Рішення

від 26.10.2018 по справі 808/1865/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року (о 12 год. 40 хв.)Справа № 808/1865/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., за участю секретаря Лялько Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Куйбишевської районної державної лікарні ветеринарної медицини

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Куйбишевська районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі - КРДЛВМ, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - ГУ Держпраці у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій №56 від 03.04.2018.

На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 №295, та зазначає, що в результаті інспекційного відвідування було виявлено порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці , про що складено припис про усунення виявлених порушень №08-20-577/0032-0033 від 12.03.2018, яким було встановлено термін усунення порушень - 12 квітня 2018 року. Вказує, що припис було виконано своєчасно, до встановленого строку, 02 квітня 2018 року, про що було повідомлено письмово головного державного інспектора Черниша О.П., який здійснював інспекційне відвідування, проте 03 квітня 2018 року ГУ Держпраці у Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафу №56 за вищезазначені порушення у розмірі 37 230,00 грн. Посилається на приписи п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509 та зауважує, що позивачу не були роз'яснені права і обов'язки, фактичного розгляду справи теж не було, тільки було вручено постанову про накладення штрафу з вимогою сплатити штраф в місячний термін. Крім того, вважає, що Порядком від 26.04.2017 №295 не передбачено винесення постанови про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування, у зв'язку із чим постанова про накладення штрафу №56 від 03.04.2018 є протиправною. Ураховуючи вищевикладене, просить скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Ухвалою суду від 18.06.2018 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 04 липня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ухвали від 04.07.2018 вирішено підготовче засідання по справі відкласти на 26 липня 2018 року.

Відповідач позов не визнав, про що надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. № 22363 від 17.07.2018). Зокрема, вказує, що в даному випадку інспекційне відвідування здійснено на підставі звернення ОСОБА_1 від 10.02.2018, в якому повідомлялось, що остання працювала в КРДЛВМ з 16 квітня 2007 року, в 2016 році головний бухгалтер ОСОБА_2 проводила виплату заборгованості з індексації, а в жовтні 2016 року стала головним бухгалтером ОСОБА_3 і припинила виплату заборгованості з індексації. Так, за результатами перевірки позивача, в останній день інспекційного відвідування 12.03.2018 складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №08-20-577/0032, в якому зафіксоване порушення позивачем ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України Про оплату праці . Зауважує, що акт підписав особисто та отримав один примірник керівник позивача ОСОБА_4, зауважень або заперечень інспектору під час проведення перевірки та складання акта перевірки не надавав, також протягом встановленого строку, об'єктом відвідування не було подано жодних зауважень щодо викладеної в акті інформації, більш того, позивач визнавав встановлені порушення, що підтверджується особисто складеними та підписаними документами. Відповідач зазначає, що внесення припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю, а також вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб є імперативною нормою, яка наділяє обов'язком вчиняти зазначені дії у разі виявлення даних порушень. Стверджує, що усунення виявлених порушень при проведенні перевірки не є підставою для скасування штрафних санкцій, які застосовані за сам факт вчинення порушення у сфері законодавства про працю. Пояснює, що у зв'язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в Акті від 12.03.2018 №08-20-577/0032, за 11 днів до дати розгляду справи, позивач листом від 23.03.2018 №08/03.4-06/2147 повідомлено про розгляд справи 03 квітня 2018 року о 15 год. 00 хв. Таким чином, 03 квітня 2018 року першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_5, враховуючи пояснення керівника та бухгалтера, на підставі Акта інспекційного відвідування юридичної особи, у присутності керівника КРДЛВМ винесено оскаржувану постанову №56, якою на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України до позивача застосовано штраф в розмірі 37 230,00 грн. Ураховуючи викладене, на думку відповідача, проведення індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено ст. 95 КЗпП України, у зв'язку із чим індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення, а тому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Згідно із ухвалою від 26.07.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 01 жовтня 2018 року.

01 жовтня 2018 року провадження у справі поновлено.

У підготовчому засіданні 01 жовтня 2018 року судом закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання у той самий день після закінчення підготовчого провадження.

Представники позивача звернулись до суду із заявою (вх. № 30907 від 01.10.2018) про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.

Представник відповідача також надав суду заяву (вх. № 30908 від 01.10.2018) про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

КРДЛВМ (код ЄДРПОУ 00699365) є юридичною особою, яка зареєстрована 03.11.2005, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У зв'язку з надходженням звернення ОСОБА_1 від 10.02.2018 (вх. №К-102-п від 14.02.2018) ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ від 01.03.2018 № 217 про проведення інспекційного відвідування позивача у термін до 14.03.2018.

В період з 06.03.2018 по 12.03.2018 на підставі вказаного наказу та направлення на проведення заходу від 01.03.2018 №34 посадовою особою ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю.

За результатами проведеної інспекційного відвідування складений відповідний акт № 08-20-577/0032 від 12.03.2018, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог ч. 5 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці , а саме: за період жовтень-грудень 2016 року працівнику ОСОБА_1 не проведено індексацію заробітної плати. Так, розмір індексації за жовтень 2016 року становить 95,45 грн., листопад 2016 року - 59,45 грн., грудень 2016 року - 134,40 грн., всього за жовтень-грудень 2016 року розмір індексації заробітної плати становить 253,33 грн. За даними розрахунково-платіжних відомостей по нарахуванню заробітної плати (жовтень-грудень 2016 року) індексація заробітної плати працівника ОСОБА_1 відсутні.

Вказаний акт перевірки підписаний керівником КРДЛВМ ОСОБА_4, зауваження до акту позивачем не надавались.

21 березня 2018 року відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № 19, яким вирішено розглянути справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 265 КЗпП України 03 квітня 2018 року о 15 год. 00 хв., про що листом від 23.03.2018 №08/03.4-06/2147 повідомлено позивача. Указане повідомлення направлено на адресу позивача поштою 26.03.2018 та вручено 28.03.2018, про що свідчить фіскальний чек №3487 від 26.03.2018, роздруківка з офіційного сайту Укрпошти щодо поштового відправлення 6909505075285 та не заперечене представниками позивача.

На підставі акту інспекційного відвідування був виданий припис від 12.03.2018 № 08-20-577/0032-0033, відповідно до якого позивач зобов'язувався усунути виявлені порушення ч. 5 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці , а також провести нарахування компенсації відповідно до п. 4 Постанови КМУ №1078, у строк до 12 квітня 2018 року.

У подальшому, позивач письмово проінформував відповідача листом від 02.04.2018 №86 про повне виконання вимог припису, а саме: станом на 30.03.2018 проведено нарахування та виплата індексації заробітної плати за період жовтень-грудень 2016 року в повному обсязі ОСОБА_6 в сумі 259,46 грн. та проведено нарахування компенсації за несвоєчасну виплату індексації за період жовтень-грудень 2016 року ОСОБА_1 в сумі 151,32 грн. Суми нарахування індексації та компенсації за несвоєчасну виплату перераховано на особистий рахунок ОСОБА_1 30.03.2018, відомість за №180330СТ643829.

03 квітня 2018 року першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області на підставі акту інспекційного відвідування від 12.03.2018 №08-20-577/0032 щодо порушень позивачем вимог ч. 5 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці керуючись ст. 265 КЗпП України та п. 8 Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, винесено постанову№56 про накладення штрафу в розмірі 32 230,00 грн. У той самий день, керівник позивача отримав один примірник вказаної постанови під підпис.

Проте, вважаючи прийняту відповідачем постанову протиправною позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування.

Відповідно до статті 43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу законів про працю України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі Положення №96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 територіальним органом Держпраці на території Запорізької області є ГУ Держпраці у Запорізькій області.

Наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 № 75 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, згідно з пунктом 1 якого, ГУ Держпраці у Запорізькій області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Положення № 75 завданням Управління є, зокрема, реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення № 75 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до підпункту 49 цього ж пункту Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (пункт 4 Положення №96).

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку № 295 визначено, що Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

- Держпраці та її територіальних органів;

- виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією, зокрема, ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою проведення інспекційного відвідування стало надходження до ГУ Держпраці у Запорізькій області звернення фізичної особи від 14.02.2018 вх. №К-162-п щодо не проведення індексації заробітної плати під час роботи в КРДЛВМ.

Слід зазначити, що відповідно до пункту с статті 15 Конвенції МОП № 81 1947 року з урахуванням винятків, які можуть бути передбачені національним законодавством, інспекторам праці слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги, доведеної до їхнього відома, на недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв'язку з отриманням такої скарги.

Згідно з підпунктом. а частини 1 статті 12 Конвенції МОП № 81 1947 року інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Окрім того, згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За приписом статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності суб'єкт господарювання має, зокрема, право перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу та, відповідно, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

З вищевикладених правових норм слідує, що документами, якими має бути забезпечений інспектор праці під час інспекційного відвідування є службове посвідчення та направлення на здійснення контрольного заходу. Оскільки, позивач допустив до проведення інспекційного відвідування інспектора, суд доходить висновку, що позивача було ознайомлено із службовим посвідченням та направленням.

Згідно з пунктами 19 та 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

У відповідності до пункту 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Так, 12 березня 2018 року, було складено акт інспекційного відвідування № 08-20-577/0032. З даним актом під підпис ознайомилась керівник позивача ОСОБА_4

Відповідно до пункту 21 Порядку № 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 295 припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Судом встановлено з матеріалів справи, що акт інспекційного відвідування було підписано позивачем без будь-яких зауважень, а також без зазначення того що об'єкт відвідування бажає скористатися своїм правом надати такі зауваження, тому інспектором праці було видано припис на усунення порушення, який також, без жодних зауважень, було підписано об'єктом відвідування.

Оскаржувана позивачем постанова про накладення штрафу №56 від 03.04.2018 була прийнята на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України за порушення позивачем мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Зокрема, під час інспекційного відвідування КРДЛВМ встановлено, що об'єктом відвідування не було проведено індексацію заробітної плати за період жовтень-грудень 2016 року ОСОБА_1 в сумі 151,32 грн..

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України Про оплату праці норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно - правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до статті 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії до державних соціальних гарантій відноситься, зокрема, індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Стаття 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення визначає, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до частини п'ятої статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Згідно зі статтею 33 Закону України Про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Таким чином, оскільки індексація заробітної плати є гарантією в оплаті праці, яка передбачена Кодексом законів про працю України, вона є мінімальною державною гарантією в оплаті праці.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 в справі № 816/2325/16.

Порушення вимог частини п'ятої статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці не оскаржується позивачем, та на виконання вимог припису усунено зазначене порушення донарахуванням працівнику індексації заробітної плати.

Суд зазначає, що механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Так, першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області 21 березня 2018 року прийнято рішення про призначення справи до розгляду на 03 квітня 2018 року.

За приписами пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Листом від 23.03.2018 № 08/03.4/2147 відповідач повідомив позивача про те, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 03 квітня 2018 року о 15:00, за адресою м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-б. Даний лист скеровано позивачу 26 березня 2018 року.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

03 квітня 2018 року, на підставі виявлених порушень, ГУ Держпраці у Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №56 у розмірі 37 230,00 грн. на КРДЛВМ, та у той самий день під підпис надано керівнику позивача.

Згідно з пунктом 28 Порядку №295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Однак, відповідно до положень пункту 29 Порядку № 295 заходи про притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем допущено порушення законодавства України в частині недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно прийнято спірну постанову про накладення штрафу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Куйбишевської районної державної лікарні ветеринарної медицини (місцезнаходження: 71001, Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. Миколи Шумейка, буд. 96, код ЄДРПОУ 00699365) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (місцезнаходження: 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак