоди.

Поряд із цим, є вмотивованими висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги позивача про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі з 01.01.2014, оскільки визначення дати укладання спірної додаткової угоди до Договору оренди землі №840667100009 від 24.01.2006 суперечить вимогам частини п'ятої статті 188 Господарського кодексу України, відповідно до норм якої, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи вичерпно спростовуються матеріалами справи.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення рішення Господарського суду Харківської області від 29.08.2018 по справі № 922/539/18 без змін.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 270, 273, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю СПЕЦБУД-3 , м. Харків залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.08.2018 по справі № 922/539/18 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05.11.2018

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Н.М. Пелипенко